Історія дружби почалася ще до моменту оповіді. Печорін і Грушницький познайомилися в діючому загоні й зустрілися в П’ятигорську “старими приятелями”.
Чому Печорін вистрілив у Грушницького?
У той момент, коли Грушницький розпускає в суспільстві чутки про те, що Печорін був нічним відвідувачем княжни Мері, головний герой твору перебуває прямо навпроти свого суперника. Печорін просить наклепника відмовитися від своїх слів і, переконавшись, що Грушницький не буде цього робити, викликає його на дуель.
Навіщо Грушницький носить трагічну мантію?
Ми відразу ж дізнаємося, що Грушницький “носить, за особливим родом франтівства, товсту солдатську шинель”. Ця шинель – його маска, “трагічна мантія”, яка допомагає постати йому в очах жінок романтичним героєм, розжалуваним у солдати за дуель.
У чому полягає сенс парі між Печоріним і вуличем?
Вулич пропонує дізнатися, “чи може людина свавільно розпоряджатися своїм життям, чи кожному з нас заздалегідь призначена фатальна хвилина”. Сам Вулич, будучи фаталістом, вважає, що доля кожної людини визначена наперед. Печорін же стверджує, що ніякого приречення немає.
Що стало основною причиною конфлікту між Печоріним і Грушницьким?
Причиною конфлікту цих героїв роману Лермонтова "Герой нашого часу" була княжна Мері. Обидва доглядали за нею. Тільки нудний Грушницький княжні швидко набрид, а Печорін зумів зачарувати дівчину, щоправда, сам нічого до неї не відчував, він зробив це просто через нудьгу.
Хто такий Грушницький скільки років Чому він тут?
Незаможний дворянин “добре складений, смаглявий і чорноволосий”. Зовні можна дати йому років 25, але насправді, він молодший, юнакові йде 21 рік. Зовнішній вигляд стає зрозумілим поступово, за деталями: крутить вуса, збиває завитий чубчик, гладить дрібні кучері. Обличчя персонажа виразне й емоційне.
Які запитання ставить собі Печорін?
Печорін зізнавався, що давно вже живе не серцем, а головою. Які запитання ставив собі герой перед можливою смертю від кулі нечесного Грушницького? 1) “Навіщо я жив? для якої мети я народився?” 2) “Я іноді себе зневажаю… чи не тому я зневажаю й інших?” 3) “Чому я так дорожу нею [свободою]?
Що було вирізано на перстні Грушницького?
дрібними літерами ім’я Мері було вирізано на внутрішньому боці, і поруч – число того дня, коли вона підняла знамениту склянку”.