Апокаліпсис (або в перекладі з грецької – Одкровення) святого Іоанна Богослова – це єдина пророча книга Нового Завіту. Вона пророкує про прийдешні долі людства, про кінець світу і про початок вічного життя, і тому, природно, міститься в кінці Священного Писання.
Перший вершник – Ісус Христос, якому було дано вінець, що символізує, що він почав правити на небі як Цар (Дан. 7:13,14). Решта три вершники символізують війни (червоний або рудий), голод (вороний), хвороби, епідемії та інші причини передчасної смерті (блідий).
Апокаліпсис у перекладі з грецької означає “одкровення”, від дієслова apokalyptein – “відкривати, виявляти”. Апокаліпсисом називається остання книга Нового Заповіту – Об’явлення від Іоанна, в якій описуються події кінця світу.