Став він думати, як машини з Англії випише, сади розведе, худобу, і все це без мужика. Тільки от у дзеркало поміщик не виглядав — заросло воно пилом, та й харчувався він тільки льодяниками та пряниками.
Після зникнення селян, опори дворянства та держави, поміщик деградує, перетворюється на дикого звіра: «Весь він, з голови до ніг, обріс волоссям, наче древній Ісав, а нігті в нього стали, як залізні.
Сенс казки М. Є. Салтикова-Щедріна "Дикий поміщик" у тому, що поміщик жив на всьому готовому, використовуючи працю мужиків, які покірно служили йому, як раби, але поміщик не цінував цього. Він бачив мужиків лише "роєм мух", які навколо гадять і не приносять користі.
Назва "Дикий поміщик" інтерпретується, як " дикий поміщик". У цьому творі можна помітити, що поміщик не був із самого початку дикимОднак він був вкрай дурним, нерозумним, що всі люди навколо нього говорили про це прямо в обличчя. Але поміщик не вважав себе дурним.