Сальєрі заздрить геніальному Моцарту, у якого талант композитора виявився вже у п'ять років, а шість він уже гастролював та давав концерти. Сальєрі заздрить як геніальності, а й тому, з якою легкістю юному Моцарту вдається створювати свої шедеври, вважає це несправедливим.
За сюжетом, Сальєрі заздрив успіху та таланту Моцарта і тому його отруїв. Саме цей твір породив легенду, яка є найбільшою помилкою щодо двох композиторів: насправді у Моцарта було набагато більше приводів заздрити Сальєрі, і останній не брав участь у отруєнні генія!
Сальєрі для Моцарта був за статусом недосяжний, хоча Моцарт мав неперевершений музичний талант. Поширилася чутка, начебто Сальєрі, перебуваючи в лікарні для душевнохворих, зізнався у отруєнні Моцарта. Цей безглуздий слух, який спростовував Бетховен, був на руку супротивникам Сальєрі.