На сучасному етапі використовується декілька видів ГДК у повітрі: максимальна разова (ГДКм.р.), середньодобова (ГДКс.д.), для населених місць і концентрація для повітря робочої зони (ГДКр.з.). У разі відсутності значень ГДК для населених місць застосовуються орієнтовно безпечні рівні впливу (ОБРВ).
Грани́чно допусти́ма концентра́ція (ГДК, англ. TLK) — показник безпечного рівня вмісту шкідливих речовин у довкіллі, максимальна кількість шкідливої речовини в одиниці об'єму або маси у водному, повітряному чи ґрунтовому середовищах, що майже не впливає на здоров'я людини.
Гранично допустимий викид (далі – ГДВ) – науково-технічний норматив, встановлений при умові, що вміст забруднюючих речовин в приземному шарі атмосфери від джерела або їх сукупності, з урахуванням перспективи розвитку промислових підприємств, не перевищував би нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря: …
– 1-й – речовини надзвичайно небезпечні, ГДК менше 0,1 мг/м3 (свинець, ртуть, озон та ін.); – 2-й – речовини високонебезпечні, ГДК 0,1-1,0 мг/м3 (кислоти сірчана та соляна, хлор, фенол, їдкі луги та ін.); – 3-й – речовини помірно небезпечні, ГДК 1,1-10,0 мг/м3 (вінілацетат, толуол, ксилол, спирт метиловий та ін.);
Гранично допустима концентрація – це концентрація пилу, яка при щоденній (крім вихідних днів) роботі 8 годин, або при іншій тривалості робочого дня, але не більше 40 годин на тиждень, на протязі всього робочого стажу не може викликати захворювань або відхилень у стані здоров'я працюючих, що виявляються сучасними …
Гранично допустимий скид (ГДС) речовини – маса речовини у зворотній воді, що є максимально допустимою для відведення за встановленим режимом даного пункту водного об'єкта за одиницю часу.
Грани́чно допусти́ма концентра́ція (ГДК, англ. TLK) — показник безпечного рівня вмісту шкідливих речовин у довкіллі, максимальна кількість шкідливої речовини в одиниці об’єму або маси у водному, повітряному чи ґрунтовому середовищах, що майже не впливає на здоров’я людини. ГДК …