Займенник (лат. pronomen) – самостійна частина мови, яка вказує на предмети, ознаки, кількість, але не називає їх, тобто замінює іменник, прикметник та числівник.
Займенник – Це частина мови, яка вказує на предмет, ознаки та кількості, але не називає їх. Я, ти, він, вона – разом з цілою країною. (= Я, ти, він, вона разом ціла країна.) Це моя книга, а це твій зошит.
Займенник – Самостійна частина мови, яка вказує на предмети, ознаки, кількості, але не називає їх. Відмінювання – це зміна слів за відмінками та числами.
Займенник – Самостійна частина мови, слова якої вказують на предмети, але не називають їх. Особисті займенники називаються так тому, що вони можуть мати особу. Займенники я, ми ставляться до першої особи, ти, ви – до другої особи, він, вона, вона, вони – до третьої особи.