Такими були, зокрема, фосфорні сірники Шарля Соріа, які до того ж були шкідливими для здоров’я, оскільки до їхнього складу входив білий фосфор, речовина надзвичайно отруйна, та Пауля Троттера Майснера. Перші “безпечні сірники” винайшли у Швеції.
Перші сірники зробив 1805 року французький хімік Жан Шансель, асистент професора Тенара. Це були дерев’яні сірники, які запалювалися від зіткнення голівки із суміші сірки, бертолетової солі та кіноварі з концентрованою сірчаною кислотою.
1847 року Шретер відкрив червоний фосфор, який уже не був отруйним. Так поступово почалася заміна отруйного білого фосфору в сірниках на червоний. Першим горючу суміш на його основі створив німецький хімік Бетхер. Він зробив голівку сірника на основі клею із суміші сірки та бертолетової солі, а сам сірник просочив парафіном.