Перший персональний комп’ютер розробили у гаражі
3 січня 1977 року винахідники Стів Джобс та Стів Возняк розпочали продаж одного із перших персональних комп’ютерів Apple I. Зробили його у гаражі Джобсів.
В 70-х роках більшість обчислювальних машин створювали як суперкомп’ютери. Вони могли вести складні математичні функції та служити багатьом державним відомствам. Ніхто не задумувався про створення машини, яка здатна служити звичайній людині у неї вдома. Двоє молодих хлопців в місті Пало-Пальто в Каліфорнії в 1975 році почали працювати над створенням персонального комп’ютера. Перший прототип був створений на базі процесора “MOS Technology 6502”, пише сайт istpravda.
Возняк та Джобс почали шукати інвестиції для подальшої розробки проекту. Початковий капітал складав близько 1300$. Для цього Джобс продав власну машину Volkswagen. Перша офіційна презентація відбулася в квітні 1977 року. Невдовзі був підписаний контракт з власником комп’ютерної крамниці Паулом Тіррелом. Продавець погодився на поставку 50 Apple I, які мали продаватися за ціною 666,66$. Розробників почали звинувачувати у використанні “сатанинського числа”, і скоро ціну довелося округлити. З кінця 70-х і початку 80-х років було продано близько 5 млн копій продукції фірми Apple.
110 років тому народився винахідник Джон Вільям Моклі. Саме він 1946 року спільно з Преспером Еккертом створив перший електронний універсальний комп’ютер “Еніак”. Його виготовили на замовлення лабораторії балістичних досліджень армії США для розрахунку таблиць артилерійської стрільби. Gazeta.ua зібрала 8 цікавих фактів про “Еніак”.
Перше місце в рейтингу ТОП500. Lenovo лідирує за кількістю суперкомп’ютерів
Компанія Lenovo очолила список виробників суперкомп’ютерів, створивши 173 системи з рейтингу ТОП500.
П’ятірка лідерів, зазначена в 53-му виданні ТОП500, має такий вигляд: Китай (219 суперкомп’ютерів), США (116), Японія (29), Франція (19), Великобританія (18). Порівняно з попередніми показниками, за пів року компанія Lenovo поліпшила свою частку більш ніж на 11%, що становить 34,6% від загальної кількості суперкомп’ютерів у світі.
Довідка Lenovo. Суперкомп’ютери — це «титани» комп’ютерної індустрії, створені для обчислень планетарного масштабу. Серед їхніх завдань — розробка кліматичних моделей, розрахунок процесів усередині атомного ядра, розшифровка ДНК, створення штучного інтелекту та інші складні завдання, що потребують колосальної продуктивності та здатності оперувати величезною кількістю даних у реальному часі.
Кожен суперкомп’ютер — унікальна система. Досить часто однакові за призначенням комплектуючі від одного не підходять іншому. Це спричинене унікальністю з’єднань і особливостями налаштування керування. Завдяки цьому суперкомп’ютери мають високу швидкість обчислень, випереджаючи кращі сервери в сотні разів. Час роботи суперкомп’ютерів розписано щосекундно. Провідні дослідницькі центри та університети світу змагаються за використання їхньої обчислювальної потужності у своїх експериментах.
ТОП500. Історія та досягнення
Перша версія рейтингу була видана на конференції в Німеччині у червні 1993 року. Через пів року, в листопаді 1993 року, автори вирішили переглянути список, щоб побачити, як змінюються показники. Так була започаткована традиція оновлювати рейтинг двічі на рік. На сьогодні кожне видання ТОП500 є очікуваною та значною подією в галузі технологій.
У 2019 році — вперше за 26-річну історію списку — видання повідомило, що всі 500 систем рейтингу мають продуктивність більше одного петафлопс (одиниця з 16 нулями) за результатами тестування LINPACK (HPL). До того ж найнижча позначка в списку стартує від 1,022 петафлопс.
За показниками продуктивності в рейтингу лідирує США. Американські суперкомп’ютери складають 38,4% від загальної потужності систем ТОП500. Друге місце з вагою сумарної продуктивності 29,9% посідає Китай. Третє місце дісталося Японії (7,5%).
Перша десятка рейтингу
За півроку тут з’явилися два новачки-суперкомп’ютера, один із яких — це модернізація вже існуючої системи, потужність якої зросла.
Перші дві позиції в рейтингу зберігають два суперкомп’ютера Summit і Sierra (їхня частка становить 15,6%). Вони розташовані в наукових установах при Міністерстві енергетики США: Ок-Ріджській національній лабораторії (ORNL) в Теннессі та Ліверморській національній лабораторії ім. Лоуренса в Каліфорнії. Обидва пристрої отримують обчислювальну потужність від центральних процесорів Power 9 і графічних процесорів NVIDIA V100. Система Summit дещо поліпшила свій результат з тестування HPL, у порівнянні з показником піврічної давнини, і досягла рекордних 148,6 петафлопсів. Система Sierra впевнено утримує другу сходинку з показником 94,6 петафлопса.
Третє місце займає система Sunway TaihuLight, розроблена Китайським національним науковим центром паралельної обчислювальної техніки та технологій (NRCPC) і встановлена в Національному центрі суперкомп’ютерів у м.Усі. Її продуктивність становить 93,0 петафлопси. Продуктивність системи забезпечують більш ніж 10 мільйонів ядер процесорів SW26010.
На четвертій сходинці — суперкомп’ютер Tianhe-2A (Milky Way-2A), який розроблено в Китайському національному університеті оборонних технологій (NUDT) й впроваджено в Національному суперкомп’ютерному центрі в Гуанчжоу. Система використовує комбінацію процесорів Intel Xeon та Matrix-2000 і досягає продуктивності 61.4 петафлопс.
Frontera, єдиний новий суперкомп’ютер першої десятки, посів п’яту позицію в списку з показником 23,5 петафлопси. Його встановлено в Техаському центрі передових обчислень при Техаському університеті.
Номер шість — суперкомп’ютер Piz Daint на базі Cray XC50, встановлений у Швейцарському національному суперкомп’ютерному центрі в Лугано. Систему оснащено центральними процесорами Intel Xeon і графічними процесорами NVIDIA P100. Piz Daint залишається найпотужнішим суперкомп’ютером Європи.
Trinity, система на базі Cray XC40, підвищила продуктивність до 20,2 петафлопсів і зайняла сьоме місце в ТОП500. Суперкомп’ютер впроваджено в Лос-Аламоській національній лабораторії та Сандійських національних лабораторіях у США. Він оснащений процесорами Intel Xeon та Xeon Phi.
На восьмій позиції — AI Bridging Cloud Infrastructure (ABCI), що використовується в Національному інституті передової промислової науки й техніки (AIST) в Японії. Її продуктивність становить 16,9 петафлопсів. Система на базі Fujitsu обладнана процесорами Intel Xeon Gold та графічними процесорами NVIDIA Tesla V100.
Суперкомп’ютер SuperMUC-NG посідає дев’яту сходинку з показником 19,5 петафлопсів. Він встановлений в Лейбніцькому центрі суперкомп’ютерів у німецькому місті Гархінг-бай-Мюнхен. Система на базі Lenovo реалізована за допомогою процесорів Intel Platinum Xeon і архітектури Omni-Path.
Десятку найпотужніших комп’ютерів світу закриває модернізована система Lassen. Її продуктивність збільшили з 15,4 до 18,2 петафлопсів. Вона встановлена в Ліверморській національній лабораторії в США. Lassen є аналогом системи Sierra і має таку ж архітектуру: центральний процесор IBM Power 9 і графічний процесор NVIDIA V100.
«Зелений» ТОП500
Як і у листопаді 2018 року, найбільш енергоефективним визнаний суперкомп’ютер Shoubu system B з показником 17,6 гігафлопсів на ват.
Система DGX SaturnV Volta від NVIDIA утримує друге місце з результатом 15,1 гігафлопсів на ват.
За нею слідують Summit — 14,7 гігафлопсів на ват, AI Bridging Cloud Infrastructure (ABCI) — 14,4 гігафлопсів на ват. Кластер MareNostrum P9 CTE покращив свій результат відповідно даних минулого року та посів п’яту позицію з показником 14,1 гігафлопсів на ват.
Загалом, середня енергоефективність систем у списку Green500 покращилася з 3,0 гігафлопси на ват пів року тому до 3,2 гігафлопси сьогодні.
Intel та NVIDIA — лідери з виробництва процесорів
Як виробник процесорів компанія Intel утримує лідерські позиції у списку ТОП500. Чіпами її виробництва обладнані 95,6% всіх систем рейтингу. Процесори IBM Power знаходяться в семи суперкомп’ютерах, процесори AMD — у трьох. Одна система, Astra, працює на процесорах Arm.
133 суперкомп’ютерів рейтингу своєю продуктивністю зобов’язані прискорювачам або співпроцесорам. 122 з них використовують графічні процесори NVIDIA, половина з котрих (62) обладнані новітніми процесорами Volta, а решта (60) — процесорами, заснованими на технологіях Pascal і Kepler.
Половина всіх систем використовує Ethernet
Найпопулярнішим каналом зв’язку є Ethernet: мережу використовують 54,2% систем ТОП500. За ним слідує шина InfiniBand, що входить до 25% суперкомп’ютерів. На третій і четвертій позиціях — кастомні канали зв’язку (10,8%) та засоби з’єднання Omni-Path (9,8%).
Однак, якщо розглядати тільки 50 найшвидших суперкомп’ютерів списку, розподіл виглядає інакше. 40% систем використовують кастомні канали, 38% — InfiniBand, 10% — Omni-Path і лише 2% (тобто одна система) — Ethernet.
Наскільки сильно компанія Lenovo зміцнить свої позиції у світі суперкомп’ютерів, і які ще зміни представить ТОП500 — про це дізнаємося в 2020 році. Читайте блог Lenovo.UA, щоб бути в курсі подій у світі інновацій.