Техніки аналізу

ЗВИЧАЙНИЙ, -а, -е; -венен, -венна, -венно. 1. Поширений, що повсюдно, постійно зустрічається, спостерігається; простий.

Дві літери н пишуться: 1) у прикметниках, утворених за допомогою суфікса –н– від іменників з основою на –н; 2) у прикметниках, утворених від іменників за допомогою суфіксів -онн-, -енн-.

Це правило говорить: У приставках на -з/-с перед дзвінкими приголосними пишеться з, а перед глухими – с.

Морфологічні та синтаксичні властивості