Де відбуваються дії Хорайзону

0 Comments

Михайло Коцюбинський — Дорогою ціною (аналіз, паспорт твору)

Жанр. Історична, пригодницько-психологічна повість.

Час створення. 1901 рік.

Автор. Михайло Коцюбинський (1864-1913) – відомий український письменник, громадський діяч.

Тема. Зображення щирого кохання двох вільних духом людей; боротьба українського народу проти кріпацтва; непереможне прагнення селян-кріпаків до вільного життя.

Ідея. Оспівування волелюбності українського народу, утвердження непримиренності інтересів багатих і бідних, заклик здобувати волю, хоча б і дорогою ціною; уславлення невмирущості кохання.

Проблеми. Воля і кріпацтво, сила кохання, боротьба за щастя, доля українського народу.

Композиція і сюжет твору

Про події, які відбуваються з героями, автор розповідає в п’яти розділах. На початку першого розділу читачам пропонується коментар, який пов’язує героїв твору із суспільними подіями історичної доби. Останній розділ завершується своєрідним епілогом, у якому розповідається про вже старого Остапа. Події повісті переносять нас у ті часи, коли на українських землях уже запанувало кріпацтво, але серед селян іще жевріли спогади про колишню волю. Не витримуючи рабських умов, багато хто втікав за Дунай до Туреччини в пошуках вільного життя. За людьми влаштовувались погоні. На південних кордонах Російської імперії стояло військо, яке “заслоняло волю”. Утікача могли відправити в рекрути або на заслання до Сибіру, могли повернути до ненависного пана, де на нещасливця чекало жорстоке покарання. Розповідь про кріпацтво та його наслідки дозволила авторові використати пригодницький сюжет у повісті про кохання: принизливе кріпацьке майбутнє не може влаштувати волелюбних героїв і підштовхує їх до втечі. Романтичній історії про самовіддане кохання автор надав напруження й драматизму пригодницької оповіді. Утеча й переслідування, стрімка зміна подій і життєвих ситуацій — усе це відчутно пожвавлює читацький інтерес.

  • Дорогою ціною (повний текст) ▲ читається за 2 години
  • Дорогою ціною (характеристика та аналіз героїв твору)
  • Дорогою ціною (скорочено)
  • Дорогою ціною (шкільні твори)
  • За що пан погрожує віддати Остапа до війська?(та інші запитання)
  • Біографія Михайла Коцюбинського

У пролозі становище українського народу порівнюється з уярмленим диким туром. Перші розділи твору знайомлять читача з обставинами життя головних героїв: Остап Мандрика змушений тікати від пана, який погрожує “оббілувати” його “за сміливе слово”. Остапові укохану – Соломію, пан силоміць віддав заміж за свого візника. І хоч як важко було Остапові залишати рідну сторону, проте він зважується на втечу. Вірна Соломія наздоганяє його у дорозі. Подолавши нелегкий шлях, герої разом із такими ж бідаками чекають перевозу через Дунай на турецький бік. Але зненацька з’являються козаки, Остап із Соломією ховаються від переслідування у плавнях. Коли нарешті вони перетинають Дунай, випадкова куля зранює юнака. Ці обставини приводять утікачів до циган, причетних до крадіжок і вбивства. Остапа арештовують разом із циганами. Усі спроби Соломії визволити коханого не увінчалися успіхом. Тоді вона зважується на відчайдушний учинок: разом із Іваном Котигорошком організовує напад на вартових, але гине у холодних дунайських хвилях. В епілозі зображено старого Остапа, який не забув свою Соломію, через роки зберігши кохання до неї.

Експозиція. Палке слово автора про героїчну історію народу, про його нескорений вільнолюбний дух.

Зав’язка. I частина – втеча Остапа і Соломії від пана.

Розвиток дії. II частина – переправа через Прут і поранення головного героя. III частина – перебування Остапа у плавнях, пошуки Соломією порятунку. Зустріч парубка з вовком. IV частина – головні герої у циган, арешт Остапа.

Кульмінація. V частина – спроба Соломії визволити коханого з-під турецької варти.

Розв’язка твору. Загибель головної героїні.

Епілог. Старий Остап живе самотою і чекає зустрічі у вічності з коханою.

Михайло Коцюбинський — Intermezzo (аналіз, паспорт твору)

Тема: роль митця і призначення мистецтва в суспільстві.

Ідея: погляди на митця і його ставлення до народу, моральне обличчя митця, на мистецтво і його суспільну роль; заклик до людини оновитися духовно, стати гармонійною частиною Всесвіту й зусиллями своєї волі витіснити дисгармонію, зло, що панує у світі.

Мотиви:“відповідальність митця”, “гармонія з природою”, “людина й природа”.

Композиція, композиційно-стильові особливості: за імпресіоністичною логікою композиція новели мозаїчна, змонтована з багатьох різних епізодів, у яких розкривається химерна гра настроїв героя.

Основні композиційні вузли новели:

  • вихідний момент — утома ліричного героя і виїзд за місто;
  • розвиток почуття — відпочинок на природі;
  • кульмінація — зустріч із селянином;
  • резюме — приплив нових сил, заклик протистояти злу.

Головні герої та їх образи:

Дійові особи: Моя утома, Ниви у червні, Сонце, Три білих вівчарки, Зозуля, Жайворонки, Залізна рука города, Людське горе.

  • Intermezzo (повний текст) ▲ читається за 25 хвилин
  • Intermezzo (скорочено)
  • Intermezzo (шкільні твори)
  • З якою метою письменник на початку твору виділяє підзаголовок “Дійові особи”, як у драмі, і перелічує їх? Якого значення він їм надає?(та інші запитання)
  • Біографія Михайла Коцюбинського

Дійові особи в “Intermezzo” — це символи суперечливих почуттів і переживань. Їх можна поділити на дві групи: образи, які наповнюють душу позитивними емоціями (сонце, жайворонки, ниви); почуття, які вносять смуток, породжують нервовість, стрес (утома, людське горе, залізна рука города).

Символічні образи: потяг (символ металевого монстра, моря життя); людське горе (символ-уособлення); “білі мішки” (символ страчених (повішених) після революційних подій); вівчарки (Пава — символ дворянства, Трепов — символ жандармерії, Оверко — символ селянства); ніч (символ краси, одухотвореності, присутності Бога в усьому); зозуля (символ надії); жайворонок (символ натхнення); сонце (символ вічності й сили).

Сюжет: Сюжет у творі особливий, внутрішній. Головну сюжетну канву становить розвиток думок і почуттів ліричного героя. Певні події теж передані через роздуми й переживання ліричного героя. Усі одинадцять частин пов’язані між собою образом митця — учасника й оповідача зображуваного. Дія твору відбувається в душі ліричного героя і є однією з рис імпресіонізму. На першому плані твору — пейзаж у багатоманітних його виявах. У Коцюбинського дійові особи — це не люди, а почуття, точніше, символи суперечливих почуттів, які постійно ведуть боротьбу в душі героя. Природа в новелі бере безпосередню участь у розвиткові сюжету, супроводжує ліричного героя, гармонує з його переживаннями й думками. Конфлікт твору своєрідний. Він пролягає у філософсько-психологічній площині. Ліричний герой цілком відданий людям, художник чесний і дуже сумлінний. Кульмінаційний момент — зустріч митця із селянином.

Твір написано у монологічній манері, розповідь ведеться від першої особи. Зміст новели — своєрідний поетичний знімок внутрішнього стану митця.

Проблематика:

  • душевної рівноваги;
  • повноцінного життя;
  • специфіки творчого процесу;
  • митця і суспільства;
  • гармонії людини і природи.

Примітки та корисна інформація: Наявність переліку дійових осіб перед текстом зближує новелу “Intermezzo” з драматургією. “Дійові особи” новели мають глибокий символічний зміст. При цьому вони виразно можуть бути розподілені за ознаками позитивності (ниви у червні, сонце, жайворонки), нейтральності (три білих вівчарки, зозуля), негативності (залізна рука города, моя утома, людське горе).

“Intermezzo” — це синтез різних видів мистецтв — музики, живопису, театру. Від музики — назва, звукові образи, багата палітра метафор, що викликають музичні асоціації, поетизують красу природи. Описи природи вражають своєю мальовничістю; часто письменник малює словами, і виразна яскрава картина постає перед читачем. Від театру — дійові особи, окремі драматичні сцени.

“Intermezzo” — твір імпресіоністський. Тут не стільки зображуються події, як описуються враження від них; автор більше орієнтується на почуття. Новела мовби зіткана з яскравих фарб, звуків, думок, настроїв. У творі переважають називні та безособові речення, внутрішні монологи. Твір має присвяту: “Кононівським полям”.

Related Posts