Техніки аналізу

Конусом (прямим круговим конусом) називається тіло, що складається з кола (основи конуса), точки, яка не лежить у площині цього кола (вершини конуса), і всіх відрізків, які з’єднують вершину конуса з точками основи.

Вершиною конуса називається точка перетину всіх його твірних. Утвірна конуса – це лінія перетину поверхні конуса з площиною, у якій лежить його вісь. Вісь конуса – це перпендикуляр, що опускається на площину його основи з самої верхньої точки.

cōnus, від ін.-грец. κώνος – “соснова шишка”) – поверхня, утворена в просторі множиною променів (твірних конуса), що сполучають усі точки деякої плоскої кривої (напрямної конуса) з даною точкою простору (вершиною конуса).