Вирощування айстри: особливості та секрети посадки та догляду
Айстра займає особливе місце на квіткових грядках саду або присадибної ділянки. Компактні зелені кущики використовують для прикраси клумби наприкінці літнього сезону, коли всі багаторічні квіткові насадження закінчують своє цвітіння, адже астру по праву вважають осінньою квіткою. Різнобарвні шапки низькорослих сортів служать бордюрною окрасою клумби, високорослі сорти цвітуть у центрі, покриваючи своєю зеленню вже багаторічники, що вже відцвіли. Як правильно виростити айстри, щоб насолоджуватися привабливими квітами на своїй ділянці? Чим і коли краще підгодувати рослину? І існують хвороби, що не дрімають, тому рослина потребує профілактики
Розмноження айстр
Айстри – це шалено красиві квіти, які прийнято розмножувати двома способами: розподілом кореня та насінням. Безумовно, обидва способи хороші, але практика показує, що поділ кореня не актуальний, а ось насіннєва посадка відразу у відкритий ґрунт або шляхом вирощування розсади – це головні види розмноження для айстри.
Вегетаційний період росту рослини триває понад три місяці. При посіві насіння наприкінці квітня у відкритий ґрунт, дружне цвітіння настає лише у серпні та триває до кінця жовтня. Ранні сорти зацвітають через 90 днів після посіву, середні через 110 днів, а пізні радують садівників через 130 після висаджування розсади.
Перш, ніж приступити до посіву цієї теплолюбної рослини, необхідно ознайомитися з деякими особливостями та вимогами до посадки айстри для отримання великої та красивої квітки.
Вирощування айстр
Вирощувати айстри – процес не складний, але слід уважно вивчити всі рекомендації, щоб уникнути поширених проблем.
- Підготовка насіння. Для посіву та отримання великої квітки, необхідно використовувати тільки свіже насіння, зібране зі здорової рослини минулого сезону, відкаліброване і добре просушене. Насіння айстри швидко пересихає, тому використовувати насіння двох або трирічної давності не рекомендується. Насіння з пакета, перш за все оглядають, прибирають дрібне і пошкоджене насіння, після обов’язково знезаражують, помістивши у слабкий розчин марганцевого калію на дві години, або ж у розчині будь-якого фунгіциду. Добре зарекомендував себе препарат “Фундазол”. Знезараження допоможе боротися молодій рослині з кореневими гнилями, які особливо часто вражають рослини на ранній стадії росту розсади.
- Підготовка грунту. Астра дуже вимоглива до ґрунту, тому до цього питання потрібно підходити особливо ретельно. Для посіву насіння на розсаду, ґрунт, вийнятий з розсадника обов’язково обробляють, додають на дві частини землі по одній частині торфу та піску, деревну золу. Добре використовувати перліт, додавши його в ґрунт, згідно з інструкцією на упаковці. Він допоможе «дихати» корінням квітки та поглине зайву, не потрібну вологу після поливу. У жодному разі не можна вносити в підготовлюваний грунт суміш органічні добрива, астра не переносить органіки особливо в ранній стадії зростання. Отриманий грунт, якщо це не великий обсяг, потрібно прогріти в духовці. Цей процес добре знезаражує ґрунт, тому що при дії високих температур гинуть практично всі суперечки грибкових захворювань, що знаходяться в землі. Якщо процес прогрівання або пропарювання неможливий, тоді всю землю необхідно пролити розчином того ж «Фундазолу», дати ґрунту висохнути, і тільки після цього приступити до формування борозенок для насіння, яке теж проливають розчином калію марганцевого безпосередньо перед висівом насіння.
- Посадка насіння. На підготовленому грунті в розсаднику, роблять борозни на відстані близько 10-15 сантиметрів між рядами і глибиною від одного до півтора сантиметрів. Знезаражене насіння рівномірно розподіляє по всій борозенці, зверху можна присипати прожареним річковим піском для збереження вологи, потім акуратно засипають землею, злегка утрамбовують для кращого дотику насіння з ґрунтом. Зверху злегка зволожують ґрунт із пульверизатора. На цьому процес висіву насіння айстри закінчено. Розсадник покривають поліетиленовою плівкою або склом і залишають на сонячному місці. Швидке пророщування насіння спостерігається за температури повітря від 15 до 20 градусів тепла. Через 20 днів на місці посіву насіння зійдуть перші сходи, розпочнеться процес формування кущиків. Плівку знімають, оглядають посіви та видаляють слабкі паростки, тим самим трохи проріджуючи посадку. Далі можна починати процес пікірування розсади в садові склянки для кращого розвитку, як самого куща, так і кореневої системи майбутньої квітки.
- Основні правила пікірування. Після утворення 3-4 листочків, астра готова до пікірування. Садові склянки наповнюють все тією ж підготовленою ґрунтосумішкою, додавши трохи мінеральних добрив, що містять фосфор, азот і калій. Ґрунт ретельно перемішують, для рівномірного розподілу добрива, набивають нею садові склянки. Молоду розсаду з розсадника акуратно виймають, насамперед якісно поливаючи грядки. При необхідності збереження квітки в розсаднику, посіви проріджують, залишаючи по одній добре розвиненій рослині в ряду, на відстані 15 сантиметрів один від одного. Так можна залишити кущики в розсаднику до цвітіння, не пересаджуючи їх на нове місце. Зайві паростки пікірують для кращого вкорінення та розвитку квітки. У ґрунті склянки роблять невелике поглиблення, поливають і розміщують коріння сіянця, намагаючись максимально рівно їх розподілити, при цьому не допустити механічного пошкодження або залому коріння. Якщо коріння занадто довге, то припустимо невелике прищипування. Поміщений сіянець поглиблюють і засипають ґрунтом, злегка ущільнивши його навколо шийки паростка для запобігання вимиванню саджанця при поливі. Висаджену рослину добре поливають, уникаючи змочування водою листя, і виставляють на тепле місце, затінюючи від потрапляння прямих сонячних променів. До якісного вкорінення розпикованих кущиків, сонце може спалити рослину, що не зміцніла. Добре укорінюється розпикована розсада при температурі близько 20 градусів тепла. Після вкорінення розсаду гартують на свіжому повітрі, поступово залишати на ніч, допускаючи зростання кущика при нижчих температурах.
- Посадка у клумби відкритого ґрунту. Коли розсада вже добре підросла, загартувалась, на кущику з’явилося сім – вісім листочків, а висота стебла досягає близько 7 сантиметрів, значить, настав час висаджування айстри на постійне місце зростання. З метою недопущення ураження кореневими гнилями, айстри не можна висаджувати щороку на те саме місце на клумбі, навіть максимально замінивши і знезаразивши грунт. Необхідно щороку міняти місце висаджування квітки.
Розсаджувати кущі айстри, що сформувалися, необхідно рано вранці, до настання спекотної погоди, або пізно ввечері, коли сонячні промені не такі активні, температура повітря набагато нижче денної. На клумбі розбивають рядки залежно від вибраного ґатунку. Якщо висаджують килимову, низькорослу астру, що використовується як бордюр, то по краю клумби роблять лунки на відстані близько 20 сантиметрів і висаджують розсаду, перш ніж добре змочивши землю. Якщо айстра високоросла, то її доцільно висадити в центрі грядки, тим самим формуючи красу та різнобарвність клумби. Висаджені паростки добре поливають, засипають землею, злегка ущільнивши її навколо рослини, і роблять невеликі лунки для збирання вологи при поливі. Після висадки лунки з астрою мульчують тирсою, що є захистом коренів від перегріву і розмивання. Для мульчування підходить і сухий торф, що одночасно служить і підживленням квітки, що росте.
Догляд та підживлення айстри
Якщо врахувати, що на ранньому періоді розвитку сіянця було дотримано всіх вимог щодо підготовки ґрунту, то підживлення розсади практично не потрібне, адже в ґрунті вже досить багато мінеральних добрив. Підживлення астре знадобиться у другій половині вегетаційного зростання добривами, що містять калій та фосфор. Рослини підсипають суперфосфатом, що впливає на рясне та барвисте цвітіння, та калійною сіллю, тим самим перешкоджаючи розвитку грибкових захворювань.
Подальший догляд за астрою полягає в регулярному поливанні, мінімальному розпушуванні ґрунту та видаленні можливих бур’янів.
Підзимовий посів айстри
Досвідчені садівники, з метою економії часу навесні, одержанні більш сильної розсади безпосередньо на грядці, минаючи теплицю або розсадник, а також ранньої, великої та красивої квітки, використовують підзимовий посів айстри. Це якась альтернатива стандартній методиці. Його роблять після закінчення осінніх робіт, коли вже були перші заморозки і земля злегка промерзла, відлиг не очікується. Насіння спокійно ляже в землю, не проросте, і сходи утворюються тільки ранньою весною. При підзимовому посіві айстри можна отримати велику квітку вже в липні, адже перші листочки з’являться в березні, кущ почне своє активне зростання вже у квітні. Саме айстри селекціонери радять висаджувати під зиму, тому, що ці квіти дуже швидко хворіють на фузаріоз, а підзимовий посів дозволяє скоротити ймовірність захворювання в три рази, тому що рослина сильніша і загартована.
При підзимовому посіві неможливо взяти весь верхній шар підмерзлої землі з грядки і пропарити в духовці, тому майбутню грядку піддають термічній обробці. На місці майбутнього розсадника розводять багаття, спалюючи сміття, гілки та рослинні рештки. Під багаттям земля добре просмажиться і прогріється. На місці розведення багаття утворюються всіляке деревне вугілля та попіл, який необхідно рукою розподілити по всій площі майбутньої грядки. Саме тут роблять борозенки для висіву насіння на глибину до 3 сантиметрів та відстанню між рядами до 15 сантиметрів. Насіння з пакетів, насамперед знезаразивши, розподіляють по борозні, висіваючи їх у мерзлий, комкуватий грунт, зверху засипають покупним, пухким, збагаченим мінеральними речовинами, ґрунтом, який не утворює кірки при зволоженні і молоді сходи легко проб’ються ранньою весною. Поливу та підживлення підзимовий посів не вимагає. Так залишають грядки до весни, можна згори злегка накрити сухими гілками або листям для додаткового укриття від вимерзання.
Навесні, коли сіянці зійдуть, їх пікірують на потрібне місце на клумбі, минаючи процеси загартовування, підсвічування та зігрівання. Підзимова розсада міцніша, стійкіша до різних погодних катаклізм і як мінімум, на два тижні раніше настане цвітіння.
Переваги підзимового посіву – це значна економія часу навесні, отримання сильніших і здоровіших сходів, раннє та дружнє цвітіння.
Хвороби айстри
Айстра занадто схильна до різних захворювань, тому постійно слід перебувати на чеку, і ретельно оглядати кожну рослину, щоб вчасно визначити проблему, щоб якнайшвидше її побороти без істотної шкоди рослині.
Фузаріоз – це найбільша проблема для айстр, оскільки цим грибковим захворюванням рослина може захворіти у будь-який період вегетації, хоча найчастіше це випадає на період бутонізації та цвітіння. Гриб тривалий час перебуває у ґрунті та атакує кореневу систему, що призводить до загнивання. Після кореня інфекція стрімко поширюється по всій рослині, утворюючи своєрідні темні п’яти у вигляді поздовжніх смуг. В результаті ураження айстр фузаріозом, рослина починає змінювати забарвлення, темніти і просто гинути.
Головною причиною появи у айстри такого серйозного захворювання – це наявність свіжого гною, тому що вже зазначалося, що айстра не приймає органіку. Також підвищений рівень кислотності ґрунту може позначатися. Не слід загущати посадки айстр, тому що при тісному контакті рослини швидше заражаються і в результаті може загинути більша половина висаджених рослин.
Якщо проблема виникла, із нею слід боротися, причому негайно. Для боротьби з цією недугою допоможе Фундазол, який слід розводити з розрахунком, що на 10 л води знадобиться 20 грам препарати. Ці пропорції розраховані однією квадратний метр.
Сіра гнилизна – одне з найпоширеніших захворювань, які атакують рослину з незвичайною швидкістю. Поразки підвладні всі частини рослини: корінь, стебло та суцвіття уражаються не лише плямами, а й загнивають.
Основне джерело проблеми – це погана дощова погода, яка стимулює розвиток та прогрес захворювання. Подолати сіру гниль слід швидко, поки вона не нашкодила насадженням. У цьому допоможе 100 г бордоської рідини та 50 г хлорокису міді, розведені на відро води.
Бура плямистість – це поширене захворювання, яке дуже швидко здатне занапастити всі рослини. Помітити проблему можна ще на періоді бутонізації, тому що під бутонами починають темніти листочки. Плями збільшуються, і рослина здатна повністю засохнути.
Слід уважно оглядати рослини на предмет бурої плямистості під час сильної спеки, тому що в цей період рослина схильна до багатьох проблем і випробувань. Густі посадки айстри є можлива причина швидкого розвитку хвороби. Якщо лихо спіткало, обов’язково обробляйте рослину хлорокисом міді та бордоською рідиною, з розрахунку, 50 і 100 грам на відро води.
Чорна ніжка – це справжній бич астр, який проявляється чорнінням основи стебла. Як результат, рослина швидко в’яне та пропадає. У середньому після поразки рослина може загинути через дві доби.
Причиною часто стає надлишок вологи і погано дренований ґрунт. Також немало важливо – це дотримання відстані під час посівів, оскільки густота призводить до швидкого ураження. Боротися з недугою слід швидко, тому використовуються перевірені препарати від грибкових захворювань. Уважно огляньте клумби та обов’язково видаліть пошкодження рослини, а ґрунт потрібно полити слабким розчином марганцівки.
Шкідники айстри
Найголовнішим і основним шкідником айстри прийнято вважати поширену попелицю, яка швидко здатна занапастити рослину, випиваючи всі соки. Звичайно, розповсюджувачами попелиці є мурахи, тому від зараження цим лихом ніхто не застрахований.
Щоб подолати попелицю, слід тверезо оцінити занедбаність ситуації, адже якщо попелиці занадто багато, то сміливо використовуйте сильний фунгіцид чи інсектицид. А от якщо рослина зовсім недавно заразилася, то можна використовувати народні методи, тим більше, що на нашому сайті є окрема стаття з цієї теми.
Айстри – це чудові квіти, які можна сміливо вирощувати у себе на ділянці, тим більше, що процес посадки та догляду не має неймовірних вимог.
Айстри: вирощування з насіння в саду, види і сорти
Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 13 червня 2022 Опубліковано: 27 лютого 2019 Перша редакція: 27 червня 2014 🕒 17 хвилин 👀 163516 разів 💬 24 коментарі
- Прослухати статтю
- Посадка й догляд за айстрами
- Квітка айстра – опис
- Вирощування айстри з насіння
- Насіння айстри
- Коли сіяти айстри
- Посів айстри на розсаду
- Коли саджати айстри
- Як посадити айстри
- Як доглядати за айстрою
- Можливі труднощі вирощування айстри
- Хвороби айстр
- Шкідники айстр
- Садові айстри після цвітіння
- Як зберегти айстри взимку
- Яка айстра
- Айстра альпійська
- Айстра італійська
- Айстра бессарабська
- Айстра чагарникова
- Айстра новобельгійська
- Айстра новоанглійська (Aster novae-angliae)
Двори стоять у хуртовині айстр.
Яка рожева й синя хуртовина!
Але чому я думаю про Вас?
Я Вас давно забути вже повинна.Айстра – досить невибаглива рослина, але дуже чутлива до поливу: нашкодити може як надмірне зволоження ґрунту, так і тривала посуха.
Ще одне слабке місце айстр – це схильність до грибкових захворювань. Наприклад, фузаріозне в’янення, одного разу проникнувши в астрарій, здатне знищити його буквально за добу!
Для профілактики бактеріальних і вірусних захворювань ділянку під айстри потрібно попередньо «загартувати»: пролити окропом або розвести багаття.
- Які хитрощі посіву захистять ваші айстри від підступного фузаріозу?
- Чому не варто довго зберігати насіння вподобаних айстр?
- Як взаємодіє айстра з чорнобривцями та календулою?
- Як виростити багаторічну айстру?
Прослухати статтю
Посадка й догляд за айстрами
- Посадка: посів насіння напровесні (в березні) або під зиму у відкритий ґрунт чи в другій половині березня на розсаду. Висадка сіянців – у квітні або травні.
- Цвітіння: літо, осінь.
- Освітлення: яскраве сонячне світло, притінок.
- Ґрунт: родючі, окультурені на глибину 20 см суглинки.
- Полив: помірний. У спеку – рідше, але рясніше.
- Підживлення: тричі за сезон: через тиждень після появи сходів, під час бутонізації та на початку цвітіння.
- Розмноження: однорічники – насінням, багаторічні види зазвичай вегетативно (поділом куща та живцями).
- Шкідники: слиняві пінниці, павутинні кліщі, листові та галлові нематоди.
- Хвороби: борошниста роса, кільцева плямистість, сіра гниль квіток, вертицильозне в’янення та вірусна жовтяниця.
Айстра (лат. Aster) – це рід однорічних і багаторічних трав’янистих рослин родини Айстрові, або Складноцвіті, що налічує за різними думками від 200 до 500 видів, більша частина яких росте в Північній і Центральній Америці. В Європу квітка айстра потрапила в XVII ст., потайки завезена з Китаю французьким ченцем. У перекладі з латини «айстра» означає «зірка». Є китайська легенда про те, як два ченці, намагаючись дійти до зірок, піднімалися по найвищій горі Алтаю багато днів, але коли вони досягли вершини, то зірки над ними були так само далекі і так само недоступні. Тоді ченці, розчаровані, без їжі і води, провівши багато важких днів у дорозі, повернулися до підніжжя гори і побачили чудовий луг із прекрасними квітами. «Подивися, – сказав один чернець, – ми шукали зірки в небі, а вони живуть на землі!» Ченці викопали кілька квіток, принесли їх у свій монастир, стали вирощувати їх і дали їм зіркове ім’я «айстри». З тих давніх часів у Китаї айстри стали символом краси, елегантності, скромності і чарівності. Айстра – квітка народжених під знаком Діви, символ мрії про незвідане, подарунок бога людині, її оберіг, її дороговказ.
Квітка айстра – опис
Айстри – рослини кореневищні з простими листками, суцвіття – кошики, зібрані в волоті або щитки, крайові квітки у них – язичкові всіляких відтінків, а центральні – трубчасті, дрібні, майже завжди жовтого кольору. Культивують квіти айстри в Європі з XVII ст., і науковці-квітникарі досягли успіху в селекції, виростивши сорти дивовижної краси, серед яких є екземпляри різноманітних забарвлень і форм. Розмножується айстра насінням. Залежно від якості суцвіть і висоти стебла айстри використовують для бордюрів, групових посадок, рабаток, рокаріїв або як прикрасу для балконів і терас. Дуже красиві букети з айстр, які довго стоять у зрізці.
Вирощування айстри з насіння
Насіння айстри
Вирощування айстри з насіння здійснюється розсадним і безрозсадним способами. Ранні сорти айстр висівають у ґрунт уже на початку або в середині березня, і тоді в липні ви вже зможете милуватися їхнім цвітінням. Більш пізні сорти – наприкінці квітня-початку травня, коли температура повітря буде не нижче 10 ºC. Але знайте, що айстри, вирощені з насіння безрозсадним способом, зацвітають пізніше, ніж ті, які ви починали вирощувати в теплиці. Посів айстри проводять у неглибокі борозенки (до 4 см завглибшки), рясно поливають, засипають ґрунтом і з настанням сухої погоди або мульчують, або накривають місце посадки покривним матеріалом доти, доки не з’являться сходи. Потім покривний матеріал використовують тільки в разі заморозків. У фазі розвитку у сіянців двох-трьох справжніх листків прорідіть їх таким чином, щоб відстань між сходами була 10-15 см. Зайві сіянці пересадіть в інше місце.
Коли сіяти айстри
Ранні сорти айстр зацвітають через 90 днів після посадки, середньоранні – через 110 днів (на початку серпня), пізні – через 120-130 днів (наприкінці серпня – в середині вересня). Тобто перед тим, як посіяти айстру, потрібно зробити нескладні розрахунки. Пізні сорти айстр можуть цвісти до самих морозів. Сіють айстри не тільки навесні, а й пізньої осені, під зиму, просто в борозенки по замерзлому ґрунту – в цьому випадку рослини майже не пошкоджує фузаріоз. Коли навесні з’являться сходи, прорідіть їх. До речі, не забудьте, що термін зберігання насіння невеликий: після двох років зберігання прорісність зменшується вдвічі.
Посів айстри на розсаду
Вирощування айстри розсадним способом набагато надійніше за безрозсадне, хоча і вимагає трохи більше часу і праці. Здійснюється посів на розсаду на початку квітня або травня, залежно від сорту. За тиждень до посіву загорніть насіння айстри в тканину і замочіть у слабкому розчині марганцівки. Через 10-12 годин відтисніть із тканини зайву вологу, покладіть у поліетиленовий пакет і помістіть його в тепле місце для пророщування. В якості посуду для вирощування айстри на розсаду можна використовувати ящики або горщики. Ґрунт для айстр мусить бути легким і родючим, перед посадкою обов’язково полийте його розчином фунгіциду. Висійте у зроблені в ґрунті борозенки насіння, що вже проклюнулося, присипте його шаром піску в 0,5 см, пролийте через дрібне сито слабким розчином марганцівки і, накривши зверху склом або плівкою, поставте в тепле місце (20-22 ºС). Якщо ви посіяли насіння, зібране торік, то можете очікувати на сходи вже за 3-5 днів. Після появи сходів перенесіть посуд у прохолодніше приміщення – приблизно 16 ºC. Пікірування паростків проводять за схемою 4х4 см, коли в них з’являться 3-4 справжніх листочки. При пікіруванні вкоротіть коріння сіянців. У ґрунт для пересадки додайте золи, поливайте пікіровані сіянці помірно.
Посадка айстр
Коли саджати айстри
За тиждень після пікірування підживіть сіянці розчином комплексних добрив і продовжуйте підживлювати один раз на тиждень до самої висадки у відкритий ґрунт. Починайте поступово привчати їх до середовища, в якому їм доведеться опинитися: виносьте на час на відкрите повітря, оскільки загартована розсада краще приживається. До моменту посадки у ваших сіянців повинна бути міцна стеблинка заввишки до 10 см і 6-8 великих зелених листочків. Найкращий час для висадки розсади – приблизно квітень-травень. Айстри холодостійкі і не злякаються нічного зниження температури до 3-4 ºС. Висаджувати айстри у відкритий ґрунт найкраще ввечері.
Як посадити айстри
Посадка айстр починається з вибору ділянки. Місце для висадки розсади має бути сонячним, із гарним дренажем. Найбільш сприятливі попередники для айстр – чорнобривці й календула. Посадка і догляд за айстрою найкраще здійснюється на легких і родючих нейтральних ґрунтах. Місце майбутньої посадки айстр потрібно готувати заздалегідь: восени глибоко перекопайте ймовірну ділянку з перегноєм або компостом із розрахунку 2-4 кг на м², а навесні скопайте ділянку, додавши на кожен м² 20-40 г суперфосфату, 15-20 г калійної солі і стільки ж сірчанокислого амонію. Якщо ж ґрунт на ділянці не виснажений, можна добрив не вносити.
Перед посадкою ділянку необхідно прополоти, вирівняти і розпушити на глибину 4-6 см. Бажано ще й зволожити, особливо якщо розсаду ви купували в магазині і не знаєте, скільки часу коріння в неї було відкрите. У неглибокі пролиті водою борозенки висаджують саджанці на відстані не менше 20 см один від одного, хоча відстань залежить від сорту айстр. Відстань між борознами близько півметра. Саджанці присипають сухою землею, поливати їх після посадки не потрібно, тільки за 2-4 дні. За тиждень-другий підживіть айстри азотними добривами.
Догляд за садовою айстрою
Як доглядати за айстрою
Будь-який досвідчений квітникар на запитання: «Як виростити айстри?» відповість, що це дуже легко. Айстри невибагливі, і догляд за ними не потребує багато часу і зусиль. Перше правило догляду за айстрами – обов’язкове розпушування ґрунту з одночасним прополюванням бур’янів. Робити це необхідно після кожного дощу або поливання на глибину 4-6 см, не більше. Ще до початку гілкування проведіть підгортання стебла на висоту 6-8 см, щоб прискорити ріст коренів. Поливаючи айстри, пам’ятайте, що їм шкодить як нестача, так і надлишок вологи. У спекотне літо поливайте рідше, але рясніше (до 3 відер води на м²), з обов’язковим наступним розпушуванням. Спізнитеся з поливанням – суцвіття можуть втратити декоративність.
Якщо хочете отримати від своїх айстр максимум віддачі, не забувайте їх підживлювати. За сезон підживлень повинно бути як мінімум три: вперше – за тиждень-два після посадки (20 г аміачної селітри, 10 г сульфату калію, 50 г суперфосфату на м²), при появі бутонів потрібно підживити айстри вдруге (по 50 г сульфату калію і суперфосфату на м² ) і втретє (той же склад) на самому початку цвітіння. Своєчасно видаляйте засохлі квіти.
Можливі труднощі вирощування айстри
Іноді невибагливі айстри все ж змушують квітникарів нервувати, особливо якщо ви вперше вирішили виростити у себе на ділянці ці маленькі «зірки»:
- труднощі починаються з посіву: насіння може не зійти або сіянці погано ростуть і засихають. Щоб не згаяти час, відразу ж зробіть пересівання, але суворо виконайте всі агротехнічні вимоги до ґрунту – причина в його складі або недостатній передпосівній обробці;
- однорічні айстри хворіють на фузаріоз. Не саджайте айстри там, де в минулі роки росли пасльонові (картопля, томат) або левкої, гвоздики, гладіолуси, тюльпани – після цього має пройти як мінімум п’ять років, інакше ви наразите айстри на ризик захворіти на фузаріоз; із цієї ж причини не удобрюйте айстри свіжим гноєм;
- у айстр неповні суцвіття – можливо, рослина потерпає від попелиці або павутинного кліща, може, порушено правила агротехніки чи рослині недостатньо харчування.
Хвороби айстр
Фузаріоз – головне і найчастіше захворювання айстри. Спричиняється воно грибом роду фузаріум і проявляється вже у дорослої рослини – вона раптово слабшає, причому з одного боку, жовтіє, буріє і в’яне. Способів подолати фузаріоз поки що немає, тому так важливо дотримуватися превентивних заходів – культурозміна і сівозміна на ділянці. Чергуйте айстру з іншими рослинами, щоб вона повторно потрапляла на ділянку не раніше, ніж за п’ять років. Хворі рослини необхідно видалити і спалити, щоб зараза не поширилася на інші рослини і ділянки.
Інше грибкове захворювання, котре вражає айстри – чорна ніжка, що проявляється почорнінням саджанця та загниванням кореневої шийки і підніжжя стебла. Збудник хвороби розвивається на кислих ґрунтах. У якості боротьби з грибом використовується видалення хворих рослин, дезінфекція ґрунту 1%-ним розчином марганцівки, посипанням ґрунту навколо рослини піском.
Хворіють айстри іржею – на споді листя з’являються здуття зі спорами, листя в’яне, сохне. Саджайте айстри далеко від хвойних рослин (саме з них потрапляють на айстри спори іржі), в якості профілактики оббризкайте айстри 1%-ним розчином бордоської рідини, а якщо хвороба вже проявилася, то повторюйте такі обприскування щотижня. Жовтуха айстр – ще одне захворювання, що вражає айстри. Його викликає вірус, який переноситься попелицею або цикадою. Спочатку листова пластинка світлішає, потім настає загальний хлороз листка, пригнічується ріст, зокрема бутонів, які набувають зеленуватого відтінку. Щоб знищити переносників захворювання, потрібно обприскати айстри інсектицидами (Актелліком, Пірімором, Піретрумом), а уражені екземпляри рослин потрібно видалити і спалити.
Шкідники айстр
Щодо комах-шкідників, то загрозу становлять такі, як луговий клоп, слинява пінниця, слимаки, щипавка звичайна, павутинний кліщ, брунькова попелиця і совка. В якості профілактичних заходів пропонуємо вам:
- ретельне осіннє перекопування землі в саду;
- видалення та обов’язкове спалювання однорічних рослин і відмираючих до осені пагонів багаторічних рослин;
- правильний підхід у виборі сортів рослин для саду;
- покращення ґрунту шляхом вапнування та внесення перегною і компосту;
- дотримання потрібної відстані між рослинами, щоб вони не росли слабкими і витягнутими через вимушену тісняву.
Якщо ж шкідники все-таки з’явилися, то боротися з ними доведеться або отрутохімікатами, або народними засобами. Слимак або знищується механічно (збираєте і знищуєте), або використовується препарат метальдегід; щипавка звичайна – обприскуванням рослин Фундазолом, слиняву пінницю, совку, павутинного кліща і лугового клопа знищують розчином Карбофосу, Фосфаміду або Піретруму.
Айстри відцвіли – що робити
Садові айстри після цвітіння
Садові (однорічні) айстри після цвітіння бажано викопати і спалити, щоб загинули віруси, гриби і шкідники, які могли в них оселитися. Якщо ви зібрали насіння сортів, які хочете виростити наступного року, то можете після перших заморозків посіяти насіння в ґрунт, але вже на іншій ділянці саду. Посійте насіння в борозенки, присипте їх торфом або перегноєм. Підзимовий посів можна проводити просто в сніг у грудні-січні. Для цього борозенки роблять безпосередньо в снігу, який попередньо приминають, а зверху насіння присипають усе тим же торфом. Посів у сніг навіть надійніший, оскільки тоді насінню не страшні раптові відлиги. Навесні, після того, як зійде сніг, для прискорення проростання насіння накрийте ділянку плівкою.
Насіння айстр збирають так: дочекайтеся, коли зів’яне суцвіття вподобаного вам сорту, а центр його потемніє, і в ньому з’явиться білий пушок, зірвіть суцвіття, помістіть його в паперовий пакет, де воно продовжуватиме сохнути. Підпишіть пакет, щоб не переплутати сорти. І пам’ятайте: найкраще висівати на розсаду або в ґрунт тогорічне насіння, оскільки за два роки воно різко втрачає прорісність.
Як зберегти айстри взимку
Багаторічні айстри можуть рости на одній ділянці до п’яти років, тому осінь – саме час викопати і розсадити багаторічні айстри, які досягли п’ятирічного віку, тим більше що вони добре розмножуються діленням куща. Будьте обережні з кореневою системою, намагайтеся її не пошкодити.
Багаторічні айстри морозостійкі, тому їхня зимівля у відкритому ґрунті особливої тривоги у квіткарів не викликає. Але є деякі сорти, молоді рослини яких бажано на зиму вкривати торфом, сухим листям або ялиновим гіллям. Якщо стебла айстр висохли, краще їх перед укриттям зрізати. Навесні зніміть укриття, щоб ваші айстри якнайскоріше пішли в ріст і прикрасили ваш сад своїми незвичайними квітами.
Види і сорти айстри
Це так природно – відстані і час.
Я вже забула. Не моя провина,–
то музика нагадує про Вас,
то раптом ця осіння хуртовина.Яка айстра
Існує одна складність: коли ми говоримо про айстри, потрібно розуміти, що мається на увазі. Є рід айстр, до якого належать як однорічні, так і багаторічні види і сорти, про які ми говорили вище, а є так звана садова айстра, яку дилетанти приймають за однорічну айстру, котра насправді є дещо іншою рослиною. Айстра однорічна, або, як її правильно називати Каллістефус (лат. Callistephus) – китайський монотипний рід квіткових рослин родини Айстрові, або Складноцвіті, близький до роду Айстр. Каллістефус – рослина одно-або дворічна, у квітникарстві звана «айстра китайська», або «айстра садова», батьківщина якої, як ясно з назви, Китай. У 1825 році цей єдиний представник роду було описано Карлом Ліннеєм під назвою Aster chinensis, в окремий рід її виділив Олександр Кассіні, назвавши Callistephus chinensis, або Каллістемма китайська.
Стебла у рослини зелені, іноді темно-червоні, гіллясті чи прості. Коренева система мичкувата, потужна, добре розгалужена. Листки чергові, черешкові, суцвіття – кошик, плід – сім’янка. У культурі існує близько 40 груп, що включають в себе близько 4000 сортів. Ось із цим родичем айстри ми зазвичай маємо справу, коли висаджуємо в садах айстри однорічні.
Багаторічні айстри
Багатолітники роду айстр поділяються за термінами цвітіння на дві групи: ранньоквітучі та осінньоквітучі.
Ранньоквітучі багаторічні айстри
Група ранньоквітучих не надто численна і представлена тільки такими видами, як айстра альпійська (Aster alpinus), айстра бессарабська (Аster bessarabicus) та айстра італійська (Aster amellus).
Айстра альпійська
Айстри багаторічні з групи альпійських цвітуть у травні, мають зріст від 15 до 30 см, поодинокі суцвіття діаметром до 5 см схожі на прості стокротки, часто використовуються для рокаріїв. Сорти:
- айстра альпійська Glory, висота – 25 см, діаметр квітки – 4 см, синьо-блакитна ромашка з жовтогарячою серединою;
- айстра Wargrave – висота до 30 см, діаметр рожевої квітки з жовтою серединою 4 см, цвіте в травні-червні.
Айстра італійська
або, як її ще називають, ромашкова, цвіте в червні-липні. Суцвіття у неї великі – до 5 см, кошики – щитоподібні суцвіття, кущики висотою до 70 см. Гарна для кам’янистих садів і рокаріїв. Сорти:
- айстра Rosea має язичкові квітки рожевого кольору, а трубчасті – світло-коричневого. Цвіте до трьох місяців з червня;
- сорт Rudolf Goeth – великі щиткові суцвіття до 4-5 см діаметром, язичкові квітки – фіолетові, трубчасті – жовті;
Айстра бессарабська
Ще називають несправжньоіталійська. Кущ заввишки до 75 см, численні лілові квітки з коричнюватою серединою.
Осінньоквітучі багаторічні айстри
Осінньоквітучі айстри представлені більш різноманітно: айстра новобельгійська, айстра чагарникова та айстра новоанглійська.
Айстра чагарникова
Найбільш рання з осінніх айстр – айстра чагарникова (Aster dumosus), батьківщина якої – Північна Америка. Ростуть сорти цього виду у висоту від 20 до 60 см, стебла так сильно вкриті листям, що навіть у неквітучому стані здатні прикрасити сад, як кущики самшиту. Найвідоміші сорти:
- Ніобея і Альба флор Плена – айстри з білими квітками;
- Блю Берд – карликовий сорт до 25 см заввишки з ніжно-блакитними квітками, як і більш гінкі Блю букет і Lady in Blue;
Айстра новобельгійська
Найпоширеніші в наших садах айстри належать до айстр новобельгійських (Aster novi-belgii), або айстр віргінських, які мають як карликові сорти (30-40 см), так і високорослі – до 140 см заввишки. Кущі у цього виду айстр потужні, суцвіття волотисті, забарвлення квіток синє, біле, фіолетове, всі відтінки рожевого і бордового. Сорти:
- карликові – Snowsprite з білими квітками 35 см висоти, Jenny – червоні айстри, заввишки до 30 см, рожевий сорт Audrey заввишки до 45 см;
- середньорослі – синьо-фіолетовий Royal Velvet до 60 см заввишки, Winston S. Churchill – соковито-рубіновий, кущ заввишки 70-75 см;
- високорослі – Дасті роуз – кущ заввишки до 1 м з ніжно-малиновими квітками діаметром до 4 см, Дезерт блу – бузково-сині квітки до 3,5 см у діаметрі на кущах заввишки до 1 м.
Айстра новоанглійська (Aster novae-angliae)
або айстра північноамериканська, теж популярний вид у наших осінніх садах. Відрізняється від інших багаторічних айстр тим, що її кущі досягають у висоту 160 см. У всьому іншому вона схожа на новобельгійську: дуже рясне цвітіння дрібних суцвіть. Сорти:
- Browmann – кущ до 120 см заввишки, діаметр гроноподібних суцвіть – до 4 см, рясно цвіте з вересня. Язичкові квітки – фіолетові;
- сорт Constance – висота куща може досягати 180 см, стебла гіллясті, міцні, суцвіття до 3,5 см діаметром, трубчасті квітки – коричневого або жовтого кольору, язичкові – фіолетові. Цвіте у вересні, морозостійкий;
- Септемберрубін – півтораметровий кущ, язичкові квітки – червоно-рожеві, суцвіття діаметром 3,5 см.
Однорічні айстри
Айстра садова, або айстра китайська, або каллістефус – однорічний родич айстри багаторічної, сьогодні представлений більш ніж 4000 сортів. Іноді айстри однорічні настільки несхожі на власне айстри, що їх можна сплутати з жоржинами, хризантемами, півоніями та іншими квітами. Намагаючись навести порядок у цьому неймовірному розмаїтті сортів і видів, науковці створювали різні класифікації, але жодна з них не є досконалою. Познайомимо вас коротенько з деякими класифікаціями.
За часом цвітіння айстри поділяються на:
- ранні (цвітуть із липня);
- середні (цвітуть від початку серпня);
- пізні (цвітуть із середини або кінця серпня).
За висотою куща айстри поділяють на п’ять груп:
За метою вирощування існують три групи:
- зрізувальні (високого зросту, квітки великі, квітконоси довгі);
- обсаджувальні (компактні, невисокі, гарні як для квітників, так і в якості горщикових рослин);
- універсальні (компактні, середніх розмірів, квітконоси довгі, суцвіття великі).
За будовою суцвіть айстри поділяються на три групи:
- трубчасті – суцвіття складаються виключно з трубчастих квіток;
- перехідні – суцвіття мають 1-2 ряди язичкових квіток і трубчасті квітки, що заповнюють середину;
- язичкові – суцвіття, в яких язичкові квітки закривають трубчасті або трубчастих немає взагалі.
Язичкова група поділяється за принципом будови суцвіть на такі типи:
немахрові прості:
- Едельвейс, Піноккіо, Вальдерзее – сорти з дрібними суцвіттями;
- Саломе – сорт із середніми суцвіттями;
- Рейнбой, Маргарита – сорти з великими суцвіттями;
- Маделін, Зоненштайн – сорти з дуже великими суцвіттями.
вінцеві:
- Аріаке, Тікума – дрібні суцвіття;
- Аврора, Прінетта, Лаплата – середні;
- Принцеса, Анемоноподібна, Рамона – великі;
- Ерфордія, Принцеса гігантська, Фантазія – дуже великі.
напівмахрові:
- дрібні: Вікторія, Мацумото;
- середні: Міньйон, Розетт.
кучеряві:
- Комета, Тайгер павз – середні суцвіття;
- Страусове перо, Королева ринку – великі;
- айстра хризантемоподібна, Каліфорнійська – велетенська.
кулясті (сферичні):
- Міледі, Лідо, Тріумф – середні суцвіття;
- Американська красуня, Німеччина, айстра півонієподібна – великі суцвіття;
- Куляста – дуже великі суцвіття.
черепитчаті:
голчасті:
- Рекорд, Екзотика – середні суцвіття;
- Рів’єра, Стар – великі;
- Комплімент, Ризен, Ювілейна – дуже великі.
напівсферичні:
- середні суцвіття: Міс, Амор, трояндоподібна;
- айстра помпонна – великі суцвіття.
А ось за забарвленням квіток класифікації нема, хоча кольорів і відтінків айстр існує безліч: різні відтінки синього кольору, що в світі квітів досить рідкісне явище, фіолетові, бузкові, кремові, жовті, рожеві, червоні, не кажучи вже про білі. Є двобарвні айстри. Немає поки що тільки зелених і помаранчевих айстр.
Варто ще раз зазначити, що жодна з класифікацій не є повною і бездоганною, тим більше що з кожним роком з’являються все нові види прекрасних екземплярів, які важко віднести до вже існуючих видів і сортогруп.
Це так природно – музика і час,
і Ваша скрізь присутність невловима.
Двори стоять у хуртовині айстр.
Яка сумна й красива хуртовина!
(Ліна Костенко)Category: Українцям