Усі знають історію про те, як у XVI столітті офіцер А. Фрезьє привіз із завойованої іспанцями Південної Америки перші кущики місцевої суниці з дрібними плодами, після чого у французькому ботсаду їх нібито випадково запилив інший вид суниці – і, miracle!Jul 12, 2017
По-справжньому оцінили смакові якості ягоди європейці в XVIII столітті, коли відбулося мимовільне схрещування двох сортів суниці – віргінської та чилійської, і з’явилася полуниця або, як ми звикли її сьогодні називати, садова суниця.
А вираз "покористуватися щодо полунички" склався якраз у XVIII столітті й експлуатував саме цей омонім – fraise як "полуничка" у значенні "жіночий тісний комір". У перекладі на нашу сучасну мову це означало щось на кшталт "засадити під чокер".
Її історія налічує близько 2200 років. Є дані про те, що в Італії дика полуниця росла ще 234 року до н. е., і її цінні властивості у своїх працях описував Апулей. Садити її у своїх садах першими почали французи, і приблизно 1300 року цю ягоду почали широко культивувати в країнах Європи.