МРТ дає двох-тривимірне графічне зображення хребта, прилеглих м’язів. Сканування показує стан дисків, структури спинного мозку, нервові закінчення, хрящову, м’яку тканини. Обидва методи результативні, але кісткові патології краще визначати за допомогою рентгена, захворювання м’яких тканин – МРТ.
Рентгенографія хребта дає змогу оцінити особливості структури кісткової тканини хребців, товщину і щільність її коркового шару, виявити ознаки остеопорозу, пухлинних змін, ураження суглобових поверхонь, деструктивно-дистрофічні та метаболічні зміни.
У більшості випадків за підозри на остеохондроз фахівці скеровують пацієнтів на МРТ, оскільки дане дослідження дає більш детальну інформацію про стан хребта, порівняно з УЗД і рентгенографією. Магнітно-резонансна томографія показує кісткові та м’які тканини завдяки нешкідливому магнітному полю.
Основні відмінності МРТ від рентгена такі: Томограф дає змогу отримати знімок у будь-якій площині. Також МРТ вирізняється можливістю після перетворити знімки в тривимірну модель. МРТ діагностика нешкідлива для людського організму, тоді як рентгенологічний метод дає серйозне променеве навантаження.