Які ознаки в зими. Зимові місяці
Природа взимку

· формування предметних компетентностей: систематизувати уявлення дітей про зиму, зимові явища; закріпити знання назв зимових місяців; розвивати пізнавальну активність, зв’язне мовлення, уміння бачити красу рідного краю; виховувати любов і дбайливе ставлення до природи;

· формування ключових компетентностей: спілкування державною (і рідною у разі відмінності) мовами; уміння навчатися впродовж життя; компетентності в природничих науках і технологіях.

Обладнання: комп’ютер, відеоролик, тематичні малюнки, два пластмасові відерця, паперові сніжки, ребуси, паперова сніжинка.

Тип уроку: урок формування вмінь і навичок.

Освітні галузі: природнича, мовно-літературна.

Хід уроку

І. ВСТУПНА ЧАСТИНА

1. Організаційний момент

2. Актуалізація опорних знань

— Про яку пору року ми говорили попереднього уроку?

— Назвіть осінні місяці.

— Який місяць був найхолоднішим?

— Чому говорять: «В осінній час сім погод у нас»?

— А яка осінь вам більше подобається — рання чи пізня?

— Якій порі року поступається місцем осінь?

3. Повідомлення теми і мети уроку

— Ви вже здогадалися, про яку пору року ми сьогодні говоритимемо?

— Сьогодні ми помандруємо у казковий світ однієї з пір року. А якої саме, дізнаєтесь, відгадавши загадку.

Скакуни в тих санях білі.

В санях тих сидить цариця

Сріблом вкриє все! (Зима.)

— Наше завдання: визначити зміни в неживій природі взимку — ознаки зими, повторити зимові місяці.

ІІ. ОСНОВНА ЧАСТИНА

1. Вивчення нового матеріалу

Вправа «Асоціативний кущ»

— Діти, коли ми говоримо про зиму, з чим ви її асоціюєте? Що перше вам спадає на думку?

Технологія «Два — чотири — всі разом»

Учні індивідуально обмірковують можливі відповіді. Потім об’єднуються в пари, доповнюючи думки одне одного.

Далі діти в четвірках ухвалюють спільне рішення. Завершується робота обговоренням поставленого завдання з усім класом.

Зима (яка?) . (холодна, морозна, сніжна, люта, чарівна, казкова, весела, святкова, снігова, біла, гарна, кришталева, злюча, сердита, новорічна, яскрава, сильна, льодова, білосніжна, фантастична. ).

• Трійка, трійка прилетіла, коні білі в трійці тій.

А в санях сидить цариця — білокоса, білолиця.

Як дмухнула холодком, все прикрилося сріблом.

(Зима, зимові місяці.)

— Відгадайте загадки і назвіть зимові місяці.

• Уночі мороз поволі

Інеєм упав на шлях.

Спотикається на полі

Місяць. (грудень) по грудках.

• . (Січень) — тче полотна білі,

тче, щоб землю одягти.

Стелить з пуху заметілі,

щоб посіви берегти,

одягти шати срібні

кожній липі і дубку,

од морозу на льодку.

• Аж тріщить мороз, лютує.

Сніжна віхола танцює.

А ставок у лід закутий.

Що за місяць, діти. (Лютий.)

— Про які ознаки зими ви дізналися із загадок про місяці?

— Поміж усіх названих ознак зими виберемо найголовніші.

Висновок. Сонце низько над горизонтом, температура повітря вдень і вночі нижче 0 °С, ночі довгі, дні короткі, опади у вигляді снігу, ґрунт твердий і вкритий снігом, водойми вкриті льодом.

Робота з приказками. Робота в парах

— Прочитайте приказки (підручник, с. 126).

— Поясніть у парах, чому в народі так кажуть.

Робота за підручником (с. 126-127)

— Назвіть зимові місяці. Дослідіть, як утворились їхні назви.

Діти читають у парах вірші про зиму, аналізують їхній зміст.

У давні часи груднем називали нерівну, покриту грудками дорогу. Іноді у грудні ще снігу немає. Перший місяць зими називали ще «мостовиком», бо він крижані мости на річках зводить. Грудень уважають найпохмурішим місяцем року. Незвичайним днем у цьому місяці є 22 грудня — день зимового сонцестояння. Двадцять другого грудня найкоротший день і найдовша ніч. Цього дня настає астрономічна зима. Із 23 грудня тривалість дня починає збільшуватися, а ночі — коротшати

Кажуть: «Січень — снігом січе». Другий місяць новий рік розпочинає й половину зими відсікає. Чому місяць звуть січнем — зрозуміло. Але існує ще одна думка. Наші предки взимку, коли дерева «сплять», бралися розчищати ліси — «сікти» (рубати) дерева. Розчищені від дерев ділянки лісу й нині називають «просіками». У січні земля врешті-решт укривається суцільною білою сніговою ковдрою. Ще січень називають: «сніжень», «сніговик», «льодовик», «просинець», «щипун», «тріскун», «січко». А ще його величають царем морозів, володарем і серцем зими, бо він най-холодніший місяць. У січні не тільки сніг січе, а ще й мороз вогнем пече. Товщає лід на річках, збільшуються снігові кучугури

Інколи зима по-справжньому виявляє свій суворий характер тільки в лютому — останньому зимовому місяці. Тоді дмуть сильні вітри, налітають віхоли, частішають хуртовини, дошкуляє мороз. Але сонце повертається на весну. За старих часів лютий замикав рік, тому його ще називали «межень», бо він проводив межу між старим і новим роком. Сьогодні лютий — останній місяць матінки-зими. Хоча він і останній, однаково приходить до нас із сердитими вітровіями й сніговимими заметілями, а звідси ще й такі його назви — «сніговій», «вітродув»

Гра «Упіймай сніжку»

Матеріал: два пластмасові відерця, паперові сніжки.

1. Потрібно провести дві горизонтальні лінії на відстані 2-3 м.

2. Гравці обирають поміж себе «ловців», дають їм відерця. «Ловці» відходять від своєї команди і стають на дальню лінію, а команди вишиковуються в колону навпроти «ловців» біля ближньої лінії.

3. Усі гравці «ліплять» (бгають папір) по одній «сніжці». За сигналом ведучого гравці по черзі кидають «сніжки» у відерця, що тримають «ловці». Перемагає команда, яка поцілить більше «сніжок» у своє відерце. Під час гри «ловцям» дозволено допомагати своїм гравцям, підставляючи відерце у тому напрямку, куди летить «сніжка». Але сходити з місця їм не можна.

2. Самостійне застосування учнями знань у стандартних ситуаціях

Учні переглядають мультфільм «Мудрі казки тітоньки Сови — Зимове диво» (https://youtu.be/shQ6gPkVooA), аналізують, яке зимове диво хотів побачити ведмедик.

Робота за малюнками

1) Ознаки зими.

— Назвіть за світлиною (підручник, с. 127) ознаки зими.

2) Зимовий пейзаж.

— Знайдіть серед запропонованих малюнків зимовий пейзаж.

Вибрані малюнки учні розміщують на дошці, створюючи «Галерею зими».

— Чи доводилося вам під час прогулянки розмовляти з незнайомцями? (Відповіді дітей.)

— Які правила слід пам’ятати?

— Допоможіть Михайликові ухвалювати правильне рішення. У групі змоделюйте або розіграйте в ролях таку ситуацію (підручник, с. 129).

У володарки Зими

Трішечки замерзли ми.

Грудень каже: «Пострибай!»,

Січень просить: «Присідай!».

Встали — сіли, встали — сіли,

Розігріли наше тіло.

Лютий місяць нагадав:

Час нам братися до справ.

Сіли, дітки, всі гарненько.

Спинки тримаємо рівненько.

(Повороти голови ліворуч, праворуч.)

3. Творче перенесення знань і навичок у нові ситуації

— Порівняйте осінні та зимові зміни в природі. Продовжте речення.

Восени небо . а взимку — .

Восени дні . а взимку — .

Восени опади . а взимку — .

Восени вода на водоймах . а взимку — .

— Розгадайте ребуси, запишіть каліграфічно слова-відгадки.

ІІІ. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА. РЕФЛЕКСІЯ

— Назвіть ознаки зими. (Говорить той, кому передають сніжинку.)

Робота за підручником (с. 132)

Учні зачитують та аналізують висновок до теми уроку.

Морозить, лютує, засніжує.

Грудень — перший місяць зими.

“Нова українська школа” матеріали для вчителів, студентів, учнів та батьків.

Використовуючи сайт ви погоджуєтесь з правилами користування

Наш сайт не претендує на авторство розміщених матеріалів. Ми тільки конвертуємо у зручний формат матеріали з мережі Інтернет які знаходяться у відкритому доступі та надіслані нашими відвідувачами.

Якщо ви являєтесь володарем авторського права на будь-який розміщений у нас матеріал і маєте намір видалити його зверніться для узгодження до адміністратора сайту.

Ми приєднуємось до закону про авторське право в цифрову епоху DMCA прийнятим за основу взаємовідносин в площині вирішення питань авторських прав в мережі Інтернет. Тому підтримуємо загальновживаний механізм “повідомлення-видалення” для об’єктів авторського права і завжди йдемо на зустріч правовласникам.

Копіюючи матеріали во повинні узгодити можливість їх використання з авторами. Наш сайт не несе відподвідальність за копіювання матеріалів нашими користувачами.

Який перший місяць у зимі

I. Організаційний момент

1. Вправа «Погода»
— Яка зараз пора року?
— Який місяць?
— Яке число?
— Тепло чи холодно надворі?
—Який стан неба?
— Яка температура повітря?
— Чи були сьогодні протягом дня опади?

2. Запитання для повторення

— Які пори року ви знаєте?
— Що є причиною зміни пір року?
— Які спостереження за природою допомогли людині створити календар?

II. Повідомлення теми і мети

Звучить музика П. І. Чайковського «Пори року. Жовтень. Осіння пісня», учитель читає загадку.

Без пензлика, без олівця
Розфарбувала деревця.
Сумно у гаях блукає,
Жовті шати одягає.
Золотисту стелить постіль,
Жде сестрицю білу в гості. (Осінь)

— Які слова допомогли вам відгадати загадку? (Розфарбувала, жовті шати одягає, жде білу сестрицю)
— Сьогодні на уроці ми поговоримо про осінь, її красу, вивчимо назви осінніх місяців, складемо казку про осінь.

III. Вивчення нового матеріалу

1. Слухання казки про осінь

КАЗКА ПРО ОСІНЬ
Давно це було, у краї щасливім та квітучім. Ніколи не було там холодно, ніхто не сумував і не журився. Правив цим краєм цар, що мав одну доньку — царівну Осінь. Росла вона стрункою та гарною мала коси, як золото, очі — як синє небо. Коли виповнилося їй вісімнадцять років, посватався до неї славний лицар Вересень.
Погодилась Осінь, бо припав їй до серця цей юнак. Висловила вона бажання, щоб приніс Вересень весільний подарунок — перли заморські. Вирушив лицар у путь-дорогу, а царівна взялася до роботи — гаптувати вбрання весільне. Була вона вмілою та спритною — і за якийсь тиждень вигаптувала і фату, і сукню. Одного дня сиділа вона біля вікна світлиці. Раптом бачить вершник скаче до палацу. То був чаклун Жовтень. Під’їхав, гарцюючи, до вікна й вітається:
— Здрастуй, царівно Осінь! Почув я про твою красу незрівнянну, і от я біля твоїх ніг. Прошу тебе, будь моєю дружиною! Привіз я весільні подарунки: парчу золоту і корали багряні.
Промовляє Жовтень, а водночас чарує, чарує та й зачарував царівнуОсінь. Забула вона свого нареченого і дала згоду бути Жовтневі за дружину. Вже й день весілля з ним призначила.
От і настав цей день. З усіх-усюд з’їхалися гості. Лине музика, пісні величальні. Веселяться гості, п’ють мед-вино за здоров’я молодих, танцюють, співають. Саме в цей час Вересень повернувся з весільним дарунком. Зупинив коня й питає в людей:
— Що це святкують?
— Наша царівна Осінь за Жовтня заміж іде!
Побачила царівна Осінь, що небо затягло хмарами, визирнула у вікно — а там у траві перли розсипані. Вмить згадала вона про нареченого свого і зрозуміла, що була зачарованою. У гніві кинулась до Жовтня:
— Геть звідси, підступний! Хотів ти мене обдурити, так знай: не потрібен мені ні ти, ні твої подарунки!
Зажурилася Осінь, засумувала, але що ж робити? Пішла вона до мудрого Листопада за порадою, а той і каже:
— Не зможеш ти повернути назвжди свого синьоокого ласкавого Вересня, бо сильні чари має Жовтень. Проте позбався його подарунків, і тоді чере рік прийде твій коханий. Однак лише на місяць. А зараз заспокойся й спочинь.
Так і зробила Осінь. Кинула шовки золоті, корали багряні, підхопив їх вітер та поніс. Зачепились дарунки Жовтня за гілки дерев — і стали ті золотисто- багряними, але сумною була їхня краса. Багато води спливло з тих часів. Бачили ви, як щороку, наприкінці вересня, вкривається земля сріблястою памороззю? То Вересень дарунки свої Осені приніс. Потім знову чаклує Жовтень: золото і корали — свої принади — по деревах розкидає. Плаче, тужить Осінь за своїм утраченим нареченим, і втішає її мудрий сивий Листопад.

— Як звали царівну?
— Як звали її нареченого?
— Хто зачарував Осінь?
— Як звали мудрого порадника?

Вересень, жовтень, листопад — це назви осінніх місяців.

2. Читання вірша про осінні місяці

Матінко-осінь полями іде,
Трійко хлоп’ят за собою веде:
Вересень, жовтень старшенькі,
А листопад ще маленький.
Вересень каже «На полі, в гаю,
Я подарунки усім роздаю:
Повні грибів мої жмені,
Яблука маю в кишені».
Жовтень говорить «А я, погляди,
В жовту одежу вдягаю сади,
З мряки заслону розстелю,
Сонце вкладу у постелю».
А листопад «А я з тихим плачем
Землю поллю безкінечним дощем,
Листя стрясу з деревини,
Вистелю гори й долини».

— Про які осінні місяці ви прослухали вірш?
— Який перший осінній місяць? другий? третій?

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань та вмінь

1. Робота над загадками про осінні місяці

• У південний край землі
Відлітають журавлі,
Знов лункий шкільний дзвінок
Нас покликав на урок.
Як цей місяць звати?
Прошу відгадати. (Вересень)

• Кличуть нас ліси, поля, сади
Дозбирати осені плоди.
Із дерев спадає листя жовте,
То землею ходить місяць… (жовтень).

• Крапле з неба, дахів, стріх.
Дощ холодний, перший сніг.
Почорнів без листя сад.
Що за місяць? (Листопад).

• Листя жовте та червоне
Легко дерева літає,
Мов метелик, на долоні,
З тихим шелестом сідає.
Сяють золотом берези,
Місяць ним вінчає осінь.
Журавлиний клин мережить
Висоти холодну просинь. (Жовтень)

На дошці з’являються назви місяців: вересень, жовтень, листопад.

Вересень місяць добре ґаздує,
Овоч смачненький дітям дарує

(Учитель чіпляє біля вересня кошик з осінніми плодами.)

А місяць жовтень мряку розвіє,
В лісах, у садочках листя жовтіє.

(Учитель чіпляє біля жовтня вінок з осіннього листя.)

А листопад — той жалю не має.
З дерев останнє листя зриває.

(Учитель чіпляє біля листопада кетяги горобини.)

2. Робота над загадками про овочі

Звозить вересень в комори
Кавуни і помідори,
Спілих яблук, груш і слив
Цілі гори натрусив.
І вантажить гарбузи
На машини і вози…
Йде до гаю, де гриби
Виростають щодоби.
На чолі іскриться піт —
Сто турбот і сто робіт
М. Сингаївський

— А тепер перевіримо, які ви, діти, кмітливі та спостережливі. Відгадайте, які овочі збирають на полях, а фрукти — у садах у вересні.

Група дітей читають загадки про овочі. Коли звучить правильна відгадка, дитина, яка читала загадку, одягає на голову корону із зображенням цього овоча.

Не стелюсь я спати долі,
Дерусь вгору. Я — …(квасоля)

Мене смажать, мене варять,
Хоч отрутою і кроплять,
Всі мене їдять і хвалять
Звати як мене? … (Картопля).

Повз, мов танк, я на городі
Повз на грудині й загруз.
Та чомусь мене в народі.
Звуть не танк . А як? . . (Гарбуз).

Я на грядці сонцем сяю,
Родичів багато маю
Гарбузову господиню
Усі знають . Хто я? . . (Диня) .

Ми зеленої всі масті,
Всі довгасті, всі смугасті.
Прив’язали нас в рядках
На елених ланцюжках.
Гарбуза ми сини й дочки.
Звати як нас? … (Огірочки).

В темній я живу коморі,
А коса моя надворі.
Гарбузова я сестриця.
Мене звати…(морковиця).

Ми цукрові, ми кормові,
Є брати у нас столові.
Ми ростаєм всі рядками.
Люди звуть нас… (буряками)

3. Робота в групах. Розпізнавання і розфарбовування листя

Подивись: на видноколі
мов змінилися ліси.
Хто це їх у жовтий колір
так барвисто прикрасив?
Ось край річки жовті клени
і берези золоті.
Лиш ялиночки зелені
залишились в самоті.
І пишаються дерева
золотим своїм вбранням.
— Це якийсь маляр, напевно,
догодити хоче нам.
А маляр цей — місяць Жовтень —
у відерцях чарівних
жовту фарбу перебовтав
і розбризкує по них.

У кожної групи — різноманітні листячка паперу. Учням пропонують вибрати кленові і розфарбувати їх, як це робить осінь.

4. Цікаво знати! (Інформація про походження назв місяців)

• Вересень
Слово «вересень» походить від назви вічно зеленого куща-вересу, який росте на Поліссі. Оскільки верес починає масово цвісти восени, то і перший місяць після літа назвали на його честь.
Спершу вересень звався «ревун», «марев», тому що голосно перегукувалися олені. Пізніше називали «сівнем» — період сівби зернових, «маїком» — од зелені озимини. У давнину 14 вересня був перший день Нового року.

Прислів’я
Вересень красне літо проводжає, а золоту осінь зустрічає.
Вересень місяць добре годує, овоч смачненький дітям дарує.

• Жовтень
Жовтнем ще відносно недавно в Україні називали дев’ятий місяць. Але у вжиткові була інша назва — «паздерник», що походить від промислу, що пов’язаний з переробкою льону та конопель. Пізніше десятий місяць жовтень ще називали «хмурень», «зазимник». А оскільки жовтня починали справляти весілля, його охрестили і «весільником».

Прислів’я
Жовтень ходить по краю, та й виганяє пташок гаю.
Плаче жовтень холодними сльозами.

• Листопад
У давнину листопад називали «братчини» . Це від давнього обряду, що звався «братчина» . Його справляли в листопаді. Якщо сусіди хотіли заприятелювати між собою, то купували в пасічників бджолиний рій. З весни до осені гуртом доглядали його. Зібраний мед ділили порівну. На це свято збиралися сім’ями, гуляли, чи як казали в народі, браталися. Були ще назви: «листопадень», «падолист», «напівзимник».

Прислів’я
Листопад зимі ворота відчиняє.
Листопадовий день, як заячий хвіст.

5. Творче завдання. Складання казки про осінь

Спробуймо скласти казку про синочків Осені! А розпочнемо її так, як зазвичай починаються казки.

Жила-була на світі Осінь…

— Як звали синочків Осені? (Вересень, Жовтень, Листопад — сини Осені.)
— Де вони жили? (Жили вони окремо від своєї матусі.)
—Що вирішила Осінь одного разу робити? (Вирішила відвідати своїх синів.)
— До кого першого Осінь пішла в гості? (До Вересня)
— Що вона побачила в господарстві старшого синочка? (Син веселий, лагідний, багатий)
— Чим же порадував її середній син? (Різнокольоровим убранням дерев, золотими килимами.)
— Як зустрів свою матір Листопад? (Голими деревами, пустими полями)

Учні добирають заголовок до казки та переказують її.

Зразок

КАЗКА ПРО ОСІНЬ
Жила була на світі Осінь. У неї були сини Вересень, Жовтень, Листопад. Вони жили та господарювали окремо. Вирішила мати Осінь відвідати кожного з них, побачити, як вони поживають.
Спочатку заглянула в господарство старшого сина Вересня. Там вона побачила свого сина лагідного, веселого, багатого, щедрого.
Задоволена матуся вирушила далі в гості до середнього сина. Жовтень зустрів її різнобарвністю кольорів, золоті килими постелив матері під ноги. Але йому ніколи було й поговорити зі старенькою, весь час малює син, усе в роботі.
Помандрувала Осінь у гості до Листопада, найменшого сина. А він струшує сердито листя з дерев, лякає пташок. Засмутилася матуся повернулася додому стомлена й заснула міцним сном на цілий рік.

6. Читання віршів про осінь

ОСІНЬ
Вересень зеленим
Осінь залишила,
Бо в траві високій
Пензлик загубила.
А у жовтні осінь
Пензлика найшла
Й малювати фарбами
Скрізь розпочала.
Золотим й червоним
Змалювала гай,
Річку — темно-синім
Й синім небокрай.
Ще милує око
Листячко зелене,
Та пожовкли липи,
В позолоті клени.
Вже птахів гуртує
В небі чиста просінь.
І врожай в комори
Вносить щедра осінь.
В. Успенська

ВЕРЕСЕНЬ
Через гору та через ліс
Вересень осінь до нас перевіз.
Журавлі в синім небі летять,
Гайда в поле врожаї збирать!
М. Познанська

ЖОВТЕНЬ
На світанку, весь у позолоті
Настигнув жовтень —
Вересню він брат. Дерева пожовтіли і кущі,
Осінні перші почались дощі.
М. Познанська

7. Розгадування ребусів

8. Гра «Добери назви місяців»
1) … — рум’янець року.
2) … — жовтню син, а зимі рідний брат.
3) … стелить землю листям, а … — снігом.
4) … пахне яблуками, а … — капустою.
5) … ходить по краю та й виганяє птахів із гаю.

V. Підбиття підсумків

— За якою порою року йде осінь?
— Скільки осінніх місяців? Назвіть їх.
— Який цих місяців вінчає початок осені, який середину, а який є передвісником зими? (Вересень — початок осені, жовтень — середина, листопад — кінець цієї пори року.)

Осінь. Осінні місяці, природознавство

Повернутися на сторінку Природознавство