Де вирощують кукурудзу нині

14 Травня, 2025 admin 0 Comments 1 category

Кукурудза: вирощування на городі

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 07 серпня 2023 Опубліковано: 04 лютого 2019 Перша редакція: 04 квітня 2017 🕒 22 хвилини 👀 46030 разів 💬 5 коментарів

  • Посадка й догляд за кукурудзою
  • Рослина кукурудза – опис
  • Вирощування кукурудзи з насіння
    • Посів насіння кукурудзи
    • Вирощування розсади кукурудзи
    • Пікірування кукурудзи
    • Коли садити кукурудзу в ґрунт
    • Ґрунт для кукурудзи
    • Як садити кукурудзу у відкритий ґрунт
    • Що садити після кукурудзи
    • Як виростити кукурудзу
    • Полив кукурудзи
    • Підживлення кукурудзи
    • Хвороби кукурудзи
    • Шкідники кукурудзи
    • Зубоподібна кукурудза (Zea mays indentata)
    • Кукурудза крохмалиста (Zea mays amylacea)
    • Кукурудза кремениста (Zea mays indurata)
    • Кукурудза розтріскувана (Zea mays everta)
    • Кукурудза воскоподібна (Zea mays ceratina)
    • Кукурудза цукрова (Zea mays saccharata)
    • Корисні властивості кукурудзи
    • Кукурудза – протипокази
    • Коментарі

    Кукурудза (лат. Zea) – рід злакових рослин, в який входить шість видів, але в культуру введений тільки один із них – однорічна кукурудза цукрова (лат. Zea mays), найдавніший вирощуваний людиною злак. Обробіток кукурудзи почався на території сучасної Мексики від 7 до 12 тисяч років тому. У XV столітті до нашої ери кукурудза стала поширюватися по Мезоамериці, і з’явилася потреба в нових її різновидах, що послужило стимулом для селекційних експериментів, які увінчалися в XII-XI століттях до нашої ери появою безлічі сортів рослини.

    Сьогодні без перебільшення можна сказати, що всі давні цивілізації, які жили на території Америки (ольмеки, майя та ацтеки), зобов’язані своєю появою саме кукурудзі, оскільки з обробітку цієї культури почалося високопродуктивне рільництво, без якого поява розвиненого суспільства була б неможлива. До завоювання Америки європейцями рослина кукурудза вже поширилася в Південну та Північну Америку, де з X по XVI століття нашої ери її обробляли ірокези.

    В Європі кукурудза з’явилася в XV столітті, а нині її вирощують по всьому світу.

    Посадка й догляд за кукурудзою

    • Посадка: посів на розсаду – на початку травня, висадка сіянців у ґрунт – у середині червня. Посів насіння в ґрунт здійснюють, коли ґрунт прогріється до 10-12 ˚C.
    • Освітлення: яскраве сонячне світло.
    • Ґрунт: супіщаний, суглинний, торф’яний, нейтральної або слабкокислої реакції.
    • Полив: вологість ґрунту на ділянці підтримують на рівні 70-80 %, витрачаючи на крапельний полив кожної рослини по 1-2 л води. Після посадки полив має бути помірний, але на стадії розвитку 7 листка і витрату води, і частоту поливань збільшують, а коли нитки на качанах почнуть темніти, полив поступово скорочують до помірного.
    • Підживлення: рослина потребує азоту впродовж усієї вегетації, аж до дозрівання насіння, але більшу його частину потрібно внести в період утворення суцвіть. Калійні добрива потрібні кукурудзі в першій половині вегетації, а в другій їхню кількість при підживленні поступово зменшують. Фосфор потрібен увесь час, але в незначних кількостях. Потребує рослина також марганцю, цинку, бору та міді, розчинами яких обробляють кукурудзу по листю.
    • Розмноження: насіннєве.
    • Шкідники: дротяники, несправжньодротяники, совки, лугові й кукурудзяні метелики та вівсяні шведські мухи.
    • Хвороби: уражається фузаріозом качанів і сходів, гельмінтоспоріозом, стебловою й пітіозною кореневою гниллю, червоною гниллю качанів, іржею, курною й пухирчастою сажкою.

    Рослина кукурудза – опис

    Солодка кукурудза – високоросла трав’яниста рослина, що сягає у висоту 3 і більше метрів. У кукурудзи добре розвинена мичкувата коренева система, що йде вглиб на 1-1,5 м. На нижніх вузлах стебла можуть утворюватись опорні повітряні корені, що не дозволяють стеблу впасти і постачають рослину живленням і водою. Стебло у кукурудзи прямостояче, не порожняве, діаметром до 7 см. Великі лінійно-ланцетні листки можуть сягати в ширину 10 см, а в довжину 1 м. На одній рослині їх може бути від 8 до 42. Квітки у кукурудзи одностатеві: чоловічі зібрані на верхівках пагонів у волоті, а жіночі – в щільно оточені листоподібними обгортками качани, що ховаються в пазухах листків і сягають у масі від 30 до 500 г, в довжину від 4 до 50 см, а в діаметрі від 2 до 10 см. Одна рослина рідко формує більше двох качанів, на верхівках яких з обгорток виходить пучок маточкових стовпчиків, схожий на жмут волосся. Вітер переносить пилок із чоловічих квіток на ці стовпчики, і відбувається запліднення, у результаті якого утворюються великі зернівки – плоди кукурудзи. Розташовані на стрижні качана вертикальними рядами і тісно притиснуті один до одного зернівки мають округлу або кубічну форму. Один качан кукурудзи може вміщати до тисячі зернівок, їхнє забарвлення може бути жовтим, червоним, синім, фіолетовим і майже чорним.

    Вирощування кукурудзи з насіння

    Посів насіння кукурудзи

    Кукурудзу вирощують насіннєвим способом – розсадним і безрозсадним. Посів кукурудзи на розсаду здійснюють у касети з осередками об’ємом 45 см² або в торфоперегнійні горщики діаметром 12 см. Наповнюють касети і горщики сумішшю добре структурованої дернової землі, змішаної в рівних пропорціях із перепрілим перегноєм. Для збільшення вологоємності субстрату в нього можна додати гідрогель, але при наповненні ґрунтосумішшю осередків і горщиків майте на увазі, що гель здатний увібрати до 500 обсягів води. Гідрогель дозволить вам скоротити кількість поливань у 3-5 разів, оскільки кристали, ввібравши воду, будуть поступово вивільняти вологу і віддавати її в ґрунт.

    Насіння кукурудзи сіють на початку травня, попередньо проростивши його протягом 5-7 днів у вологій тканині або фільтрувальному папері при кімнатній температурі. У горщики кладуть по 3-4 зерна кукурудзи, в осередки по два. Заглиблюють насіння на 3-4 см, після чого ґрунт зволожують теплим розчином 4 г Фундазолу в 10 л води і переносять посіви на сонячне підвіконня східної або південно-східної експозиції.

    Вирощування розсади кукурудзи

    Розвивається розсада кукурудзи дуже повільно, і бажано з моменту появи сходів організувати для неї додаткове освітлення фітолампою або люмінесцентним світильником. У період зростання розсаду один або два рази підживлюють Поліфідом, Террафлексом, Майстром або Кемірою-гідро. При появі 3-4 листків залиште в осередку один міцний сіянець, а в горщиках по два, а слабші рослини зріжте ножицями над поверхнею ґрунту. Прискорюється ріст і розвиток сіянців із моменту розвитку на них 4-5 листків.

    За тиждень до висадки розсади в ґрунт її починають загартовувати щоденними сеансами перебування в затінку на відкритому повітрі, поступово збільшуючи тривалість процедури доти, доки розсада не звикне до нових умов розвитку.

    Пікірування кукурудзи

    Кукурудзу не пікірують, оскільки вона дуже погано зносить пересадку.

    Посадка кукурудзи у відкритий ґрунт

    Коли садити кукурудзу в ґрунт

    У відкритий ґрунт кукурудзу висаджують, коли їй уже не зможуть зашкодити заморозки – на початку або в середині червня. Врахуйте, що зниження температури повітря до 3 ºC може уповільнити зростання сіянців аж до повної зупинки. Якщо температура опуститься ще нижче, розсада загине. Кукурудза – рослина теплолюбна, тому ділянка для неї має бути сонячною і захищеною від вітру.

    Ґрунт для кукурудзи

    Найкращим ґрунтом для кукурудзи вважається добре дренований родючий і повітропроникний чорнозем, у якому до кукурудзи росли капуста, картопля, буряк, кабачки, помідори, огірки і патисони. Готувати ділянку під кукурудзу потрібно з осені: необхідно прибрати бур’яни і внести під глибоке перекопування перепрілий гній. Навесні, якщо ґрунт на ділянці важкий, його розпушують, додаючи різану солому або тирсу, після чого поверхню вирівнюють.

    Як садити кукурудзу у відкритий ґрунт

    На підготовленій ділянці роблять ямки на відстані 50 см одна від одної і висаджують у них способом перевалки рясно политі сіянці. Постарайтеся не зруйнувати земляну грудку, оскільки через це саджанець може погано приживатися. Схема посадки кукурудзи має передбачати особливості її розвитку. Висаджувати сіянці бажано не в один ряд, а як мінімум у п’ять, оскільки інакше можуть виникнути проблеми із запиленням кукурудзи. Відстань між рядами краще залишати півтора метра – пізніше ви зможете висадити в них баштанні культури. Рослини в сусідніх рядах для поліпшення фотосинтезу кукурудзи розташовують у шаховому порядку. Окрім того, при такій схемі посадки зручно використовувати систему крапельного зрошення.

    Що садити після кукурудзи

    Якщо ви правильно підживлювали кукурудзу упродовж вегетації, після неї на цій ділянці можна вирощувати такі культури: базилік, кріп і шавлію, а також кабачки і буряк.

    Догляд за кукурудзою

    Як виростити кукурудзу

    Садівники-початківці вважають кукурудзу невибагливою культурою й обмежуються її прополюванням і нечастими поливаннями, проте недостатній догляд може призвести до поганого врожаю та виснаження ґрунту на ділянці. Вирощування кукурудзи вимагає регулярного догляду за саджанцями, поки вони ще не зміцніли – їх поливають, прополюють і обов’язково підгортають, щоб рослини змогли обрости міцними додатковими коренями у нижній частині стебла, які додадуть їм стійкості й допоможуть правильно рости і розвиватися. Додатково необхідно кілька разів розпушити ґрунт між рослинами, вносити підживлення і захищати кукурудзу від шкідників і хвороб, яких у неї чимало.

    Полив кукурудзи

    Кукурудза вологолюбна: за добу вона може поглинути 2-4 л води, однак перезволоження їй дається важко – в залитому водою ґрунті через нестачу повітря її корені відмирають, вона перестає рости, листя набуває фіолетового відтінку, й урожай кукурудзи опиняється під загрозою. Тому вологість ґрунту на ділянці підтримують на рівні 70-80 %, тобто на кожну рослину витрачають по 1-2 л води. Якщо умов для регулярного поливу немає, вам доведеться часто розпушувати ґрунт навколо рослин, щоб якомога довше зберегти в ньому вологу – не дарма розпушування називають сухим поливом.

    Після посадки сіянців полив має бути помірним, але з моменту появи на рослинах 7 листків витрату води і частоту поливань поступово збільшують аж до стадії масової появи волотей. Коли ж нитки на качанах почнуть темніти, полив поступово скорочують до помірного.

    Найкращим способом підтримувати вологість ґрунту на кукурудзяній ділянці є використання системи крапельного поливу, оскільки вода та розчинені в ній поживні речовини потрапляють просто до коріння рослин, що дозволяє економити і воду, і добрива.

    Підживлення кукурудзи

    Добрий господар обов’язково заправляє ґрунт перед посадкою кукурудзи органічними та мінеральними добривами. Однак це не означає, що упродовж вегетаційного періоду не потрібно вносити в ґрунт підживлення. Річ у тім, що, на відміну від інших культур, кукурудза нарощує зелену масу впродовж усієї вегетації, тому підживлення їй знадобляться з весни по осінь. Окрім того, в кожен період розвитку рослин потрібні певні живильні елементи, а якщо заправити ґрунт усією кількістю необхідних на сезон добрив перед посадкою, то занадто висока їх концентрація може виявитися більшою проблемою, ніж нестача добрив.

    Азот необхідно вносити в ґрунт до дозрівання насіння. Але основну кількість елемента рослина має отримати в період перед утворенням суцвіть. Найбільш інтенсивне поглинання калійних добрив відбувається в першій половині сезону, в другій половині йде зворотний відтік елемента з рослини в ґрунт. Фосфор потрібен кукурудзі в значно менших кількостях, але впродовж усього сезону. Починають фосфатні підживлення ще при підготовці ділянки, а припиняють вносити фосфор після дозрівання зерен.

    Окрім трьох основних елементів, кукурудзі потрібні мікроелементи – передусім марганець і цинк, меншою мірою бор і мідь. Майте на увазі, що в лужних ґрунтах бракує марганцю та бору, а в кислотних, як правило, кальцію. Нестачу мікроелементів заповнюють позакореневими обробками кукурудзи.

    Перше підживлення вносять зазвичай у період появи третього і четвертого листка, і складається воно з гною або розчину пташиного посліду. Друге підживлення має складатися з аміачної селітри (15-20 г на м²), калійної солі (15-20 г на м²) і суперфосфату (30-50 г на м²). Якщо виявиться нестача конкретних елементів, обробляйте кукурудзу їх розчинами по листю. Наприклад, якщо на листках з’являються білі смуги, потрібно обприскати кукурудзу розчином цинку, а при затримці запліднення для обробки рослин потрібен розчин бору.

    Шкідники і хвороби кукурудзи

    Хвороби кукурудзи

    На жаль, і шкідників, і хвороб, що вражають кукурудзу, досить багато. Найчастіше кукурудза хворіє на фузаріоз качанів і сходів, гельмінтоспоріоз, стеблову і пітіозну кореневу гнилі, червону гниль качанів, іржу, курну і пухирчасту сажку.

    Фузаріоз качанів вельми поширений у сільському господарстві, а в період підвищеної вологості й затяжних дощів трапляються епідемії захворювання. З’являються ознаки фузаріозу в стадії молочної стиглості качанів – на них утворюється рожевий наліт, сильно уражені зерна темніють, втрачають блиск, дірчавіють і руйнуються, а ті, що залишаються недоторканими, не можна використовувати в ролі посівного матеріалу, оскільки вони можуть бути інфікованими. Щоб уникнути захворювання, необхідно протруювати насіння перед посівом.

    Фузаріоз сходів теж досить поширена хвороба, при якій уражене насіння вкривається нальотом білого або рожевого кольору, а паросток, що з’явився з зерна, буріє й відмирає. Але навіть якщо він і продовжує розвиток, то відстає від інших рослин, у нього ослаблене коріння, крихке стебло, сохне листя. У кращому разі така рослина просто не дасть урожаю. Вилікувати захворювання не можна, але попередити ураження хворобою – цілком: зернівки перед посівом слід обробляти фунгіцидними препаратами, посів насіння потрібно проводити вчасно і на добре прогріту сонцем ділянку.

    Гельмінтоспоріоз уражає листові пластини та качани кукурудзи, утворюючи на них коричневі чи сірі плями веретеноподібної форми, обведені темною облямівкою. У центрі плям можна іноді побачити сажистий наліт. Плями розростаються, зливаються в безформний осередок, чому листя гине, на уражених качанах утворюється сірий наліт, насіння викривлюється, вкривається темним міцелієм і врешті загниває. Збудники хвороби можуть зберігатися на насінні та рослинних рештках кукурудзи. Щоб уберегти врожай від захворювання, потрібно дотримуватися сівозміни, вирощувати стійкі до інфекції гібриди, обробляти насіння перед посівом і ґрунт на ділянці фунгіцидами, а після збору врожаю видаляти з ділянки бур’яни і рослинні залишки кукурудзи.

    Стеблова гниль здатна дуже швидко поширитися під час тривалих опадів, але в регіонах із сухим кліматом вона майже не зустрічається. Початок захворювання характеризується виникненням темних плям на нижній частині стебла або на міжвузлях, а з розвитком хвороби відбувається розм’якшення, загнивання і загибель стебла, при цьому його серцевина набуває рожевого забарвлення, а уражені тканини вкриваються безліччю дрібних перітецій діаметром не більше одного міліметра. Не допустити появи стеблової гнилі можна все тими ж профілактичними заходами, які вже були описані.

    Іржа кукурудзи викликається збудником, що особливо активний у другій половині літа і продовжує свою руйнівну діяльність аж до кінця вегетації: на споді листків з’являються світло-жовті плями, які поступово темніють, потім на них утворюються пустули з дозріваючими спорами розміром не більше міліметра. Тканина листя під пустулами всихає, рветься, а спори розлітаються й інфікують здорові тканини й рослини. Боротися з іржею потрібно превентивними заходами й обробкою посівів розчинами фунгіцидів.

    Пилова головня – інфекційне захворювання всіх зернових культур, найчастіше вражає кукурудзу в південних районах. Ураження охоплює суцвіття і качани рослини, причому збудник хвороби може роками накопичуватись у ґрунті, не проявляючись, але щойно виникнуть сприятливі умови, він може викликати широку епідемію, здатну знищити до 40 % урожаю. Хворі суцвіття стають пухкою масою, качани перетворюються на чорну грудку. Якщо рослина була уражена на ранній стадії розвитку, вона відстає в зростанні, стає занадто кущистою і потворною порівняно зі здоровими екземплярами. Іноді хвороба перебігає не так явно, але негативно впливає на терміни вегетації. Щоб не відбувалося зараження, вирощуйте стійкі до головні гібриди та виконуйте сівозміну – дотримання цих профілактичних заходів дозволяє не накопичувати в ґрунті хвороботворні мікроорганізми.

    Пузирчаста головня викликається базидальним грибом і проявляється численними пухирчастими утвореннями на качанах та листках кукурудзи. При ураженні волоті на квітках виникають шорсткі здуття в формі мішечків, але найбільші галли утворюються на стеблах і качанах. Під час збору врожаю великі галли відвалюються і зберігаються в ґрунті, а на наступний рік знов уражають рослини. Прогресує хвороба під час посушливої погоди і при занадто густій посадці. Під час масової епідемії захворювання здатне знищити до 50 % урожаю. Не допустити цього можна, вирощуючи стійкі до хвороби гібриди і висаджуючи кукурудзу за розробленою фахівцями схемою. Не забувайте протруювати насіння перед посівом розчином фунгіциду та прибирати після закінчення сезону з ділянки бур’яни і рослинні залишки кукурудзи.

    Пітіозна коренева гниль кукурудзи найчастіше проявляється в місцях із важкими ґрунтами і підвищеною вологістю. Активізується збудник захворювання під час проростання сходів, вражаючи їхню кореневу систему – на коренях з’являються перетяжки, не утворюються кореневі волосинки, у результаті чого коріння гниє і всихає, починаючи з кінчиків, а потім гине і вся рослина. Якщо хвороба перебігає в легкій формі, то можна спостерігати зміну кольору листя і відставання рослин у рості. Для інтенсивного лікування і профілактики захворювання застосовують обробки кукурудзи фунгіцидними препаратами або фосфонатами.

    Червона гниль качанів небезпечна тим, що вона не тільки знижує врожайність кукурудзи, а й інфікує людей і тварин, викликаючи у них ураження нервових клітин. Виявляється захворювання в період молочно-воскової зрілості: на верхніх качанах виникає біло-червоний наліт, швидко поширюється й уражає і стрижень, і зерна. У результаті ураження зернівки руйнуються, а обгортка набуває коричневого кольору, висихає і щільно охоплює хворий качан. Сприяють поширенню захворювання затяжні дощі і низька температура в період дозрівання зерен. Запобігти ураженню можна дотриманням сівозміни, вирощуванням стійких до хвороби гібридів, протруюванням насіння перед посівом, контролем за кількістю внесених азотних добрив, глибоким перекопуванням і очищенням ділянки після збору врожаю від рослинних залишків та бур’янів. Боротися із захворюванням слід фунгіцидними препаратами.

    Шкідники кукурудзи

    Зі шкідників найнебезпечніші для кукурудзи дротяники, несправжньодротяники, совки, лучний і кукурудзяний метелики та вівсяна шведська муха.

    Для дротяників (личинок жука-ковалика) і несправжньодротяників (личинок чорнотілок) кукурудза є головною жертвою, хоча вони із задоволенням пожирають також картоплю, соняшник, буряки та інші овочеві культури, прогризаючи в їхніх підземних органах діри. Якщо щільність комах на м² городу становить 90 і більше штук, посів у кращому разі рідшає на чверть, але бували випадки і повного знищення посівів. Найбільш активні шкідники при низькій температурі повітря в період дощів або на поливних полях. Для запобігання розмноженню і розвитку дротяників необхідно щоосені проводити оранку поля, дотримуватися сівозміни, протруювати зернівки перед посівом інсектицидами, а упродовж вегетації використовувати проти шкідників феромонні пастки.

    Листогризучі совки також здатні завдати серйозної шкоди кукурудзі. Вони поширені повсюдно та вражають усі наземні органи рослини. Головну небезпеку становлять озимі, лугові і бавовняні совки, які відтворюють за сезон від двох до чотирьох поколінь шкідників. Перше й друге покоління знищує переважно листя кукурудзи, а третє та четверте гризе качани, серйозно вражаючи генеративні органи, що призводить до зниження врожаю і якості зернівок. Боротися з совками і їхніми личинками потрібно насамперед агротехнічними методами – дотриманням сівозміни, оранкою ґрунту після збирання врожаю, своєчасним знищенням бур’янів. Для боротьби з личинками можна використовувати феромонні пастки.

    Шведська вівсяна муха живе в помірно вологому кліматі – ближче до лісостепової зони і в районі поливних полів. За сезон вона відтворює 2-3 покоління, які однаково небезпечні для кукурудзи. Захистити рослину від мухи можна профілактичними заходами: глибокою оранкою або перекопуванням ділянки восени з подальшим ущільненням ґрунту, своєчасним посівом насіння і посадкою розсади, а також регулярною боротьбою з бур’янами. Якщо ж муха все-таки з’явилася на вашій кукурудзі, доведеться вдатися до обробки рослин інсектицидами.

    Лучний метелик частіше зустрічається в степовій, лісостеповій і тайговій зоні. З чотирьох поколінь метелика найбільшу небезпеку становить перший – швидко розмножується гусінь. Цікаво, що чисельність метеликів проявляється циклами – один раз на 10-12 років трапляється навала шкідників у такій кількості, яка здатна знищити до 60 %, а іноді і весь урожай. Пошкоджує гусінь листя та стебла кукурудзи, соняшнику, бобових і деяких зернових культур, картоплі, буряка й конопель. Запобігти появі шкідників можна вже описаними агротехнічними прийомами, а знищують гусінь і метеликів біопрепаратами.

    Стебловий метелик. Головною жертвою стеблового метелика є кукурудза, хоча вражає він також хміль, сою, перець, сорго і просо. Розвивається цей шкідник у трьох поколіннях, відкладаючи на листках і стеблах яйця, які не гинуть навіть при сильних морозах. Симптомами присутності метелика є пожовтіння листя і його центральних жилок. Жилки ламаються, листок перегинається і гине. Поріг шкодочинності цієї комахи 6 штук на м² посадок. При неухильному дотриманні агротехніки кукурудза більш-менш захищена від стеблового метелика, але якщо він усе-таки з’явиться, необхідно обробити рослини інсектицидами.

    Збирання і зберігання кукурудзи

    Починають збирання цукрової кукурудзи вибірково після досягнення молочної стиглості качанів. Як дізнатися, що качан пора знімати? Орієнтуйтеся на такі ознаки:

    • зовнішній шар обгортки всох, а її колір став світло-зеленим;
    • нитки, що звисають із качана, побуріли і підсохли;
    • при натисканні з зерен виділяється сік білого кольору;
    • зерна на качані гладкі, жовті, зімкнуті в щільні ряди, без зморшок і вм’ятин.

    Якщо ви забаритеся зі збором кукурудзи, вона перезріє і втратить смакові й харчові якості, зерна зморщаться і будуть погано розварюватися.

    Підготовка кукурудзи до тривалого зберігання охоплює первинне очищення качанів, потім сушку й очищення від зернових і бур’янистих домішок. На сушку відправляють неушкоджені качани. Їх звільняють від листя, але обгортку не обрізають, кукурудзяні рильця (тонкі нитки, що огортають качан) прибирають, качани сплітають листям у косичку і підвішують до стелі до повного висихання в добре провітрюваному сухому приміщенні. Качан кукурудзи вважається висушеним, коли при легкому трусінні з нього висипаються зерна.

    Якщо ви збираєтеся зберігати кукурудзу довго, зерна потрібно вилущити, зсипати в пластикові або скляні банки, картонні коробки або полотняні мішечки. Кукурудзу для попкорну зберігають у поліетиленових мішках у морозильній камері, а за необхідності кладуть просто в мерзлому вигляді на сковороду.

    Молочну кукурудзу, призначену для варіння, тримають у холодильнику при 0 ºC не довше трьох тижнів. При зберіганні в вищій температурі кукурудза втрачає півтора і більше відсотків цукру на добу – що вища температура, то більші втрати. Найкраще тримати молочну кукурудзу замороженою або консервованою, оскільки при такому зберіганні не втрачається харчова цінність продукту. Причому, якщо дозволяє морозильна камера, закладати в неї кукурудзу потрібно просто в качанах. Для процесу підготовки кукурудзи до тривалого зберігання готують дві великі посудини – одну з окропом, а іншу з холодною водою і кубиками льоду. Спочатку очищений від обгортки та рилець качан опускають на кілька хвилин в окріп, а потім на такий же час у холодну воду, після чого кукурудзу просушують на тканині, загортають кожен качан у харчову плівку і поміщають у морозилку, де зберігають до 1,5 років без втрати якості.

    Види і сорти кукурудзи

    Сорти культурної кукурудзи поділяються на шість груп: зубоподібна, воскоподібна, кремниста, цукрова, розтріскувана, і крохмалиста.

    Зубоподібна кукурудза (Zea mays indentata)

    У зубоподібної кукурудзи зерна великі, подовжені, а при дозріванні на їхній верхній площині утворюється заглиблення, яке робить їх схожими на зуби. Ці рослини не кущаться, у них потужні стебла, більша частина сортів хоч і урожайна, але пізньостигла. Вирощується ця кормова кукурудза переважно в США і використовується як корм для худоби та для переробки на борошно, спирт і крупу.

    Кукурудза крохмалиста (Zea mays amylacea)

    – один із найдавніших різновидів культури, вельми поширена в країнах Америки. Вона також представлена переважно пізніми сортами середньорослих, середньо- і сильно рунистих рослин. У зерен опукла вершина, матова гладка поверхня, пухка борошниста внутрішність. Виробляють із цих сортів переважно спирт і крохмаль.

    Кукурудза кремениста (Zea mays indurata)

    має найбільший ареал поширення. Зерно у неї гладке, блискуче, з опуклою вершиною, білого або жовтого кольору. Використовують його для виробництва кукурудзяних пластівців, паличок і крупи. Але найбільшим попитом користуються скоростиглі високоврожайні сорти, отримані при схрещуванні кукурудзи кременистої з кукурудзою зубоподібною.

    Кукурудза розтріскувана (Zea mays everta)

    – теж найдавніший із різновидів. Характерною особливістю зерен цієї групи сортів є здатність розтріскуватися при нагріванні. Саме з такої кукурудзи роблять попкорн. Поверхня зерен у сортів цієї групи блискуча і гладка. Сорти поділяються на дві підгрупи – рисову і перлову, які відрізняються формою і смаком зерен. Кущі кукурудзи розтріскуваної добре облистяні і формують багато невеликих, щільно наповнених зернівками качанів. Вирощують кукурудзу розтріскувану по всьому світу.

    Кукурудза воскоподібна (Zea mays ceratina)

    представляє групу видозмінених американських сортів, що вирізняються гладкістю і матовістю зерен, непрозорий зовнішній шар яких нагадує віск жорсткої структури. Середина зерен клейка і борошниста. Найбільшу популярність цей не надто поширений різновид з обмеженою кількістю сортів отримав у Китаї.

    Кукурудза цукрова (Zea mays saccharata)

    є найбільш оброблюваною в аматорському овочівництві культурою, яка широко вирощується і в сільському господарстві. Характерна особливість сортів цього різновиду – накопичення в дозріваючих зернах великої кількості водорозчинних цукрів при невисокому вмісті крохмалю. Саме сорти кукурудзи цукрової використовують для консервування. Представлено різновид невисокими, кущистими рослинами, що формують по кілька качанів із зернами різного забарвлення залежно від сорту. Серед сортів цього різновиду є кукурудза золота, кукурудза червона і навіть чорна.

    Існує також малопоширений і не особливо цінний гібрид – гострозерна, або носата кукурудза і різновид Карагуа – кукурудза на силос, яку вирощують у Північній Америці.

    Пропонуємо вам сорти і гібриди кукурудзи, що мають найвищі якості:

    • Лакомка 121 – високоврожайний і стійкий до хвороб сорт із терміном вегетації 70-75 днів. Рослина є кущем заввишки до півтора метрів, на якому формуються качани циліндричної форми завдовжки до 20 см із широкими подовженими соковитими солодкими зернами. Сорт підходить для заморожування і для їжі в відвареному вигляді;
    • Добриня – ранній гібрид заввишки до 170 см із великими качанами, наповненими солодкими зернами. Сорт стійкий до іржі, мозаїки і прекрасно росте на будь-яких ґрунтах;
    • Піонер – один із найкращих гібридів кременистої кукурудзи, перевагами якого є морозостійкість і найвища врожайність кукурудзи за будь-яких погодних умов. Однак для дачного вирощування цей сорт не підходить, оскільки зерна у нього не дуже солодкі і не найкращих смакових якостей. Використовують їх для переробки і на корм худобі;
    • Спіріт – урожайний і стійкий до захворювань та шкідників гібрид, добре витримує обробку отрутохімікатами. Зерна Спірита мають солодкий смак, чим вигідно відрізняються від зерен інших сортів;
    • Сингента – урожайний гібрид австрійської селекції, адаптований до умов середньої смуги. Зубовидні зерна кукурудзи цього сорту містять безліч поживних речовин та є сировиною для виготовлення крупи і кормом для тварин;
    • Рання золота 401 – низькорослий сорт середньостиглої кукурудзи з качанами завдовжки до 19 см і зернами приємного смаку. Сорт підходить для консервування;
    • Ерлікон – сорт кукурудзи розтріскуваної, у якого зерна сильно збільшуються після термічної обробки – попкорн виходить пружний, великий і дуже смачний. У зернах цього сорту підвищений уміст цукру, що не є характерним для розтріскуваних сортів.

    Властивості кукурудзи – користь і шкода

    Корисні властивості кукурудзи

    Кукурудза має лікувальні властивості, які людство використовує з давніх часів. Окрім крохмалю, вона містить фосфор, нікель, калій, мідь і магній, вітаміни D, C, K, PP і групи B. У кукурудзяних рильцях виявлено жирну олію, ефірну олію, сапоніни, камедеподібні й гіркі глікозидоподібні речовини, стероїди стигмастерол і сітостерол. У листі кукурудзи містяться складні ефіри фенолкарбонових кислот (наприклад, кавової і ферулової), кверцитин, флавоноїди, рутин і деякі глікозиди.

    Лікарі вважають, що регулярне вживання в їжу зерен кукурудзи за рахунок поліпшення метаболічних процесів в організмі знижує ймовірність розвитку інсульту, серцево-судинних захворювань і діабету. А дієтологи стверджують, що кукурудза, яка входить у раціон літніх людей, сприяє збереженню та навіть поліпшенню зору, оскільки жовті зерна містять каротиноїди. Потрібно тільки вибирати качани з ніжними молочними зернами, бо перезріла кукурудза погано засвоюється організмом.

    Вживання за сніданком і вечерею столової ложки кукурудзяної олії запобіжить захворюванням шкіри, розвитку астми та мігрені, підвищить тонус жовчного міхура й посилить скорочення його стінок. Цінність кукурудзяної олії також у тому, що вона містить ненасичені жирні кислоти – ліноленову, лінолеву, арахідонову, які беруть участь у метаболічних процесах і регулюють обмін холестерину. Вживанням у їжу кукурудзяної олії можна зменшити у хворих на коронарний склероз схильність до тромбоутворення. Багата олія кукурудзи на біологічно активні фосфатиди, які позитивно впливають на функції тканин мозку, що регулюють уміст в організмі холестерину та сприяють накопиченню в ньому білків – при нестачі фосфатидів в організмі посилено накопичуються жири, а в тканинах відкладається холестерин. Вживати кукурудзяну олію рекомендують також для лікування та профілактики атеросклерозу.

    Кукурудза – протипокази

    Пилок стійкої до шкідників генно-модифікованої кукурудзи містить небезпечну отруту, що вбиває будь-яких комах, тому від вживання в їжу зерен цих сортів слід утриматися доти, доки вчені остаточно не з’ясують, чи небезпечна ця отрута для людини. Сьогодні не є секретом той факт, що вживання харчових мутантів підвищує ризик виникнення алергічних реакцій, розвитку ожиріння та інших наслідків порушення обміну речовин.

    Будь-яка кукурудза протипоказана при загостренні виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, оскільки вона викликає здуття кишківника. Небажано їсти кукурудзу при тромбофлебіті і підвищеному згортанні крові, а також людям із низькою масою тіла, оскільки вона сприяє зниженню апетиту. А ось кукурудзяна олія, навпаки, протипоказана людям, що страждають ожирінням, а також тим, у кого спостерігається індивідуальна незносність продукту.

    Круте піке кукурудзи 2023: ставки на олійні та обсяги виробництва

    Сівба кукурудзи в Україні розпочалася вже в першій декаді квітня, першою стартувала Сумщина. Водночас, продовжилися жнива культури, що додало аграріям сумнівів у доцільності включення зернової в цьогорічну сівозміну.

    І це на додачу до наявних проблем з експортом, великими перехідними залишками і низькими цінами на зерно, через які вирощування кукурудзи в сезоні-2022 для більшості агровиробників стало збитковим.

    Незрозумілі перспективи експорту відображаються на діапазоні оцінок потенційних площ кукурудзи, які стартують з 3 млн га — вдвічі менше до довоєнного показника. За даними Мінагрополітики, очікувана площа під кукурудзою сягне 3,61 млн га, що на 451 тис. га менше, ніж минулого року (4 млн га).

    Перевага залишається за олійними. Такі прогнози озвучують як самі аграрії, так і трейдери. Яка культура забере титул цариці полів цього року та як змінюється відношення до вирощування кукурудзи під час війни, ми розпитали в учасників ринку.

    Підтримайте наші агромедіа

    Будь-яка сума допоможе працювати на інформаційному аграрному фронті для вас

    Перезимівля кукурудзи в полі не додає оптимізму для збільшення площ

    Вже травень почався, а на полях комбайни молотять кукурудзу. Разом з тим, у колах аналітиків зріють дискусії про те, коли Україна зможе стати на рейки довоєнного виробництва культури. Однозначно не в найближчі роки, доки у коморах залишається близько 5 млн т кукурудзи, яку потрібно вивезти, зазначила аналітикиня «УкрАгроКонсалт» Марина Маринич на міжнародній конференції EURO GRAIN HUB Exchange & Forum . Ситуація із перезимівлею кукурудзи в полях оптимізму не додала.

    Читайте також: Показник EBITDA кукурудзи у сезоні 2022 року найнижчий за останні 5 років

    Станом на 9 лютого 2022 року, 6% кукурудзи залишалося у полях. Найбільший клин — на Полтавщині, де, станом на 7 березня, зимувало 20 тис. га кукурудзи. Відтермінували збирання культури затяжні дощі восени, ускладнений процес прийому й відвантаження зерна на елеваторах, відключення електроенергії і повільна робота портів.

    «Як і усі, ми значно пізніше, ніж завжди приступили до збирання кукурудзи. Головним чином через погодні умови, які склалися на початку осені. Потім темпи збирання також не були високими, оскільки урожай мав підвищену вологість та через брак потужностей для зберігання. Проте нам вдалося зібрати весь урожай», — розповів Олександр Хмелюк, керівник Агродепартаменту LNZ Group.

    Не зазнати збитків на кукурудзі у минулому році LNZ Group допомогла спроможність забезпечити повний цикл виробництва, а саме власна логістика та трейдингова компанія. В іншому разі…

    Зернові не рахуються: вартість тонни низька, логістики — висока

    Цьогорічна ціна кукурудзи не покриває витрат, а логістика «з’їдає» прибуток , кажуть аграрії. Висока вартість логістики стала ще однією перепоною для вирощування кукурудзи. На додачу до цього ціна на сушіння зерна у 2022 році зросла на 50% . Якщо ще влітку ціна на природний газ була близько 25-30 тис. грн за кубічний метр, то восени піднялася до 50 тис. грн. З цих причин площі під культурою почали зменшувати навіть в холдингах.

    «Кукурудзу неможливо продати за вигідну ціну. Багато витрачається на доведення зерна до кондиції і логістику. З кукурудзою вигравав в сезоні лиш той, хто має власну сушарку», — прокоментував Олександр Аракелян, керівник агрономічного відділу A.G.R. Group.

    У HarvEast повідомляли про намір втричі зменшити площі під кукурудзою — до 5 тис. га. Натомість більше сіяти гірчиці і льону. Зменшує посівні площі і НІБУЛОН , що пов’язано з ціновими очікуваннями на товарні партії зерна в цьому році. Розраховують на валовий збір кукурудзи 35,5 тис. т. У «Контінентал Фармерз Груп» планували зменшити площі під кукурудзою з 15% до 10% через побоювання виникнення дефіциту елеваторних потужностей. Минулого року збільшували площі під цукровим буряком і гречкою.

    Читайте також: Посівна-2023: забезпеченість ресурсами, виклики та нюанси

    Головний агроном СФГ «Відродження» Василь Ткаченко повідомив, що цьогоріч сіяти кукурудзу взагалі не збиралися через брак коштів на добрива, хоча зазвичай мали площі під нею не менше 1000 га. Однак потім все ж посіяли 180 га після того, як отримали трохи добрив від Ерідон .

    Після істотного, практично у два рази, зниження цін на азотні добрива рентабельність вирощування кукурудзи у 2023 році значно підвищується, відмітив Олександр Хмелюк. З його слів, саме завдяки цьому багато хто знову повернеться до традиційних площ посіву під культурою.

    Проблеми пізнього збирання кукурудзи — пізній обробіток ґрунту

    Цю проблему рідко згадують з-поміж інших, та менш важливою від цього вона не стає.

    «Таке пізнє збирання не дало нам можливості у повному обсязі провести зяблевий обробіток ґрунту. Нам потрібно проявити гнучкість у підготовці площ під урожай 2023 року», — каже Олександр Хмелюк.

    На додачу весна, як і осінь 2022-го радує рясними дощами, які не дають вийти в поле. В окремих кластерах A.G.R. Group через це затримується посівна.

    «Посіви окремих культур будуть пізніми, хочемо ми цього чи ні. В деяких регіонах ми не встигли підготувати ґрунт восени, зробити глибокий обробіток. Зокрема, у Лохвицькому кластері ще залишається обробити до 10% землі, у Броварському — близько 800 га. Там, де не встигли зробити глибокий обробіток після кукурудзи, переграли і зробили весняне дискування в два сліди. Добре, що в нас сівалки Kinze, вони прощають недоліки обробітку», — розповів Олександр Аракелян.

    Особливість посівних комплексів Kinze 3600 у їхній здатності сіяти по No-Till і по стерні. Тому там, де не встигли зробити правильний обробіток, задіюють ці машини. Наразі компанія донаймає ще кілька подібних сівалок. Питання з обробітком планують закрити протягом двох тижнів, паралельно вже сіють там, де дозволяє погода і безпекова ситуація. Зокрема, мова йде про північні кластери (Сумщина, Чернігівщина), де, крім погоди, заважають працювати рашистські обстріли.

    Нова цариця полів таки соя чи соняшник?

    Сіють в A.G.R. Group соняшник і сою, а ще гірчицю чорну й білу і коріандр. Під озимий ріпак відвели 700 га. Від кукурудзи цьогоріч відмовилися повністю. В першу чергу, на це рішення вплинуло обмежене використання морських портів, збільшення вартості логістики та послуг елеваторів.

    «Наш агрохолдинг цього року повністю відмовився від кукурудзи. Залишили тільки близько 300 га на силос для власного тваринництва. Ми отримали менший, ніж очікуваний, результат від експорту кукурудзи, тому прийняли рішення відмовитись від цієї культури. Як і більшість сільхозвиробників, в цьому році ми надаємо перевагу культурам, на собівартість яких не так суттєво впливає непрогнозоване збільшення вартості логістики: соя, соняшник, гірчиця», — прокоментував Ігор Шестопалов, Голова Правліня A.G.R. Group.

    Замінили кукурудзу соєю, доробка якої обходиться на порядок дешевше. До того ж, соя наразі цікавіша як експортна культура.

    «Соя — це культура, яку збираєш базисно, відправляєш на елеватор і витрачаєш набагато менше грошей порівняно з кукурудзою, яка дає великий вал, на доробку якого потрібен час. Ми вирішили максимально сіяти те, що дає менший вал і швидко збирається», — додав Олександр Аракелян.

    Варто відмітити, що у північних кластерах холдингу відмовилися від кукурудзи ще до повномасштабної війни. Цьогоріч там планували сіяти гречку, але потім вирішили змінити план на гірчицю, якою на сьогодні вже засіяли 1200 га. Всього гірчицею планують зайняти понад 2500 га. Цікаво, що з культурою в компанії працюють вперше. Посівмат чорної гірчиці отримали від компанії, яка потім купує врожай з поля. Білу гірчицю продаватимуть за кордон.

    В Лохвицькому кластері A.G.R. Group донедавна була кукурудза. Нині там вирощують 400 га коріандру, решту площ засівають соняшником і соєю. Посіяли також небагато гороху, щоб збагатити сівозміну. У майбутньому до кукурудзи планують повернутися.

    Читайте також: Соняшник 2023: оптимальна технологія в умовах скороченої сівозміни

    Аграрії кажуть, важко передбачити, на що буде ціна взагалі. Також незрозуміло, як буде з логістикою і ціною доробки.

    Цікаво, великі європейські виробники також скорочують посіви під кукурудзою, включаючи Німеччину, Францію, Італію, Болгарію, Польщу та Румунію. Серед причин ціни на добрива і тиск української пропозиції. Тим не менш, Європейська комісія оцінює цьогорічні площі під кукурудзою на рівні 8,52 млн га.

    В тренді гібриди ранньої групи з високою вологовіддачею

    Площі під кукурудзою зменшуються, але не всі повністю відмовляються від культури. Втім, за високою врожайністю аграрії не женуться. Все частіше придивляються до гібридів ранньої групи з ФАО від 180 до 300. Такі гібриди зазвичай характеризуються високою вологовіддачею, що актуально у зв’язку з цінами на сушіння.

    Читайте також: Чому кукурудза проростає в качанах: пояснення

    Втім, на вологовіддачу варто зважати як на окремий показник від ФАО, радить головний агроном Агрофірми Корнацьких Ярослав Каспрук .

    «В нашій зоні, на Миколаївщині, ми орієнтуємося на ті гібриди, які можна зібрати сухими. Добираємо такі, що мають ФАО від 230 до 310. При цьому вологовіддача в кожного гібрида різна. Може бути ФАО 310, а вологість при збиранні на одному гібриді 14%, а на іншому 28%», — пояснив він.

    Зважений підхід до вибору гібридів якраз-таки і врятував господарство від збитків. Зі слів Ярослава Каспрука, на Миколаївщині традиційно сіють гібриди з ФАО 340-360, та минулого року ставка на них не зіграла. У багатьох сусідів кукурудза залишилася зимувати, тоді як в Агрофірмі Корнацьких урожай зібрали вчасно і сухий.

    «З 1200 га, які ми мали під кукурудзою минулого року, в нас лише 20 т було з вологістю 16%, решта — 14 і 14,3%. Йшли дощі, ми ловили момент і контролювали ситуацію. У нас мали збирати кукурудзу чотири комбайни, то ми збільшили кількість до семи і забрали кукурудзу сухою і вчасно. Якщо б ми ще її сушили, то $50 прибутку з’їла би сушка і логістика до елеватора», — додав головний агроном.

    Крім вибору гібридів, отримати прибуток господарству дозволили мінімальні витрати на вирощування. Технологія не передбачала глибокого обробітку, тільки дискування на глибину 4 см, 100 кг/га азоту (NPK не давали), із захисту — тільки гербіциди. Ярослав Каспрук пояснив, що в господарстві орієнтувалися на врожайність, яка за мінімальних витрат забезпечує певний прибуток. Розуміючи, що з таким обробітком досягти 7-8 т/га неможливо, а залишитися в мінусах — цілком, орієнтувалися на врожайність 5 т/га, яку і отримали. Брали до уваги і те, що Миколаївщина — ризикований регіон для вирощування кукурудзи, при цьому багато аграріїв в області вже зіткнулися з діабротикою .

    Під урожай-2023 площі під кукурудзою в господарстві збільшили з 1200 га до 2700 га, якою на сьогодні вже засіяли 1500 га. Велику площу також виділили під соняшник — 3500 га Під озимі виділили клин 9050 га (ріпак — 3650 га і пшениця — 5400 га).

    Кукурудза та сорго в Україні: урожайність, насінництво та перспективи

    На який врожай кукурудзи можна чекати в сезоні-2019? Скільки площі в Україні виділено під гібридизацію? Яке місце займає сорго на українських полях та чому ця культура є перспективною?

    Всі ці теми було озвучено на конференції «Чому Україні потрібні сорго та кукурудза?», яку організувала Французька федерація виробників насіння кукурудзи та сорго. Вона складається з двох частин:

    • із представників сектору виробництва й гібридизації насіння кукурудзи та сорго;
    • з підприємств, які займаються селекцією, розробкою, виробництвом та продажем насіння.

    До організації входять 26 підприємств, які проводять селекцію та виробляють насіння, і 9 з цих підприємств широко відомі у світі. У Федерації є декілька напрямів роботи та цілей, які вона прагне досягнути:

    Нут і сорго — новомодні культури чи надія агронома під час посухи

    • інспектування культур та сертифікаційні аналізи;
    • економічна експертиза і контрактна сфера;
    • інституційний нагляд;
    • дослідження та розробки;
    • просування кукурудзи та її гібридної генетики у Франції та на міжнародному рівні.

    Чого чекати щодо кукурудзи в 2019-му?

    «Україна збере хороший урожай кукурудзи, це точно. Ми прогнозуємо 35-36 млн тонн за середньої врожайності близько 7 т/га», — зазначив Олів’є Буйє, директор Agritel Ukraine.

    Трійкою лідерів-експортерів кукурудзи є США, Аргентина та Бразилія, Україна — на четвертому місці. У вересні, жовтні й листопаді Україна та США збирають свій врожай, та зазвичай у той же період року доступні об’єми експорту з Аргентини та Бразилії зменшуються. Цьогоріч усе трохи по-іншому. Якщо розглядати даних 4 експортерів у цьому сезоні, то спостерігається нормальний рівень початкового запасу й, за винятком США, нормальний рівень виробництва.

    У порівнянні з минулими роками, коли в Бразилії та Аргентині скорочувався обсяг експорту на цей період, зараз там рекордне виробництво кукурудзи та доступний великий її об’єм. Якщо аналізувати ціни, то помітно, що іще влітку була війна за позицію на ринку між Бразилією та Аргентиною. Зараз ціни в там на кукурудзу низькі, адже вони були найдешевшими країнами-виробниками й могли тиснути на ринок.

    Бразилія експортує рекордні обсяги та за рекордні темпи, в них залишається ще більше, ніж зазвичай. В Аргентини така ж ситуація. У цьому контексті ми розуміємо, чому ще два місяці тому українські ціни на кукурудзу були мінімально низькими — саме через велику конкуренцію Бразилії та Аргентини.

    В кинці жовтня ціни на кукурудзу в цих країнах впали, Україна залишилася на місці. Змагання тривають, адже це ще не кінець. Усі хочуть надалі експортувати продукцію, оскільки мають достатній об’єм. США нині не настільки активно продають кукурудзу, це означає, що потім вони створюватимуть перешкоди Україні навесні та влітку експортувати кукурудзу за кордон.

    Все, що зараз не продається, залишається на потім. Щодо України, то вона збере хороший урожай, це точно. Ми прогнозуємо 35-36 млн тонн. Українські аграрії збільшили цьогоріч посівні площі під кукурудзу на 10% — до 4, 974 га, що, навіть за менш низької врожайності у порівнянні з минулим роком, було б виграшним для виробництва. Але у серпні стояла спекотна та суха погода, яка внесла свої корективи.

    За оцінками компанії Agritel, експорт кукурудзи за кордон становитиме 29,5 млн тонн. Європа імпортуватиме кукурудзу переважно з України. До Різдва змін у ціні бути не повинно.

    Кукурудза. Курс насінництва в Україні

    П’єр Гійомен: «У 2019 році посівні площі під насінницькими посівами кукурудзи в Україні зросли на 8% — до 26 тис. га. В країнах ЄС програма гібридизації також збільшилася на 8%, сягнувши 150 тис. га».

    Керівник з проектів та міжнародного розвитку економіки французької федерації виробників насіння кукурудзи та сорго П’єр Гійомен представив зміни, які відбуваються щорічно у Франції.

    Можна зауважити, що саме Франція постачає найбільше насіннєвого матеріалу — 140 тис. тонн, із них 34 000 тонн на рік (середній показник за 2016-2018 роки) для України.

    30% усього насіння, яке закуповують країни Євросоюзу, виготовляється у Франції, а 60 % — у країнах ЄС. І 80% насіння Україна імпортує з Угорщини, Румунії та Франції. Якщо проаналізувати, як розвивався імпорт насіння кукурудзи в Україні за останні 9 років, то помітно, що в період 2010-2014 рр. відбулося зростання імпорту, яке спричинене великим зростанням площ під кукурудзою та недостатньою пропозицією насіння цієї культури.

    З 2015-го по 2018 рік відбулось падіння й відновлення імпорту. Це пов’язано з девальвацією гривні, збільшенням місцевого виробництва та постійним розвитком культури. Адже, як відомо, майже всі селекційні фірми зробили інвестиції в Україну, щоби саме тут виготовляти своє насіння.

    Гібриди кукурудзи на Superagronom.com

    У 2019 році посівні площі під насінницькими посівами кукурудзи в Україні зросли на 8% — до 26 тис. га. У країнах ЄС програма гібридизації також збільшилася на 8%, сягнувши 150 тис. га.

    За його словами, особливо відчутним зростання було у Франції: 14% (68,5 тис. га), що представляє 46% планових показників для ЄС. Загалом у 2019 році було зареєстровано поля гібридизації 1860 сортів зернової культури.

    Клімат і погода на Заході забезпечили надзвичайні погодні умови, багато сюрпризів на рівні Європи та на рівні країн — основних виробників насіння кукурудзи. Сівба проходила наприкінці квітня — на початку травня за прохолодної дощової погоди, а потім прийшла посуха й надмірно високі температури. У Франції, Румунії та Угорщині терміни посівної дещо змістилися.

    Основними виробниками на рівні ЄС стали також Угорщина (26,5 тис. га, +3%, 311 сортів) і Румунія (25,2 тис. га, +7%, 222 сортів). Щороку ЄС забезпечує приблизно 30% потреб України в насінні кукурудзи (яке постачається здебільшого із Франції, Угорщини й Румунії). Слід зазначити, що Україна зібрала гарний врожай, із технічними показниками, які коливаються від 105 до 110% запланованого обсягу. Проте, в межах ЄС, на технічний результат вплинула літня спека. За прогнозами, врожай становитиме 90-95% від очікуваної цифри.

    «Франція має всі умови для лідерства на насіннєвому ринку», — сказав П’єр Гійомен.

    Лідерські позиції Франції на ринку насіння пов’язані з дуже багатьма факторами:

    • Геополітична стабільність.
    • Насіннєвий ринок у Франції — це добре структурована галузь, процес формування якої відбувається останні 50 років.
    • Погодні та кліматичні погоди, які дуже сприятливі для вирощування кукурудзи.
    • Близькість до найбільших домінантних ринків споживання кукурудзи.

    Гнучкість структури виробництва у Франції, яка може пристосуватися до багатьох завдань. Відповідно, це робить цю галузь конкурентоспроможною.

    «У Франції різні ґрунтово-кліматичні умови, 60% усіх ґрунтів займають мулисто-глинисті, 25% — глинисто-мулисті, а 15% — легкі піски. Історичним регіоном, де вирощують кукурудзу у Франції, є південний захід, саме там вирощується 63% від усього обсягу культури», — наголосив пан Гійомен.

    Часткова функція проведення контролю, який потрібен для сертифікації насіння, віддано Федерації виробників насіння кукурудзи та сорго. В цьому напрямку працює багато команд та інспекторів, які неодноразово за сезон вирощування проводять ревізії полів. Велику увагу приділяють питанням права інтелектуального захисту.

    На сьогодні у Франції працює 3500 підприємств, які займаються гібридизацією насіння, що дозволяє селекційним компаніям отримувати регулярний врожай.

    Середня врожайність насіннєвої кукурудзи варіює від 3 до 3,2 тис тонн. У країнах, розташованих на схід від Франції, таких, як Угорщина, Румунія і Україна, підвищується технологічний рівень вирощування насіння кукурудзи і таким чином збільшується врожайність.

    Насіннєвих заводів у Франції 34, вони всі відповідають нормам сертифікації. Потужність виробництва цих заводів оцінюється у 100 тис. тонн. Франція може виробляти до 2000 сортів на рік, завдяки ринку, який поділений на велику кількість сегментів. У Румунії та Угорщині — найбільших конкурентів Франції — вирощується 200-300 сортів на рік.

    Місце сорго в Україні

    Шарль-Антуан Куртуа: «В умовах змін клімату хорошим рішенням може стати сорго»

    Сорго вирощується на всіх континентах світу і займає 5-те місце серед зернових культур. Щороку в усьому світі вирощується 60 млн тонн. Африка є найбільшим виробником сорго у світі — 50%.

    Одним із найбільших виробників сорго є США, але їхнє виробництво за останні 4-5 років зменшується. Також значними виробниками можна назвати Бразилію, Аргентину, Чилі. У Франції сорго не надто поширена культура, вирощують лише 1 млн т щорічно. У Франції, Іспанії, Австрії, Болгарії, Угорщині, Румунії посівні площі під зерновим сорго збільшуються. В Україні ж, навпаки, зафіксовано зменшення у порівнянні з 2018 роком.

    У 2018 році посівні площі під сорго в Україні становили трохи більше 50 тис. га., а цьогоріч — 35 тис. га.

    Розглядаючи проблему кліматичних змін, що призводять до проблем із вирощуванням традиційних зернових культур у більшості європейських країн, Шарль-Антуан Куртуа вбачає перспективу у введенні до сівозміни сорго.

    «Ви знаєте, що у Європі та у всьому світі клімат дуже змінюється рік від року, тож агровиробники мають пристосовуватися до цих змін. Стати рішенням деяких проблем, котрі виникають у контексті змін клімату, може сорго. Внаслідок глобального потепління, яке вже не можна сьогодні заперечувати, підвищується температура повітря, зменшується кількість опадів, можливості зрошення також зменшуються. Оскільки спекотні періоди стають все більш тривалими та частими, у багатьох країнах Європи, таких, як Франція й Іспанія, а останнім часом навіть і Німеччина, ми бачимо виникнення додаткових проблем, які позначаються на врожайності основних зернових культур, вирощуваних у цих країнах», — розповів пан Куртуа.

    Одним із можливих ефективних рішень вказаних проблем фахівець називає сорго. Адже, завдяки своєму походженню, культура добре пристосована до високих температур і тривалих посушливих періодів. Сьогодні селекційні компанії працюють над покращенням цього критерію, тобто стійкості до температур і посухи.

    «Вже є дуже стійкі сорти сорго, які дають стабільний врожай щороку. Оскільки воно стійке до хвороб та шкідників, то є дуже вигідною культурою, тому що не вимагає великих інвестицій у ЗЗР та проведення захисних обробок посівів», — розповів експерт.

    Для аграріїв основними перевагами сорго він називає:

    • Прибутковість і стабільність культури.
    • Ранній початок вегетації, через що стійкість до стресових факторів вища.
    • Стійкість до посухи та вилягання, хвороб та шкідників.
    • Придатність для вирощування як кормової культури, гарні кормові якості.

    Для промисловості сорго також має неабияке значення, може використовуватися не лише у харчовій промисловості, а й як корми у тваринництві, для виробництва біопалива та біоматеріалів. Завдяки високій якості зерна сорго займає все більшу частку у харчуванні європейців. Тож експерт вважає, що ринки збуту для вирощеної продукції вдається знайти завжди.

    Записала Наталія Демчук

    Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.

    Category: Українцям

Related Posts