Вітер виникає через перепади атмосферного тиску. А такі перепади трапляються, зокрема, через неоднорідне нагрівання повітря над різними видами поверхні. Надвечір сонячне нагрівання зменшується, а вночі припиняється зовсім. Перепади тиску стають меншими, і вітер стихає.
Зазвичай вітер посилюється вдень, коли внаслідок денного прогрівання збільшується турбулентність, тобто перемішування повітря. Вночі ж біля земної поверхні вітер слабшає. У верхній частині прикордонного шару атмосфери добовий хід вітру зворотний, тобто швидкість вітру найменша вдень, найбільша – вночі.
Надвечір нагрівання землі сонцем припиняється, вона остигає, і ми більше не спостерігаємо турбулентності в атмосфері – висхідних потоків повітря, а хмари зникають. Тиск над сушею і над морем порівнюється, і немає причини для вітру з моря. До ночі ми маємо штиль.
Вітер виникає внаслідок нерівномірного розподілу атмосферного тиску, він спрямований від зони високого тиску до зони низького тиску. Унаслідок безперервної зміни тиску в часі та просторі швидкість і напрям вітру також постійно змінюються.