Потужні ракети похило по відношенню до Землі закинули супутників на величезну висоту і розігнали їх там до колосальної швидкості (8 кілометрів на секунду). Супутникам летіти б прямою лінією, за інерцією, але сила земного тяжіння, як невидима мотузка, змінює напрямок їхнього польоту, не дає відлетіти від Землі.
А) На своїй орбіті біля планети супутник утримується внаслідок додавання двох рухів – прямолінійного руху за інерцією та руху до планети, спричиненого її тяжінням.
Оскільки велика вісь орбіти супутника становить приблизно 14 700 кілометрів, а період обертання дорівнює 6222 секундам, то виходить, що середня орбітальна швидкість супутника дорівнює 7,41 кілометра на секунду.
Розташований на ній супутник обертається навколо Землі зі швидкістю, що дорівнює її швидкості обертання навколо своєї осі. Тобто з точки зору наземного спостерігача він завжди перебуває в одній і тій самій точці неба, що дає змогу направити на нього фіксовану антену наземної станції.