Шорсткість поверхні – сукупність нерівностей поверхні з відносно малими кроками на базовій довжині . Вимірюється в мікрометрах (мкм). Шорсткість належить до мікрогеометрії твердого тіла і визначає його найважливіші експлуатаційні властивості.
Шорсткість поверхні позначають на кресленні для всіх виконуваних за даним кресленням поверхонь виробу, незалежно від методів їхнього утворення, окрім поверхонь, шорсткість яких не обумовлена вимогами конструкції.
1) Щуповий метод вимірювання шорсткості поверхні – це контактний метод, вимірювання за якого проводять за допомогою профілометра. Профілометр являє собою чутливий датчик, обладнаний тонкою, гостро заточеною алмазною голкою, з так званою голівкою, що обмацує.
У СРСР стандартом встановлено 14 класів Ш. п. (табл.): 1-3-й класи забезпечують обдирною обробкою (точінням, фрезеруванням, струганням); 4-6-й класи – напівчистовою обробкою; 7-9-й класи – чистовою обробкою (шліфуванням, тонким точінням, протягуванням, розгортанням тощо).