Бета-розпад (β-розпад) тип радіоактивного розпаду, зумовлений слабкою взаємодією та змінює заряд ядра на одиницю без зміни масового числа.
Бетараспад, b-розпад, радіоактивний розпад атомного ядра, що супроводжується вильотом з ядра електрона чи позитрона. Цей процес обумовлений мимовільним перетворенням одного з нуклонів ядра на нуклон іншого роду, а саме: перетворенням або нейтрона (n) на протон (p), або протона на нейтрон.
Явище β-розпаду у тому, що ядро(A,Z) мимоволі випускає лептони 1-го покоління – електрон (позитрон) і електронне нейтрино (електронне антинейтрино), переходячи у ядро з тим самим масовим числом А, але з атомним номером Z, на одиницю великим чи меншим.
Розпад, що супроводжується випромінюванням альфа-часток, назвали альфа–розпадом; розпад, що супроводжується випромінюванням бета-Частинок, був названий бета–розпадом (нині відомо, що існують типи бета–розпаду без випромінювання бета-Частинок, однак бета–розпад завжди супроводжується випромінюванням нейтрино або антинейтрино).