Селера: вирощування на городі і на підвіконні

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 07 лютого 2019 Перша редакція: 07 серпня 2016 🕒 18 хвилин 👀 45796 разів 💬 3 коментарі

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за селерою
• Рослина селера – опис
• Вирощування селери з насіння
  • Коли садити селеру на розсаду
  • Догляд за розсадою селери
  • Як виростити селеру в домашніх умовах
  • Полив селери
  • Підживлення селери
  • Коли висаджувати селеру у відкритий ґрунт
  • Ґрунт для селери
  • Посадка селери в ґрунт
  • Вирощування селери в ґрунті
  • Полив селери
  • Підживлення селери
  • Що садити після селери
  • Хвороби селери
  • Шкідники селери
  • Селеру кореневу
  • Селеру листову
  • Селера черешкова (стеблова)
  • Корисні властивості селери
  • Селера – протипокази
  • Коментарі

  Рослина селера (лат. Apium) належить до роду трав’янистих рослин родини Зонтичні. Найпоширенішою овочевою культурою роду є селера пахуча (лат. Apium graveolens). Батьківщиною селери вважають Середземномор’я – там і сьогодні в природі можна зустріти дикі форми цієї рослини. Виростає селера також на півострові Індостан, в інших азійських країнах, а також в Африці і в Америках, вибираючи для життя вологі місця. Людство здавна використовувало цю культуру: в Давній Греції селеру вирощували особливим способом, вживаючи в їжу виключно черешки листя. У інших же країнах Стародавнього світу до селери ставилися як до священної рослини: у Єгипті й Римській імперії з селери робили прикраси для могил, а приготованою з неї їжею поминали померлих.

  Поширення селери по Європі відбулося в XVIII столітті, причому спочатку вона була для європейців декоративною рослиною, і тільки через певний час її стали вживати в їжу. У наш час популярність селери зростає з кожним роком.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за селерою

  • Посадка: посів насіння на розсаду кореневої селери – у кінці лютого, листової – на два тижні пізніше. Висадка сіянців на город – на початку травня.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: пухкі, легкі та родючі суглинні або супіщані ґрунти слабколужної або нейтральної реакції.
  • Полив: один раз на тиждень при витраті на кожен м² ділянки 20-25 л води.
  • Підживлення: 4 рази за сезон: у розсадний період через тиждень після пікірування – розчином Нітрофоски; через тиждень після висадки сіянців у ґрунт – трав’яним настоєм; ще через 2 тижні – розчином коров’яку або курячого посліду; у кінці липня – розчином суперфосфату.
  • Розмноження: насіннєве.
  • Шкідники: селерові (борщові) мухи, морквяні мухи, бобова попелиця.
  • Хвороби: іржа, септоріоз (пізній опік, або біла плямистість), церкоспороз (ранній опік), пероноспороз і вірус огіркової мозаїки.

  Рослина селера – опис

  Як виглядає селера? Овоч селера є дворічною трав’янистою рослиною заввишки до 1 м з потовщеним коренем. У перший рік життя він утворює коренеплід і розетку з перисто-розсічених, глянцевих, темно-зелених листків, і тільки на другий рік формується стебло селери, а до середини липня рослина зацвітає зеленувато-білими квітками, зібраними в зонтичні суцвіття. Це холодостійка й вологолюбна рослина, насіння якої проростає вже при 3 ºC, хоча оптимальна температура для пророщування насіння селери 15 ºC. Сходи здатні знести заморозки до -5 ºC. Плід у селери округлої форми, майже двійчастий, з ниткоподібними ребрами на кожній половині. У культурі вирощують три різновиди селери: кореневу, листову і черешкову, або стеблову. Сьогодні кріп, селера і петрушка – найпопулярніші зеленні культури на городі й на столі.

  Ми розповімо вам усе про вирощування і догляд за селерою: як посадити селеру, як виростити селеру, як здійснюється вирощування кореневої селери, чим вирощування листової селери відрізняється від вирощування черешкової і як захистити всі види селери від хвороб та шкідників. Сподіваємося, що зібрана в нашій статті інформація стане вам у пригоді.

  Вирощування селери з насіння

  Коли садити селеру на розсаду

  Оскільки вегетаційний період селери – від 120 до 170 днів, вирощувати її доводиться розсадним способом. Посадка кореневої селери на розсаду здійснюється за 70-75 днів до висадки сіянців у відкритий ґрунт – тобто в кінці лютого, а насіння листової селери сіють на два тижні пізніше. Передує посадці селери підготовка її насіння. Річ у тім, що наявність ефірної олії перешкоджає швидкому набубнявінню і проростанню насіння селери – іноді сходів доводиться чекати до 3-4 тижнів. Щоб прискорити проростання насіння селери, його потрібно барботувати – потримати добу у воді, насиченій киснем, потім протруїти протягом 45 хвилин в одновідсотковому розчині марганцівки, після чого промити теплою водою і просушити. Є інший спосіб передпосівної обробки: спочатку насіння 45 хвилин протруюють в одновідсотковому розчині марганцівки, промивають, на 18 годин замочують у розчині 2 крапель Епіну в половині склянки води.

  Після обробки насіння селери розсипають тонким шаром на вологій тканині для пророщування при температурі 20-22 ºC, і тільки коли воно наклюнеться, його сіють у ящики з живильною ґрунтовою сумішшю, що складається з однієї частини дернової землі, трьох частин низинного торфу й однієї частини перегною з додаванням ріні. У відро субстрату потрібно внести чайну ложку сечовини й склянку деревної золи.

  Тільки-но деякі насінини почнуть накльовуватися, змішайте все насіння з піском і посійте в ящики з вологим субстратом у борозенки, зроблені на відстані 3-4 см одна від одної, присипте через сито тонким шаром вологого піску, накрийте посіви плівкою або склом і поставте їх у тепле місце.

  Догляд за розсадою селери

  Сходи починають з’являтися приблизно за тиждень. За потреби зволожуйте ґрунт у ящиках із дрібнодисперсного розпилювача теплою водою. Температура в очікуванні сходів має бути 22-25 ºC, але щойно насіння почне проростати, покриття знімають, а ящик переносять якнайближче до світла, але температуру знижують до 16 ºC.

  Перші місяць-півтора розсада селери зростає дуже повільно. У фазі розвитку одного-двох справжніх листків сіянці черешкової і листової селери слід прорідити, щоб відстань між ними становила 4-5 см, або пікірувати їх у більш простору посудину. Розсаду кореневої селери пікірують по окремих торфоперегнійних горщиках, при цьому центральний корінь укорочують на третину. При пересадці в горщики сіянці занурюють у ґрунт до половини підсім’ядольного коліна. Пересаджені сіянці на кілька днів захищають від прямих сонячних променів вологим папером. У цей час для розсади встановлюють такий температурний режим: удень 15-16 ºC, уночі – 11-12 ºC.

  Перші місяць-півтора розсада селери зростає дуже повільно. У фазі розвитку одного-двох справжніх листків сіянці черешкової і листової селери слід прорідити, щоб відстань між ними становила 4-5 см, або пікірувати їх у більш простору посудину. Розсаду кореневої селери пікірують по окремих торфоперегнійних горщиках, при цьому центральний корінь укорочують на третину. При пересадці в горщики сіянці занурюють у ґрунт до половини підсім’ядольного коліна. Пересаджені сіянці на кілька днів захищають від прямих сонячних променів вологим папером. У цей час для розсади встановлюють такий температурний режим: удень 15-16 ºC, уночі – 11-12 ºC.

  Вирощування селери на підвіконні

  Як виростити селеру в домашніх умовах

  Посадка і догляд за селерою в домашніх умовах, вирощуваною з насіння, мало чим відрізняється від щойно описаного нами вирощування розсади селери. У домашніх умовах можна вирощувати селеру і з коренеплоду – цей спосіб набагато простіший у виконанні і дає швидший результат, однак селера, вирощена з насіння, послужить вам довше. Ви можете кожні 2-3 місяці висаджувати новий коренеплід або проявити терпіння і виростити з насіння селеру, яка годуватиме вас свіжою зеленню довше року.

  Для вирощування селери з коренеплоду вам знадобиться горщик заввишки близько 20 см, в який висаджують залежно від розміру посадкового матеріалу від одного до трьох коренеплодів, верхня частина яких після посадки має залишатися над поверхнею землі. Ґрунт у горщику, що складається з однієї частини біогумусу і двох частин кокосового волокна, ущільнюють і поливають. Склад ґрунту для селери з коренеплоду може бути й іншим. Де взяти коренеплід для посадки? Викопати на дачі або купити на базарі у бабусь. Перша зелень з’явиться вже за два тижні.

  Селера з насіння, посаджена описаним нами в попередньому розділі способом, дасть першу зелень на зрізання не раніше ніж через півтора місяці, але приріст зелені ви отримуватимете упродовж року, а то й довше. Для посіву краще брати насіння ранніх сортів кореневої селери. Після передпосівної обробки його сіють у вологий ґрунт на глибину 5 мм і накривають склом або плівкою.

  Полив селери

  Селера вологолюбна, тому в літній період потребує частих і рясних поливань. Зимові поливання мають бути більш рідкісними й скромними. Для зволоження ґрунту використовують відстояну хоча б протягом доби водопровідну воду кімнатної температури. Тримайте посудину з селерою на піддоні, щоб ви могли зливати з неї зайву воду.

  Підживлення селери

  Щоб вирощена в домашніх умовах селера годувала вас свіжою зеленню якомога довше, не завадить її підживити. Один раз на 2-3 тижні вносьте в верхній шар ґрунту чайну ложку Агролайфу або розведіть ковпачок засобу Рост у 2 л води і поливайте цим розчином селеру раз на тиждень. За належного догляду селера з коренеплоду послужить вам три-чотири місяці, а з насіння – рік із гаком.

  Посадка селери у відкритий ґрунт

  Коли висаджувати селеру у відкритий ґрунт

  Посадка селери у відкритий ґрунт здійснюється на стадії розвитку у сіянців 4-5 листків при зростанні 12-15 см, коли мине 50-60 днів із моменту появи сходів. За 2-3 години до пересадки сіянців на грядку їх рясно поливають. Найкращий час пересаджувати сіянці на ділянку – середина першої декади травня. Не перетримуйте розсаду кореневої селери, інакше важко буде очікувати від неї якісних коренеплодів. Перед посадкою розсаду рясно поливають, щоб було легше витягувати її разом із грудкою землі з горщиків або ящика.

  Ґрунт для селери

  Ґрунт для селери. Вирощування селери і догляд у відкритому ґрунті починається з підготовки ділянки. Селера любить пухкі, легкі, родючі супіщані ґрунти нейтральної або слабколужної реакції. Грядку для селери розташовують на відкритому сонячному місці. Найкращими попередниками для селери є бобові, капуста, помідори й огірки, але після таких культур, як кріп, петрушка, пастернак і морква краще селеру не вирощувати.

  Ділянку під селеру потрібно підготувати з осені: ґрунт перекопують на глибину штиха лопати, розподіляючи на кожен м² по 3,5-4 кг перегною або компосту і по 20 г подвійного суперфосфату. Навесні на ділянці розпушують ґрунт, водночас уносячи на кожен м² по 35-40 г комплексного мінерального добрива.

  Посадка селери в ґрунт

  Як садити селеру у відкритий ґрунт? Сіянці кореневої селери висаджують на грядку на відстані 40-50 см у ряду при міжряддях такої самої ширини, а селери стеблової і листової розташовують через 15-20 см, зберігаючи дистанцію між рядами близько 30 см. Можна розташовувати ряди селери між грядками таких культур, як часник, картопля, цибуля. У кожну ямку додайте по жмені перегною і золи, змішайте їх із землею та заглибте при посадці кожен сіянець до сім’ядольного коліна, після чого ущільніть ґрунт навколо сіянців і полийте ділянку. Після посадки сіянці на кілька днів притіняють від яскравого сонця папером.

  Вирощування селери в ґрунті

  Вирощування черешкової селери і догляд за нею в деяких моментах відрізняються від вирощування кореневої або листової селери. Загалом вам належить виконати добре відомі процедури: мульчування, полив, прополювання, розпушування ґрунту, а за потреби й обробку від шкідників і хвороб. Щоб не допустити швидкого випаровування вологи з ґрунту й утворення на ньому кірки, ділянку з селерою відразу після посадки вкривають шаром торфу, тирси або скошеної трави.

  За три тижні до збирання черешкової або стеблової селери проводять високе підгортання її куща, що сприяє відбілюванню черешків, зниженню в них гіркого присмаку і вмісту ефірних олій із різким запахом.

  Якщо ви вирощуєте селеру кореневу, звільніть у середині літа її верхню частину від ґрунту, обірвавши бічні корені, а листя селери кореневої притисніть до землі. Не переживайте за те, що воно ламається – рослині це не зашкодить, навпаки, згаданий прийом сприяє формуванню максимально великого коренеплоду.

  Коли настає час збирати урожай, стеблову селеру, так само, як і кореневу, збирають повністю, а селеру листову можна використовувати для вигонки в домашніх умовах у зимовий час: викопайте рослини з грудкою землі до настання перших холодів і висадіть їх у горщики.

  Полив селери

  Оскільки селера вологолюбна, її полив здійснюють із розрахунку 20-25 л води на 1 м² на тиждень. Не допускайте пересихання ґрунту. У посуху доведеться поливати селеру щодня. Ґрунт на грядці має бути весь час злегка вологим. Полив селери проводять під корінь.

  Підживлення селери

  Найкращі результати дає внесення добрив під попередника селери. Аби селера дала гарний урожай, її протягом сезону підживлюють чотири рази. Про підживлення в розсадний період ви вже знаєте. Через тиждень після висадки на грядку селеру удобрюють трав’яним настоєм, а ще через два тижні проводять підживлення селери настоєм коров’яку або курячого посліду. В останні дні липня в ґрунт на грядку з селерою вносять суперфосфат із розрахунку 30 г на м².

  Що садити після селери

  На наступний рік на ділянці, де росла селера, можна вирощувати цибулю, часник, бобові, томати і картоплю.

  Шкідники і хвороби селери

  Хвороби селери

  Селера у відкритому ґрунті може захворіти на такі хвороби:

  Іржа – проявляється на початку літа появою червоно-бурих подушечок на споді черешків, листя й стебел селери. Із розвитком хвороби уражені частини рослини жовтіють і всихають, втрачаючи смакові якості. Для боротьби з іржею використовують обробку рослини Фітоспоріном-М, розвівши 4-5 мл препарату в літрі води – цієї кількості розчину вистачить на обробку 10 м²;

  Септоріоз, або біла плямистість, або пізній опік, вражає селеру в кінці літа: на листках з’являються численні жовті цятки, на черешках – довгасті вдавлені буро-коричневі плями. Стимулює розвиток захворювання холодна дощова погода. Для лікування селери від септоріозу проводять обприскування рослини розчинами Фундазолу або Топсину-М. Останній сеанс обробки потрібно провести не пізніше ніж за 3 тижні до збирання;

  Церкоспороз, або ранній опік, виявляється в вологу, холодну пору з різкими перепадами температури: на листках у великій кількості виникають округлі плями діаметром до 5 мм із бурим обідком і світлою серединою. На черешках плями мають довгасту форму, а якщо вологість повітря підвищується, плями вкриваються фіолетовим нальотом. У результаті розвитку захворювання уражені черешки й листя сохнуть. Для боротьби з хворобою використовують ті ж методи, що і при лікуванні септоріозу;

  Несправжня борошниста роса вражає наземну частину рослини, осідаючи на ній білястим павутинчастим нальотом, який із часом перетворюється на повстяну плівку з чорними цятками. Прогресує захворювання при холодних росах та різких перепадах вологості й температури повітря. Найкращий народний засіб від борошнистої роси – настій польового осоту, 300 г якого в подрібненому вигляді треба залити 5 л води і настоювати близько 8 годин;

  Огіркова мозаїка – вірусне захворювання. Залежно від того, який штам вірусу вразив селеру, вона проявляється великими кільцями на верхівках рослин, що викликають їхню деформацію, або дрібними кільцями, що сповільнюють зростання селери. Хворі рослини потрібно негайно видаляти з грядки. Оскільки вірусні захворювання невиліковні, боротьбу ведуть із комахами, що переносять віруси – попелицями та кліщами.

  Найкращим захистом селери від хвороб є їх профілактика. Щоб не вдаватися до обробки рослин хімікатами, цілком достатньо обробляти насіння перед посадкою, дотримуватися сівозміни та агротехніки культури, не садити рослини дуже близько одна до одної, видаляти з ділянки після збору врожаю всі рослинні залишки й проводити глибоке перекопування ґрунту.

  Шкідники селери

  З комах найчастіше селері шкодять такі:

  Селерова (борщова) муха, яка в кінці травня перелітає з борщівника і відкладає яйця під шкірку листя селери, від чого на ньому утворюються горбки. Личинки мухи виїдають тканину листя, залишаючи довгі ходи. Від цього черешки селери набувають гіркого присмаку, і загалом знижується врожайність культури. Щоб ця комаха не з’явилася на вашому городі, вчасно видаляйте бур’яни, а поруч із селерою посадіть цибулю, що відлякує селерову муху;

  Морквяна муха вилітає навесні й відкладає під рослини яйця, а личинки, що з’являються з них, пошкоджують коріння, стебла та листя селери. За сезон цей шкідник дає два покоління. Щоб позбутися морквяної мухи, кілька разів з інтервалом у тиждень посипте ґрунт між рядами селери сумішшю сухої гірчиці, піски й тютюнового пилу в рівних частинах;

  Бобова попелиця (тля) – найбільший вид попелиць. Кожне її покоління розвивається всього за два тижні. Попелиця належить до сисних шкідників, що прокушують листя селери та живляться їхнім соком. Окрім того, тля є переносником небезпечних і невиліковних хвороб, тому боротьбу з нею потрібно вести нещадно: при перших ознаках її появи обприскати селеру відваром або настоєм із бадилля томатів, картоплі або кульбаби. Можна використовувати водний настій цитрусових кірок: 1 частину кірок залити 10 частинами води і настоювати 3-5 діб.

  У ролі профілактичних заходів треба своєчасно видаляти з грядки бур’яни, прибирати після збору врожаю рослинні залишки і здійснювати глибоке перекопування ділянки.

  Види і сорти селери

  Як уже було сказано неодноразово, в культурі найчастіше вирощують селеру кореневу, листову і стеблову.

  Селеру кореневу

  вирощують передусім заради кореня, цілющі властивості якого можна порівняти з женьшенем. Коренеплоди селери досягають ваги від 500 до 900 г. Оскільки вегетаційний період у селери становить не менше 120 днів, про ранні сорти культури годі й казати, тому пропонуємо вам знайомство з найкращими середньоранніми, середньостиглими й пізніми сортами селери. До найбільш популярних середньоранніх сортів селери належать:

  • Празький гігант – з появи сходів до дозрівання коренеплодів селери цього сорту минає 120 днів. Коренеплоди Празького гіганта великі, ріпоподібні, м’якоть світла, ніжна, запашна, прекрасного смаку;
  • Яблучний – залежно від погодних умов зріє цей врожайний і стійкий до хвороб сорт від 90 до 160 днів. Коренеплоди у нього округлі, вагою від 80 до 140 г, з білосніжною м’якоттю, багатою на цукри. Плоди цього сорту чудово зберігаються;
  • Грибовський – вегетаційний період цього сорту 120-150 днів, вага округлих коренеплодів від 65 до 135 г, м’якоть у них світла з жовтими плямами й запашна. Вживають коренеплоди цього сорту як у свіжому, так і в сушеному вигляді;
  • Глобус – сорт із великими округлими коренеплодами вагою від 150 до 300 г із білою, соковитою, щільною м’якоттю з незначними порожнинами;
  • Діамант – вегетаційний період цього стійкого до стрілкування сорту близько 150 днів, гладкі, округлі коренеплоди досягають ваги в середньому 200 г. М’якоть залишається білою навіть після приготування.

  До середньостиглих сортів кореневої селери належать:

  • Албін – цей високоврожайний сорт дозріває протягом 120 днів. У нього округлі коренеплоди діаметром близько 12 см із білою, соковитою м’якоттю без порожнин;
  • Єгор – дозріває за 170 днів. Коренеплоди великі, округлі, гладкі, масою до 500 г, жовтувато-сірі з прозеленню. М’якоть запашна, біла й солодка;
  • Осавул – великі, масою до 300 г, округлі сірувато-білі коренеплоди цього сорту достигають за 150-160 днів. Корінці у коренеплодів цього сорту зосереджені в нижній частині;
  • Силач – для дозрівання округлих коренеплодів цього сорту потрібно близько 170 днів. Вони масою до 400 г, білого кольору з жовтим відтінком. М’якоть запашна, біла, солодка;
  • Гігант – світло-бежеві коренеплоди цього високопродуктивного сорту досягають ваги 700 г. М’якоть у них біла, щільна, солодка та соковита.

  Із пізніх сортів кореневої селери найбільш затребуваними вважаються:

  • Аніта – час дозрівання 160 днів. Цей урожайний сорт стійкий до стрілкування, округлі або овальні коренеплоди вагою близько 400 г світло-бежевого кольору відрізняються білосніжною м’якоттю, що не втрачає кольору навіть після термічної обробки;
  • Максим – округлі коренеплоди цього сорту вагою до 500 г достигають близько 200 днів. У них кремова м’якоть ніжного пікантного смаку.

  Селеру листову

  вирощують для того, щоб протягом усього літа отримувати ароматне листя з високим умістом вітамінів. Цей різновид селери коренеплодів не утворює. Найпопулярнішими сортами селери цього різновиду вважаються:

  • Картулі – середньоранній грузинський сорт, стійкий до посухи та низьких температур, з запашним листям на темно-зелених черешках, що відростають кілька разів за літній період. Використовують листя цього сорту як у свіжому, так і в сушеному вигляді;
  • Ніжний – теж середньоранній сорт, технічна стиглість якого настає через 105-110 днів після появи сходів. Листя цього сорту також уживають і в свіжому, і в сушеному вигляді;
  • Парус – урожайний ранньостиглий сорт, дозріває за 85-90 днів. Листя вирізняється сильним ароматом і добрим смаком;
  • Захар – середньостиглий високоврожайний сорт, що дає зелені в два-три рази більше, ніж інші листові сорти. Листя ніжне й запашне;
  • Бадьорість – середньостиглий універсальний сорт, стійкий до посухи та низьких температур, дозріває за 65-70 днів. Листя сильнорозсічене, глянцеве й запашне;
  • Самурай – один із найбільш затребуваних середньостиглих сортів листової селери з сильно гофрованими запашними листовими пластинками, схожими на кучеряву петрушку. Дозріває цей сорт за 80-85 днів;
  • Спартанець – сорт із великим темно-зеленим ароматним листям, що дозріває за 80-85 днів.

  Селера черешкова (стеблова)

  Цінність стеблової селери в м’ясистих черешках, товщина яких досягає 4-5 см. Як і листова селера, селера черешкова коренеплодів не утворює. До відомих сортів стеблової селери можна віднести:

  • Малахіт – для отримання товстих, соковитих і м’ясистих черешків цього середньораннього сорту потрібно близько 80 днів. Листя у зазначеного сорту темно-зелене;
  • Золота – теж середньоранній сорт, дозріває за 150 днів. Черешки цього сорту не тільки мають чудові смакові якості, а й самостійно відбілюються;
  • Танго – середньопізній стебловий сорт, дозріває за 170-180 днів, із блакитно-зеленими, сильно вигнутими довгими черешками без грубих волокон;
  • Тріумф – середньопізній сорт, що дає соковиті й м’ясисті черешки темно-зеленого кольору завдовжки 25-30 см.

  Окрім описаних сортів селери, в культурі вирощують такі сорти, як Юдінка, Снігова куля, Паскаль, Оджаньський, Нон Плюс Ультра, Каскаде, Звіндра, Делікатес та інші.

  Властивості селери – шкода і користь

  Корисні властивості селери

  Чим корисна селера? У листі й коренеплодах селери містяться цінні для організму людини амінокислоти, каротин, нікотинова кислота, ефірні олії, бор, хлор, кальцій, залізо, марганець, магній, цинк, калій, селен, фосфор, сірка, вітаміни A, C, E, K , B1, B2, B3, B5, B6 і клітковина.

  Унікальний набір білків, вітамінів, кислот і мінералів, що містяться в селері, забезпечує стабільність клітин в організмі й уповільнює процеси старіння. Селера має заспокійливу дію – зелень селери використовують при лікуванні нервових розладів, викликаних перевтомою. Ефірна олія селери стимулює виділення шлункового соку. Селеру включають у меню хворих на цукровий діабет, оскільки її листя нормалізує обмін речовин, вона показана людям похилого віку, які потребують стимуляції водно-сольового обміну.

  Селера містить кумарини, що знімають головний біль при мігрені. Маючи протизапальну дію, селера зменшує припухлості та знімає біль суглобів при подагрі, артриті й ревматизмі.

  Селера має антиалергічну, ранозагоювальну, протизапальну, антисептичну і послаблюючу властивості. Вона покращує загальний тонус організму та стимулює розумову й фізичну працездатність.

  Сік селери очищає кров і позбавляє від шкірних захворювань, особливо якщо його змішувати з соком кульбаби і кропиви. Його використовують для лікування шлунково-кишкових захворювань, діатезу, кропив’янки та сечокам’яної хвороби. Для зовнішнього застосування – лікування виразок, ран, опіків і запалень – потрібно пропустити зелень селери через м’ясорубку і в рівних пропорціях змішати її з пряженим вершковим маслом.

  Препарати з селери регулюють діяльність нирок і печінки, підсилюють у чоловіків статеву функцію, втамовують біль, використовуються для боротьби з безсонням, ожирінням, для профілактики атеросклерозу, а також нормалізують обмін речовин.

  Для лікування патологій судин і серця використовують корінь селери – його вживання знижує уміст холестерину в крові, він знижує тиск, покращує роботу серцевого м’яза.

  Клітковина, що міститься в селері у великих кількостях, покращує перистальтику кишківника, позбавляючи від запорів. Чоловікам із хронічним простатитом просто необхідно вживати корінь селери, оскільки він активно впливає на роботу передміхурової залози, поліпшуючи її кровопостачання. Окрім того, селера вважається одним із найсильніших афродизіаків, що підсилюють сексуальний потяг.

  Отже, підіб’ємо підсумки. Цілющі властивості селери проявляються в тому, що вона:

  • допомагає лікувати хвороби судин і серця;
  • зміцнюючи імунітет, запобігає інфекційним хворобам;
  • є профілактикою атеросклерозу;
  • знімає тривогу і сприятливо впливає на нервову систему;
  • сприяє позбавленню від гіпертонії, хвороб сечостатевої системи й нирок;
  • стимулює роботу травної системи;
  • усуває гнильні процеси в кишечнику;
  • знімає болі і запалення при виразці шлунка та гастритах;
  • полегшує засвоюваність білків.

  Селера – протипокази

  Людям із підвищеною кислотністю шлункового соку, що страждають виразкою шлунка або гастритом, вживати селеру не рекомендується, оскільки вона стимулює травну систему. Не показана селера при тромбофлебіті та варикозі. Протипоказом до вживання в їжу селери є вагітність. Годувальницям теж не рекомендується їсти селеру через ефірні олії, які можуть потрапити в молоко.

  Що таке селера: огляд, правила вживання та технологія вирощування

  Селера – продукт з багатим хімічним складом і негативною калорійністю. Корінь, зелень та черешки використовують для свіжого вживання та приготування перших та других страв. Рослина має масу корисних властивостей, благотворно впливає жіноче та чоловіче здоров’я, нормалізує стан при подагрі, ревматизмі, сечокам’яній хворобі.

  Культура невибаглива у догляді, проте для отримання багатого врожаю рекомендується дотримуватись правил агротехніки. У статті розповімо все про селера: як він виглядає, де і як росте, як застосовується в кулінарії та народній медицині.

  Що таке селера

  Що таке селера – овоч чи зелень? Це овочева культура, в якій їстівні всі частини – корінь, листя та стебла.

  Селера пахучий — дворічна рослина із сімейства парасолькових, або селерових. Батьківщина культури – Середземноморські країни. Стародавні єгиптяни та греки застосовували його для лікування патологій внутрішніх органів. Де зростає культура? Селера найкраще росте в помірному кліматі, на вологих грунтах, багатих азотом. Рослина характеризується стійкістю до незначних заморозків, невибагливістю у догляді.

  Існує три види культури: кореневий, черешковий (стебловий) та листовий селера. Розповімо про кожен із них докладніше.

  Кореневий

  Кореневий селера в перший рік вегетації формує коренеплід сіро-білого забарвлення, округлої форми, вагою близько 500 г, діаметром 5-12 см. М’якуш — білий або кремовий. Листя – трилопатеві. Стебла досягають 0,5 м заввишки.

  Вегетаційний період – 180-200 днів. На другий рік рослина викидає метрове квіткове стебло з суцвіттями, в яких розташоване буро-сіре насіння. Тонку шкірку зрізають перед приготуванням.

  На фото видно, як цвіте рослина.

  Стебловий

  Стебловий селера – дворічна рослина, яка цінується за соковиті і товсті стебла зеленого, білого, рожевого або червоного кольору. Найбільше цінуються сорти, що самовідбілюються – стебла мають солодкий смак без гіркуватості. Селера з черешками червоного кольору стійка до морозів до –5°С, урожай збирають до кінця жовтня.

  У перший рік зростання формуються товсті черешки висотою до 1 м-коду і зелена маса. На другий рік з’являється квітконос із насінням. Вегетаційний період – 80-180 днів залежно від сорту.

  На фото представлений черешковий селера.

  Листовий

  Листовий селера – дворічна рослина. У перший рік формується розетка темно-зеленого листя. На другий рік з’являється стебло заввишки 0,3-1 м та суцвіття. У другій половині липня рослина вступає у фазу цвітіння, а на початку серпня дозріває насіння. Після цього рослина відмирає.

  Листовий різновид не формує товсті стебла та великі коренеплоди. Зелень застосовують у свіжому вигляді – кладуть у салати, перші та другі страви. Хвилясте листя нагадує петрушку, але має інший яскравий аромат і смак.

  На фото – листовий різновид рослини.

  Насіння селери: від підвищеного тиску

  Від підвищеного тиску можна використовувати не тільки червону конюшину і чаванпраш. Насіння селери також допомагає позбутися гіпертонії. Цифри артеріального тиску знижуються за рахунок вмісту в овочевій культурі хімічних елементів та фталідів. Остання речовина розширює судини, розслабляє м’язи і кров починає безперешкодно текти.

  У 2013 році вчені провели дослідження за участю 30 пацієнтів, у яких діагностували легку та помірну гіпертензію. Щодня протягом кількох тижнів їм давали по 150 мг екстракту насіння селери . В результаті показники артеріального тиску знизилися в середньому на 4,6 мм рт. ст. проти вихідними даними. Ці висновки дають підстави стверджувати, що добавка має величезний потенціал у лікуванні гіпертонії та відчутно знижує підвищений тиск3.

  Хімічний склад

  Селера багата на вітаміни, мінерали, легкозасвоювані вуглеводи, вітаміни, ароматичні сполуки. Хімічний склад черешкового та листового селери однаковий. У таблиці представлений вітамінно-мінеральний склад черешків та зелені (на 100 г).

  Назва	Зміст	Норма
  Вітамін А	750 мкг	900 мкг
  бета-каротин	4,5 мг	5 мг
  Вітамін В1	0,02 мг	1,5 мг
  Вітамін В2	0,1 мг	1,8 мг
  Вітамін В4	6,1 мг	500 мг
  Вітамін В5	0,246 мг	5 мг
  Вітамін В6	0,08 мг	2 мг
  Вітамін В9	21 мкг	400 мкг
  Вітамін C	38 мг	90 мг
  Вітамін Е	0,5 мг	15 мг
  Вітамін Н	0,65 мкг	50 мкг
  Вітамін К	29,3 мкг	120 мкг
  Вітамін РР	0,5 мг	20 мг
  Калій	430 мг	2500 мг
  Кальцій	72 мг	1000 мг
  Кремній	2,9 мг	30 мг
  Магній	50 мг	400 мг
  Натрій	200 мг	1300 мг
  Сірка	6,9 мг	1000 мг
  Фосфор	77 мг	800 мг
  Хлор	26,8 мг	2300 мг
  Залізо	1,3 мг	18 мг
  Йод	7,5 мкг	150 мкг
  Кобальт	0,86 мкг	10 мкг
  Марганець	0,103 мг	2 мг
  Мідь	35 мкг	1000 мкг
  Молібден	5,4 мкг	70 мкг
  Селен	0,4 мкг	55 мкг
  Фтор	4 мкг	4000 мкг
  Хром	2,1 мкг	50 мкг
  Цинк	0,13 мг	12 мг

  У таблиці – хімічний склад кореневого селери (на 100 г).

  Назва	Зміст	Норма
  Вітамін А	3 мкг	900 мкг
  Бета-каротин	0,01 мг	5 мг
  Вітамін В1	0,03 мг	1,5 мг
  Вітамін В2	0,06 мг	1,8 мг
  Вітамін В4	9 мг	500 мг
  Вітамін В5	0,4 мг	5 мг
  Вітамін В6	0,15 мг	2 мг
  Вітамін В9	7 мкг	400 мкг
  Вітамін C	8 мг	90 мг
  Вітамін Е	0,5 мг	15 мг
  Вітамін Н	0,1 мкг	50 мкг
  Вітамін К	41 мкг	120 мкг
  Вітамін РР	1,2 мг	20 мг
  Калій	393 мг	2500 мг
  Кальцій	63 мг	1000 мг
  Кремній	29 мг	30 мг
  Магній	33 мг	400 мг
  Натрій	77 мг	1300 мг
  Сірка	15 мг	1000 мг
  Фосфор	27 мг	800 мг
  Хлор	13 мг	2300 мг
  Залізо	0,5 мг	18 мг
  Йод	0,4 мкг	150 мкг
  Кобальт	1,8 мкг	10 мкг
  Марганець	0,158 мг	2 мг
  Мідь	70 мкг	1000 мкг
  Молібден	4 мкг	70 мкг
  Селен	0,7 мкг	55 мкг
  Фтор	4 мкг	4000 мкг
  Хром	2,4 мкг	50 мкг
  Цинк	0,33 мг	12 мг

  КБЖУ

  Харчова цінність кореня селери на 100 г:

  • калорійність – 42 ккал;
  • білки – 1,5 г;
  • жири – 0,3 г;
  • вуглеводи – 7,4 г.

  Харчова цінність черешків на 100 г:

  • калорійність – 12 ккал;
  • білки – 0,9 г;
  • жири – 0,1 г;
  • вуглеводи – 2,1 г.

  Харчова цінність листового різновиду:

  • калорійність – 13 ккал;
  • білки – 0,8 г;
  • жири – 0,1 г;
  • вуглеводи – 1,9 г.

  Корисні властивості

  Корисні властивості селери:

  • знімає запалення;
  • захищає клітини від згубного впливу окисних процесів;
  • сприяє швидкому виведенню нікотину;
  • підтримує імунну відповідь;
  • розщеплює жири;
  • посилює лібідо;
  • зміцнює стінки капілярів та судин;
  • нормалізує кров’яний тиск;
  • руйнує холестеринові бляшки;
  • підвищує гемоглобін;
  • зменшує прояви алергії;
  • має легкий проносний ефект;
  • тонізує організм;
  • виводить зайву рідину;
  • попереджає прогресування хвороби Альцгеймера;
  • регулює обмін речовин;
  • приводить до норми менструальний цикл;
  • знижує неприємні прояви клімаксу.
  • регулює роботу ШКТ;
  • покращує перистальтику кишківника.

  Насіння селери: дія на організм людини

  Як насіння селери діє на людину? Кожен із мінералів, вітамінів та інших натуральних компонентів запускає особливі процеси, що призводять до змін в організмі.

  Наприклад, добавка містить кальцій і фосфор. Перший мінерал є «опорним» для кісткової тканини, важливий для мінералізації зубів та утворення колагенових зв’язків. Фосфор, своєю чергою, необхідний синтезу остеобластів – молодих клітин кісток. За рахунок такого складу насіння селери зміцнює скелет і попереджає розвиток остеопорозу. Інший компонент, магній, розширює судини та стимулює виведення холестерину.

  Важливо! Кожен компонент насіння селери важливий окремо, а в сукупності вони справляють посилений ефект на органи та їх роботу.

  Користь для чоловіків

  Селера сприятливо впливає на чоловіче здоров’я. Черешковий стимулює вироблення чоловічого гормону андростерону, що посилює потенцію та лібідо. Регулярне вживання кореня та листя нормалізує кров’яний тиск та омолоджує організм, зменшує дратівливість, заспокоює, покращує пам’ять.

  Жінок

  Селера рекомендується вживати жінкам для підтримки природної краси шкіри, волосся і нігтів, зменшення жирових відкладень, нормалізації обміну речовин і водно-сольового балансу.

  Рослина має негативну калорійність — на її переробку організм витрачає більше енергії, ніж отримує. Завдяки цій особливості листя, черешки та корінь включають до складу низькокалорійних дієт. Сік селери зменшує судинну сіточку на ногах, знижує ймовірність розвитку варикозного розширення вен.

  Дітей

  Селера корисний для зростаючого організму. Зелень, корінь та стебла можна вводити в раціон малюка, починаючи з 7 місяців. На цей час травна система буде готова перетравлювати клітковину.

  Помірне вживання препарату у дитячому віці:

  • сприяє швидкій регенерації пошкоджених шкірних покривів;
  • покращує травну функцію;
  • підвищує рівень заліза;
  • знеболює;
  • виводить солі сечової кислоти;
  • стимулює апетит;
  • має легку седативну дію.

  Насіння селери: лікувальні властивості та користь

  Лікувальні властивості насіння селери пов’язані з компонентами їх складу. У них міститься велика кількість хімічних елементів та вітамінів, які впливають на різні органи та процеси в організмі.

  У чому полягає користь добавки:

  1. має антиоксидантні властивості;
  2. стимулює утворення еритроцитів у крові;
  3. нормалізує водно-сольовий обмін;
  4. знижує тиск;
  5. знижує рівень глюкози у крові;
  6. покращує травлення;
  7. знижує кон холестерину – ЛПНГ;
  8. зменшує накопичення небезпечних жирів у печінці.

  Крім того, в одному дослідженні було доведено, що насіння має бактерицидну дію щодо патогенних мікроорганізмів Helicobacter pylori. Ця бактерія інфікує різні ділянки шлунка та дванадцятипалої кишки. Більшість виразок, гастритів, дуоденітів так чи інакше пов’язана з інфекцією Helicobacter pylori, якої допоможуть позбутися насіння селери 2 .

  Норми та правила споживання

  Норма вживання селери – 300 г на добу. Продукт можна їсти сирим, вареним, запеченим, смаженим, маринованим. Черешки та листя додають у свіжі овочеві та фруктові салати. Корінь чудово поєднується з морквою, цибулею, зеленню, яблуками.

  Перед приготуванням кореня зрізають тонку шкірку, нарізають м’якоть соломкою або натирають на тертці. Сік із кореня та черешків випивають свіжоприготовленим.

  Кулінарні рецепти

  Застосування селери в кулінарії різноманітне. Свіжа зелень і черешки мають приємний освіжаючий смак, який збагатить будь-яку страву з овочів і м’яса. Сушені корінь та зелень додають у супи, борщі, бульйони, соуси, рагу.

  Порада. Якість стеблового селери визначають по кришталю. Розламайте черешок на дві частини. Якщо почуєте хрускіт – перед вами селера відмінної якості, якщо ні – покладіть продукт назад.

  Спробуйте приготувати цікаву закуску з кальмарів, кореня імбиру та селери. Для цього підготуйте інгредієнти:

  • кальмари – 1 кг;
  • черешковий селера – 200 г;
  • корінь імбиру – 10 г;
  • соєвий соус – 3 ст. л.;
  • оцет винний – 2 ст. л.;
  • горілка – 2 ст. л.;
  • цибуля ріпчаста – 1 шт.;
  • запашний мелений перець – за смаком;
  • рослинна олія – ​​2 ст. л.

  Приготування:

  1. Кальмари очистити від плівки, вийняти хітинову платівку та нарізати соломкою. Занурити в киплячу воду на 1-2 хвилини і перекласти в миску холодною водою.
  2. Черешки нарізати шматочками і опустити в окріп на 1 хвилину.
  3. Цибулину очистити та нарізати дрібними кубиками.
  4. Імбир натерти на дрібній тертці.
  5. У сковороді розігріти олію та обсмажити цибулю з імбиром до прозорості.
  6. Додати в сковороду кальмари та селера, готувати 2 хвилини, помішуючи.
  7. Влити соєвий соус, оцет, горілку, приправити меленим перцем, перемішати. Томити 2 хвилини і подавати до столу.

  Застосування у народній медицині

  У народній медицині найчастіше застосовують корінь. Свіжий сік вживають на лікування гастриту, виразки шлунка, порушень роботи печінки.

  Листова частина покращує стан при подагрі та ревматизмі. Листя і подрібнений корінь заливають окропом і настоюють 3 години в термосі. Настоєм розтирають болючі місця та роблять на його основі компреси.

  Чай із сухого листя швидко виводить зайву рідину з організму, розчиняє сольові відкладення, лікує застудні захворювання, заспокоює нерви. На 0,5 л окропу беруть 2 ст. л. сировини, готують на малому вогні 5-7 хвилин. На день випивають 1-2 склянки чаю.

  Мазь з листя і черешків має загоювальну дію. Її використовують для лікування гнійних ран, висипів, виразок, кропив’янки, лишаю, екземи. Сировину подрібнюють у м’ясорубці та змішують з топленим вершковим маслом 1:1. Мазь наносять на шкіру та прикривають марлею. Засіб зберігають у холодильнику.

  Для позбавлення від алергії та безсоння корінь подрібнюють на тертці та заливають водою кімнатної температури (2 ст. л./200 мл). Настоюють 3:00.

  Для лікування гастриту та виразки шлунка використовують відвар: 20 г подрібненого кореня заливають 250 мл окропу, варять 10 хвилин, настоюють 12 годин у термосі. Відвар приймають по 2 ст. л. тричі на день.

  Свіжий сік з кореня і черешків підвищує потенцію. Його приймають по 1-2 ч. л. двічі на день за півгодини до їди.

  Насіння селери: Solaray 505 мг

  1. Насіння селери користується особливою популярністю за кордоном, а на вітчизняному просторі тільки набувають популярності. Лідером продажів серед аналогічних добавок є продукція компанії Solaray – Celery Seed (505 мг, 100 рослинних капсул).

  Ця добавка не містить ГМО та на 100% є веганським продуктом. Завдяки вмісту різних фітохімічних сполук, добавка підтримує серцево-судинну систему, печінку та забезпечує водний баланс.

  Рекомендації щодо застосування: достатньо 2 капсули тричі на день. Приймати під час їжі або запивати водою.

  Протипоказання та можлива шкода

  Селера небажано вживати в період вагітності через ризик скорочення матки. Продукт здатний змінювати смак грудного молока, тому його вживання під час лактації краще відкласти.

  Людям, які страждають на сечокам’яну хворобу, не можна вживати зелень через виражений сечогінний ефект. Великі камені можуть проникнути в сечовод і закупорити прохід. Крім того, просування каміння викликає сильний біль.

  При гастриті з підвищеною кислотністю та виразкою шлунка у стадії загострення селера протипоказаний – навіть у малих дозах він погіршує стан через підвищений вміст клітковини.

  Екстракт насіння селери: Natural Factors 75 мг

  1. Аналогічними властивостями має екстракт насіння селери іншої відомої фірми Natural Factors – “Celery Seed, Standardized Extract” (60 капсул у рослинній оболонці). У ній міститься рекордна кількість 3-N-бутил-фталіду (63,75 мг із 75 мг). Ця речовина покращує кровообіг, нормалізує тиск та розширює судини. Цей БАД дозволяє підтримувати здоровий стан усієї серцево-судинної системи та запобігти появі різних патологій. Підходить для вегетаріанців та веганів.

  Рекомендації щодо застосування: пити по 1 капсулі 2 рази на день або за вказівкою лікаря.

  Вирощування та догляд

  Кореневий і черешковий селера відрізняються тривалим періодом зростання, тому для їх вирощування підходить розсадний метод. Насіннєвий матеріал швидко втрачає схожість і довго проростає. Це означає, що без передпосівної обробки не обійтись.

  Насіння замочують у теплій воді на добу, потім загортають у марлю або тонку вологу бавовняну тканину і чекають проростків. У теплому середовищі вони з’являються за тиждень. Далі насіння поміщають у холодильник на 14 днів.

  Ранній листовий селера сіють прямо в грунт, у пізніх сортів вегетаційний період становить 80-100 днів, тому їх вирощують через розсаду.

  Основні правила успішної культивації селери:

  1. Зелень кореневого селери не зрізають. Інакше сформується не округлий коренеплід, а «мочалка» з коріння.
  2. Високе підгортання кореневого різновиду не практикують, щоб не спровокувати зростання бічних коренів.
  3. Після появи коренеплоду над поверхнею ґрунт відгрібають та зачищають кореневі відростки для створення округлої форми.
  4. Посадки селери поливають у міру просихання ґрунту, не переливаючи. Надлишок вологи провокує розвиток гнильних процесів у кореневій системі.
  5. Коренеплоди збирають після засихання верхівки.
  6. Для вирощування черешкового селери підходить грунт із нейтральним pH=6,8-7 або слабокислим pH=5,6-6,0.
  7. Розсаду стеблового селери висаджують на ділянках з південного боку городу.
  8. Посадки черешкового селери регулярно проріджують. Бічні пагони зрізають.
  9. За два тижні до збирання врожаю стебла обмотують папером з метою відбілювання. Такий селера має ніжний смак без гіркоти.
  10. Підживлення рослин виконують калійними та азотними добривами.
  11. Посів насіння листового селери проводять після прогріву ґрунту до +10°С.

  Сорти

  Найкращі сорти кореневого селери: Албін, Глобус, Делікатес, Єгор, Есаул, Звіндра, Каскаде, Грибовський, Максим, Нон Плюс Ультра, Снігова куля, Юдинка, Яблучний.

  Популярні сорти листової селери: Картулі, Бадьорість, Захар, Ніжний, Самурай.

  Самовідбілюючі сорти черешкового виду: Танго, Малахіт, Золотий, Тріумф, Паскаль.

  Сорти черешкового різновиду, що потребують відбілювання: Чоловіча доблесть, Хруст, Юта, Атлант.

  Насіння селери: в аптеці

  Насіння селери у вигляді харчової добавки – рідкість для вітчизняних аптек, хоча закордоном БАД є досить популярним. У країнах СНД насіння використовують для посівів овочів, а про лікувальні властивості чули одиниці. Якщо її і вдасться знайти в наявності, вартість навряд чи буде доступною. Зазвичай продукція американських фармкомпаній продається за завищеною ціною, т.к. надто багато посередників від виробника до кінцевого продавця. З іншого боку, купувати неякісні БАДи є небезпечним для здоров’я.

  Для мешканців великих міст (Києва, СПб) набагато зручніше оформити онлайн-доставку потрібного БАД в інтернет-магазині. Посилання на перевіреного постачальника американських добавок наведено нижче.

  Кращі сорти та види

  Найпопулярнішими є такі види черешкового селери:

  • “Золотий”. Рослини характерне самовідбілювання. Дозрівання спостерігається протягом 5 місяців. Стебла мають світло-зелений колір та незначну ребристість. Урожайність складає до 5 кг на 1 кв. м.
  • “Танго”. Рослини характерне самовідбілювання. Дозрівання відбувається протягом 6 місяців. Стебла цього виду зелені з блакитним відтінком, грубі прожилки відсутні. Урожайність хороша – одна так звана розетка може важити 1 кг.
  • “Малахіт”. Рослина самовідбілююча, дозрівання триває 3 місяці. Стебла пофарбовані у світло-зелений колір. Є незначна ребристість. Урожайність краща за попередній варіант – 1 «розетка» може важити більше 1 кг.
  • “Атлант”. Рослини потрібно відбілювання. Дозрівання триває до 6 місяців. Урожайність така, що на 1 кв. м можна виростити до 3 кг описуваної культури.
  • “Паскаль”. Рослина потребує завжди відбілювання, дозріває вона протягом 3-х місяців. Цей вид селери відносять до холодостійких культур.

  сорт черешкового селери «Золотий»

  сорт черешкового селери «Танго»

  сорт черешкового селери «Малахіт»

  сорт черешкового селери «Атлант»

  сорт черешкового селери «Паскаль»

  Хвороби та шкідники

  Найнебезпечніші вірусні захворювання селери – септоріоз (біла плямистість, пізній опік) і церкоспороз (світлі плями з темно-бурою облямівкою, ранній опік) – викликані зазвичай переносниками, для яких довкілля стає сприятливим.

  До об’єктивних факторів відносяться різкі температурні коливання, холодна холодна погода.

  А з «рукотворних» умов – погана вентиляція стебел через засилля бур’янів, загущену посадку, перезволоження ґрунту, недостатнє харчування.

  Профілактика – обробка насіння перед посадкою фунгіцидами. Боротьба ранніх стадіях – обробка фунгіцидами. За великої площі ураження рослини знищують.

  Зі шкідників серйозну небезпеку становлять молюски: равлики та слимаки сповзаються на вологі умови та соковиту зелень селери.

  Для профілактики – знищення всієї бур’янів, для боротьби – збирання шкідників вручну та препарати проти цього виду шкідників («Гроза», «Уліцид», «Слизнеїд»).

  Типовий шкідників для сімейства парасолькових – селери муха і морквяна листоблошка – нападають на культуру, що висаджується не один рік поспіль на те ж саме місце.

  Комахи відкладають яйця на соковитій зелені, а личинки, вилуплюючись, починають висмоктувати з черешків та листя зелень.

  Регулярний огляд селери допоможе виявити ворога на самому початку його шкідливої ​​діяльності та вжити заходів:

  • промити стебла та листя, знищуючи кладки;
  • окропити мильно-зольним розчином (господарське мило натерти і розбовтати в настої золи)
  • опудрити тютюновим пилом, золою зелені частини селери та приствольне коло;
  • при необхідності обробити препаратом від шкідників, дотримуючись інструкції, дозування та термінів застосування.

  Посів культури у відкритий ґрунт: етапи

  Селера черешкова дає прекрасні врожаї на поживних ґрунтах, у трохи затемнених (під деревом) місцях. Відкриті сонячні майданчики він переносить непогано, але надмірне сонце може позначитися на висоті черешкового стебла та смакових якостях (наприклад, соковитості). Він не боїться заморозків на грунті, тому посів пізніх сортів можна починати вже наприкінці березня для того, щоб до кінця літа-початку осені зібрати відмінний урожай. Оптимальна температура вирощування у відкритому ґрунті +20С, проте легко переносить «відхилення» від робочих показників у той чи інший бік.

  Важлива особливість – підготовка ґрунту перед посівом насіння у відкритий ґрунт. На збіднених ділянках черешки не будуть щільними та однорідними, втратить соковитість та характерний для селери аромат. Але кожен ґрунт можна підготувати для посіву. Найкращий час для цього – осінь, період перших заморозків. Але якщо ви восени ще не знали про те, що навесні вирощуватимете черешкову селеру — не біда. Можна зайнятися навесні, як тільки земля прогріється і можна буде перекопати потрібну ділянку.

  Селера потребує поживних грунтів

  Отже, етапи підготовки ґрунту до посіву. Необхідно:

  1. Вибрати ділянку з певними вимогами.
  2. Викопати борозни (ширина – 30-40 см, глибина – 25 см, на штик лопати). Хороше рішення – 2 борозни поруч – прохід – 2 борозни поруч і таке інше. Таке розташування дозволить легко доглядати селера і просто зібрати врожай.
  3. Борозни засипати компостом, або додати торф+пісок+перегній (1:1:0,5), або внести суперфосфат, перемішати, присипати землею.
  4. Перед посівом насіння необхідно розпушити землю, позбавити бур’янів, пройтися граблями, зволожити.
  5. Насіння висівати в борозни поступово, в одну лінію. Найлегше це зробити, змішавши насіння з піском: це дозволить розподілити їх рівномірніше і бачити лінію і щільність посіву.
  6. Насіння присипати землею, трохи утрамбувати.
  7. Полити, вкрити спанбондом або поліетиленовою плівкою для створення оптимального мікроклімату вологості.

  Після цього варто стежити за сходами, які з’являться на 5-10-й день. Плівку можна буде прибрати для гарту рослин, за паростками під спанбондом можна доглядати через полотно. У стадії 2-3-х натуральних листочків селера варто проредити, залишивши між рослинами відстань в 15-20 см. Проріджені рослини можна пікірувати.

  При досягненні дорослою рослиною висоти 25-30 см, розетку листя варто пов’язати з тим, щоб отримати рівні і щільні черешки. Цього не потрібно для сортів, що самовідбілюються.

  Відгуки садівників.

  Ольга Михайлова, 54 роки, м. Ногінськ. Щоб саджанці селери дали максимальну врожайність, раджу проводити щотижневе підживлення. На практиці зауважила, що добрий результат дає підживлення настоєм кропиви, біопрепаратом «Сяйво» та біогумусом. Селера у нас любить вся сім’я. Я часто додаю його до різних страв.

  Борис Миколайович, 63 роки, м. Невинномиськ. Я з молодості вирощую селеру. Зауважив, що під час вегетаційного періоду необхідно сміливо видаляти бічні пагони. Тоді стебла будуть довгими та соковитими.

  Додати свій відгук

  Дотримуючись простих правил і рекомендацій щодо вирощування, висадити в саду черешковий селера зможе навіть не досвідчений садівник. Досить своєчасно проводити полив, підживлення та боротьбу зі шкідниками.

  Автор публікації

  не у мережі 2 роки Наталія В.

  Публікації: 56Коментарі: 0

  Збір та зберігання врожаю

  Збирати врожай необхідно через два з половиною тижні після відбілювання. Дозрілий селера викопують, не знімаючи папір. Викопаний урожай потрібно перенести у льох. Коріння присипаються ґрунтом або землею.

  Погріб – ідеальне місце для зберігання зібраного врожаю

  Селера – овочева культура, яка часто вирощується на городах. Люди, які вирішили зайнятися вирощуванням такої зелені, повинні заздалегідь ознайомитися з тим, як її правильно садити і як доглядати після посадки, щоб отримати добрий урожай.

  Гідності й недоліки

  Черешковий селера має багато переваг і тому він такий популярний у городників. Серед основних можна назвати:

  • соковиті стебла;
  • гарне забарвлення;
  • довге зберігання після збирання врожаю;
  • морозостійкість;
  • можна садити поряд з багатьма овочами.

  Варто відзначити також і деякі недоліки черешкового селери:

  • не любить багато поливу і за цим потрібно ретельно стежити;
  • великий період вегетації;
  • середня схожість насіння.

  Догляд за кореневою селерою

  Полив

  Поливи проводять щотижня. Грунт повинен бути постійно вологим. Нерівномірний полив викликає розтріскування коренеплоду, його потворного формування. При надмірному поливанні на верхній частині коренеплоду, прихованого в ґрунті, утворюються придаткові корені. Їх необхідно перед підгортанням зрізати гострим ножем так, щоб не пошкодити сам коренеплід. Якщо цей прийом виключити, то коренеплід весь покритий корінцями, а м’якоть буде пухкою.

  Підживлення

  • Перше підживлення проводять через 2-3 тижні після висадки розсади під полив. Підгодувати можна нітрофоскою, кемірою люкс, розчинином чи іншим комплексним добривом – 15-20 г/погонний метр.
  • Для отримання здорових коренеплодів у 2 та 3 підживленні азот не вносять або доза його не перевищує 5-10 г/кв. м посадок. Калійні добрива вносять підвищену кількість – 25-30, а фосфорних 10-15 г/кв. м.
  Category: Українцям