Уявлення про внутрішню будову Землі ґрунтуються на топографічних, батиметричних та гравіметричних даних, спостереженнях гірських порід в оголеннях, зразках, піднятих на поверхню з великих глибин внаслідок вулканічної активності, аналізі сейсмічних хвиль, що проходять крізь Землю, та експериментах …
У 1906 році британський геолог Річард Діксон Олдхем відкрив за допомогою зовнішнє хвилі стиснення. ядро Землі. В 1936 датський геофізик, сейсмолог Інге Леманн відкрила внутрішнє ядро Землі на основі вивчення поширення сейсмічних хвиль від землетрусів у південній частині Тихого океану.
Планета Земля складається із трьох основних шарів: земної кори, мантії та ядра. Можна порівняти земну кулю із яйцем. Тоді яєчна шкаралупа являтиме собою земну кору, яєчний білок — мантію, а жовток — ядро. Верхня частина Землі носить назву літосфера (у перекладі з грецької «кам'яна куля»).
Ядро Землі – Центральна, найглибша частина планети Земля, геосфера, що знаходиться під мантією Землі і, імовірно, що складається з залізо-нікелевого сплаву з домішкою інших сидерофільних елементів. Глибина залягання – 2900 км.