Сонник

Виявляти сенс сновидінь за допомогою сонників людство навчилося дуже давно, ще з античних століть, але дана тема все ще актуальна в нашому часі. Народ незмінно відчуває інтерес, коли замислюється про своє майбутнє, бо як передбачення майбутніх подій, на думку багатьох, це явний шлях до успіху і успіху. Наш сонник онлайн допоможе Вам знайти дорогу серед мрій в реальність.

Тлумачення снів

Тлумачення сновидінь, застосовуючи сонник — це один з особливо популярних способів пролити промінь світла на своє майбутнє. Щоб правильно тлумачити сни, потрібно знати, що означають конкретні символи для тебе.

Розглянемо випадок. Вам сниться, як ви сидите в кріслі, раптово щось обвивається навколо вашого тіла, і ви чуєте потріскування. В ту ж секунду Ви бачите гримучу змію!

Ви боїтеся змій або любите їх? Якщо боїтеся — це знак почуття жаху і страху, або зіткнення віч-на-віч зі страхом.

З іншого боку, якщо змії Вам подобаються, сенс сну стане іншим. Може бути, це уявлення відваги і сміливості. Може бути, змія уві сні нагадує вам про покійного домашнього улюбленця, і Вам приємно її бачити.

Почуття, яке ви відчуваєте під час сну, найкраще виражає його сенс. Важливо визначити, що Ви відчували. Іноді складно розшифрувати кожен окремий символ, але знати враження, почуття і емоцію в тлумаченні сну — це найголовніше. Чи були Ви сумні, злі, приголомшені, пригнічені, вражені, перелякані, задоволені, оптимістичні? Один лише цей факт може послужити тлумаченням.

Словник української мови

1. Фізіологічний стан спокою організму людини і тварини, що настає періодично і супроводиться повною або частковою втратою свідомості й ослабленням ряду фізіологічних процесів. Сон — це внутрішнє гальмування, що виникає в корі великих півкуль головного мозку і є активним нервовим процесом, який захищає нервові клітини від перенавантаження (Знання та праця, 3, 1968, 28) ; При світлі воскової свічки.. вони взялися до роботи і так захопилися, що забули про втому та сон (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 354) ; Шура, здригаючись, спала тривожним сном (Олесь Гончар, III, 1959, 191) ; — Поспи, дочко, сон усі хвороби лікує. (Микола Зарудний, На білому світі, 1967, 283) ; * Образно. Сон, влетівши до хати, бере Харитю під своє крило (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 16) ;
// Те саме, що спання. Мати, вся ще у білім, схилялась над ним припухлим од сну лицем (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 374) ; Влаштовуватись делегатам на сон довелося в темряві (Олесь Гончар, II, 1959, 183) ;
// Те саме, що сплячка 1. Зимовий сон ведмедя;
// спец. Стан рослини, при якому проходить зміна в положенні листя або пелюсток квітки під впливом зміни освітлення і температури;
// Зимове завмирання рослин. Дерева прокинулися від зимового сну;
// перен. Стан повного спокою, тиша в природі і т. ін. Уночі не спимо всі, а вулиця, село у сні, і всюди тихо (Марко Вовчок, I, 1955, 242) ; Настала ніч, хороша літня українська ніч, коли вітрець замирає, спека спада, холодок та сон сповиває землю (Панас Мирний, I, 1954, 62) .
Зі (зо) сну — тільки що прокинувшись або не зовсім прокинувшись; спросоння. Кайдашиха знову зо сну охала на печі й встала тоді, як надворі зовсім розвиднілось (Нечуй-Левицький, II, 1956, 283) ; Жінка спустила з постелі ноги. і смачно, трохи хрипло зо сну, оповідала, що їй снилось (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 283) ; — Чого ви мене так пізно збудили? — запитав він хрипким зі сну голосом (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 7) ; Крізь (через) сон — не зовсім заснувши або не зовсім прокинувшись. Біля острова лунко викинувся сом і перелякано, крізь сон, заячали лебеді (Михайло Стельмах, I, 1962, 455) ; Ото раз вночі.. чую я через сон, щось затупотіло під хатою, неначе приїхало на коні (Нечуй-Левицький, III, 1956, 275) ; На сон грядущий див. грядущий; Пробуджуватися (пробудитися, прокидатися, прокинутися) від (од, зі) сну — переставати спати; Уві (вві) сні — під час спання. Раптом дівчина, стріпнувшись, починає голосно говорити уві сні (Олесь Гончар, III, 1959, 321) .
▲ Гіпнопедичний сон — психофізіологічний стан спокою організму, при якому в пам’ять людини вводиться і закріплюється в ній певна інформація. Гіпнопедію однаковою мірою не можна визнати ні гіпнотичним, ні природним сном. Це цілком особливий психофізіологічний стан, який слід так і назвати — гіпнопедичним сном (Знання та праця, 5, 1966, 7) ; Летаргійний (летаргічний) сон див. летаргійний.
▲ Богатирський сон див. богатирський; Вганяє в сон кого; Сон налягає (наліг, найшов і т. ін. ) на кого; Сон приходить (прийшов) до кого — хочеться спати кому-небудь. Вже на мене сон налягав, а його нема (Нечуй-Левицький, III, 1956, 280) ; І от на Уляну найшов сон (Олександр Довженко, I, 1958, 354) ; Тільки й відпочивав [Данило] уві сні. Але й сон приходив ненадовго (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 598) ; Вибиватися (вибитися) зі сну — переставати нормально спати. — Пілотку я заховав у кишеню, бо їду й дрімаю. Так і дивись, що загублю. — Вибились люди зі сну. А маршеві кінця не видно (Олесь Гончар, III, 1959, 76) ; Відганяти (відігнати, проганяти, прогнати, розганяти, розігнати і т. ін. ) сон — не давати заснути. Перед його очима манячіла чудова рівна Тодозина постать, неначе яке диво, котре одганяло сон од його очей (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 106) ; Щоб прогнати сон, що навалювався на нього теплою хвилею. хлопець бродив по світлиці (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 470) ; Стручисі не спалося.. Думки всякі розганяли сон (Борис Грінченко, II, 1963, 299) ; Впадати в сон — засинати. Фелікс дивився і примічав; часом він впадав у сон, і йому все снилося, як вони йшли Львівською на Лук’янівку (Юрій Яновський, II, 1954, 36) ; Заснути вічним сном див. засипати 2; Камінний сон — те саме, що Кам’яний сон (див. кам’яний). На ранок, як співали треті півні, Зникав той «перелесник», а дівчина Уквітчана, убрана засипала Камінним сном (Леся Українка, I, 1951, 131) ; Кам’яний сон див. кам’яний; Клонить на сон ; Сон клонить див. клонити; Мертвецький сон див. мертвецький; Мертвий сон див. мертвий; Морить (морило) на сон ; Сон морить (морив) див. морити; На сон знемагати див. знемагати; Не береться (брався) сон див. братися; Неначе (мов, немов і т. ін. ) від (од, зі) сну прокинутися (пробудитися і т. ін. ) — вийти із стану глибокої задуми, забуття. Баба Зінька опам’яталась, неначе прокинулась од сну. Вона поскладала в скриню порозкидане убрання, зачинила й замкнула скриню (Нечуй-Левицький, VI, 1966, 408) ; Неначе (мов, немов і т. ін. ) крізь сон (уві сні) бачити (чути і т. ін. ) — неясно, невиразно, нечітко бачити (чути і т. ін.). Єремія слухав неначе крізь сон і не зводив очей з пана Дзеньковського (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 212) ; «Чи чуєш ти, Катерино? Біжи зустрічати! Уже прийшов! Біжи швидше! Швидше веди в хату. Слава тобі, христе-боже! Насилу діждала!» І Отче наш тихо-тихо, Мов крізь сон, читала (Тарас Шевченко, I, 1963, 321) ; Спочатку, в глибині саду, Гнат, мов крізь сон, чув якісь неясні звуки (Михайло Стельмах, II, 1962, 347) ; Неначе (наче, як і т. ін. ) у (в) сні ходити (жити і т. ін. ): а) бути заглибленим у свої мрії, переживання і т. ін., не бачити, не помічати навколишнього. Я по Сумській іду, в провулок ліворуч, немов у сні звертаю (Володимир Сосюра, II, 1958, 476) ; б) бути у стані, близькому до непритомності. Знесилившись від втрати крові, він ішов наче в сні, ледве переставляючи ноги (Леонід Первомайський, Дикий мед, 1963, 255) ; Ні (і) сном ні (і) духом не знати (не відати і т. ін. ) див. дух; Ні сну, ні відпочинку див. відпочинок; Оберігати сон див. оберігати; Перебивати (перебити) сон — невчасно будити. Василько спросоння позіхав. Йому перебили сон (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 302) ; Перший сон — час безпосередньо після засинання. Устав туман.. І холодком прогнав мій перший сон (Микола Зеров, Вибр., 1966, 44) ; Потягнуло (потягло) на сон (до сну) див. потягти; Свинцевий сон див. свинцевий; Смертельний (смертний) сон див. смертельний, смертний; Сном-духом не знати (не відати і т. ін. ) — те саме, що Ні (і) сном ні (і) духом не знати (не відати і т. ін.). (див. дух). — Сном-духом не знаємо, — виправдувався бригадир. — Самі ламаємо голову: хто б міг? (Олесь Гончар, Південь, 1951, 133) ; Сном знемогтися див. знемагатися; Солодкий сон див. солодкий; Сон [десь] тікає (тікав, утік і т. ін. ) від кого; Сон злітає (злітав і т. ін. ) з очей у кого — не може заснути хто-небудь. Тарас Григорович усе думав, думав про минуле, і сон тікав від нього (Зінаїда Тулуб, В степу. 1964, 131) ; Нимидора не спала: сон десь далеко утік од неї (Нечуй-Левицький, II, 1956, 177) ; Сизий серпанок зоряної ночі покрив сушу й море.. У таку ніч сон злітав з Фчей, а мрії полонили розум і серце (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 14) ; Сон зміг (зборов і т. ін. ) кого — заснув хтось. Я незчулась, як впала на лаву, як і сон мене зміг. (Нечуй-Левицький, III, 1956, 286) ; Знову зостався Петрусь сам; знову сльози, молитви. аж поки не зборов його сон (Панас Мирний, I, 1954, 332) ; Сон зморить (зморив) див. зморювати; Сон знемагає (знеміг) див. знемагати; Сон на очі не йде див. око; Сон [не] бере (брав) див. брати; Сон не пристає (не приставав) див. приставати; Сон не приступає див. приступати; Сон [не] узяв див. узяти; Спати важким сном див. спати; Спати вічним (гробовим і т. ін. ) сном див. спати; Спати (засипати) сном праведника (праведників, праведних і т. ін. ) див. праведник, праведний; Твердий ( рідка товстий, товстенький) сон — міцний, непробудний сон. Коли ж тепер забула [Варвара] про зневагу, то заснула.. таким твердим сном, що хоч гармати коти, то не добудишся (Лесь Мартович, Тв., 1954, 319) ; Голодуха не відповів. Очі йому склепилися, він упав з коня і заснув твердим сном (Олександр Довженко, I, 1958, 253) ; Скільки-то разів, як гасили світло і хазяїн з хазяйкою спокійненько засипали й товстим сном спали, потомленому, побитому наймиту малому снилося, що усі ті птиці рябопері зірвалися з стін (Марко Вовчок, I, 1955, 297) ; Тонкий (тоненький) сон — неміцний, тривожний сон. Швидко й світло згасло; поснули панни тонким, чуйним сном (Нечуй-Левицький, I, 1956, 142) ; Лежить [Даринка] і чує крізь тоненький сон, як недалеко біля неї Лиска щипає траву (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 265) ; Хилить (хилило) на сон (до сну) ; Сон хилить див. хилити; Царство сну див. царство.

2. Те, що сниться; сновидіння. Отакий-то на чужині Сон мені приснився! Ніби знову я на волю, На світ народився (Тарас Шевченко, II, 1963, 45) ; — А раз приснилось, — признався далі Павло. — начебто я особисто звільнив увесь світ від ярма капіталізму. — Ніхто не посміхнувся, почувши сон Павла (Олександр Довженко, I, 1958, 187) ; Батька свого Данько пам’ятав мало, але часто бачить його в снах (Олесь Гончар, I, 1959, 7) ; * У порівняннях. Час летів, немов на крилах, І, мов сон, життя минало (Леся Українка, I, 1951, 374) ; Хмарка пливе кучерява, тихо, як сон, розтає (Володимир Сосюра, II, 1958, 30) ;
// перен. Те, про що мріє людина; мрія. Нині всі його Надії й сни сповнились; та, котру Він полюбив, його взаїмно [взаємне] любить І гідна щирої любові (Іван Франко, XIII, 1954, 201) ; Спокій тих, що вірять нам, Ми берегти клялися ревно. Ну, що ж, не збутись нашим снам, Хоч і жалітимем напевно! (Любомир Дмитерко, В обіймах сонця, 1958, 62) ; Тінь і слід — і дружба, і кохання, І вигнання, й пориви, і сни? Та невже було це дожидання Зовсім неможливої весни? (Максим Рильський, II, 1960, 110) ;
// перен. Те, що сприймається як нереальне, примарне, оманливе; протилежне дійсність . Хвилі гойдають Рустема. скачуть, як в танці, зорі ростуть, зникають. так чудно, так давно. Чи сон — чи дійсність? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 154) ; У неї ласкаве волосся і свіжі й радісні вуста. Немов під ноги квіти стеле і очі п’є йому до дна. Вона — не сон, вона Ягелла — дочка магната Рудзяна (Володимир Сосюра, I, 1957, 349) .
Золотий сон : а) приємне сновидіння, що дає відчуття щастя, насолоди. Заснувши, Софія потопала у золотих снах (Леся Українка, III, 1952, 503) ; Невже вона справді з години на годину може бути тут? Іноді Чернишеві це здавалось малоймовірним, як виблиск золотого сну (Олесь Гончар, III, 1959, 391) ; б) мрія про щастя, радість. В самоті, гризоті Давні сни золоті Розійшлись. Наче дим по лугах (Іван Франко, XIII, 1954, 82) ; Приємних снів! — побажання доброго відпочинку тому, хто збирається спати; добраніч. Він накинув наопашки кожушок, начепив на голову кубанку і вийшов з хати.. — Приємних снів. — крикнув, закриваючи двері (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 165) .
▲ І (й) в (ві, вві) сні не снилося (не сниться) див. снитися; І (й, навіть) уві (у) сні не присниться (не приснилось [би], приснитись не могло) див. приснитися; Сон наяву див. наяву; Сон рябої кобили див. кобила; Сон у руку див. рука; [Спати] і в (уві) сні бачити — дуже прагнути чогось. Антон аж труситься Пожитька з земельного комітету зіпхнути. Щоб — самому. Спить — і в сні бачить себе на його місці (Андрій Головко, А. Гармаш, 1971, 387) ; Як страшний (лихий і т. ін. ) сон — про щось погане, неприємне, в існування чого важко повірити, що не можна пояснити.

СОН 2, сону, чол. (Pulsatilla, Adans.). Лікарська рослина родини жовтцевих з великими ліловими квітками. Уся зелена степова скатерть.. була ніби заткана квітками: червоними купами смілки, синіми дзвониками, жовтими степовими тюльпанами, фіолетовим соном (Нечуй-Левицький, I, 1956, 408) ; Всі дівчата.. почали чіпляти на пагінці хто букетик фіалок, хто дзвоники сону, хто барвистої заполочі чи й паперову квітку (Юрій Смолич, Мир. 1958, 26) ; Там, де недавно лежав ще сніг, цвітуть уже ніжні проліски та волохатий сон (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 24) .
▲ Вовчий сон див. вовчий.