Коли з “явилася перша людина на Землі?

Навколо появи людського життя на нашій планеті ходить чимало чуток, існує безліч гіпотез про те, коли і де з ‘явилися перші люди. Палеонтологи та антропологи знайшли величезну кількість незаперечних доказів і фактів, які дають нам зрозуміти, що людське життя зародилося на Землі, і нашими предками були тварини. Давайте більш детально розберемо це питання.

• Де могли з ‘явитися перші люди на планеті
• Якими були предки сучасних людей
• Важливі відкриття
• Вихідці з тваринного світу
• Про вражаючу знахідку голландського доктора
• Що ж це
• Про подальші знахідки
• Де ще виявляли сліди перших людей
• Про гейдельберзьку людину
• З Німеччини на Атлаські гори
• Праця обгороджує людину

Де могли з ‘явитися перші люди на планеті

Наука стверджує, що перша людина на Землі з ‘явилася багато років тому. Але як це сталося? Як взагалі з ‘явилося людське життя, адже люди не завжди існували? Отже, їхнє походження залежало від якихось істот, а точніше – від тварин предків, які були дуже схожі на людиноподібних мавп, але вони не були схожими ні з шимпанзе, ні з горилами. Що ж за людські предки?

Вчені вважають, що живі істоти, які були прямими предками людини, населяли нашу планету багато мільйонів років тому. Імовірно це була місцевість на сході африканського континенту. Там же з ‘явилися перші прямоходячі “праотці” сучасних людей, вік яких налічує близько 50 тис. років. Живі істоти, яких можна назвати “людиною вмілою”, з притаманними їм навичками усвідомленої праці та примітивної культури, з ‘явилися близько 2 млн років до Різдва Христового.

Якими були предки сучасних людей

Найперші люди на Землі – “прабатьки” сучасної людини – були такими тваринами, у яких протягом тривалого часу сформувалися різні ознаки олюднення. Насамперед це вертикальне положення тіла, яке однозначно вплинуло на звільнення верхніх кінцівок, високорозвинений головний мозок, який дозволяв цим тваринам думати, а також активне використання різних кісток, палиць і каменів в якості гармат.

Звичайно ж, таких тварин-передлюдей вже не залишилося, оскільки вони давно вже вимерли. Зате донині вчені знаходять їхні останки у вигляді частин скелетів і зубів, а також предметів, які вони активно використовували у своєму вжитку. Так, на території Південної Африки на початку 1924 р. вчені виявили скам ‘янілі залишки черепної коробки з відбитком мозку. Було визначено, що знахідка є не чим іншим, як фрагментом мавпи, що колись жила в цій місцевості. Однак, вивчивши зуби скелета, було знайдено вражаючу схожість з людським черепом. Знахідка була названа “африканським австралопитеком”, що означає “південна мавпа”.

Важливі відкриття

На початку 30-х років минулого століття в південній частині африканського континенту почалися активні пошуки відповідей на питання, як з ‘явилися перші люди на планеті Земля. У стародавніх печерах вчені виявили величезну кількість кісткового матеріалу, фрагментів черепів і зубів, які, без сумніву, належали австралопітекам, а також морфологічно схожим на них викопним стародавнім тваринам парантропам.

Не менш цікаві знахідки, які вказували на їх приналежність до австралопітеків, були виявлені в Південній Азії і на острові Ява. Відповідаючи на запитання, коли з ‘явилися перші люди на Землі, слід звернути увагу на той факт, що парантропи і австралопітеки не є прямими предками людини, однак вони дають зрозуміти, як відбувався розвиток передлюдини.

Вони ходили і бігали на задніх кінцівках, тіло тримали вертикально і жили на землі, а не на деревах. До того ж у них були вільні руки, завдяки чому вони могли виконувати примітивні види робіт. Ці висновки вченим вдалося зробити завдяки знахідкам. Розколоті різними предметами (камінням і палицями) черепа і кістки тварин наштовхнули на думку про те, що це було первісне полювання.

Вихідці з тваринного світу

Палеонтологам влітку 1959 р. вдалося виявити на одному з островів озера Танганьїка череп тварини, яке нагадувало австралопітека. Судячи зі стану кісток, знахідка була більш стародавньою, ніж парантропи і австралопитеки. Але разом з тим були виявлені примітивні знаряддя праці та полювання. Ця людиноподібна тварина отримала назву зіньянтропа.

Взагалі, достатньо вдатися до знань анатомії людини, які підтвердять, що перша людина на планеті Земля сталася з тваринного світу. Частина органів людини “перейшла у спадок” до неї від риб, а інші від ссавців. Яскравим прикладом цього є шкіра і волосяний покрив, які притаманні більшості тварин. Також наявність рудиментів, тобто зародкових органів і атавізмів, свідчить про еволюційне минуле сучасної людини. Серед них апендикс, нерідко зустрічається “заяча губа” або зовнішній хвостовий відросток.

Про вражаючу знахідку голландського доктора

Де з “явився перший чоловік на Землі? Щоб ближче ознайомитися з останками найдавніших людей на планеті, необхідно подумки перенестися на кілька століть тому, в 1891 р., коли на острові Ява були знайдені найперші люди на Землі. Ця знахідка належить голландському лікарю Ежену Дюбуа, який з ранніх років цікавився питанням про те, де з ‘явилися перші люди на Землі.

У 1892 р. він виробляв розкопки на одному з узбережжя річки Соло, неподалік від села Триніль. Лікарі вдалося знайти на великій глибині останки черепної коробки, зуби, а також стегнову кістку, яка практично нічим не відрізнялася від людської і давала чітке уявлення про те, що “знайдена істота” ходила на двох ногах. Мало того, черепна коробка була значно менше черепа сучасної людини, проте набагато більше, ніж у мавп.

Що ж це

Дослідивши ретельно знайдені кістки, Дюбуа зробив такі висновки:

1. Череп мав виступаючий надглазничний валик.
2. Сильно запрокинута назад лобова кістка.
3. Лобова кістка плавно переходила в дуже плоске темя.
4. У цій черепній коробці міг поміститися головний мозок, об ‘ємом не менше 850 см.

Це було небувале відкриття, оскільки об ‘єм людського мозку становить в середньому 1400 см, а у найбільшої горили не перевищує 600 см. Отже, знайдена ним істота мала ознаки дуже великої мавпи, які поєднувалися з прямокеруванням. Знахідка отримала назву пітекантропа, що означає буквально мавпочеловок. Отже, пітекантроп і була найперша людина на Землі!

Про подальші знахідки

Через півстоліття відомий антрополог Ральф фон Кенігсвальд також неподалік від Триніля виявив останки 3 дорослих пітекантропів і череп однієї дитини. Йому вдалося встановити, що найперша людина на Землі з ‘явилася близько мільйона років тому. До того ж йому пощастило знайти знаряддя праці і полювання, які являли собою кам ‘яні відщепи і пластини з загостреними краями. Ця знахідка доводила, що пітекантропи займалися виготовленням кам ‘яних знарядь праці. Це і є та грань, яка відділяє тварин від людини, а навіть найбільш примітивна праця була початком виробництва. Це дає відповідь на питання, де і коли з ‘явилася перша людина на Землі.

Мало того, знайдені Кенігсвальдом “артефакти” дають недвозначне розуміння того, що це було вже первісне “суспільство”. Це стадо, яке займалося виготовленням кам ‘яних знарядь. Обробка каменю вимагала певних умінь, розумової праці та постійного вдосконалення техніки. Потім первочеловік навчився користуватися вогнем, а також і добувати його, про що свідчать знахідки.

Де ще виявляли сліди перших людей

Нерозумно вважати, що лише на острові Ява вчені могли виявити сліди життя і останки першолюдей. Сліди часів, коли з ‘явилися перші люди на Землі, були виявлені також і в інших місцях на планеті. Не можна не згадати про відомі розкопки на території сучасного Китаю, які почалися в 1927 р. і вироблялися протягом 10 років. Це відбувалося в печерах Чжоу-Коудянь, де було виявлено безліч черепів пітекантропів, останки кісток і зубів.

Там же палеонтологами були виявлені і сліди багать, в яких були кістки різних тварин. Ймовірно, стародавні люди вживали їх у їжу. Знайдені поселення першолюдей у печерах безпосередньо говорять про те, що перша людина на Землі тут працювала, полювала і жила. Причому це відбувалося не поодинці, а в первісному суспільстві. Знайдені останки людей отримали назву синантропів, або китайських пітекантропів. Вони активно використовували у своєму житті вогонь. Їх кінцівки і кістки черепа були дещо більшими, ніж у знайдених раніше останків пітекантропів.

Про гейдельберзьку людину

На території Західної Європи також були знайдені останки людини, які за віком були однакові з віком китайських синантропів. Неподалік від маленького містечка Гейдельберга була виявлена масивна людська щелепа, яка не мала підборіддя, як у багатьох мавп, проте на ній були людські зуби. Крім щелепи, ніяких кісток більше не було, зате були знайдені тварини, які вже багато тисячоліть не живуть на європейському континенті.

Де і коли з ‘явилася перша людина на Землі? З абсолютною точністю на це питання відповісти неможливо. Однак знахідки вчених дозволяють говорити про те, що перша людина на Землі могла з ‘явитися і на території Китаю, і на африканському континенті, і в Сибіру або на території ряду азіатських країн.

З Німеччини на Атлаські гори

Практично одночасно зі знахідкою гейдельберзької людини на північному заході африканського континенту в районі Атлаських гір були знайдені аналогічні останки “людських” кісток. За назвою гір знахідка дала назву людям, які жили там, – “атлантропам”. Тут вченим вже вдалося виявити цілих три щелепи, ідентичних “гейдельберзькій”.

Крім цього були знайдені кам ‘яні та дерев’ яні знаряддя праці, які в черговий раз доводять, що перша людина на Землі володіла зачатками культури, притаманної тільки людям. Нехай знахідки і свідчили про примітивність уявних процесів у першолюди, проте було знайдено чимало доказів, які раз і назавжди розділили людину і тваринний світ.

Праця обгороджує людину

У процесі трудової діяльності першолюдей змінювалася і будова їх тіла. Пітекантропів і синантропів змінили більш розвинені неандертальці. Ця назва походить від долини Неандерталь, яка розташована неподалік від Дюссельдорфа. Там, у печерах, вперше були виявлені кісткові останки, які суттєво відрізнялися від кісток пітекантропів і все більше нагадували людські. До того ж виявлені знаряддя праці являли собою більш досконалий інструмент. Зріст чоловіка-неандертальця становив близько 160 см, а жінки – близько 150. Надалі останки неандертальців знаходили на всій території сучасної Європи, Азії та Африки. Їх вік налічує не менше 300 тис. років.

“Сечові міхури глядачів лопаються”. Чому фільми стали такими довгими

Мабуть, він мав на увазі тригодинну епопею Крістофера Нолана “Оппенгеймер”, яка може взяти “Оскар” цими вихідними.

Хоч тривалість трьох з п’яти фільмів-лауреатів Bafta – “Залишенці”, “Маестро” та “Анатомія падіння” – теж становить понад дві години.

Мабуть, добре, що Грант ще не мав справи з фільмом “Вбивці квіткової повні” Мартіна Скорсезе, який попри тривалість у 3 години 26 хвилин, є найдовшим претендентом на найкращий фільм цього року, а ще – фаворитом кіноакадемії.

Але чи справді це означає, що номіновані фільми є частиною дедалі більш відчутної тенденції? Якщо так, то що це означає для глядачів, кінотеатрів і режисерів?

Від антракту до туалету

Похід до кінотеатру дощового дня приваблював сім’ї, пари та самотні душі десятиліттями, але тривалість фільму протягом цього часу коливалася.

Відчуття того, що покази самі по собі стають подією, що триває весь день, можна простежити ще у 1960-х роках, коли режисери насолоджувалися золотою епохою кіноекрана.

“Лоуренс Аравійський” тривав понад три з половиною години в 1962 році. “Клеопатра”, випущена роком пізніше, розтягнулася до чотирьох, перш ніж стрічку порізали.

Антракти на таких показах були завжди, тому що кіномеханіки мали змінювати барабани з плівкою, а глядачі у цей час ходили в туалет чи ласували морозивом.

Автор фото, Getty Images

Британський режисер Девід Лін на зйомках фільму “Лоуренс Аравійський” у 1962 році

Але прогрес у проєкторних технологіях означав, що антракти більше не потрібні. “Ганді” 1982 року вважався останнім західним фільмом, який включав обов’язковий антракт.

У наступні десятиліття тривалість фільмів постійно збільшувалася, буквально утримуючи глядачів на своїх місцях.

Філ Клепп, виконавчий директор Кінематографічної асоціації Великої Британії, сказав BBC, що її члени ведуть “постійні дискусії” зі студіями, дистриб’юторами та іншими сторонами про можливе відновлення антрактів для фільмів тривалістю три години чи більше.

Проведений журналом The Economist аналіз понад 100 тисяч художніх фільмів, випущених у міжнародний прокат з 1930-х, показав, що хронометраж сучасного популярного кіно є найбільшим за всю історію.

І в останні роки відбувся значний сплеск. Дослідження Statista протягом десятиліть показують, що тривалість найкасовіших фільмів у США і Канаді лише з 2020 року зросла в середньому приблизно на 30 хвилин, досягнувши 2 годин 23 хвилин до 2023 року.

Винні в цьому не лише франшизи-блокбастери (“Індіана Джонс”, “Джон Вік” і “Месники: Фінал”, це ми про вас), а й фільми, номіновані на “Оскар”.

“Аватар: Шлях води”, найдовший номінант на найкращий фільм 2023 року, теж досягнув тригодинної позначки.

Автор фото, Scott Garfield/Paramount Pictures

Величезний успіх блокбастера “Топ Ган: Маверік” з Томом Крузом у головній ролі допоміг кінематографу втриматися на плаву після карантину через ковід

“Кожне десятиліття ми бачили, як епічні кіновиробництва досягали успіху на “Оскарах”, – каже Карі Бібл, аналітикиня касових зборів у Exhibitor Relations. – Першим фільмом, який отримав нагороду за найкращий фільм у 1927 році, була епопея про авіацію під назвою “Крила”, яка тривала 2 години 24 хвилини”.

“Епічні фільми часто означають епічні розповіді, – пояснює вона. – Ці фільми більші за життя і часто охоплюють тривалу історію, яка вимагає від людей емоційного залучення”.

Але це мистецьке обґрунтування наближається до критичної межі: поки сечовий міхур глядачів лопається, режисери мають можливості, небачені раніше.

“Холодна стримінгова війна”

“Холодна війна” між популярними стримінговими платформами і кіностудіями призвела до того, що режисери стали такі ж популярні, як актори зі списку А.

Змагаючись з Голлівудом за довіру та престиж, потокові сервіси не жаліють грошей на режисерські таланти – і часто це значно більше, ніж може запропонувати застаріла студія.

Із фільмом “Вбивці квіткової повні” Скорсезе став партнером Apple TV. А раніше звертався до Netflix, щоб там профінансували його номінований на “Оскар” більш ніж тригодинний фільм “Ірландець”. Як пояснював Скорсезе ВВС, від Голлівуду він не “зміг отримати фінансування”, яке б відповідало його амбіціям.

Автор фото, Getty Images

Мартін Скорсезе (попереду) з іншими найкращими режисерами цього року, зокрема Крістофером Ноланом (у центрі праворуч) і Гретою Гервіг (друга ліворуч)

Співпраця зі стримінговими платформами так само спокусила Девіда Фінчера, Раяна Джонсона та нещодавно Рідлі Скотта, який натякнув на випуск чотиригодинної версії фільму “Наполеон” на Apple TV, хоч його оригінальна версія і так тривала майже три години.

Така співпраця створює менше обмежень та контролю. Тоді як традиційним студіям це обходиться дуже дорого.

До того ж їм доводиться шукати крихкий баланс між скороченням витрат, посиленими ковідом, страйками сценаристів і пошуком способів якось віднадити людей від стримінгових платформ, до яких вони так звикли під час пандемії.

“Звичайні відвідини кінотеатрів, коли ви чекаєте до вихідних, щоб вибрати, що подивитись, потокові трансляції майже витіснили, – відповів продюсер “Ерін Брокович” Майкл Шамберг Наталі Джарві з Vanity Fair на її статтю з назвою “Чому фільми таааакі довгі?”

“Тепер, коли ви виходите з дому, щоб заплатити за перегляд фільму, ви хочете знати напевно, що ваші зусилля та час того варті. Ви хочете отримати від кінотеатру більше вражень, ніж від фільму у вашій вітальні”, – додав він.

Ефект “подієвого” кіно, дедалі більше пов’язаного з шумом у соцмережах, веде до того, що галузь – і самі кінотеатри – покладаються на гучні “золоті” прем’єри, ось як “Топ Ган: Маверік”, який вийшов після карантину, чи “Оппенгеймер” минулого року.

І хоч Нолан популярний як режисер, основний успіх “Оппенгеймера”, тригодинного історичного байопіку, забезпечив феномен Барбенгеймера, збіг з прем’єрою у кінотеатрах фільму “Барбі”, про яку говорили всюди.

Автор фото, Warner Bros

Прем’єра “Оппенгеймера” відбулася в той самий день, що й “Барбі”, ненавмисно створивши феномен Барбенгеймера

Якщо не зважати на цю разову подію, непереборна спокуса “затягувати” фільми, здається, помалу зникає, тому що кінотеатри, глядачі та режисери вже вичерпали себе.

Мережі кінотеатрів, каже Клепп з Кінематографічної асоціації Британії, можуть боротися з потоком довжелезних фільмів, тому що для них це “означає менше сеансів”, менше вибору та продажів квитків – тільки незначну частину цього можна компенсувати попкорном і газованими напоями чи розкішними місцями.

“Ми би не хотіли обмежувати творчу свободу, але у частини аудиторії є бажання зробити перерву”, – каже він.

Мережа кінотеатрів Vue була серед небагатьох у світі, хто запропонував своїм глядачам антракт під час показу фільму “Вбивці квіткової повні”, який триває 3 години і 26 хвилин.

“Аналіз показав, що клієнти хотіли би, щоб антракти повернулися, – сказав The Guardian у жовтні виконавчий директор Vue Тім Річардс. – Ми отримали 74% позитивних відгуків від тих, хто прийшов на наші сеанси з антрактом”.

Автор фото, AppleTV+

У фільмі “Вбивці квіткової повні” з Лілі Гладстон і Леонардо Ді Капріо в головних ролях йдеться про вбивства представників племені осейдж заради нафти на їхніх землях

Але дискусії про те, чи варто повернути в кіно антракти, тривають.

Проблема полягає в тому, каже Річардс, що де б ви не опустили завісу, ви “вб’єте структуру оповіді”, призупините показ і емоційне включення глядачів у сприйняття фільму.

Але якщо режисери плануватимуть, в якому місці можна зробити антракт, – проблеми може і не бути, вважає директор кінотеатру.

“Можливо, люди, які виходять посеред фільму, створюють більше збоїв у перегляді”, – каже він.

Скорсезе не поділяє таких поглядів.

“Ви можете сидіти перед телевізором і дивитися щось 5 годин… є багато людей, які споглядають театр по 3,5 години… Поважайте кіно”, – сказав він Hindustan Times.

Але не кожен режисер згодний зі Скорсезе. Як нарікає режисер “Залишенців” Александер Пейн: “Сьогодні до біса багато довгих фільмів”.

Довгі версії, каже він, завжди мають бути “найкоротшими з можливих”.

Автор фото, Universal Pictures

Тривалість “Оппенгеймера” відновила дискусію про перерви для аудиторії, але Роберт Дауні-молодший також відзначив суворість Нолана (на фото) щодо перерв на туалет на знімальному майданчику

Для Крістофера Нолана на першому місці стосунки з глядачем. “Я сам є глядачем. Я знімаю фільми, які я сам би хотів подивитися”, – сказав він редактору BBC Culture Кеті Раззалл.

Але молодь, яка обожнює короткометражки на TikTok і YouTube, тригодинні епопеї Нолана навряд чи приваблюють.

Хоч режисер “Дюни” Дені Вільнев каже, що успіх “Оппенгеймера” свідчить про протилежне. Він вважає, що молодша аудиторія цінує перегляд і платить за довге кіно, якщо там є “щось суттєве”. “Вони прагнуть змістовного контенту”, – сказав він The Times.

Автор фото, Getty Images

Режисер “Дюни” вважає, що молодша аудиторія “прагне змістовного контенту”

“Дюна-2”, випущена буквально нещодавно, довша за оригінальний фільм на 10 хвилин, тобто триває вже 2 години і 46 хвилин. А якщо дивитися дві частини підряд – це понад 5 годин.

Американська мережа кінотеатрів Showcase Cinemas так і запропонувала глядачам – глянути відразу дві частини поспіль у день прем’єри.

На щастя, під час того показу був антракт.

Залужний поїде послом у Лондон. Чому це рішення вдале для Зеленського

“Генерал Валерій Залужний говорив мені саме про такий напрямок для себе – дипломатичний. Міністерство закордонних справ України направило відповідний запит на агреман”, – сказав президент.

Для багатьох ця новина стала великим сюрпризом, адже Зеленський звільнив Залужного з посади головкома на тлі конфлікту, який наростав між ними, а сам генерал раніше відмовлявся від пропозицій щодо посад у владі.

Квапливе рішення

Сама подача цієї інформації виглядала дещо дивною – спочатку міністерство закордонних справ вивісило на своєму сайті повідомлення про погодження кандидатури Залужного, а потім про це повідомив президент.

Зазвичай про призначення послів повідомляють вже після узгодження всіх формальностей та коли вже є агреман (згода) від іноземної держави.

У випадку із Залужним влада оголосила вже про перший етап тривалої процедури призначення – погодження кандидатури президентом. Пояснень цьому може бути кілька.

По-перше, Банкова могла надати публічності процесу, аби уникнути будь-яких чуток та спекуляцій навколо цієї теми. Персона Залужного надто популярна, тож цілком імовірно, що інформація про це могла просочитися ще до самого указу.

По-друге, цілком імовірно, що отримавши згоду Залужного, влада вирішила цим оголошенням якнайшвидше показати, що колишній головком і далі залишається в команді президента.

І нарешті – це могло бути бажанням просто перестрахуватися. А раптом під час тривалої бюрократичної процедури генерал передумає?

Вдале для Зеленського

Сама інформація про майбутнє призначення Залужного послом стала дещо несподіваною. Найперше через те, що, за даними ЗМІ, ще до звільнення з посади головнокомандувача він відмовився від аналогічних пропозицій. Чому зараз погодився – питання відкрите. Але можна бути впевненим в одному – це рішення точно вдале для Володимира Зеленського.

По-перше, українська влада нарешті визначилася з кандидатурою посла у Британії, якого там немає з липня 2023 року. До того ж туди поїде відома людина з високим рівнем довіри. Західні партнери поважають Залужного, а сам він має інтерес до дипломатії, адже закінчив магістеріум Острозької академії за спеціальністю “Міжнародні відносини”. І хоча він не має дипломатичного досвіду, все одно з погляду налагодження тісних стосунків із Заходом – це хороший варіант. За нашими даними, британська сторона сприйняла цю новину з оптимізмом, тож проблем з агреманом не буде.

По-друге – це призначення означатиме, що Залужний не піде в політику, попри його досить високі рейтинги. До цього генерал ніяк не коментував тему своїх політичних амбіцій, але розмов про це і в політичних, і в експертних колах було багато. Його стаття в The Economist про ситуацію на фронті та причини невдалого контрнаступу викликала незадоволення Зеленського, оскільки він вважав, що генерал мав погодити з ним цю публікацію. На Банковій були впевнені, що ця стаття – це початок політичної кар’єри Залужного.

Після звільнення Залужний повністю зник з публічної сфери, хоча соціологи і далі заміряють його рейтинги. Рівень підтримки не падав навіть після звільнення з посади головкома. Останнє соцопитування, проведене SOCIS на замовлення Цензор.НЕТ і опубліковане 5 березня, показало, що Залужний лідирує в президентському рейтингу. Якби вибори відбулися у 2024 році, то найбільшу підтримку мав би Валерій Залужний – 31,3% (41,4% серед тих, хто визначився та піде на вибори) та Володимир Зеленський – 21,7% (23,7%).

У другому турі 48,2% українців віддали б свої голоси за колишнього головкома (67,5% серед тих, хто визначився та піде на вибори), 23,3% українців (32,5%) – за нинішнього президента.

Автор фото, Getty Images

Колишній посол у Британії Вадим Пристайко з дружиною Інною на заході, присвяченому річниці російського нападу – поряд з прем’єром Ріші Сунаком та його дружиною Акшатою Мурті. Лондон, 24 лютого 2023 року

Вигідне це рішення для Зеленського ще з однієї причини. Не секрет, що між Зеленським і Залужним був конфлікт, тож вже минулого року всі зрозуміли, що заміна головкома – це лише питання часу. Але багато хто точно не очікував, що Залужний погодиться далі працювати під керівництвом Зеленського вже на дипломатичній ниві. Забагато обмежень несе в собі ця посада. Простими словами – з моменту призначення послом Залужного вже асоціюватимуть з командою нинішнього президента, а всі його дії, заяви та висловлювання будуть повністю контролюватися Банковою. Відомо, що курує міжнародний напрямок (і не тільки) в Офісі президента його голова Андрій Єрмак, тож Валерій Залужний після призначення потрапить у його сферу впливу.

І тут важливо нагадати, чому звільнили попереднього посла в Британії Вадима Пристайка, який був у команді Зеленського практично з самого початку. Річ у тім, що після того, як на саміті НАТО у Вільнюсі в липні 2023 року міністр оборони Великої Британії Бен Воллес заявив, що Україні варто висловлювати більше вдячності за надану допомогу озброєннями, Зеленський відповів сарказмом: “Можемо зранку прокидатися і дякувати міністру особисто”.

Пристайко дозволив собі висловитися критично на адресу українського президента, за що і потрапив в немилість Банкової. “Я не думаю, що цей сарказм − це здоровий сарказм. Ми не маємо показувати росіянам, що є щось, щось між нами. Вони мають знати, що ми працюємо разом”, – сказав він тоді.

Вже за кілька тижнів Зеленський його звільнив. Ця ситуація чітко демонструє, якою може бути відповідь на критику.

Виклик для Залужного

Як змінюватиметься ситуація з рейтингом Залужного після того, як він поїде до Лондона, сказати важко. Цілком імовірно, що його мовчання про політичні амбіції багато хто сприймав як те, що генерал таки збирається йти в політику. А призначення послом у Лондоні суттєво змінить весь контекст навколо його персони – після конфлікту з президентом і звільнення з армії він знову працюватиме під керівництвом Зеленського.

З іншого боку, не можна відкидати варіант, що Залужний займеться політикою після дипломатичної місії. Адже в Україні триває війна, а вибори заборонені.

“Для нинішньої влади добре, що Валерій Федорович буде зайнятий конкретною і цікавою роботою, а не роздумами про ймовірну політичну кар’єру, і опиниться подалі від різноманітних опозиціонерів і фанатів, які будуть тягнути його в політику”, – вважає політолог Володимир Фесенко.

Деякі його колеги стверджують, що для Залужного це буде “заслання”. Тетяна Мокріді, піарниця та дружина політика Романа Безсмертного, який був послом України в Білорусі, написала в своїх соцмережах: “Інколи призначення послом – це заслання. Це я точно знаю”.

Але Фесенко з цим не згоден. “От якби його призначили послом в Ефіопію, або в Еквадор, може й так. А планують призначити в Лондон. Для тих, хто забув, або не знає, нагадаю, що це одна зі світових столиць, зокрема і в царині міжнародної політики. Думаю, що багато хто з українських політиків мріяв би про таке “заслання”, – каже він.

У цій всій історії оголюється ще одна стара українська історія – коли послами призначають тих, кого раніше звільнили з високої посади. Згадаємо ексміністра оборони Андрія Тарана – нині посол у Словенії, ексгенпрокурорку Ірину Венедіктову – нині посол у Швейцарії, екскерівника “Укроборонпрому” Юрія Гусєва – нині посол в Азербайджані. Таким чином людина лишається і при посаді, і в орбіті української влади. Запекла критикиня Залужного, депутатка Мар’яна Безугла, звісно ж, не промовчала і написала у своєму фейсбуці: “Послом — це у нас хороша вже традиція. Успіхів!”.

Валерій Залужний своє майбутнє призначення послом у Великій Британії ніяк не коментував.