СОНАТА, музична композиція для одного або кількох інструментів. У класичному розумінні термін відноситься до твору для фортепіано соло або для струнного чи духовного інструменту з фортепіано, що складається з кількох самостійних частин.
Соната – це жанр інструментальної музики, що складається для камерного складу інструментів та фортепіано. Симфонія – це музичний твір для оркестру, він пишеться для великого оркестру змішаного складу (симфонічного).
Сонатіна (соната без розробки) – різновид сонатної форми, в якій відсутня розробка, і яка застосовується в типових для сонатної форми умовах (наприклад, у перших частинах циклу).
Сонатна форма застосовується переважно у перших частинах сонатно-симфонічних циклів (цей тип форми прийнято називати формою сонатного allegro, завдяки стійкому жанру швидкої першої частини у композиторів-класиків), рідше – у фіналах та повільних частинах.