До того ж вона є власницею ступи, що уособлювала жіноче начало, і песта, що символізував чоловіче, – тобто ідеї родючості, а також мітли, спорідненої з віником, який міг бути як атрибутом нечисті, так і захистом від неї: “їздить у ступі, пестом поганяє, вперед мітлою дорогу розмітає”; “їздить у ступі, …
У хатинці в неї є чарівний клубочок, скатертина-самобранка, чоботи-скороходи, гуслі-самогуди, килим-літак, меч-самосік і безліч інших таємничих речей. Вона берегиня свого лісового простору й околиць з усіма їхніми мешканцями.
захоплюють товкач, яким мнуть стебла конопель”. У зв’язку з цим господині в суботу на сьомому тижні після Великодня “виймають із терниць дерев’яні мечики, якими труть коноплі; бо відьми полюбляють красти їх цієї ночі, щоб опісля рубатися ними, коли, злітаючись на Лису гору, вони почнуть там свої потіхи”.