Потужні ракети похило по відношенню до Землі закинули. супутників на величезну висоту та розігнали їх там до колосальної швидкості (8 кілометрів на секунду). Супутникам летіти по прямій лінії, по інерції, але сила земного тяжіння, як невидима мотузка, змінює напрямок їх польоту, не дає відлетіти від Землі.
Супутник, що знаходиться на геостаціонарній орбіті, нерухомий щодо поверхні Землі, тому його місцезнаходження на орбіті називається точкою стояння. В результаті зорієнтована на супутник і нерухомо закріплена спрямована антена може зберігати постійний зв'язок із цим супутником довгий час.
Супутник зв'язку приймає спектр частот із сигналами передавальних наземних станцій, вкладених у нього, (зазвичай) переносить їх у іншу частину спектра, посилює і випромінює назад Землю. Зона, в якій можливий прийом супутникового сигналу від цього супутниканазивається зоною покриття.