Гепати́т C (також — вірусний гепатит С) — інфекційне захворювання, яке спричинює вірус гепатиту C (HCV) і уражає як печінку, так й інші внутрішні органи та тканини лімфоїдного та нелімфоїдного походження (зокрема, кістковий мозок, щитоподібну залозу тощо) — так звана позапечінкова локалізація вірусу.
Гострий гепатит діагностується шляхом ідентифікації в сироватці крові пацієнта антитіл класу IgM. Після перенесеного захворювання розвивається довічний імунітет, зумовлений функціонуванням антитіл класу IgG.
Референтні значення Не виявлено – РНК вірусу гепатиту С не виявлено або значення нижче за межу чутливості методу (50 МО/мл). < 150 МО/мл – РНК вірусу гепатиту С виявлено у концентрації нижче лінійного діапазону концентрацій. Від 150 до 3*10^4 МО/мл – РНК вірусу гепатиту С, низька віремія.
Щоб підтвердити або спростувати наявність гепатиту С, лікар призначає лабораторні аналізи: Аналіз крові на антитіла до ВГС – завдяки йому можна дізнатися, чи був присутній раніше вірус в організмі. При цьому антитіл може і не бути протягом 8-9 тижнів у хворих з гострою формою або при вродженому імунодефіциті.
Профілактика гепатиту Якщо у людини міцний імунітет, то у 90% випадків організм самостійно справляється з хворобою і відбувається ілюмінація вірусу. Гірша ситуація з гепатитом С. Якщо він потрапляє в організм, то є тільки 5-7% випадків, коли вірус може вийти з організму сам.
Тонкости расшифровки данных по гепатиту связаны с методом исследования. Качественный тест нужен, чтобы установить наличие или отсутствие …