Внаслідок дотику протилежно заряджених зарядів між хмарою та землею виникає іскра, яка і є блискавкою. За різною траєкторією, найчастіше зигзагом, вона прямує до землі і знаходить там свій позитивний заряд — протон.
Іскровий розряд Спалах блискавки рідко буває одиночною, зазвичай вони бувають від 2-3 до кількох десятків розрядів. Утворення цього явища можливе в купово-дощових хмарах або шарусто-дощових хмарах величезних розмірів (до 7 км заввишки).
Зазвичай на хмарах накопичується негативний заряд, але в землі — позитивний, і тому електрони, що формують блискавку, що рухаються зверху вниз. Але іноді менш ніж в одному з 20 випадків буває так, що хмара заряджена позитивно, і тоді блискавка може вдарити із землі в небо.
Блискавка – вічне джерело підзарядки електричного поля Землі. На початку XX століття за допомогою атмосферних зондів виміряли електричне поле Землі. Його напруженість біля поверхні дорівнювала приблизно 100 В/м, що відповідає сумарному заряду планети близько 400 000 Кл.