Пунт на пляшках ігристого збільшує площу зіткнення рідини зі склом і тим самим зменшує тиск. Виїмка має сенс також для витриманих вин. У них часто утворюється осад, який осідає в заглибленнях, утворених пунтом. Ризик потрапляння осаду в келих або декантер зменшується.
Коли пляшки почали закупорювати корком, виявилася користь пунту під час їхніх подорожей у ящиках: кожна пляшка може упертися корком у дно іншої пляшки й тим самим досить міцно зафіксуватися. Пунт допомагає і при утворенні природного осаду у вині – в цьому випадку він накопичується у виїмці.
Для міцності. Заглиблення, зване пунтом, спочатку робили для стійкості пляшки. Якби її дно було плоским, то будь-яка нерівність змушувала б пляшку хитатися. Для вина тривалої витримки пунт корисний і тим, що в улоговинці біля дна накопичується осад, і у нього менше шансів потрапити в келих.
Увігнуте денце у пляшки стало виходом з положення. А з часом пунт перетворився на традицію. Крім того, у ігристих вин внутрішня опуклість денця дає змогу більш рівномірно розподілити тиск напою на скло. Неякісно зроблена пляшка з часом обов’язково вибухне.