За це Бог прирік євреїв сорок років поневірятися в пустелі, щоб за цей час померли всі, хто на цей момент був старше 20 років (Чис. 14:26-38). Через сорок років після виходу з Єгипту ізраїльтяни обігнули зі сходу Моав і розбили в битві амореїв.
Історія євреїв у Єгипті налічує понад 3300 років і нерозривно пов’язана з формуванням ізраїльського народу і його релігійними віруваннями.
Царські хемуу охоплюють майже все корінне населення Єгипту, що експлуатувалося, і протиставляються працівникам, ввезеним у країну ззовні. Вони становили основну масу трудящого населення і були “рабами” або “слугами” не свого безпосереднього пана, а царя.
Але мало хто пам’ятає, що такі ж вервечки вигнанців, починаючи з 1914 року, брели землями Російської імперії, з’єднуючись у людські ріки. Одна зі столичних газет воєнної пори охрестила це явище “Великим Виходом”. Кілька мільйонів біженців із західних околиць – таким був виворіт Великої війни.