ЛЬОТОК

ЛЬОТОК – отвір у стінці вулика круглої або вузької прямокутної форми. Л. бувають нижніми й верхніми. Верхній Л. краще робити круглим, діаметром 25 мм, приблизно на рівній відстані від підлоги вулика та стелі. Такий Л. легше наглухо закривати дерев’яною пробкою. Восени й напровесні бджолам дають виходити через верхній Л. У теплу пору року бджоли користуються нижнім Л.

Місце розташування й розмір льоткового отвору повинні залежати від сили сім’ї, розміщення гнізда, кормових запасів і пори року. У природних умовах, наприклад, зимовий

клуб бджіл завжди розташовується навпроти Л., а кормові запаси знаходяться осторонь від Л. або вище нього. У природному житлі бджоли ніколи не роблять Л. на рівні підлоги, тому що при зимовому осипанні бджіл сім’я може виявитися замурованою в дуплі.

Якщо вулик має два Л. і бджоли мають можливість користуватися і нижнім, і верхнім Л., то вони віддають перевагу всетаки верхньому. Тому при підготовці бджіл до зимівлі треба наглухо закрити нижній Л., залишивши відкритим тільки верхній Л. спеціально збільшеного розміру. Бджоли, готуючись до зими, самі скоротять Л. Якщо сім’я займає кілька корпусів і в коленому з них є

Л., то нижнім називається Л. біля дна вулика. Усі інші Л. – верхні. Відкривати їх треба, керуючись такими правилами:

– якщо корпус поставлений для вирощування розплоду, Л. відкривають у цьому корпусі;

– якщо корпус призначений під мед, Л. у ньому відкривати не можна. (Це правило базується на тому, що бджоли завжди прагнуть розташовувати розплід поблизу Л., а мед складати в найтемнішій частині гнізда, тобто в тій частині гнізда, що найбільш віддалена від нього).

В однокорпусному вулику на передній стінці корпуса прорізають два отвори для Л., до яких прилаштовують прилітні пілочки. Л. закриваються засувками. У двокорпусному вулику передня стінка корпуса не доходить до дна на 15 мм, утворюючи нижній Л., розміри якого можна регулювати двома засувками. Над нижнім Л. у передній стінці знаходиться втулка, яку виймають для того, щоб зібрати сміття й мертвих бджіл із дна вулика або, якщо треба, посилити вентиляцію. У передній стінці кожного корпуса (за 70 мм від верхнього краю) є по одному круглому Л. діаметром 25 мм.

У багатокорпусному вулику на передній стінці, у центрі, на висоті 125 мм роблять круглий отвір діаметром 25 мм, що служить верхнім Л. і закривається спеціальною втулкою. За допомогою спеціального вкладиша дна (20 х 20 мм) проріз нижнього Л. можна змінювати від 100 х 20 до 375 х 20 мм.

Корпуси багатокорпусного вулика взаємозамінні. Головне призначення круглих Л. – вентиляція, але під час медозбору бджоли користуються ними як додатковими отворами, через які можна літати.

У вулику-лежаку конструкція передбачає поділ корпуса на два самостійні відділення, у кожному з яких є свій Л. Передня стінка по всій довжині не доходить до дна на 12 мм, утворюючи щілину, яка розділена нерухливою втулкою, що ділить щілину на два нижні Л. Верхні Л. можуть бути круглими або щілиноподібними (завдовжки до 100 мм). Від кожного Л. відходить своя прилітна дошка.

В українському вулику-лежаку на 20 рамок у передній і одній з бічних стінок корпуса встановлені Л. У передній стінці є два нижніх та два верхніх Л. Нижні Л. (довжини 200 мм, висота 12 мм) розміщені ліворуч і праворуч на передній стінці в 100 мм від краю вулика. Верхні Л. розташовані над нижніми (їхня довжина 100 мм, а висота 12 мм) на відстані 340 мм від нижньої зовнішньої частини передньої стінки й 160 мм від краю вулика. На лівій бічній стінці є Л. завдовжки 100 мм і заввишки 12 мм на відстані 170 мм від краю вулика й 35 мм від низу бічної стінки. Виходить таке розташування, що Л. звернений не до торцевої частини рамки, а до чарунок стільників. Прилітна дошка прикріплена до нижньої частини упору засувок кожного Л.

Два Л. необхідні при двоматковому утриманні бджолиних сімей. Один невеликий Л. на південній бічній стінці розрахований для відводка, другий – для основної сім’ї. Поки сім’ї ростимуть самостійно, до стінки між Л. можна прибити роздільну дощечку, пофарбовану з боку відводка, що допоможе молодим бджолам і матці краще орієнтуватися. Коли основну сім’ю об’єднують із відводком, невеликий Л. наглухо закривають, а роздільну дощечку забирають.

У 16-рамковому утепленому вулику на передній стінці корпуса прорізаний верхній і нижній Л. Міжстінний простір закритий вкладишем, щоб утворювалася суцільна льоткова щілина. У нижній частині передньої стінки розташований нижній Л. (250 х 10 мм), у верхній – верхній Л. (100 х 10 мм). До них прикріплені прилітні дошки. Під прилітною дошкою нижнього Л. установлений опорний брусок (400 х 30 х 30 мм). Підрамковий простір вулика складає 20 мм.

Розмір льотка у вулику: яким має бути отвір для бджіл, різновиди

Бджолярам-початківцям необхідно вивчити багато інформації – способи розведення бджіл, породи комах, техніки розмноження, влаштування бджолиних будиночків і багато іншого. Важливу роль у вулику грає льоток – його форма, розташування та розміри. Пасічнику потрібно заздалегідь ознайомитися з особливостями даного елемента, його призначенням та нюансами установки.

Що таке льоток у вулику

У літературі з бджільництва можна знайти таке визначення: льоток – це отвір у передній стінці вулика, який призначений для виконання наступних завдань:

• медоносні бджоли отримують можливість безперешкодно залишати житло і повертатися назад;
• невеликий розмір елемента дозволяє захистити комах, приплід, мед та інші продукти від хижаків, дрібних гризунів та інших шкідників;

• за допомогою льотка та невеликих бічних отворів забезпечується вентиляція та правильний повітрообмін у бджолиному житлі. Увага! Правильна вентиляція захистить комах та все, що знаходиться всередині, від можливих захворювань (цвілі, розвитку шкідливих бактерій та інших проблем). Вологість стає причиною псування меду, приплоду та інших продуктів;
• у стандартних вуликах (наприклад, типу Дадан) за допомогою льотка можна швидко очищати бджолині вулики від сміття.

Невеликі отвори допомагають затримати комах на підльоті та вильоті з будиночка (особливо важливо, коли бджола повертається з хабарем). Літки повинні забезпечувати доступ повітря в будь-який час року (у тому числі взимку), але не допускати протягів.

Докладніше у відео.

Класифікація

Існує кілька типів льотків, кожен з яких відрізняється за зовнішніми характеристиками та призначенням. Відповідний варіант залежить від обраної породи бджіл, будови вуликів та багатьох інших факторів.

За формою

Отвір може мати різну форму – вибір залежить від конструкції бджолиного житла, регіонального клімату, переваг бджоляра та деяких інших параметрів. Використовують такі варіанти:

• кругле – велика частина бджолярів вважає форму універсальною тому, що дозволяє комахам з комфортом вилітати та залітати у вулик. Розташування може бути різним (на бокових елементах, центральній або нижній частинах корпусу);

• прямокутне – в довжину зазвичай 6-7 см, висота – 1 см, частіше використовується на пасіках південних регіонів, забезпечує відповідний рівень вентиляції по плечових елементах бджолиного будиночка;
• квадратне – пасічниками використовується рідко, прямих заборон чи недоліків немає, зустрічається у вуликах південних регіонів;
• по всій ширині стінки житла – зазвичай встановлюється на стінках даданівських вуликів.

Увага! Останній тип неприпустимо встановлювати в будиночках, розташованих на пасіках холодних регіонів – в прохолодну погоду бджолам і пасічнику буде складно підтримувати оптимальний клімат усередині.

За розташуванням

Отвори встановлюються знизу або зверху. Відмінні риси кожного з варіантів:

• нижні – вирізаються трохи вище рівня «підлоги» (приблизна відстань становить 6-7 см), іноді нижні льотки називають «сміттєвими» тому, що комахи через них виносять сміття, підмор та інше, при цьому через такі отвори дозволяють проносити більшу частину пилку та нектару, для багатокорпусних будиночків його роблять по всій ширині передньої стінки;
• верхні – забезпечують захист вулика від комах-злодійок, гарантують правильний і своєчасний повітрообмін усередині бджолиного будиночка. Найчастіше вони круглі (діаметром до 2,5 см), іноді роблять прямокутними (приблизно 1,2 см на 1 см). У літній період розмір регулюється за допомогою спеціального загороджувача, в зимовий вікно закривається.

Літок встановлюють у різних місцях, але на передній стінці. Це дозволить бджолам (а особливо королевам) не шукати віконця, літаючи навколо.

Стандартні розміри

Бджолярі постійно експериментують з розмірами, формами та конструкцією вуликів. Але початківцям краще використовувати стандартні (рекомендовані) значення. Для льотка використовують такі характеристики:

• діаметр для круглого віконця – 2 см;
• прямокутне – 6,5-7 см за шириною та 1 см за висотою.Увага! Прямокутні отвори та льотки на всю ширину стіни будиночка рекомендується регулювати. Параметри залежать від сили сім’ї, кількості комах, пори року. Навесні його рекомендують прикривати до довжини 5 см, а влітку можна збільшити до 15 см;
• вікна на всю ширину вулика – не більше 1,5 см у висоту.

Якщо отвір буде недостатньо великим, комахою буде складно проникати всередину і вилітати за нектаром. Якщо при цьому бджолам потрібно протискатися крізь невелике віконце, можуть пошкодитися волоски на лапках, зламатися крила. Також буде утруднений повітрообмін, можлива поява плісняви та грибка.

Виготовлення своїми руками

Вулики різних конструкцій бджолярі можуть збирати самостійно. Під час збирання потрібно вирізати або встановити відповідне віконце для комах.

Круглий

Такий отвір виготовляється за допомогою свердла, не потрібно встановлювати на оселі додаткові елементи. Інструкція:

• вибрати свердло діаметром не більше 2 см (рекомендований діаметр), встановити на інструмент;
• якщо свердло невелике, встановити ручний режим і випилити потрібне віконце;
• по краях закріпити засувку (часто використовують конструкцію засувки).

Увага! Після того, як отвір буде випиляно, краї потрібно обробити наждачним папером, щоб не було зазубрин, нерівностей чи сколів. Комахи можуть поранитися або пошкодити лапки, крила, тіло.

Квадратний

Параметри визначаються залежно від кількості бджіл у вулику, кліматичних особливостей регіону. Рекомендована довжина сторони – 2,5 см. Принцип випилювання той же – вибирається відповідний розмір свердла, робиться отвір, а потім проводиться допил за потрібними розмірами. Щоб виключити помилки, рекомендується спочатку накреслити квадрат на стінці вулика.

Прямокутний

Такі льотки випилюються зверху та знизу одночасно. Верхнє повинно становити 6-7 см завдовжки, 1 см заввишки, нижнє – близько 20 см завдовжки і 1 см завширшки. Етапи дій:

• за допомогою гострої пили потрібно пропилити отвір;
• здійснити розпил за вибраними розмірами;
• відшліфувати краї;
• встановити засувку.

У літній період льоток можна відкрити на всю довжину, до зими – прикрити, щоб не створювати протягів.

Трикутний

Такий льоток для вильоту вибирається рідко. Рекомендовані параметри – нижня частина – 3-4 см, бічні сторони – по 1-2 см. Підсумкові характеристики вибираються в залежності від породи комах та їх числа. Випив проводиться за загальною схемою – зробити отвір, надати необхідну форму, відшліфувати краї та встановити засувку.

На всю ширину

Такий льоток збирається за іншим принципом. Етапи дій:

• зібрати нижню частину корпусу вулика;
• на каркас закріпити лист фанери, зверху прикріпити ще 3 елементи;
• встановити наступні корпуси.

Відстань між дном верхнього ярусу та шматком фанери та стане отвором для вильоту бджіл. Конструкцію потрібно прикривати засувкою.

Установка льоткового загороджувача

Для цього елемента можна використовувати різні матеріали – метал, дерево, пластик та інше. Інструкція:

• вибрати шматок і надати йому форму встановленого віконця (трохи більше за розміром, щоб можна було закрити літок);
• одну сторону підігнути на 180°;
• приєднати елемент до прилітної дошки (встановлюється для «приземлення» бджіл).

Для полегшення посадки деякі бджолярі рекомендують закріплювати невеликі нахилені дощечки. Детальна інструкція – у відео.

Літок – обов’язковий елемент вулика. Елемент виконує кілька різних функцій – дозволяє бджолам орієнтуватися в будиночку, встановлює відповідний режим повітрообміну та вентиляції. Існує кілька видів елемента, підсумковий варіант залежить від кількості бджіл, регіону та деяких інших особливостей.

Рекомендуємо

Чому мед рідкий: яким має бути справжній і чи краще густий

Чому мед буває рідким, як швидко густіє натуральний продукт, що впливає на процес. Як відрізнити добрий мед від фальсифікату, як правильно зберігати.

Відстань між рамками у вулику: яке має бути, наслідки недотримання

Правильна відстань між рамками з медом у вулику, на якій відстані слід розташовувати рамки між собою та між стінками будиночка. Що буде, якщо відстань буде неправильною.

Чому мед не пахне медом: причини і яким має бути запах натурального продукту

Чому мед має своєрідний запах, і він не пахне медом. Як в домашніх умовах перевірити його натуральність. Аромат справжнього меду, які запахи можуть бути присутніми.

Розташування вічок у вулику-лежаку

Льоткові загороджувачі для вуликів: розташування, розміри.

Льоткові загороджувачі стали для сучасної пасіки обов’язковим елементом.

Багато хто задається питаннями, скільки вічок має бути в вулику (або в лежаку) і яке розташування льотків у вулику.

Але перш ніж на це відповісти, потрібно визначитися з функцією пристрою.

Розмір вічка в вулику (вхід для бджіл) може бути різним, і в ряді випадків виникає необхідність закрити вхід.

Є варіант зробити льоткові загороджувачі для вуликів своїми руками.

Справа в тому, що в деяких випадках, коли вітер або температура на вулиці падає, бджоли можуть закласти прохід самостійно за допомогою прополісу, але цей варіант поганий тим, що всередину потрапляє мало повітря, отже, вологість підвищується.

А це загрожує: може виникнути грибок або завестися паразити, це для бджіл є несприятливим середовищем.

Загороджувач потрібен, щоб не повністю закрити, а, що важливо, відрегулювати просвіт.

Всього існує два види пристроїв.

Типи загороджувачів для вуликів

Отже, основні типи:

Перший тип вважається застарілим, другий – сучасним, обидва їх можна побачити на фото.

Льотки для вуликів

Відрізняються вони не тільки формою, а й використовуваним матеріалом. У другому випадку використовується метал, в першому – дерево.

Складно сказати, який краще, але в сучасний час всі фахівці рекомендують круглий варіант, так як він має кілька режимів: пропуску та вентилювання.

Тим більше що поведінка бджіл на річки в цьому випадку набагато краще.

Немає необхідності застосовувати дадан для бджіл.

Для прямокутного варіанту іноді використовують алюмінієві пластинки, але все одно конструкція виходить малонадійною, прослужить вона недовго.

Сучасний загороджувач

Обов’язково потрібно не забути покрити метал зверху емаллю. У пристрої є чотири режими.

Опишемо кожен з них. Перший для вентиляції, нормалізує вологість усередині вулика, бджоли через нього вибратися не можуть, також він використовуєтся при перевезенні бджіл.

Застосовується в погану, але не холодну погоду. Другий закриває вулик наглухо. Застосовується, коли мороз і вітер.

В цьому випадку краще не ризикувати родиною. Третій режим повністю відкриває комахою вхід, це стандартне положення (дивіться фото).

Останній режим дозволяє зменшити розмір вічка в вулику, тобто обмежити кількість бджіл, які покидають і залітають у вулик.

У ряді випадків це дуже допомагає. Але радять застосовувати цей режим тільки в тому випадку, якщо ви досвідчений пасічник.

Бо якщо загороджувач буде постійно перебувати в такому положенні, – сім’я в лежаку може ослабнути і зменшитися.

Схожі записи: