Для одержання позики працівнику слід звернутися до адміністрації підприємства із заявою, в якій чітко зазначається сума позики, її мета та строк повернення. На підставі поданої заяви адміністрація приймає рішення про надання позики і укладає з працівником договір.
Договір позички – домовленість двох сторін, за якою одна сторона (позичкодавець) безоплатно передає або зобов'язується передати другій стороні (користувачеві) річ для користування протягом встановленого строку.
У документі має бути зазначено: дані про особу, яка отримує кошти і дає кошти, сума коштів, кінцевий термін виконання зобов'язання, вказівку того, що гроші, отримані саме в якості завдатку і передані в забезпечення виконання договору (угоди), дата складення такого документу та підписи двох сторін.
В Цивільному кодексі України зазначено, що договір позики укладається в письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, – незалежно від суми (ч. 1 ст. 1047 ЦК України).
По-перше, стороною договору позики може бути будь-яка фізична або юридична особа, що має необхідний обсяг цивільної дієздатності; фінансові ж послуги надаються фінансовими установами, а також, якщо це прямо передбачено законом, фізичними особами – суб'єктами підприємницької діяльності.
Відмінності між ними головним чином полягають у тому, що кредитором по кредитному договору виступають банки та інші фінансові установи, а в якості позикодавця по договору позики можуть виступати будь-які фізичні та юридичні особи.
Як відображати позику в бухобліку, залежить від строку її погашення. Позики, видані на строк до 12 місяців, відображайте у складі поточної дебіторської заборгованостіна субрахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» (П(С)БО 10 «Дебіторська заборгованість»). До субрахунку 377 …