Креатінкіназ (КФК) – фермент, відповідальний за біоенергетику м'язових скорочень. Аналіз крові на КФК (визначення її концентрації у сироватці) широко застосовується у кардіології, ендокринології, неврології, онкології, травматології.
В основі диференціального діагнозу лікаря, який виявив підвищені значення КФК референтною методикою, насамперед лежать такі захворювання та стани: гострий інфаркт міокарда, гострий інсульт, ідіопатичні запальні міопатії, гіпотиреоз, варіанти паранеопластичного синдрому [11].
Збільшення креатинкінази у крові свідчить про пошкодження м'язів внаслідок фізичних навантажень, травм чи патологічних процесів. Причинами підвищення креатинкінази в крові можуть бути міопатії, дистрофія м'язів, рабдоміоліз – прискорений розпад м'язової тканини.
Біохімічний аналіз крові КФК дозволяє виявити збільшення активності креатинкінази через 4-8 годин після інфаркту міокарда, максимум досягається через 12-24 години, зниження рівня відбувається через 2-4 дні. Величина активності CK, як правило, корелює з тяжкістю та поширеністю інфаркту міокарда.