Вирощування конюшини підвищує родючість ґрунту (завдяки збагаченню азотом) і сприяє запобіганню ерозії. Квітки і трава рослин можуть використовуватися в народній медицині.
Трава конюшини лугової має відхаркувальну, пом’якшувальну, сечогінну, потогінну, протизапальну та антисептичну властивості. У народній медицині застосовують як загальнозміцнювальний засіб у разі хронічних захворювань легень: туберкульозу, пневмонії, бронхіту, бронхіальної астми.
Завдяки довгому тонкому корінню конюшина покращує аерацію ґрунту. У таких умовах поліпшується діяльність дощових черв’яків. Конюшина захищає верхній шар землі від розмивання і не дає корисним речовинам опускатися вглиб землі. Цей сидерат добре росте в тіні, його можна садити під деревами.
Червона конюшина має відхаркувальну, пом’якшувальну, сечогінну, потогінну, протизапальну, антисептичну, болезаспокійливу, ранозагоювальну, протипухлинну дію.