Спірея: опис вирощування в саду, види і сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 22 листопада 2023 Опубліковано: 27 лютого 2019 Перша редакція: 30 травня 2014 🕒 13 хвилин 👀 70722 рази 💬 0 коментарів

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за спіреєю
• Чагарник спірея – опис
• Вирощування спіреї – особливості
• Посадка спіреї
  • Посадка спіреї навесні
  • Посадка спіреї восени
  • Як доглядати за спіреєю
  • Обрізування спіреї
  • Розмноження спіреї
  • Весняноквітучі спіреї
  • Спірея сіра
  • Спірея Вангутта
  • Спірея ніпонська
  • Спірея аргута
  • Літньоквітучі спіреї
  • Спірея японська
  • Спірея Бумальда
  • Спірея верболиста
  • Спірея Дугласа
  • Спірея Білларда
  • Коментарі

  Головні козирі спіреї – невибагливість та ефектне цвітіння. А ще таволга щедро цвіте у самий розпал літньої спеки, коли більшість рослин просто никнуть під палючими променями. Якщо ж врахувати деякі особливості цього чагарнику, можна забезпечити безперервне цвітіння спіреї у своєму саду з травня по вересень!

  • Коли краще садити літню спірею? А весняну?
  • Як і навіщо обрізати таволгу «на пень»?
  • Як правильно омолодити кущ?
  • Які рослини вважаються ідеальними сусідами для спіреї?
  • Чи потрібно вкривати таволгу на зиму?

  Давайте розберемося разом.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за спіреєю

  • Посадка: у вересні, в дощову чи похмуру погоду. Навесні можна садити тільки види, що цвітуть улітку.
  • Цвітіння: види поділяються на ті, що цвітуть навесні, і ті, що цвітуть улітку.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: пухкий, родючий, що складається з дернової або листової землі з додаванням торфу та піску.
  • Полив: у посушливий сезон – по 15 літрів води на кожен кущ 2 рази на місяць.
  • Підживлення: двічі за сезон: напровесні після обрізування – розчином комплексних мінеральних добрив, у середині літа – розчином коров’яку з додаванням суперфосфату.
  • Обрізування: у видів, що цвітуть навесні, напровесні обрізають тільки підморожені за зиму кінчики, але через 15 років рослину обрізають на пень для омолодження. Пагони у видів, що цвітуть улітку, обрізають кожну весну до сильних бруньок, а через 4 роки кущ із метою омолодження обрізають на висоті 30 см.
  • Розмноження: насіннєве та вегетативне (поділом куща, живцюванням і відсадками).
  • Шкідники: трояндоцвіті мінери, листовійки трояндові, павутинні кліщі, попелиця.
  • Хвороби: не хворіє.

  Спірея (лат. Spiraea), або таволга – це рід декоративних листяних чагарників родини Розові (Rosaceae). У перекладі з давньогрецької «speira» означає «вигин», і справедливість цієї назви підтверджує особлива гнучкість її пагонів. Головна особливість спіреї –невибагливість. Налічує спірея близько ста видів, що ростуть у степу, лісостепу і в напівпустелях. Згадки про спіреї, точніше, про таволги, є ще в билині «Садко» (приблизно 1478), потім у ХІХ ст. відомості про цю рослину потрапляють до словника В. І. Даля: він пише, що міцні і тонкі гілки таволги використовувалися для шомполів і пужалн. Сьогодні в культурі вирощують різні види та сорти спіреї, і всі вони вирізняються не тільки високою декоративністю, а й морозостійкістю і тривалістю цвітіння.

  Чагарник спірея – опис

  Рослини роду спірея бувають як карликові (15 см), так і дуже високі (до двох із половиною метрів). Коренева система неглибока, мичкувата. Гілки сланкі або прямостоячі, розкинуті або лежачі, від світло-бурого кольору до темного, кора має властивість поздовжньо відшаровуватися. Листя черешкове, чергове, три-п’ятилопатеве, ланцетне або округле.

  Квітки у спірей дрібні, але численні, утворюють найрізноманітніші суцвіття – волотисті, колосоподібні, пірамідальні, щиткоподібні. Забарвлення квіток різноманітне, від білосніжного до малинового. У різних видів спіреї суцвіття розташовані по-різному: у одних по всьому пагону, у інших – тільки на верхній частині пагона, у деяких – тільки на кінцях гілок. Розмножуються спіреї поділом куща, насінням, відсадками та живцями. Квітка спірея використовується для групових посадок, для живоплотів. Карликові сорти спірей чудово підходять для рокаріїв, кам’янистих садів і для створення живих «килимових покриттів». Чудово виглядає кущ спіреї і як одиночна рослина.

  Вирощування спіреї – особливості

  У кожної рослини є свої вимоги і до посадки, і до догляду. Вирощування спіреї теж має свої особливості:

  • ґрунт спірея полюбляє листовий або дерновий. Оптимальний склад: по одній частині піску і торфу та дві частини землі;
  • дренажний шар є обов’язковим, можна використовувати биту цеглу;
  • посадка спіреї здійснюється в яму, яка на третину об’єму більша за окоренок рослини;
  • глибина посадки – не менше півметра, причому коренева шийка рослини повинна бути на рівні поверхні;
  • саджати спірею потрібно в похмуру погоду, а ще краще – в дощ. Найкращий час – вересень;
  • найкращі сусіди для спіреї – ялівець, ялина, туя.

  Посадка спіреї

  Посадка спіреї навесні

  Навесні висаджують спіреї тільки літнього цвітіння. Головна умова весняної посадки – встигнути до того, як розпуститься листя. Якщо ви купуєте саджанці спіреї, уважно роздивіться коріння – воно не повинно бути пересушеним. Перевірте стан пагонів у саджанця і купуйте тільки в тому випадку, якщо вони гнучкі і на них гарні бруньки. Приведіть у відповідність посадковий матеріал: якщо коріння саджанця занадто розрослося, обережно його вкоротіть, якщо ж, навпаки, коріння занадто пересушене або пошкоджене, обріжте гілки. Якщо коренева система пересушена при зберіганні, пролийте її водою або замочіть ненадовго у відрі з водою, а тільки потім висаджуйте.

  Спірея – рослина невибаглива, але для тривалого і рясного цвітіння необхідно все-таки дотриматися певних умов: ділянка для спіреї має бути сонячною, ґрунт – родючим. Крім того, кущі спіреї дають багату прикореневу парость, що збільшує площу, займану рослиною, і це слід враховувати при плануванні посадки спіреї.

  Отже, на ділянці, де ростиме спірея, потрібно зробити яму з вертикальними стінками, що хоча б на третину перевищує обсяг кореневої системи саджанця. Потім потрібно дати ямі постояти протягом 2-4 днів. У день посадки (бажано, щоб була дощова або похмура погода) слід зробити дренажний шар у 15-20 см із битої цегли, особливо якщо ґрунт глинистий, додати в яму 2 частини листової або дернової землі і по одній частині торфу і піску, перемішати цю суміш, опустити в яму коріння спіреї, розправити його, закидати землею до кореневої шийки і потім ущільнити. Відразу після посадки спірею поливають одним-двома відрами води і мульчують торфом.

  Посадка спіреї восени

  Восени висаджують як весняноквітучі спіреї, так і пізньоквітучі. Зазвичай осінню посадку поєднують із розсадженням спіреї способом поділу куща. Робити це потрібно, доки не закінчилося опадання листя. Ділять і пересаджують спіреї, яким 3-4 роки, більш дорослі рослини теж можна розсаджувати, але це вже досить складно зробити через велику земляну грудку, яку важко витягувати і відмивати від землі.

  Кущ спіреї потрібно викопати, захоплюючи по колу трохи більше половини проекції крони. Напевно, доведеться обрубати кілька корінців, але це не завдасть рослині великої шкоди. Потім коріння витягнутого куща потрібно добре відмити. Якщо рослина молода і не дуже розрослася, просто поставте її в посудину з водою і дайте ґрунту відкиснути й осісти у воді, потім промийте коріння під проточною водою, водночас розправляючи його. Розріжте кущ секатором на дві-три частини так, щоб у кожної частки була гарна коренева мочка і по 2-3 сильних пагони. Підрівняйте шнуркоподібне коріння.

  Викопайте ямку, насипте в середину горбок, встановіть саджанець на горбок і розрівняйте коріння. Засипте ямку ґрунтом і примніть його по поверхні. У кілька прийомів полийте посаджені частки водою.

  Догляд за спіреєю

  Як доглядати за спіреєю

  Про основні вимоги спіреї ми вже говорили: яскраве освітлення (хоча багато видів добре ростуть і в притінку), пухкий родючий ґрунт, гарний дренаж і мульчування семисантиметровим шаром торфу відразу після посадки. Що ще потрібно для того, щоб спірея тішила вас прекрасним і тривалим цвітінням?

  Оскільки спірея має неглибоку кореневу систему, вона погано зносить сухість ґрунту і починає засихати, тому потребує помірного поливу в посушливий сезон: по 15 л води на кущ двічі на місяць. Розпушування ґрунту обов’язкове, як і регулярне прополювання. Підживлення спіреї здійснюється комплексним мінеральним добривом після обрізування куща, а в середині літа добре б підживити спірею розчином коров’яку з добавкою суперфосфату з розрахунку 10 г на 10 л розчину.

  Зі шкідників найбільше дошкуляють спіреї попелиця і павутинний кліщ. Кліщ знищують карбофосом, а попелицю – препаратом «пиримор». Але здебільшого спіреї не схильні до захворювань, та й шкідники не можуть завдати великої шкоди їхній красі і знизити декоративні якості спіреї.

  Обрізування спіреї

  Кущі мають властивість розростатися, тому доводиться час від часу робити їм стрижку. У ранньоквітучих, оскільки цвітіння проходить по всій довжині пагона, щорічно обрізають тільки кінчики, які підмерзли за зиму, але через 7-14 років у кущів видаляють усі старі пагони, тобто рослину обрізають практично до пня, щоб потім із найміцніших 5-6 пагонів молодої парості сформувати новий кущ, видаливши під час вегетації інші пагони. Через рік-два у куща знову видаляють слабкі або старі пагони. По кінцях пагонів обрізування слід проводити навесні, до того, як розпуститься листя, санітарне обрізування старих пагонів можна провести також навесні, а можна і влітку.

  Літньоквітучі спіреї стрижуть щороку ранньою весною. Вкорочувати пагін потрібно до великих бруньок, слабкі і дрібні пагони краще видалити повністю. Що сильніше обрізування, то потужнішими виростають пагони. Необхідно вчасно видаляти старіючі пагони, інакше вони починають всихати самі собою. Коли кущеві виповниться чотири роки, ви можете щороку зістригати його до висоти 30 см від землі, але якщо і після цього спіреї дають слабку парость, вам слід подумати про заміну куща, хоча в середньому пізньоквітучі види спіреї живуть 15-20 років.

  Розмноження спіреї

  Розмножуються спіреї, крім поділу куща, насінням, живцюванням і відсадками. Розмножувати насінням можна тільки ті спіреї, які не є гібридами, оскільки насіння спіреї все одно не зберігає сортових якостей. А ось спосіб живцювання дає дуже непогані результати – понад 70 % живців вкорінюється навіть без застосування стимуляторів росту. Ранньоквітучі спіреї живцюються в першій половині червня, пізньоквітучі – у другій половині червня або в липні. Здеревілі живці укорінюють восени, у вересні-жовтні.

  Зріжте прямий однорічний пагін, поріжте його на шматки, щоб на кожному було по 5-6 листків. Нижнє листя на кожному живцеві видаліть разом із черешками, інші листки обріжте на половину листа і поставте живці на півдня в розчин епіну (1 мл на 2 л води). Потім припудріть нижній вузол живця стимулятором корневіном і посадіть у горщик у вологий пісок під кутом 30-45º. Накрийте живці склом або плівкою. Поставте посудину з живцями в затінок і два-три рази на день обприскуйте їх водою. Коли прийдуть заморозки, прикопайте живці на грядці, прикрийте листям, поставте згори перевернутий ящик і залиште до весни. Коли наступного року живці дадуть нові пагони, їх можна висадити на постійне місце.

  При розмноженні відсадками пагін вкладають у проритий у землі жолобок, пришпилюють і присипають землею. Якщо ви хочете отримати кілька нових пагонів, то верхівку відсадка потрібно прищепити, тоді кожна бічна брунька може дати відросток. Восени відсадок обережно витягують і ділять на пагони, що відросли, і потім розсаджують.

  Спірея після цвітіння

  Як уже мовилося неодноразово, догляд за спіреєю нескладний, зокрема і в частині підготовки рослини до періоду спокою. Майже всі види і сорти спіреї добре зносять холоди, але якщо зима очікується дуже морозна, а головне, безсніжна, можна подбати про рослину, укривши коріння куща на зиму шаром листя в 10-15 см. У всякому разі, гірше спіреї від цього не буде.

  Види і сорти спіреї

  Одні види і сорти спіреї використовуються в культурі часто, інші – зрідка. За часом цвітіння спіреї поділяються на весняноквітучі і літньоквітучі.

  Весняноквітучі спіреї

  Вирізняються не тільки раннім цвітінням, але ще й тим, що для них характерні квітки різних відтінків виключно білого кольору, які розпускаються на тогорічних пагонах. Цвітіння починається тільки на другий рік життя пагона. Цим спіреям притаманне сильне кущіння. У культурі популярні такі види:

  Спірея сіра

  Є гібридом спірей звіробієлистяної і білувато-сірої – насправді це спірея біла, а сірою її називають через колір листя. Кущ досягає у висоту 180 см, гілки поникле, ланцетоподібне сіро-зелене листя з нижнього боку сіре, щитоподібне суцвіття білих квіток розташоване по всій довжині гілки. Цвіте з середини травня до середини червня. Найпопулярніший сорт:

  Спірея сіра Грефшейм: діаметр і висота куща цього сорту 1,5-2 м, пониклі гілки, розлога крона, червоно-бурі гілки, квітки до 1 см у діаметрі, сніжно-білі, махрові, зібрані в парасольки. Рослина – медонос, цвіте до 45 днів, починаючи з другого року;

  Спірея Вангутта

  Гібрид спіреї кантонської і трилопатевої – величезний кущ діаметром і зростом до 2 м, гілки пониклі, листя зубчасте, голе, трилопатеве, згори темно-зелене, знизу сизе, восени стає червоно-помаранчевим. Численні напівкулясті суцвіття складаються з білих квіток у діаметрі до 0,6 см і розташовуються по всій довжині гілки. Цвіте в середині червня, іноді в серпні цвіте повторно;

  Спірея ніпонська

  У природі росте на острові Хонсю, досягає у висоту 2 м, крона куляста, густа, гілки горизонтальні, зелене до пізньої осені листя до 4,5 см у довжину, цвіте до трьох тижнів з початку червня щитоподібними суцвіттями, що складаються з жовто-зелених квіток до 1 см у діаметрі, причому в бутоні квітки пурпурові;

  Спірея аргута

  Найбільш рання з весняноквітучих спірей. Розкидистий кущ 1,5-2 м заввишки дуже гарної форми, пониклі квітучі гілки виглядають ніби пінистий водоспад, що складається з численних білосніжних запашних квіток, що стікає по всій довжині гілок. Цвіте аргута три тижні з кінця травня.

  Літньоквітучі спіреї

  Це види, у яких суцвіття утворюються на кінцях молодих пагонів, а старі, тогорічні пагони поступово всихають, представлені в першу чергу сортами спіреї японської. Ця спірея рожева в більшості своїх сортів, але іноді ця спірея червона або червоно-рожева. Отже:

  Спірея японська

  Дуже гарний чагарник із повстяно-опушеними пагонами, доки вони молоді, і голими, коли старіють. Заввишки кущ 1-1,5 м, листя продовгувате, яйцеподібне, знизу сизе, зверху зелене, восени – жовте, червоне, пурпурове. Цвіте спірея японська до 45 днів червоно-рожевими квітками, зібраними в волотисто-щитоподібні суцвіття, розташовані на кінцях пагонів. Найпопулярніші сорти:

  Спірея японська Літтл принцес – чагарник заввишки лише 0,6 м, діаметр крони 1,2 м, крона округла, листя овальне, темно-зелене, щитоподібні суцвіття складаються з червоно-рожевих квіток по 3-4 см у діаметрі, цвіте в червні-липні, росте дуже повільно;

  Спірея японська Голден принцес – різновид попереднього сорту, відрізняється від нього тим, що росте у висоту до 1 м і колір листя у нього жовтий;

  Спірея японська Широбана – низький чагарник (0,6-0,8 м), але діаметр крони 1,2 м, листя вузьколанцетове, темно-зелене, маленьке (2 см). Квітки білого або рожевого кольору розпускаються в липні або серпні;

  Спірея японська Голдфлейм – висота 0,8 м, жовто-помаранчеве листя з часом стає яскраво-жовтим, потім зелено-жовтим, а восени – мідно-помаранчевим. Квітки червоно-рожеві, дрібні;

  Спірея японська Кріспа – ажурний низькорослий чагарник заввишки до півметра і трохи більше завширшки, крона куляста, численні пагони прямостоячі, суцвіття – плоскі парасольки діаметром 5,5 см з маленьких ніжно-рожевих квіток із ліловим полиском, цвіте з липня 1,5-2 місяці.

  Крім спіреї японської, є такі види літньоквітучих спірей:

  Спірея Бумальда

  Гібрид спіреї японської та білоквіткової – низькорослий чагарник заввишки від 50 см до 80 см. Пагони прямостоячі. Листя, зелене влітку, восени особливо мальовниче – червоне, пурпурове, жовте. Цвіте близько двох місяців, починаючи з липня, квітки від блідо-рожевого до темно-рожевого відтінку. Популярний сорт:

  Спірея Бумальда Голдфлейм – спірея заввишки 0,8 см, листя замолоду бронзово-помаранчеве, потім стає жовто-золотавим, потім жовто-зеленим, а восени – мідно-рудим. Але ці зміни відбуваються, якщо кущ розташований на сонці, в затінку ж листя зелене;

  Спірея верболиста

  Двометровий чагарник із прямими пагонами червоно-жовто-бурого кольору, загострене листя – до 10 см у довжину, квітки білі або рожеві зібрані в пірамідально-волотисті суцвіття близько 20 см завдовжки;

  Спірея Дугласа

  Півтораметровий кущ із прямими, опушеними червоно-коричневими пагонами. Листя завдовжки 3-10 см, довгасто-ланцетне, темно-рожеві квітки зібрані у верхівкові, вузькі волотисто-пірамідальні суцвіття, цвіте півтора місяці з липня до вересня;

  Спірея Білларда

  Гібрид спіреї Дугласа і верболистої – висота куща до 2 м, листя широколанцетне до 10 см завдовжки, квітки яскраво-рожеві, зібрані у вузькі двадцятисантиметрові пірамідально-волотисті суцвіття. Цвіте з середини липня.

  Спірея японська: вирощування в саду, опис сортів

  Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 22 листопада 2023 Опубліковано: 09 лютого 2019 Перша редакція: 09 серпня 2017 🕒 11 хвилин 👀 27572 рази 💬 0 коментарів

  • Посадка й догляд за спіреєю японською
  • Спірея японська – опис
  • Посадка спіреї японської
    • Коли садити спірею японську
    • Як посадити спіреї
    • Розмноження спіреї японської відсадками
    • Розмноження спіреї японської живцями
    • Розмноження спіреї японської насінням
    • Розмноження спіреї японської поділом куща

    Спірея японська (лат. Spiraea japonica) – вид декоративних чагарників родини Розові, в природі ростуть у Китаї та Японії. У наших широтах ця декоративна протягом усього сезону рослина відома давно – з 1870 року.

    Використовують її для створення бордюрів, живоплотів і тривало квітучих груп, низькорослі форми вирощують у рокарії, альпінаріях, міксбордерах, вирощують їх також у якості ґрунтопокривної рослини.

    Посадка й догляд за спіреєю японською

    • Цвітіння: у липні-серпні впродовж півтора місяця.
    • Посадка: найкраще напровесні, до початку сокоруху, хоча можна й у жовтні.
    • Освітлення: зранку – пряме сонце, потім – яскраве розсіяне світло.
    • Ґрунт: родючий і дренований.
    • Полив: після посадки – частий і рясний, після вкорінення поливають двічі на місяць. Витрата води на дорослий кущ – до 15 л.
    • Підживлення: навесні пристовбурні кола мульчують компостом або торфом, а восени мульчу закладають у ґрунт. Мінеральні добрива вносять відразу після обрізування, а в середині літа пристовбурову територію поливають настоєм забродженого коров’яку з додаванням суперфосфату.
    • Обрізування: санітарне й формувальне – у травні. Омолоджувальне обрізування проводять теж навесні в чотирирічному віці.
    • Розмноження: видові рослини – насінням, сортові та гібридні – поділом куща, живцями й відсадками.
    • Шкідники: попелиця, павутинні кліщі, трояндові листовійки.
    • Хвороби: не вражається.

    Спірея японська – опис

    Спірея японська – красивий листопадний чагарник заввишки і діаметром майже до 2 м із повстяно-опушеними молодими пагонами, які з віком стають голими, та зеленим зверху і сизуватим зі споду довгасто-яйцевидним листям, яке при розпусканні має червонуватий відтінок, а восени набуває строкатого забарвлення в червоно-жовтих тонах. Довжина розташованих почергово зубчастих по краях листків від 2,5 до 7,5 см. Рожево-червоні квітки спіреї японської зібрані в складні кінцеві щиткоподібно-волотисті суцвіття. Цвітіння спіреї триває близько півтора місяця. Насіння завдовжки до 2,5 мм перебуває в блискучих капсулах невеликого розміру.

    Посадка спіреї японської

    Коли садити спірею японську

    Як і будь-який садовий чагарник, спіреї садять напровесні або після падолисту, однак літньоквітучі види спіреї, до яких належить і спірея японська, краще висаджувати напровесні, причому дуже важливо встигнути здійснити посадку до того, як на деревах почнуть бубнявіти бруньки.

    Вибираючи місце для посадки спіреї японської, ви повинні знати, що ця рослина дуже світлолюбна, і хоча їй цілком достатньо трьох-чотирьох годин прямого сонця на день, але що більше світла, то прекраснішою буде спірея. До складу ґрунту чагарник спірея японська невимогливий, але в родючому ґрунті він і краще росте, і пишніше цвіте.

    Як посадити спіреї

    Якщо ви придбали саджанці з відкритою кореневою системою, уважно огляньте її: вона не повинна бути сухою. Пагони саджанця мають бути гнучкими, а бруньки живими. Видаліть секатором сухі або підгнилі корінці, а здорові вкоротіть до 25-30 см. Саджанці з закритою кореневою системою перед посадкою рясно поливають і виймають із контейнера, а якщо земляна грудка засохла, помістіть кореневу систему на годину-дві в відро з водою.

    При плануванні посадки майте на увазі, що коріння спіреї японської сильно розростається, тому відстань між саджанцями має бути щонайменше 50 см. Яму для спіреї копають зі стрімкими стінками, а об’єм її має бути більшим за кореневу систему рослини бодай на третину. До посадки яма має постояти не менше двох днів, потім на її дно укладають шар дренажу, наприклад, камені або биту цеглу, потім яму заповнюють садовою землею, змішаною з річковим піском і торфом у пропорції 2:1:1. Коріння саджанця опускають в яму, обережно розправляють і заповнюють простір, що залишився, ґрунтосумішшю. Коренева шийка спіреї має опинися на одному рівні з поверхнею. Після посадки ґрунт навколо саджанця утрамбовують і поливають двома відрами води.

    Догляд за спіреєю японською

    Спірея японська навесні, відразу після посадки, потребує частого й рясного поливу. Коли рослина прийметься, полив можна скоротити до двох разів на місяць, витрачаючи на кожен дорослий кущ до 15 л води. Особливо важливий щедрий полив спіреї в посуху і після обрізування. Зволоживши ґрунт, бажано розпушити його у пристовбурному колі, водночас видаляючи бур’яни. Щовесни поверхню ґрунту навколо спіреї мульчують сумішшю торфу, компосту й подрібненої кори, а восени цю мульчу закладають у ґрунт. Що стосується підживлення, то дуже важливо внести добрива в ґрунт відразу після обрізування. Добре відгукується спірея японська на внесення в пристовбурні кола в середині літа рідкого настою збродженого коров’яку з додаванням на кожні 10 л настою по 10 г суперфосфату.

    Обрізування спіреї японської здійснюється в травні для надання їй правильної форми, а також у санітарних і змолоджуючих цілях. Сухі, хворі, промерзлі, дрібні, слабкі й загущуючі гілки та пагони вирізають, а здорові вкорочують до великих бруньок. Якщо вам потрібно омолодити кущ, не бійтеся перестаратися: сильне обрізування стимулює формування великої кількості здорових молодих пагонів, а якщо спірею не омолоджувати, то старі пагони почнуть із часом хилитися до землі, і верхівка куща всихатиме. Перше змолоджуюче обрізування спіреї японської рекомендують проводити після чотирьох років, обрізаючи пагони на висоті не більше 30 см від землі.

    Кущ спірея японська дуже стійкий до хвороб і шкідників, але іноді потерпає від попелиць, павутинних кліщів і трояндових листовійок. Гусениці листовійки, що з’являються в кінці весни, пошкоджують більше половини листя, прогризаючи в ньому дірки. Попелиця, харчуючись клітинним соком, висмоктує його з листя, квітконіжок і молодих пагонів спіреї. Павутинні кліщі – найнебезпечніші сисні шкідники, особливо активні в посушливу погоду. Тлю й кліщів знищують акарицидними препаратами, а листогризучих шкідників – розчином інсектициду. І не забувайте, що тільки створення необхідних умов для життя рослини та своєчасний догляд за нею може позбавити від хвороб і шкідників будь-яку рослину. Як бачите, посадка спіреї японської та догляд за нею зовсім не обтяжливі.

    Розмноження спіреї японської

    Розмножують спірею японську генеративним і вегетативними способами, однак для гібридних форм і сортів рослин насіннєвий спосіб не підходить, та й для інших сортів живцювання й розмноження спіреї відсадками краще, оскільки ці способи дозволяють домогтися надійних і швидких результатів при мінімальній витраті часу та праці.

    Розмноження спіреї японської відсадками

    Напровесні нижній пагін або кореневу парость спіреї пригинають до землі, укладають у траншею, закріплюють у такому положенні, залишивши верхівку пагона над поверхнею. Цей спосіб дозволить вам отримати до осені одиночний саджанець із добре розвиненою кореневою системою. Якщо ж ви хочете отримати більше саджанців, то верхівку пагона слід прищипнути, і тоді з бічних бруньок почнуть рости молоді пагони. Восени такий відсадок викопують, ділять на частини за кількістю відрослих пагонів і висаджують їх на постійне місце.

    Розмноження спіреї японської живцями

    Живцювання – найпродуктивніший спосіб розмноження, оскільки коефіцієнт приживлюваності живців становить 70 % навіть без використання ростових регуляторів. Субстрат для висаджування живців готують із верхового торфу (1 частина) і піску (1 або 2 частини). Досвідчені садівники воліють здійснювати укорінення живців у вересні або жовтні: на кущі вибирають найсильніші пагони, нарізують їх на частини, на кожній із яких має бути 4-5 листків, причому нижній листок видаляють, залишивши тільки черешок, а решту вкорочують наполовину. Потім живці на 2-3 години замочують у воді, а перед посадкою опудрюють їхні нижні зрізи стимулятором коренеутворення. Садять живці під кутом 45º, занурюючи їх у субстрат на 2 см, після чого накривають живцювальник прозорим ковпаком і поміщають його в затінок. Догляд за живцями під час укорінення полягає в регулярному поливі й обприскуванні. З настанням холодів живцювальник прикопують, закидають зверху листям і накривають перевернутим дерев’яним ящиком. Навесні або на початку літа живці висаджують у шкілки на дорощування, а восени їх можна садити на постійне місце.

    Розмноження спіреї японської насінням

    Якщо ви нікуди не поспішаєте й не боїтеся труднощів, то варто спробувати виростити видову спірею японську з насіння. Насіння цієї рослини не потребує стратифікації. Його можна посіяти навесні або восени без будь-якої підготовки. Субстрат для посівів потрібен приблизно такого складу: 4 частини некислого торфу й 1 частина вермикуліту. У ролі посудини використовують ящик або контейнер. Насіння сіють по поверхні субстрату, не закладаючи, після чого посудину накривають плівкою або склом і поміщають у затінку саду із західного або східного боку. Тільки-но з’являться сходи, покриття знімають, а коли сіянці сягнуть у висоту 2 см, їх пікірують за забарвленням – до цього часу воно вже буде помітне. При пікіруванні довгі корінці прищипують на одну третину й висаджують у більший контейнер на відстані 5-6 см один від одного. Тримають сіянці в затінку листяних дерев, не забуваючи поливати, восени їх пересаджують на шкільну грядку, а наступного року можна буде висадити їх уже на постійне місце.

    Розмноження спіреї японської поділом куща

    Розмножувати спірею поділом куща можна впродовж усього вегетаційного періоду, але якщо ви будете робити це влітку, потрібно, щоб після розсадження діленок похмура погода трималася хоча б тиждень. Найкращий час для процедури – серпень або початок вересня, коли ґрунт добре прогрітий, а повітря вже стає прохолодним. Кущ спіреї обкопують, захоплюючи близько 60 % проекції крони. Не страшно, якщо частину коренів доведеться обрубати. Відмийте коріння від землі, розправте його, тому що воно сильно закручене, і розділіть на кілька частин таким чином, щоб у кожній було не менше 2-3 сильних пагонів і пристойна мичка коренів. Укоротіть довгі шнуроподібні корені, обробіть зрізи товченим вугіллям і розсадіть діленки в заздалегідь приготовані ями. Після посадки потрібно поливати спірею через день, якщо погода сонячна, а в похмуру погоду – не рідше одного разу на тиждень.

    Сорти спіреї японської

    • Альпіна – низькорослий густогіллястий чагарник із майже круглими густоопушеними смугастими пагонами, темно-зеленим зверху і сизуватим знизу листям та світло-рожевими квітками;
    • спірея японська Літтл Принцес – чагарник заввишки до 60 см із кроною діаметром до 120 см. Листя у цього сорту еліптичне, темно-зелене, квітки – червоно-рожеві, зібрані в щитки діаметром 3-4 см;
    • спірея японська Шіробана – теж невисокий чагарник-хамелеон із вузьколанцетним темно-зеленим листям і квітами, забарвлення яких змінюється від білого до червоного й рожевого;
    • спірея японська Мікрофілла сягає у висоту 130, а в діаметрі 150 см. У неї рожеві квітки й велике роздуте зморшкувате листя завдовжки до 20 і завширшки до 10 см. При розпусканні воно пурпурово-червоне, влітку зелене, а восени – золотисто-жовте;
    • спірея японська Фейрлайт – кущі заввишки близько 60 см із помаранчево-червоним молодим листям, яке поступово стає помаранчево-жовтим, а потім блідо-зеленим. Квітки насиченого рожевого кольору;
    • спірея японська Голдфлейм – чагарник заввишки близько 80 см із щільною кроною, що складається з помаранчево-жовтого листя, яке поступово стає яскраво-жовтим, потім жовто-зеленим, а восени – мідно-помаранчевим. Квітки у цього сорту дрібні, рожево-червоні;
    • спірея японська Голден Принцес – чагарник заввишки близько 1 м із яскравим жовтим листям і рожевими квітками;
    • спірея японська Голд Маунт – це спірея японська маленька, заввишки всього 25 см, із яскравим жовто-золотистим листям і рожевими квітками;
    • Кендллайт – висота спіреї японської цього сорту теж невелика, всього півметра. Це компактний кущ із рожевими квітками й вершково-жовтим листям, яке з віком стає яскравішим;
    • спірея японська Криспа – висота цього сорту 50-60 см, листя хвилясте, спершу червонувате, потім світло-зелене, а восени помаранчево-бронзове або червоне. Квітки ніжного лілово-рожевого відтінку;
    • спірея японська Дартс Ред – форма куща цього сорту нагадує Літтл Принцес, але бутони у Дартс Ред рожеві, а квітки мають інтенсивне пурпурове забарвлення;
    • спірея японська Голден Карпет – кущик заввишки всього 20 і завширшки 38 см із гладким золотистим листям і нечисленними зеленувато-рожевими квітками;
    • спірея японська Дженпей (Генпей) – сорт заввишки 60-80 см і завширшки близько 1 м із червонувато-коричневими пагонами й темно-зеленим листям. Одночасно на кущі розкриваються квітки білого, рожевого й червоного кольору;
    • спірея японська Фробеллі – кущ заввишки від 80 до 120 см із кулястою кроною, прямостоячими гілками, насичено-малиновими суцвіттями та пурпуровим навесні й восени листям, яке влітку стає зеленим;
    • спірея японська Дворф – повільнозростаючий карликовий чагарник заввишки близько 30 см з округлою кроною. Листя у рослини дрібне, зелене, восени помаранчеве. Рожеві квіти утворюють плоскі щитки;
    • спірея японська Альбіфлора – теж повільнозростаюча карликова рослина з густою округлою кроною, що сягає в діаметрі від 80 до 150 см. Листя світло-зелене, восени жовте. Квітки дрібні, білі;
    • спірея японська Ентоні Ватерер – кущ заввишки до 80 см із рожево-лілово-рубіновими квітками і попервах червоним світло-зеленим листям;
    • спірея японська Меджік Карпет – сланкий чагарник зі щільною подушкоподібною кроною. Яскраво-червоне листя поступово набуває забарвлення від помаранчевого до жовтого. Квітки рожеві з фіолетовим відтінком.

    Популярні в культурі також сорти спіреї японської Руберріма, Нана, Буллата, Неон Флеш, Дабл Плей Артист, Пінк Пересол, Грін енд Голд, Манон, Голден Елф, Сандроп, Пінк енд Голд, Дабл Плей Біг Бенг, Дабл Плей Голд та інші.

    Спірея японська в ландшафтному дизайні

    Спірея японська – найбільш поширений і затребуваний у ландшафтному дизайні вид роду. Головна причина цього в тому, що рослина зберігає декоративність упродовж усього вегетаційного періоду. Крім того, спірея японська невибаглива, лояльна до інших рослин, добре зносить обрізування й підходить для створення різного роду композицій. Часто спірею японську використовують для доповнення зеленої огорожі з бузку або садового жасмину. Різноманітність садових форм спіреї японської дозволяє знайти чагарник, який ідеально підійде для декорування саду або дачної ділянки.

    Низькорослі мініатюрні сорти спіреї японської використовуються для створення рокаріїв, у яких часто об’єднують рослини з різним терміном цвітіння і за рахунок цього вибудовують унікальні композиції для зонування простору. Вирощують спірею і в якості бордюрів та живоплоту, а в міксбордерах вона прекрасно сусідить із дейцією, скумпією, дерном і жоржинами, доповнюючи й підкреслюючи їхню красу. Ефектно виглядає спірея японська в поєднанні з хвойними рослинами, наприклад, туями, ялинами, ялівцем або соснами.

    Спірея сіра: вирощування в саду, опис сортів

    Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 10 серпня 2023 Опубліковано: 14 лютого 2019 Перша редакція: 14 серпня 2017 🕒 7 хвилин 👀 13992 рази 💬 1 коментар

    • Посадка й догляд за спіреєю сірою
    • Спірея сіра – опис
    • Посадка спіреї сірої у відкритий ґрунт
      • Коли садити спірею сіру
      • Як посадити спірею сіру
      • Як виростити спірею сіру
      • Шкідники і хвороби спіреї сірої
      • Обрізування спіреї сірої
      • Спірея сіра після цвітіння

      Спірея сіра (лат. Spiraea x cinerea) – швидко зростаючий декоративний листопадний чагарник, гібрид між спіреєю білувато-сірою та спіреєю звіробоєлистою. Виведено спірею сіру норвезькими селекціонерами в 1949 році.

      Родова назва походить від грецького слова, що означає «вигин». У народі всі спіреї називають таволгами, хоча таволги є трав’янистими, а не чагарниковими рослинами.

      Посадка й догляд за спіреєю сірою

      • Цвітіння: у травні.
      • Посадка: із середини вересня до середини жовтня.
      • Освітлення: яскраве сонячне світло.
      • Ґрунт: родючий, вологий, повітропроникний.
      • Полив: один раз на тиждень, у посуху – двічі на тиждень. У сезон зі звичайною кількістю дощів можна не поливати.
      • Підживлення: перед цвітінням унесіть у пристовбурні кола розчин Кеміри-універсал, а після обрізування – розчин коров’яку з суперфосфатом.
      • Обрізування: щорічно після завершення цвітіння.
      • Розмноження: тільки вегетативне – відсадками й живцями.
      • Шкідники: равлики, листовійки трояндові, попелиця та павутинний кліщ.
      • Хвороби: аскохітоз, септоріоз або рамуляріоз.

      Спірея сіра – опис

      Спірея сіра – розгалужений чагарник заввишки до 2 м із повстяно-опушеними гіллястими пагонами й загостреним з обох сторін листям, верхня сторона якого сіро-зелена, а нижня трохи світліша. Спірея сіра цвіте білими квітками, зібраними в щиткоподібні суцвіття, розташованими по всій довжині пагона. Біля самої вершини суцвіття сидячі, але що нижче вони розташовані по гілці, то довшими стають облистяні гілочки, на яких формуються щитки. Цвітіння спіреї сірої починається в травні, а в кінці червня вже дозрівають плоди.

      Посадка спіреї сірої у відкритий ґрунт

      Коли садити спірею сіру

      Досвідчені садівники стверджують, що найкращий час для посадки спіреї сірої – осінь, коли дерева скидають листя, приблизно в середині вересня. Можна садити спірею й навесні, але потрібно встигнути з посадкою до того, як почнуть розкриватися бруньки.

      Виберіть для рослини сонячну ділянку в такому місці, де її буде добре видно: світла рослині знадобиться багато, а в затінку спірея погано розвиватиметься, та й цвітіння буде убогим. У крайньому випадку можна посадити спірею білу в притінку.

      Ґрунт рослині потрібен родючий і добре зволожений. Якщо ви збираєтеся вирощувати спірею в глинистому ґрунті, вам доведеться закласти в яму дренажний шар завтовшки15-20 см із битої цегли або щебеню, змішавши їх із піском.

      Як посадити спірею сіру

      Здійснюють посадку в похмурий або навіть у дощовий день. При посадці спіреї для живоплоту дотримуйтесь відстані між кущами близько 50 см, а між рядами – щонайменше 40 см. У груповій посадці між рослинами витримують дистанцію від 50 до 100 см. Розмір посадкової ями при глибині 40-50 см має перевищувати обсяг кореневої системи саджанця на 25-30 %. Яма до посадки має постояти не менше 2 днів.

      Саджанці з відкритою кореневою системою слід поставити на кілька годин у відро з водою, потім підгнилі, пошкоджені або сухі корінці потрібно видалити, а надто довгі вкоротити. Пагони саджанця укорочують на третину. Заповнюють яму сумішшю верхнього, родючого ґрунту з торф’яною й дерновою землею. Коренева шийка саджанця має залишатися на рівні поверхні. Після посадки ґрунт у пристовбурному колі ущільнюють і рясно поливають із розрахунку 1,5-2 відра води на один саджанець, а коли вода вбереться, поверхню мульчують шаром торфу завтовшки не менше 5 см.

      Догляд за спіреєю сірою

      Як виростити спірею сіру

      Догляд за спіреєю сірою простий: вам потрібно поливати рослину, щоб ґрунт навколо неї завжди був злегка вологим. У посуху зволожувати пристовбурне коло доведеться двічі на тиждень, а в дощову погоду полив може взагалі не знадобитися. Після поливання розпушіть ґрунт у пристовбурному колі й видаліть бур’яни.

      Весняне підживлення вноситься після обрізування рослини: в пристовбурне коло виливають розчин коров’яку, в який доданий суперфосфат із розрахунку 8 г гранул на кожен кущ. Для пишнішого цвітіння спірею підживлюють Кемірою-універсал із розрахунку 90 г добрива на 1 м².

      Шкідники і хвороби спіреї сірої

      Іноді спірея сіра потерпає від равликів. Щоб захистити кущ спіреї сірої від черевоногих молюсків, обробіть його напровесні й відразу після цвітіння розчином Фітоверма. Час від часу спіреї дошкуляють трояндові листовійки, попелиці або павутинні кліщі. Від попелиці рослину обробляють Актелліком, Бітоксибацилліном, Етафосом або Пірімором, від павутинних кліщів – Фосфамідом, Карбофосом або Фозалоном, а від листовійок – Актеллтіком, Авантом, Дітоксом або іншими препаратами від листогризучих шкідників.

      Через неправильний догляд спірею можуть вразити аскохітоз, септоріоз або рамуляріоз. Знищують інфекцію обробкою куща мідьвмісними препаратами: бордоською рідиною або розчином Фундазолу, наприклад. Добре справляється з грибками і колоїдна сірка. Обприскування спіреї фунгіцидами проводять до цвітіння або після нього.

      Обрізування спіреї сірої

      Спосіб і час обрізування спіреї залежать від того, на пагонах якого року утворюються суцвіття. Коли обрізати спірею сіру? Оскільки квітки у рослини формуються по всій довжині пагона, доцільним буде обрізування спіреї сірої після цвітіння.

      Для зменшення розміру куща і збільшення його густоти пагони спіреї вкорочують. Основне обрізування полягає у видаленні старих і сухих гілок, які знижують декоративність рослини. Щорічно навесні вирізують підмерзлі за зиму гілки й пагони. Змолоджуючі обрізування спіреї починають у семирічному віці: для цього спірею сіру обрізають на пень, що стимулює пробудження сплячих бруньок, розташованих біля кореневої шийки. Вони дають молоду парость, з якої й формують новий кущ: залишають 5-6 найсильніших пагонів, а інші вирізують у перший же період вегетації. Потім через кожні 2 роки видаляють слабкі й постарілі гілки. Формуюче кущ обрізування проводять напровесні, до того, як почнуть розкриватися бруньки. Санітарне прочищення, як ми вже писали, проводять після цвітіння спіреї сірої.

      Спірея сіра після цвітіння

      Спірея сіра проявляє зимостійкість навіть у найсуворіші зими. Проблеми можуть виникнути тільки тоді, коли впродовж зими відбуваються стрибки температури, і морози різко змінюються відлигами. У такі зими прикореневу зону спіреї краще вкривати. Захисту від морозів також потребує підземна частина молодих рослин, пристовбурні кола яких восени слід замульчувати товстим шаром сухого листя або торфу.

      Розмноження спіреї сірої

      Оскільки спірея сіра має гібридне походження, розмножують її не насінням, а вегетативними способами – відсадками та живцями.

      Живці нарізають після цвітіння й укорінюють під прозорим ковпаком у субстраті з ріні та торфу. Ґрунт у контейнері має бути весь час вологим. Для надійності перед посадкою потримайте живці впродовж 16 годин у стимуляторі зростання – розчині індолілолійної кислоти. Або нехай вони постоять у воді, в яку додано краплю Епіну, після чого припудріть нижні зрізи Корневіном і тільки після цього висаджуйте живці в парничок. Живці, що відростили коріння, висаджують у відкритий ґрунт, але в першу зиму їх обов’язково вкривають сухим листям.

      Оскільки гілки у спіреї гнучкі, можна отримати нову рослину ще одним способом. Як розмножити спірею сіру відсадками? Навесні пригніть низько зростаючий пагін спіреї до землі й покладіть ту його частину, що ближче до верхівки, в заздалегідь зроблену борозну, залишивши верхівку над поверхнею й прищипнувши її. Закріпіть гілку в такому положенні й заповніть борозну родючим ґрунтом. Усе літо поливайте відсадок, а восени вкрийте його сухим листям. Наступної весни відокремте вкорінену гілку від материнського куща і відсадіть.

      Види і сорти спіреї сірої

      Сьогодні в культурі вирощуються всього два різновиди спіреї сірої:

      • спірея сіра Грефшейм – ефектна й довговічна, постійно квітуча рослина заввишки від 1,5 до 2 м із широкоокруглою розлогою кроною і червоно-бурими гілками. Кущ укривають численні дрібні білі, рожеві або червоні квітки. Листя у цієї садової форми зелене або жовто-помаранчеве, з бронзовим вилиском. Посадка спіреї сірої Грефшейм і догляд за нею нічим не відрізняються вирощування рослин основного виду;
      • спірея сіра Граціоза – гарноквітучий витончений чагарник заввишки 1,5-2 м із розлогою широкоокруглою кроною, дугоподібними звисаючими гілками, вузьким ланцетним зеленим листям, що набуває восени жовтого забарвлення, і зібраними в парасолькоподібних суцвіттях сніжно-білими квітками. Цвітіння цієї спіреї також вирізняється багатством і тривалістю.

      Спірея сіра в ландшафтному дизайні

      Садівники та дизайнери дуже люблять цей гібрид спіреї за невибагливість, зимостійкість, тіньовитривалість, раннє і тривале цвітіння. Використовують спірею сіру для одиночних і групових посадок, для складних композицій, а також для створення живоплоту. Класичний стиль дизайну передбачає розміщення спіреї сірої біля водойм. Любителі сільського стилю цінують спірею за компактність і вишуканість: вона ідеально гармонує з тонами стилю прованс і як жоден інший чагарник відповідає скандинавському стилю.

      Важко знайти рослину, з якою не можна було би поєднувати спірею. Використовуючи її як смисловий центр композиції, спірею сіру оточують квітучими невисокими рослинами – трояндами, півоніями, айстрами альпійськими й гвоздиками турецькими. Можна посадити кущ спіреї, яка в цвітінні виглядає присипаною снігом, поруч із червоними, бордовими і рожевими тюльпанами, нарцисами, крокусами, алісумами й примулами. Поєднується цей чагарник не тільки з квітами й декоративними рослинами, а й із фруктовими деревами, а також з іншими квітучими чагарниками.

      Ну і, звичайно, стало класикою сусідство спіреї сірої з хвойними культурами – вічнозеленими чагарниками, високими та карликовими деревами.

      Category: Українцям