У творах Достоєвського пізніше з’являлися алюзії на деякі сюжети європейських авторів. Молодий письменник особливо любив Оноре де Бальзака. Літературна кар’єра Достоєвського почалася з перекладу його повісті “Євгенія Гранде”. Також він перекладав романи Ежена Сю та Жорж Санд, проте вони так і не були надруковані.
Джордж Гіссінг, письменник натураліст (1857-1903), виявляв неабиякий інтерес до творчості Толстого, Тургенєва, Достоєвського, і 1881 року він налагодив довгострокові літературні зв’язки з журналом “Вісник Європи”.
Дослідники життя і творчості Достоєвського називаються достоєвістами, достоєзнавцями або достоєвствознавцями. У XXI столітті виникло нове поняття – “неодостоєвскознавці”.
Достоєвському подобалася творчість Івана Гончарова. Він із задоволенням читав і всім рекомендував “Війну і мир” Льва Толстого. У родині письменника, як і в родині його батька, існувала традиція вечірніх читань. Твори російських і європейських класиків Достоєвський читав вголос дітям.