Психолог займається розв’язанням ситуаційних проблем, які можуть бути вирішені в досить обмежений період часу. Клінічний психолог працює з хронічними проблемами, які часто не можуть бути вирішені, але вимагають постійної роботи.
Головна відмінність клінічного психолога від звичайного полягає в тому, що сфера його діяльності – не тільки здорові люди з життєвими труднощами, наприклад, із проблемами у стосунках, особистих і професійних, із дітьми, батьками тощо.
Психологів, які працюють у лікарнях, госпіталях, дитячих і соціальних установах називають клінічними або медичними психологами. Фахівців, які ведуть приватну практику, – психологами-консультантами.
“Медична психологія” виступає як збірний образ галузі та місця психологічної спеціальності, а “клінічна психологія” претендує на цілісну наукову і практичну психологічну дисципліну [3], але, мабуть, у Росії в перше десятиліття ХХI століття вона тільки “претендує”.