За його розповіддю, козаки по Дніпровських порогах влітку займалися промислами (рибальством, мисливством, бджільництвом), а взимку розходилися по найближчих містах (Київ, Черкаси та ін.), залишаючи в безпечному місці на острові в Коші кілька озброєних вогнепальною зброєю та гарматами козаків.
Запорожці не займалися землеробством – воно було неможливим у сусідстві татар. Головним заняттям запорожців, крім походів та грабежів було полювання та рибальство.
1. Козаки проводять вільне час у Запорізькій Січі: там вони ведуть вільне життя, відпочиваючи від битв. У Січі розвинена ковальська справа, видобуток руди, шкіряне ремесло, розведення худоби.
Козаки жили у простих, суворих умовах. Рили примітивні землянки, які у разі небезпеки можна було закинути та перейти на нову територію. Харчування видобували собі полюванням і рибалкою, іноді займалися збиранням. Грабували сусідні села та області.