Клавесини з таким забарвленням клавіш були поширені у Франції в XVII столітті. Як пояснюють історики, таке оздоблення клавіатури було пов’язане з панівним на той час у мистецтві галантним стилем – на чорній клавіатурі дуже витончено та рельєфно виглядали білосніжні руки клавесиністок.
Трохи вище язичка – демпфер із повсті або м’якої шкіри. Під час натискання на клавішу штовхач виштовхується вгору, і плектр защипує струну. Якщо клавішу відпустити, механізм, що звільняє, дасть змогу плектру повернутися у вихідне положення без повторного защипування струни, а вібрація струни заглушається демпфером.
КЛАВЕСИН [франц. clavecin, від пізньолат. clavicymbalum, від лат. clavis – ключ (звідси клавіша) і cymbalum – цимбали] – щипковий клавішний музичний інструмент.
Від головних своїх попередників – клавікорда й клавесина – відрізняється тим, що звук у ньому видобувається ударом молоточка по струнах, тоді як у клавікорді металевий штифт, з’єднаний із клавішею, торкається струни й ділить її на дві частини – звучну й пасивну (цим визначається висота звуку), а в клавесині – …