Техніки аналізу

Слово “ваучер” у наш час широко використовується в різних сферах діяльності, але мало хто замислюється про його походження. Звідки з’явилося це слово і яка його історія? У цій статті ми спробуємо розібратися в цьому питанні.

Слово “ваучер” походить від англійського voucher, що в перекладі означає “квитанція” або “квиток”. Воно вперше з’явилося в англійській мові в XV столітті та використовувалося для позначення документа, що підтверджує купівлю товару або послуги. Протягом наступних століть слово “ваучер” було запозичене різними мовами і набуло широкого поширення в міжнародному побуті.

У Росії слово “ваучер” стало популярним у період економічних реформ 1990-х років. У той час багато компаній почали використовувати ваучери як спосіб оплати товарів і послуг. Ваучери стали активно застосовуватися у сфері туризму, даючи змогу клієнтам отримати знижку або безкоштовні послуги під час купівлі путівки або бронювання готелю.

Сьогодні слово “ваучер” широко використовується в різних галузях, як-от роздрібна торгівля, готельний бізнес, туризм, освіта та багато іншого. Воно стало невід’ємною частиною нашого повсякденного життя і продовжує активно розвиватися і застосовуватися в різних сферах діяльності.

Хто придумав ваучер?

В. А. Найшулем Концепція безкоштовної ваучерної приватизації була запропонована В. А. Найшулем 1987 року.

Скільки коштував ваучер у 1992 році?

Влітку 1992 р. було запроваджено ваучери (приватизаційні чеки), які не безоплатно роздавали населенню. За кожен ваучер необхідно було заплатити 25 рублів, незалежно від того, хто отримував ваучер – доросла людина чи дитина. Номінальна вартість ваучера становила 10 тисяч рублів.

Куди поділися ваучери?

Спочатку термін обігу ваучерів був встановлений до кінця 1993 року, але пізніше був продовжений до середини 1994-го. Ваучер міг бути витрачений виключно на купівлю акцій приватизованих підприємств. Але ваучер був неіменним цінним папером, тому його можна було продати з рук або обміняти на щось .