Скільки насправді заробляють українці: статистика vs реальне життя

Але чи відбиває вона справжні доходи українців? І якщо – ні, то як їх взагалі можна порахувати?

Що каже Держстат

За даними Державної служби статистики, у січні 2021 середня зарплатня українців становила 12 337 грн.

Це удвічі більше, ніж мінімальна зарплатня. Але менше, ніж середня зарплата у грудні 2020 року, яка тоді сягнула 14 179 грн.

Утім, в цьому немає “зради”, адже грудневі зарплати, коли українці отримують премії, надбавки та бонуси, є традиційно вищими.

В офіційній статистиці використовують показник номінальної зарплатні, яку нарахували людині до сплати податків. Але є ще й показник реальної зарплати, в якому враховують індекс споживчих цін.

Наприклад, якщо номінальна зарплатня за минулий рік зросла на 15%, то зростання реальної зарплатні між січнем 2020 і січнем 2021 було удвічі меншим і становило лише 8%, – решту “з’їла” інфляція.

Але на цьому відносність середньої зарплати не завершується.

За даними Держстату, удвічі більше, ніж в середньому, отримують працівники сфери фінансів та страхування, – у січні 2021 року їхня середня зарплата становила 24 095 грн на місяць.

Трохи поступаються у сфері інформації та телекомунікацій з зарплатнею у 21 941 грн.

Вище середнього заробляють ті, хто займаються науковою та технічною діяльністю, а також працівники сфери державного управління та оборони.

Так само вище середньої зарплати і у промисловості, де отримують 13 374 грн на місяць.

Працівники двох головних бюджетних сфер – освіти та медицини – отримують менше середнього. Там зарплати не перевищують 10,5 тис. грн на місяць.

Ще менші зарплати у сільському господарстві, де зарплати не дотягують навіть до 10 тис. грн.

А що у регіонах?

Ще одним чинником, який впливає на розмір зарплат, є те, де живе і працює людина.

За цією ознакою із великим відривом від решти країни лідирує Київ, де середня зарплата у січні 2021 сягнула 17 533 грн, що на понад 5 тис. грн більше, ніж загалом в Україні. Так само вище середньої зарплати і в Київській області – 12 645 грн.

Більше, ніж в середньому, заробляють і у промислових областях – Донецькій (13 786 грн), Дніпропетровській (12 744 грн), Запорізькій (12 542 грн) та Миколаївській (12 535 грн).

Водночас в Україні є й регіони, де середні зарплати не дотягують не те, що до 12 тис. грн, але й навіть до 10 тис.

Це Чернівецька (9 696 грн), Кіровоградська (9 780 грн), Чернігівська (9 877 грн), Тернопільська (9 922 грн) та Херсонська (9 971 грн) області.

Де зарплати “найбіліші”

Свою статистику щодо зарплат має і Пенсійний фонд.

За даними Пенсійного фонду, кількість застрахованих (тобто працівників, за яких роботодавець платить Єдиний соціальний внесок або які самі платять ЄСВ), на кінець 2020 становила понад 12,8 мільйона людей, із них найманих працівників – майже 10 мільйонів.

При цьому більш ніж кожному десятому з цих людей (11,3%) у грудні 2020 нараховували зарплату нижчу за мінімальну.

З одного боку, це показує, скільки українців отримують доходи значно менші за офіційну середню зарплатню. З іншого боку, це може бути ознакою виплати зарплати “в конверті”, адже тоді можна “включити” механізм податкової соціальної пільги і не платити податки, якими обкладається Фонд заробітної платні.

Середній розмір зарплати, яким оперує Пенсійний фонд, нижчий за дані Держстату: 13 320 грн за грудень 2020 року проти 14 179 грн.

Крім того, у Фонду дещо інший перелік сфер діяльності із вищими зарплатами.

Цю різницю можна пояснити тим, що Пенсійний фонд бере до уваги не лише нарахування самої зарплати, але й сплату ЄСВ, левова частина якого іде на фінансування фонду, а відтак, і на виплату пенсій.

Фактично, дані Пенсійного фонду відбивають “найбіліші” зарплати в країні, тож не дивно, що у лідерах за розмірами зарплат – посольства, представництва міжнародних організацій, головні офіси компаній.

Із регіонів безперечним лідером із зарплатою у 19,3 тис. грн у грудні 2020 є Київ. Проте так само у столиці найбільша кількість тих, хто отримує зарплату нижче мінімальної.

Крім Києва, але з відривом від нього, лідерами із зарплат, за даними Пенсійного фонду, у грудні минулого року були Луганська, Дніпропетровська, Одеська та Миколаївська області, де зарплати перевищували 13 тис. грн.

Що не показує державна статистика

Проте і дані Держстатистики, і Пенсійного фонду показують лише частину реальності, хоч, безперечно, відбивають головні тренди.

Саме офіційна середня зарплатня є орієнтиром для багатьох розрахунків урядовців, політиків та експертів.

Автор фото, UNIAN

Українці і досі отримують певну частину доходів “у конверті”

Проте вже не перший рік оглядачі кажуть, що реєстрація працівників як ФОП, тіньова економіка, а також практика виплати зарплат “у конвертах” та інші схеми “оптимізації” Фонду оплати праці, дозволяють українцям отримувати більші доходи, ніж про це свідчить офіційна статистика.

Саме це, на думку експертів, дозволило українцям пережити пандемію і карантини у 2020 краще, ніж очікували. Та й загалом це робить українців витривалішими до криз, які не полишають країну.

Проте оцінити, скільки саме українці отримують “в чорну”, досить важко. Певні розрахунки є, але і вони дають лише частину загальної картини.

Наприклад, парламентський комітет із соціальної політики, посилаючись на дослідження Інституту економіки та прогнозування НАН України, нещодавно повідомив, що понад чверть (26,5%) економічно активного населення (у віці від 15 до 70 років), отримують тіньові доходи. Там також підрахували, що ці доходи перевищують 20 млрд грн.

У комітеті погоджуються, що таким чином люди отримали джерело виживання, яке фактично “компенсує вади функціонування легального сегмента економіки”. Але і наголошують, що бюджет недоотримує податки.

Нині “біла” зарплата коштує понад 40% того, що найманий працівник отримує “на руки”. 22% Єдиного соціального внеску (з якого фінансується Пенсійний фонд, лікарняні та виплати з безробіття) “нараховується” на зарплату, і його має сплатити роботодавець. Ще 18% податку на доходи з фізичних осіб йде з зарплати працівника. Так само із зарплати утримується військовий збір – 1,5%.

У Європейській Бізнес Асоціації податкове навантаження на Фонд оплати праці називають серед найбільших проблем бізнесу в Україні.

“Це одна з причин, чому мікробізнес, наприклад, не платить зарплату “в білу”, – підприємці не можуть дозволити собі заплатити таку норму навантаження”, – розповіла в інтерв’ю ВВС News Україна виконавча директорка асоціації Анна Дерев’янко. Вона твердить, що для виведення зарплат із конвертів і тіні варто було б приблизно удвічі зменшити податкове навантаження на зарплати:

“Коли запитуєш представників мікробізнесу, який рівень податків вони вважали б достатнім, щоб платити зарплати людям “в білу”, то підприємці називають 20-25%”.

“Тінь” рятує?

За результатами опитування, проведеного Центром Разумкова минулого року, 36% респондентів заявили, що отримують усю або частину зарплати неофіційно.

Зокрема, 16,4% респондентів хоч і мали офіційні стосунки з роботодавцем, але частину зарплатні отримували неофіційно.

А майже кожен п’ятий (19,8%) взагалі працював без офіційного оформлення.

При цьому про те, що працюють на основі трудового договору або запису у трудовій книжці і отримують лише офіційну зарплату, заявили 63,7% учасників опитування.

Але, як каже директор економічних і соціальних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин, коли ми рахуємо реальні доходи, варто звертати увагу не лише на зарплати у конвертах, а й дивитися ширше – загалом на те, скільки економіки перебуває в тіні, хоч і тут розрахунки уряду та експертів різняться.

Крім того, варто й зважати на недосконалість самого показника середньої зарплати як “середньої температури по палаті”.

“Дуже часто низьку зарплату платять багатьом працівникам, а високу зарплату отримують одиниці. Тому середня зарплата зростає швидше, ніж так звана медіана, яка обраховує ту зарплату, що її отримує менш оплачувана половина населення”, – пояснює експерт.

“Міністерство економіки каже, що тіньовий сектор – це приблизно 30% загальної економіки, за нашими спостереженнями – це десь 50 на 50”, – каже пан Юрчишин. Відтак, можна вирахувати, що реальні доходи українців десь у півтора раза перевищують медіанну зарплату.

У цифрах це виглядає так: якщо офіційна середня зарплатня становить близько 11 тис. грн (а довкола цієї цифри коливалися показники більшості місяців 2020 року), то медіана – близько 8 тис. грн, а реальні доходи більшості українців трохи перевищують офіційний середній рівень і становлять близько 12 тис. грн на місяць.

Автор фото, UNIAN

“Тіньові” доходи допомагають багатьом українцям протриматися, коли “білих” доходів не вистачає

З одного боку, тіньові доходи, каже експерт, досить часто в українських умовах виконують соціальну функцію:

“Ті ж самі бабусі, які продають цигарки біля метро, вони теж тіньовою діяльністю займаються. Але якщо забрати в них цю діяльність, вони втратять і соціалізацію, і ті додаткові доходи, які вони отримують завдяки цим цигаркам”.

З іншого боку, каже експерт, довіра населення до влади, як показують зокрема, й останні опитування, на дуже низькому рівні.

“Якби ми знали, як використовуються наші податки і була хоч якась впевненість, що вони використовуються раціонально, то і детінізація відбувалася б швидше і якісніше, а статистичні показники б краще відповідали реальності”, – каже Василь Юрчишин.

Графіка Олесі Волкової

Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

ФОПи в Україні у 2022 році: скільки й за що потрібно буде платити

З 1 січня 2022 року розмір мінімальної зарплати (МЗП) в Україні становить 6 500 грн (з 1 жовтня – 6 700 грн). Також змінилася величина прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ці два параметри визначають для ФОП розмір податків, штрафів і обмежень.

Обмеження річного доходу для ФОП

Обсяг доходу платників єдиного податку у 2022 році не має перевищувати:

• для І групи – 167 розмірів МЗП, або 1 085 500 грн;
• для ІІ групи – 834 МЗП, або 5 421 000 грн;
• для ІІІ групи – 167 МЗП, або 7 585 500 грн.

У разі перевищення встановленого розміру доходу платники податків за їхньою заявою з наступного кварталу переходять на застосування іншої групи єдиного податку або на загальну систему оподаткування. До суми перевищення застосовується ставка 15%.

Розмір єдиного соціального внеску (ЄСВ)

Максимальна база нарахування ЄСВ дорівнює 15 розмірам МЗП. Тому максимальна сума ЄСВ, яку сплачує ФОП, з 1 січня становитиме 21 450 грн (6 500 х 15 х 22%), а з 1 жовтня – 22 100 грн (6 700 х 15 х 22%).

Нагадаємо, що 22% – це ставка ЄСВ. Базою її нарахування є:

Підписуйтесь на нас в Google News!

• для ФОП на загальній системі — сума доходу (прибутку), що підлягає оподаткуванню на доходи фізосіб (ПДФО);
• для ФОП-єдинників – сума, визначена ними самостійно для себе, але не більше за максимальну величину бази нарахування єдиного внеску. Водночас сума ЄСВ не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

Розрахунки показують: якщо ФОП має найманого працівника, якому нараховано мінімальну зарплату 6 500 грн, то на руки той отримає 5 232,5 грн. Податки становитимуть 1 267,5 грн. А ФОП перерахує державі за цього працівника 1 430 грн ЄСВ. Загалом для оплати праці цього працівника ФОПу необхідно 7 930 грн.

Оподаткування ФОП у 2022 році

Штрафи за порушення під час використання РРО

З 1 січня стало обов’язковим застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО) або програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО) платниками єдиного податку другої – четвертої груп, які проводять готівкові розрахунки (крім тих, хто працює в селах). Платники єдиного податку першої групи застосовувати РРО не зобов’язані.

За кожну транзакцію без фіскалізації платник податків має сплатити штраф. Сума штрафу залежить від кількості порушень:

Плата за видавання ліцензій і судовий збір

За видавання ліцензії стягується разова плата в розмірі одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, якщо інший розмір плати не встановлений законом. Отже, ця плата складає:

• з 1 січня – 2 481 грн;
• з 1 липня – 2 600 грн;
• з 1 грудня – 2 684 грн.

Розмір судового збору встановлюється в кратному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного на 1 січня календарного року, у якому заява чи скарга подається до суду. Тому у 2022 році судовий збір розраховується від 2 481 грн.

Штрафи Держпраці

Розмір штрафів за порушення у сфері трудових відносин залежить від величини МЗП, встановленої на момент виявлення порушення. Тому з 1 січня штрафи будуть кратними 6 500 грн, а з 1 жовтня – 6 700 грн.

Штрафи за несплату єдиного податку

Несплата або сплата не в повному обсязі авансових внесків єдиного податку до 20 числа поточного місяця тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50% ставки єдиного податку. У новому році суми такі:

Податок на нерухомість

Розмір податку на нерухомість встановлюють на своїй території сільські, селищні, міські ради або ради об’єднаних територіальних громад. Проте держава обмежує розмір ставки цього податку – не більш як 1,5% МЗП, встановленої на 1 січня звітного (податкового) року за 1 квадратний метр.

Зміни в податковому адмініструванні

З 1 січня набув чинності «ресурсний» закон № 1914 (законопроєкт № 5600). Він вніс низку змін до адміністрування податків. Зокрема, ФОП дозволено відносити до витрат платежі на користь організацій колективного управління майновими правами.

Зміни щодо єдиного податку:

• з платників єдиного податку 4 групи виключено суб’єкти господарювання, основним видом діяльності яких є розведення свійської птиці, страусів і перепелів;
• встановлено обмеження для перебування провайдерів на другій групі єдиного податку (вони можуть бути платниками третьої групи або перейти на загальну систему оподаткування);
• для ФОП, які здійснюють діяльність винятково в межах фермерського господарства, зменшено мінімальний розмір площі землі для отримання права перейти на 4 групу єдиного податку;
• ФОП – платники єдиного податку третьої групи мають вести окремо облік витрат і доходів від виробництва та реалізації власної сільськогосподарської продукції;
• платники єдиного податку першої – третьої груп не звільняються від сплати земельного податку, якщо вони надають в оренду земельні ділянки або нерухоме майно, що перебуває на цих ділянках;
• до складу доходу платників єдиного податку першої – третьої груп не включатимуться доходи, отримані у вигляді компенсації відсоткових ставок, що виплачуються в рамках бюджетної програми «Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва» та державної програми запровадження фінансово-кредитних механізмів забезпечення громадян житлом, а також кошти, отримані на безповоротній основі від Фонду розвитку інновацій.

Топ оплачуваних професій в Україні: хто та де заробляє найбільше

Середня зарплата офіційно працевлаштованих співробітників в Україні, за даними Державної служби статистики, в листопаді становила 14 тис. грн. Однак є професії, представники якої заробляють більше. Хто та скільки заробляє в Україні за вакансіями, в яких регіонах зарплати найбільші, які вакансії найоплачуваніші в різних областях країни — в матеріалі .

Топ зарплат в Україні та в областях-2021. Де найвищі зарплати. Інфографіка: The Page

Топ зарплат в Україні за вакансіями

За даними кадрового порталу grc.ua, зарплати в 2021 році не зазнали негативних змін, хоча й середня заробітна плата, зазначена у вакансіях українських компаній, зросла не набагато. «Проте з урахуванням офіційного показника інфляції отримувати більше українці, на жаль, не стали», — йдеться в повідомленні.

Так, середній рівень заробітної плати за профсферою в ІТ і телекомі в листопаді 2021 року становив 62,8 тис. грн, що є найвищим показником серед усіх сфер. Натомість ще вісім місяців тому — у квітні 2021-го, вона була 51,5 тис. грн. Тобто за вісім місяців вона зросла на 11,3 тис. грн. На другому місці опинився топ-менеджмент із середньою зарплатою 44,5 тис. грн, що на 4,3 тис. грн більше, ніж вісьмома місяцями раніше. Далі йдуть: консалтинг (за даними grc.ua, до п’ятірки найвищих середніх зарплат в Україні сфера почала входити не так давно) — 30,5 тис. грн (- 1,1 тис. грн); страхування — 25,6 тис. грн (+ 2 тис. грн), а також будівництво та нерухомість — 28,5 тис. грн (+ 6 тис. грн).

Загалом за останні вісім місяців середня зарплата за всіма вакансіями зросла на 1,3 тис. грн — з 17,1 до 18,4 тис. грн.

За словами Руслани Березовської — керівниці експертно-аналітичного центру grc.ua, у складний період, який бізнес відчув у 2021 році, він оптимізує витрати, або вдається до радикальніших мір – скорочення заробітної плати й кількості персоналу загалом.

Підписуйтесь на нас в Google News!

«Найбільш впевнено в цей період відчували себе компанії IT-сфери, в сільському господарстві та виробництві [за вісім місяців тут зарплата зросла майже на 10 тис. грн — до 25,3 тис. грн]. Це видно й за динамікою заробітних плат протягом року», — розповідає вона.

Березовська також зазначає, що локдаун і тимчасове припинення роботи компаній деяких сфер спровокували міграцію персоналу і люди, які залишилися без роботи, почали шукати нову в суміжних сферах. Найбільше постраждав у цьому ритейл, сфера послуг, туризм. Зазначимо, що в цих сферах у середньому й так невисокий рівень зарплат. Наприклад, у листопаді середня зарплатня в продажах становила 17 тис. грн, що на 2,1 тис. грн більше, ніж у квітні; а в туризмі — 13,5 тис. грн, що на 100 грн менше, ніж вісім місяців тому.

«Після закінчення весіннього локдауну роботодавці цих сфер почали шукати співробітників на місце тих, хто звільнився. Збільшення вакансій із низькими зарплатами вплинуло на показник середньої заробітної плати».

Керівниця експертно-аналітичного центру кадрового порталу grc.ua