Як підключити CSS
Коли браузер читає таблицю стилів, він форматує HTML документ відповідно до інформації в таблиці стилів.
Три способи підключення CSS
- Зовнішня таблиця стилів (External)
- Внутрішня таблиця стилів (Internal)
- Вбудований стиль (Inline)
Зовнішня таблиця стилів
За допомогою зовнішньої таблиці стилів ви можете змінити зовнішній вигляд всього сайту, змінивши лише один файл!
Кожна HTML сторінка має містити посилання на файл зовнішньої таблиці стилів всередині елемента .
Примітка. Підключення файлу зовнішньої таблиці стилів є найбільш розповсюдженим способом використання каскадних таблиць стилів.
Приклад
Зовнішні стилі визначені в елементі всередині розділу HTML сторінки:
Це заголовок
Це параграф.
Зовнішню таблицю стилів можна написати в будь-якому текстовому редакторі (наприклад, в стандартному Блокноті на Windows). Файл не повинен містити жодних HTML-тегів. Файл таблиці стилів має бути збережено з розширенням .css.
Примітка: Докладніше про текстові редактори, які можна використовувати для написання як HTML-коду, так і CSS-коду, читайте в розділі Редактори коду.
Ось як виглядає файл ‘mystyle.css’:
“mystyle.css”
body <
background-color: lightblue;
>
h1 color: navy;
margin-left: 20px;
>
Примітка: Не додавайте пробіл між значенням властивості та одиницею (наприклад margin-left: 20 px; ). Правильно писати: margin-left: 20px;
Внутрішня таблиця стилів
Внутрішня таблиця стилів може використовуватися, якщо одна окрема HTML сторінка має свій унікальний стиль і цей стиль більше ніде не використовується на інших сторінках.
Приклад
Внутрішні стилі визначені в елементі всередині розділу HTML сторінки:
Це заголовок
Це параграф.
Вбудовані стилі
Вбудований стиль може використовуватися для застосування унікального стилю для окремого елементу на HTML сторінці.
Щоб використовувати вбудовані стилі, додайте атрибут стилю до відповідного елементу (тегу). Атрибут style може містити будь-яку властивість CSS.
Примітка. Вбудований стиль необхідно використовувати якомога рідше, в крайніх випадках, коли потрібно виділити окремий фрагмент тексту (словосполучення) тільки на одній HTML сторінці. Вбудований стиль перевантажує HTML-код та збільшує загальний об’єм вебсторінки.
Приклад
Вбудовані стилі визначаються в атрибуті “style” відповідного елементу:
Це заголовок
Це параграф.
Примітка: Вбудований стиль втрачає багато із переваг таблиці стилів (шляхом змішування контенту з його візуальним представленням). Використовуйте цей метод помірно.
Декілька таблиць стилів
Якщо деякі властивості були визначені для одного й того ж селектора (елемента) в різних таблицях стилів, буде використовуватися значення із останньої прочитаної таблиці стилів.
Припустимо, що зовнішня таблиця стилів має наступний стиль для елемента :
Потім припустимо, що внутрішня таблиця стилів також має наступний стиль для елемента :
Приклад
Якщо внутрішній стиль визначено після посилання на зовнішню таблицю стилів, то елемент буде відображатися ‘ orange ‘ (оранжевим):
Приклад
Однак, якщо внутрішній стиль визначено перед посиланням на зовнішню таблицю стилів, то елементи будуть ” navy ” (темно-синього кольору):
Порядок використання каскадних стилів
Який стиль буде використовуватись, якщо для елемента HTML вказано більше одного стиля?
Всі стилі на сторінці будуть “каскадно” перетворюватись в нову “віртуальну” таблицю стилів за наступними правилами, де номер один має найвищий пріоритет:
- Вбудований стиль (всередині елемента HTML)
- Зовнішні та внутрішні таблиці стилів (в розділі head)
- Стиль браузера за замовчуванням
Таким чином, вбудований стиль має найвищий пріоритет та перевизначає зовнішні та внутрішні стилі й налаштування браузера за замовчуванням.
Перевірте себе за допомогою вправ!
ПАЛІТРА КОЛЬОРІВ
ПРИЄДНУЙТЕСЬ!
Зв’язок з адміном
Якщо ви хочете повідомити про помилку, а також внести пропозиції про роботу сайту, додати оголошення, рекламу на сайт і т.п., відправте адміну електронного листа на email:
Підручники
Довідники
Приклади
Веб-Сертифікати
Цей сайт оптимізований для навчання і тестування. Приклади можуть бути спрощені для поліпшення читання і базового розуміння. Навчальні посібники, посилання і приклади постійно переглядаються, щоб уникнути помилок, але ми не можемо гарантувати повну правильність і працездатність всього контенту. Використовуючи цей сайт, ви погоджуєтеся з тим, що прочитали і прийняли умови використання, cookie і політику конфіденційності.
Також ви можете абсолютно безкоштовно скачати офлайн версію сайту W3Schools українською архівом з GitHub і користуватися локально на своєму комп’ютері.
Також доступна версія сайту W3Schools англійською мовою.
Copyright 1999-2024 by Refsnes Data. All Rights Reserved.
Сайт створений і працює на фреймворку W3.CSS.
Як відкрити консоль у css
window – не обов’язково вказувати. Об’єкт window.
Опис:
console об’єкт який забезпечує доступ до консолі браузера.
Консоль браузера це інструмент розробника що дозволяє налагоджувати, тестувати, оптимізувати JavaScript код а також виводити службову інформацію, помилки і т.п.
Щоб відкрити консоль браузера потрібно натиснути комбінацію клавіш Ctrl+Shift+J ( у деяких браузерах Ctrl+Shift+I, Ctrl+Shift+K, у Internet Explorer F12) або в пункті меню зазвичай це “Інструменти розробника” → “Консоль”.
Консоль дозволяє виводити потрібну інформація для програміста при цьому прості користувачі веб-сайту цього не побачать.
Консоль є кращою альтернативою ніж вивід інформації для програміста методом alert(), так як дозволяє виводити потрібну інформацію без зупинки скрипту (мається на увазі зупинка при показу діалогового вікна alert), а також унеможливлює ситуацію коли розробник помилково забув видалити alert() і діалогове повідомленяя виводилося усім відвідувачам веб-сайту. Тому рекомендовано використовувати замість метода alert() метод console.log().
Також можна замінити метод alert на метод console.log на рівні поточної веб-сторінки:
Найчастіше використовуються методи для ведення в журнал консолі тексту та інших даних. Для цього використовують методи: console.log(), console.info(), console.warn() і console.error(). Кожен з цих методів призначений для запису різного типи інформації в консолі. Браузери дозволяють фільтрувати журнал консолі для відображення певного типу.
Підтримка рядкових замін:
| %s | рядок, String var x=’http://яваскрипт.укр/’; console.log(‘%s текст %s’, x, x); // “http://яваскрипт.укр/ текст http://яваскрипт.укр/” |
|---|---|
| %d або %i | ціле число var x=123.0987654; console.log(‘%d i %i’, x, x); // 123 i 123 var x=123.1; console.log(‘%.5d i %.6i’, x, x); // 00123 i 000123 |
| %f | число з плаваючою крапкою. console.log(‘Приклад число з плаваючою крапкою: %f i %.3f’, 12.4, 4.37031); // Приклад число з плаваючою крапкою: 12.400000 i 4.370 var x=123.0987654; console.log(‘%.3f %.2f’, x, x); // 123.098 123.09 |
| %o | об’єкт JavaScript, Object. var ob= ; console.log(“Приклад об’єкту: %o “, ob); |
| %c | CSS стиль в консолі. Текст після %c оформлений у вказаному CSS стилі: console.log(‘Приклад %c CSS стилю’,’color:red; background-color: blue;’); |
- Методи:
- console.assert() – виводить повідомлення у консоль якщо перший параметр дорівнює false.
- console.clear() – очистити консоль.
- console.count() – виводить в консоль скільки разів була викликаний з даною міткою.
- console.debug() – виводить повідомлення у консоль ідентично console.log().
- console.dir() – відображає інтерактивний список властивостей зазначеного об’єкта JavaScript у консолі.
- console.dirxml() – відображає інтерактивний список елемент HTML/XML зазначеного об’єкта, якщо це можливо або в поданні об’єкта JavaScript.
- console.error() – виводить повідомлення про помилку у консоль.
- console.group() – створює нову групу у консолі, всі наступні повідомлення виводяться у відкритій групі.
- console.groupCollapsed() – створює нову групу з кнопкою для розкриття, щоб розгортати/згортати групу.
- console.groupEnd() – закриває поточну створену групу.
- console.info() – виводить інформаційне повідомлення у консоль.
- console.log() – виводить повідомлення у консоль.
- console.profile() – початок збору даних у профільвальник браузера.
- console.profileEnd() – зупинка профільник.
- console.table() – відображення табличних даних у вигляді таблиці.
- console.time() – запуск таймера консолі.
- console.timeEnd() – зупиняє вказаний таймер і записує скільки минуло часу з моменту його запуску.
- console.timeStamp() – записує у консоль маркер часу.
- console.trace() – виводить трасування стека у консоль.
- console.warn() – виводить повідомлення про застереження у консоль.
Приклад:
console.log(“тест conlose.log”); console.info(“тест console.info”); console.warn(‘тест console.warn’); console.error(“тест console.error”);
- console
- console.assert()
- console.clear()
- console.count()
- console.debug()
- console.dir()
- console.dirxml()
- console.error()
- console.group()
- console.groupCollapsed()
- console.groupEnd()
- console.info()
- console.log()
- console.profile()
- console.profileEnd()
- console.table
- console.time()
- console.timeEnd()
- console.timeStamp()
- console.trace()
- console.warn()
Як використовувати термінал при веб-розробці
Термінал (також відомий як «консоль», «командний рядок») використовується для керування комп’ютером та файлами на ньому, системними процесами, а також для налаштування програм. А деякі можливості операційної системи взагалі не можна включити, не використовуючи термінал.
Ще зовсім недавно використання командного рядка вважалося найвищим пілотажем, до якого мали відношення лише сисадміни. Але в XXI столітті все швидко змінюється і сьогодні робота з консоллю стає практично невід’ємною частиною робочого процесу середнього веб-розробника.
Навіщо веб-розробнику термінал (консоль, командний рядок)?
Ось деякі з основних причин:
- для встановлення пакетів (додатків) сторонніх розробників у своїх веб-проектах
- для використання компіляторів CSS-препроцесорів (наприклад, SASS або LESS)
- для роботи з інструментами стиснення (мініфікації) JavaScript (наприклад, з Google Closure Compiler)
- для роботи з інструментами очищення непотрібного або дублюючого коду в стилях CSS (наприклад, з PurifyCSS)
Як відкрити Термінал/Консоль?
Мовою програмістів “відкрити термінал” – це звучить як “запустити термінал”. Щоб запустити термінал можна скористатися вбудованими в операційній системі інструментами, або використовувати сторонні утиліти. У цій статті ми розглянемо варіант використання лише вбудованих інструментів.
- Якщо ваша операційна система називається Windows, для запуску консолі переверніть таке:
натисніть кнопку Пуск, у полі пошуку напишіть cmd і натисніть Enter.
Або так: натисніть поєднання клавіш Win+R (клавіша Win знаходиться на клавіатурі між Ctrl і Alt), потім напишіть cmd у вікні і натисніть OK.
Ще варіант: у Провіднику написати cmd в адресному рядку та натиснути Enter.
Вікно, яке відкриється після цього, є консоль/командний рядок.
- Якщо ваша операційна система називається Mac OS, для запуску терміналу переверніть таке:
Найшвидше: набрати в пошуку слово “terminal” (або ж “термінал”) і потім клікнути на відповідній програмі.
Або через Finder: перейдіть за адресою Програми — Службові програми (Applications — Utilities) і потім двічі клацніть по іконці програми.
Вікно, яке відкриється після цього, є термінал/командний рядок.
Як користуватися командним рядком?
Командний рядок, судячи з назви, працює із командами, тобто. її завдання полягає в тому, щоб отримати від користувача текстові команди, а потім зуміти їх обробити.
Командний рядок працює з внутрішніми та зовнішніми командами, виконуваними програмами (напр., з розширенням .exe ) та пакетними файлами.
Щоб виконати команду в терміналі, спочатку потрібно ввести (надрукувати) і потім натиснути клавішу Enter.
Спробуйте після запуску консолі ввести команду help та натиснути Enter. Це одна з дефолтних внутрішніх команд, яка виводить на екран перелік основних консольних команд та їх призначення.
Ще одна корисна команда: напишіть у командному рядку терміналу systeminfo та натисніть Enter. Результатом виконання цієї команди є виведення на екран основної інформації про систему (операційна система, дата та час її встановлення, процесор, що використовується, розмір фізичної пам’яті – оперативна пам’ять, версія BIOS тощо).
Щоб запустити будь-яку встановлену програму через консоль, потрібно надрукувати повний шлях до її файлу і натиснути Enter.
Наприклад, щоб запустити програму Notepad++ (якщо вона встановлена на комп’ютері), необхідно в командному рядку консолі набрати повний шлях до файлу, що виконується, тобто:
“C:\Program Files (x86)\Notepad++\notepad++.exe”
*P.S. Ця команда укладена в лапки, оскільки в її дорозі є прогалини.
Це все були ази, але веб-розробнику доведеться працювати переважно із зовнішніми командами в консолі. Наприклад, дуже часто зустрічаються команди в консолі типу:
npm install –g purify-css
Розберемо всі команди у цьому конкретному прикладі:
- npm – це запуск “системи управління пакетами”, або “менеджера пакетів”. Менеджер пакетів – це набір програмного забезпечення стороннього розробника. У цьому прикладі використовується менеджер пакетів npm, який входить до складу Node.js (який, у свою чергу, дозволяє виконувати роль веб-сервера та обробляти команди JavaSript). Тобто, щоб запустити команду в консолі з таким синтаксисом, перш за все вам знадобиться встановити саму платформу Node.js. Після встановлення цієї платформи ваша консоль «навчиться» обробляти команди, які починаються з npm.
- install – наступна команда, яка перекладається як “встановити”, і цим вона займається – тобто. її завдання щось встановлювати.
- -g — прапор команди install, який означає, що потрібно встановити пакет із глобальними правами.
- purify-css – а ця команда містить в собі саму назву пакета, що встановлюється.
Набравши всю цю команду в командному рядку терміналу і натиснувши Enter, ви встановите інструмент для очищення непотрібного коду в CSS стилях під назвою PurifyCSS.
От і все! На цьому основи роботи з консоллю закінчуються. У подальших уроках ми більш детально розбиратимемо кроки веб-розробника при роботі з корисними програмами через командний рядок у терміналі.