Поїдання сірників може спричинити біль у шлунку, животі, блювоту та діарею. Ці симптоми виникають внаслідок вживання фосфору та сірки, які, до речі, є основними інгредієнтами у складі щурячої отрути.
Головка являє собою суспензію порошкоподібних речовин у розчині клею. До числа порошкоподібних речовин входять окислювачі – бертолетова сіль і калієвий хромпік, що віддають кисень при високій температурі, ця температура дещо знижена добавкою каталізатора – піролюзиту (MnO2).
Діти, які люблять обгризати голівки сірників, можуть так компенсувати нестачу сірки чи фосфору, любителі солоного – калію та натрію, а якщо несподіваний інтерес проявляється до кислих продуктів – можливо, це від нестачі вітаміну С.
Сучасні сірники бувають двох видів: “кухонні”, що запалюються під час тертя об будь-яку поверхню, та “безпечні”, що запалюються під час тертя об поверхню зі спеціальним покриттям (наприклад, сірникової коробки).