Отже, найголовнішою та найосновнішою візуальною відмінністю глечика від графина є ширина шийки: тонке і довгасте – у графина і широке – у глечика. Більш незначною, але все ж таки ще однією відмінністю, є матеріал, з якого виробляють ці посудини.
Графін відрізняється від глечика тим, що в нього немає носика для наливання і ручки. Він має форму, що нагадує пляшку (хоча найчастіше з великими варіаціями) і обов’язково закривається пробкою. У них може подаватися горілка або віскі, а також існують графини для води, соку і вина.
Штоф – спочатку одиниця виміру кількості вино-горілчаних напоїв. Звідси ж походить і назва посудини. Класичний штоф має чотиригранну форму з короткою шийкою і пробкою. У кришталевому штофі міцний напій переливатиметься через відбиття і заломлення світла в алмазних гранях штофа.
У ті часи штофи виготовляли із зеленого скла і мали сплющену прямокутну форму. Сучасні ж графини для горілки виготовляються переважно з прозорого скла або кришталю. У графини, як і в штофи, наливають винно-горілчані напої. Різниця лише в тому, що їхній об’єм може бути від 1 літра до 2,5.