Вірити в людину – це говорити з нею всерйоз, зокрема за необхідності жорстко, називаючи речі своїми іменами і, а її вчинки кваліфікуючи саме так, як вони називаються. Вірити в людину – це за необхідності карати її, не боячись втратити її любов і повагу.
У колі людей зі схожими ідеями легше жити, розвиватися, а головне – завжди є та підтримка, яка потрібна людині для виживання. Віра полегшує існування. Вона не потребує доказів, а отже, не потрібно шукати факти, витрачати сили на нескінченні міркування про істинність або хибність переконання, вирішувати проблеми.
Довіряти комусь. Віра не завжди підкріплена доказами (віра в Бога, наприклад). Що стосується людей, то спочатку ми починаємо людині вірити (її словам, обіцянкам). Довіра складається з довгого спілкування з людиною (коханою людиною, колегами, партнером по роботі).