Рахуємо звуки і літери в словах із -дж-, -дз- та літерою Щ

Ми й далі знайомимося зі звуками та літерами, які їх відображають. Разом з учителем ми вже зіставляли кількість звуків і літер у словах із йотованими літерами.

Сьогодні ж Учитель запропонує провести такі ж підрахунки в словах із літерою Щ та сполученнями літер -дж-, -дз-. Він нагадає нам про те, що в українській абетці є літера, що відображає два приголосних звуки, і є літери-друзі, що позначають удвох один приголосний звук.

Урок буде складним і потребуватиме зосередженості й уваги. Але вірні помічники Вчителя — яскраві ілюстрації та веселі персонажі — допоможуть перетворити навчання на цікаву гру і краще запам’ятати матеріал!

ЩАСЛИВИЙ

1. Який має щастя, який зазнає щастя, радості. Вона була тільки тоді щаслива, як одпрошувалась в гості до батька (Н.-Лев., II, 1956, 329); Вся сім’я гомонить, кожному хочеться сказати щось радісне, кожний почуває себе щасливим і повним надій (Л. Укр., III, 1952, 472); У білому вбранні на білій постелі на фоні світлої стіни сидить молода щаслива мати, тримаючи немовля (Довж., І, 1958, 111); В дні ясні й суворі, І в труднощах, і в радості, і в горі Я все своє життя — щасливий був… (Мур., Повість. 1948, 77); Далеко там, де неба грані, є край щасливий, дорогий (Сос., І, 1957, 348); // у знач. ім. щасли́ві, вих, мн. Люди, яким щастить. І не стануть щасливі вглядатись до лиха, Що в могилу жене нерозумного стиха: Вік такий, що їм тільки у золоті рай,— І кричать вони: золота, золота дай! (Щог., Поезії, 1958, 309); Щасливі завжди тягнуться до гурту, до товариства, наче хочуть поділитися своїм щастям (Гур., Друзі… 1959, 29); // Дуже радий чому-небудь. Я щасливий, що був свідком і учасником цих великих звершень, що мені довірили важливу ділянку післявоєнного відродження, що працював разом із запоріжцями в незабутній рік (Брежнєв, Відродження, 1978, 8); [Публій:] Здоров, Хузане! [X у с а (кидається йому назустріч):] Щасливий надмір, що тебе вітаю! (Л. Укр., III, 1952, 170); [Батура:] І я щасливий, що приїхав до вас. Тут усе нове для мене (Корн., Калин. гай, 1950, 30); Дарина Михайлівна була щаслива, що сина її проводжають люди (Зар., На.. світі, 1967, 3); // чим. Задоволений чим-небудь, радісний з приводу чогось. Музо. проста дівчино стидлива, Вбога селяночко, співом та сміхом щаслива! (П. Куліш, Вибр., 1969, 368); Курить донецький шлях, і дим над видноколом, Та я щасливий тим, що друзів маю там (Дмит., Вітч., 1948, 51); // з інфін. Дуже охочий, радий що-небудь робити. [Антоніо:] Здаюсь на вашу ласку, мій магістре. [Магістер:] Мій пане, я щасливий вам служити (Л. Укр., III, 1952, 112); Міністр.. відповідав тихо, трохи гаркавив, вимовляючи французькі слова..— Я щасливий, пане комісаре, ступити на вашу землю (Ю. Янов., II, 1958, 110); // Сповнений радості, щастя (про почуття). Тихо піднявши голову, глибоко подивилась вона на нього — і радісне, щасливе почуття зародилось у неї… (Хотк., І, 1966, 44); // Який виражає щастя, викликаний щастям. Настя глянула на Гната чистими, щасливими очима, і в них побачив він утіху та вдячність… (Коцюб., І, 1955, 54); Його очі блищали щасливими вогниками (Досв., Вибр., 1959, 106); Буйна радість закипала йому в грудях, він не міг говорити і тільки всміхався щасливою посмішкою (Собко, Скеля. 1961, 91); Дід непомітно змахнув щасливу сльозу: — Радість яка… (Донч., VI, 1957, 12).

◊ Бува́й щасли́вий (щасли́ва); Бува́йте щасли́ві — ввічлива форма побажання щастя на знак прощання з ким-небудь. — Прощавай, Мар’яне! Копай свою землю.— Бувайте здорові! — знову крізь смуток осміхається чоловік.— Бувайте щасливі (Стельмах, І, 1962, 29); Будь щасли́вий (щасли́ва); Бу́дьте щасли́ві: а) уживається як побажання кому-небудь щастя в житті. — Поможи нам, боже, довести діло до кінця, а ти, дочко, будь щаслива й здорова (Н.-Лев., II, 1956, 280); б) ввічливе побажання щастя, добра на знак прощання з ким-небудь. [Долон:] Я піду, царівни. Щасливі будьте! (Л. Укр., II, 1951, 272); Щасли́вий (щасли́ва) служи́ти вам (тобі́ і т. ін.) див. служи́ти.

2. Який приносить або приніс щастя, успіх, удачу; винятково сприятливий, радісний. Щасливі дні, щасливі ночі, Коли при свічці лойовій, Хоч мерзли пальці, сліпли очі, ..Я так над книжкою сидів (Фр., XIII, 1954, 411); [Кирило:] Молоді літа — щасливі. І я колись бігав… прудко бігав. Зайця мало не переганяв! (Мирний, V, 1955, 144); Знай, Ономаю, шлюб такий не буде з Кассандрою щасливий (Л. Укр., II, 1951, 286); Передайте товаришам Вашим мою сердечну вдячність і бажання веселих свят та щасливого нового року (Коцюб., III, 1956, 450); Про себе одне знала [Катря], що як не судилося їй життя щасливе, то буде вже так (Головко, II, 1957, 191); Промчавшись конем мимо Ясногорської та Черниша, Маковей привітав і їх щасливою новиною: — Прагу визволено! (Гончар, III, 1959, 445); // Особливо вдалий, гарний. Юра мав вже скалічену руку, але щасливим вдаром раптом зламав надвоє Іванову бартку (Коцюб., II, 1955, 343); Сама кандидатура агронома-селекціонера була щасливою знахідкою для такої справи (Д. Бедзик, Дніпро. 1951, 5); // Який сприяє щастю, радості, успіхові. [Острожин] Вона розшукувала якусь знайому і натрапила на мою домівку. Щасливий випадок! (Л. Укр., II, 1951, 83).

3. Якому випадає щастя, успіх, удача, якому щастить. — Добрий козак; по батькові пішов. Одвага велика, а буде довговічний і на війні щасливий: ні шабля, ні куля його не одоліє (П. Куліш, Вибр., 1969, 62); — А! який той Терешко щасливий! Йому все йдеться! Все йому йде в руку! (Н.-Лев., VI, 1966, 357); — Там, певне, є клад заритий. Може, ми такі щасливі, що той клад знайдемо (Мирний, І, 1954, 248); // у знач. ім. щасли́вий, вого, ч.; щасли́ва, вої, ж.; щасли́ві, вих, мн. Людина, якій щастить. Щасливому щастя (Укр.. присл. 1963, 181); Не ростуть їх [бідняків] достачі, як у щасливих, щодня, щохвилини, а все дедалі то того не стає, то другого (Мирний, І, 1954, 47).

4. Успішний, благополучний. — Щасливого лову! — кивала вона головою рибалці (Коцюб., II, 1955, 303); — Здрастуй, Грицьку. Із щасливим поверненням тебе! (Головко, А. Гармаш, 1971, 358); Коли мисливець підходить до лугу чи болота, багатого на дичину, його охоплює радісне передчуття щасливого полювання (Рильський, IX, 1962, 94); // Вигідний для кого-небудь; виграшний. От молодиці і кричать Явдосі: — Ану! паньматко! вибирай місце на щасливу продажу (Кв.-Осн., II, 1956, 11); Іван усе програвав і сердивсь; Каленикові везло: йшла раз у раз карта, і кожну щасливу гру він притрушував сміхом, хоч грав нечисто (Коцюб., II, 1955, 196); // Не пов’язаний з муками, переживаннями; легкий. Щаслива смерть. ◊ Ві́рити у щасли́ву зі́рку (зорю́) див. зі́рка, зоря́; Роди́тися (народи́тися) під щасли́вою зі́ркою (зоре́ю) див. зі́рка, зоря́; Щасливої доро́ги; рідко Щасли́ва доро́га — побажання вдалої поїздки, подорожі тому, хто від’їжджає куди-небудь. — Бувай, Іване, бувай, голубе… І в Сибіру живи з правдою і по правді! — говорить [дід Дунай] по праву справедливої людини.— Щасливої дороги (Стельмах, І, 1962, 31); — Поправлюся… Наберуся сил…— Набирайся, сестричко, набирайся… Щасливої тобі дороги. (Гончар, III, 1959, 383); — Спасибі, щаслива дорога! — одказувала молодиця (Вовчок, І, 1955, 324).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 11. — С. 571.

Щасливий, а, е. Счастливый. Не родись багатий, а родись щасливий. Посл. Виїхав на нивоньку в щасливу годиноньку. Чуб. III. 238.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 522.

щасливий Переклад слова

Скільки звуків та літер у слові щасливий

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови – понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну “паспортну” (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База “антисуржика” містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс “Наголоси”, що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ – Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб’язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.