Як виростити лісові гриби в саду: три способи

Якщо у вашому саду ростуть берези, ялини, сосни, дуби чи інші листяні або хвойні дерева, можна сміливо пробувати вирощувати гриби, адже вони не ростуть без коріння дерев. Грибниця обплітає коріння, утворюючи мікоризу – симбіотичне співжиття гриба та рослини.

Найбільш сприятливий вік дерев для вирощування під ними мікоризних лісових грибів – від 10 до 30 років. Якщо у вас на ділянці росте стара береза, вирощуйте підберезники, підосичники. Якщо хвойні дерева – віддайте перевагу ялиновому рижику або ялиновій формі білого гриба. Лисички ростуть і з хвойними, і з листяними деревами, модриновий маслюк, відповідно назві, – тільки з модринами. Існує три найбільш популярні та ефективні способи посадки лісових грибів, про які ми і розповімо.

Переваги самостійного вирощування грибів:

• лісові гриби з «грядки» за смаком і ароматностю практично не відрізняються від грибів, зібраних в лісі;
• вирощуючи гриби у себе в саду, ви можете бути впевненими в їхній чистоті та безпечності;
• ви можете самостійно впливати на умови зростання грибів і не залежати від примх природи;
• вирощені в саду гриби не будуть так пошкоджуватися шкідниками і комахами, як лісові;
• менше часу на збирання, адже не потрібно їхати в ліс.

Оптимальний час для посадки грибів – період з травня по вересень. Висаджувати гриби в землю слід з настанням сутінків.

Грибна «розсада»

Найбільш простий спосіб розмноження грибів, найкраще таким способом сходять маслюки. Потрібно досить дрібно нарізати або пропустити через м’ясорубку дозрілі (старі) капелюшки грибів. Потім отриману субстанцію залити водою і настоювати добу. Тим часом під обраним деревом перекопайте землю і щедро її удобріть компостом. Полийте підготовлене місце грибним настоєм, а зверху присипайте листям. Періодично поливайте в суху погоду. Найкращим часом для такого способу посадки грибів вважаються кінець травня та початок червня, і вже за рік має вирости перший врожай.

Можна скористатися дещо інакшим способом: перебити шапки грибів у блендері, залити водою у співвідношенні 1:1, додати 2 ст. л. цукру та 1 ст. л. дріжджів. Усі компоненти подрібнити до однорідної маси та прибрати у темне місце на 2 тижні. Після цього 100 г грибної суміші розбавляють у 10 л води та поливають у тих місцях, де потрібні грядки з грибами.

Пересаджування грибниць

Там, де росли потрібні гриби, обережно викопують невеликі шматочки грибниці. У саду їх ретельно викладають в неглибокі ямки, прикривають підстилкою з перепрілого листя або хвої, злегка зволожують (але не поливають). Якщо погода стоїть суха, укриття періодично злегка оббризкують, щоб ґрунт внизу весь час був вологим. Шматочки грибниці висаджують по периметру крони на відстані 1,5-3 м від стовбура дерева.

Щоб грибниця прижилася, її корисно підгодовувати розчином цукру: 10 г цукру на 10 л води. Влітку стежте, щоб ґрунт залишалася злегка вологим. Періодично поливайте ділянку, особливо в період посухи. На зиму накривайте шаром опалого листя або мохом, навесні не забувайте їх прибирати.

Вирощування грибів з міцелію

Вирощування грибів з міцелію – один з найпопулярніших методів у грибників. На відміну від зібраного в диких умовах і заготовленого власноруч, він не буде вражений хворобами і шкідниками, тож буде відрізнятися відмінною життєздатністю.

Готовий міцелій і субстрат можна купити в садових магазинах. Попередньо потрібно підготувати ділянку та ґрунт. Виберіть місце в тіні дерев, де земля волога. На відстані 0,5 м від стовбура дерева зніміть верхній шар землі на глибину 0,5 см. Площу ямки розраховуйте заздалегідь, виходячи з кількості придбаного міцелію.

Підготуйте субстрат з потерті, тирси і листя. Покладіть його на дно ямки шаром приблизно 20 см, зверху присипайте ґрунтом (близько 10 см). Далі укладіть змішаний шар ґрунту і компосту, а зверху – перемішаний із землею міцелій. Розподіліть його вручну, рівномірно утрамбовуючи. Зверху присипте ґрунтом і полийте водою, засипте опалим листям. Потім ділянку необхідно регулярно поливати. Якщо висаджування міцелію пройде успішно, то урожай з’явиться вже в наступному році. Плодоносити така грибниця може від 2 до 5 років. У холодні зими не забувайте присипати грибниці компостом, а при необхідності накривати поліетиленом або руберойдом.

Більше корисних порад – у рубриках «Сад» і «Город»

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

• Новини Волині
• Новини Чернівців
• Новини Рівного
• Новини Закарпаття
• Новини Хмельницького
• Новини Тернополя
• Новини Івано-Франківська
• Сад
• Город
• Дім
• гриби

Тополина рядовка: опис і рецепти приготування

У вересні-жовтні в розпалі грибний сезон. Любителі спрямовуються в ліси і посадки на тихе полювання. У цей період масово йдуть різні види рядовок. Деякі грибники вважають за краще уникати їх, а даремно. Доброю їстівної різновидом цих грибів є Тополина рядовка.

• Ботанічний опис
• Калорійність
• Харчова цінність
• Коли і де росте рядовка Тополева
• Види і їх особливості
• Корисні властивості рядовки
• Можлива шкода
• Протипоказання
• Як вибрати при покупці
• Умови зберігання
• Як чистити тополину рядовку
• Особливості приготування
  • Рецепт-мариновані рядовки тополеві
  • Рецепт-засолювання рядовки тополевої
  • Рецепт-смажена рядовка Тополева
  • Підготовка і закладка субстрату з міцелієм
  • Грунт і добриво
  • Температурний режим
  • Вентиляція та освітлення
  • Зимівля

  Ботанічний опис

  Тополина рядовка є пластинчастим грибом, який росте на поверхні землі і відноситься до роду рядовок. Його ще називають подтопольнік, а його ботанічна назва — Tricholoma populinum . Цей гриб може мати жовті, сірі і червоні відтінки коричневих капелюшків, під їх шкіркою знаходиться грибна м’якоть червонуватого відтінку. У молодих грибочків вона опукла, а в міру зростання випрямляється і до старості має впадинку, досягає 18 сантиметрів. Краї у неї нерівні, невеликими хвилями, можуть мати тріщини. Молодий гриб має білі з блідим рожевим відтінком пластини, які з часом починають темніти і набувають червоно-коричневий колір з плямами рудих тонів. Ніжка у гриба-суцільна м’якоть, має форму циліндра і буває трохи розширена внизу. Зазвичай довжина ніжки 3-6 сантиметрів, але іноді може досягти і 12 сантиметрів. Звичайна товщина – 1-4 сантиметрів.

  М’якоть у цього гриба м’ясиста, білого кольору, трохи солодкувата на смак, має трохи борошняний запах.

  чи знаєте ви? гриби вміють засмагати: якщо їм достатньо сонця, то вони можуть, як і люди, виробляти вітамін D. від цього залежить і колір капелюшка.

  Калорійність

  Тополина рядовка, як і всі різновиди цього гриба, мають досить низькою калорійністю — 20,2 ккал на 100 грамів.

  Харчова цінність

  В 100 грамах тополиной рядовки знаходиться:

  • Білків-2,4 г;
  • Вуглеводів-1,8 г;
  • Жирів-0,83 г.

  Ці гриби містять вітаміни групи В, РР, деяку кількість вітамінів з, D і до, досить багато калію, фосфору, селену, міді та інші мінерали.

  Коли і де росте рядовка Тополева

  Подтопольнік можна зустріти в помірному кліматі Євразії та Північної Америки, в будь-якій місцевості, в якій ростуть тополі. Адже він росте, як уже видно з назви, під ними або недалеко від них. У період листопада (серпень-листопад) він може зустрічатися великою групою в посадках, парках, тополиних гаях. Його не так легко виявити-він може лише злегка піднімати дерновий шар і його коричневу капелюшок не так легко помітити. Зате, якщо знайшли хоча б один подтопольнік, то поруч напевно є ще чимало інших.

  Види і їх особливості

  –>Рід грибів, до яких належить Тополина рядовка, налічує близько ста видів, але в Росії росте тільки 45 видів. Серед них є неїстівні і токсичні екземпляри. Рід рядовок отримав свою назву за те, що ці пластинчасті гриби ростуть групами і часто утворюють «відьмині кола».

  Чи знаєте ви? гриби не відносяться ні до тваринного, ні до рослинного світу. Вони утворюють окреме царство грибів. Їх склад за змістом білкових з’єднань схожий з тваринами, а по вуглеводах і мінералів — з рослинністю.

  Розглянемо їстівні види рядовок найбільш цікаві для грибників:

  • Сіра рядовка (штрихувата) . Хороший їстівний гриб, який ще називають серушкой і подсосновніком за те, що росте в соснових і змішаних лісах у вересні-листопаді. Колір капелюшка сірий, часто з оливковими або фіолетовими відтінками. На капелюшку проглядаються темні радіальні волокна. У сиру погоду вона слизова і до неї трохи клеїться лісове сміття;
  • Рядовка скупчена . Цей вид не пов’язаний з якимось певним деревом, росте в листяних і змішаних лісах і має брудний білий колір, а також сірі або сіро-коричневі кольори. У молодому віці схожий на подтопольнік. Зростає у вересні-листопаді і так скупчено, що плодові тіла іноді складно розділити. Капелюшок 4-10 см, м’якоть біла або сіруватих тонів, зі слабким запахом борошна;
  • Зеленушка . Має зеленувату капелюшок з жовтим відтінком, Жовті пластинки і білу, з часом жовтіючу м’якоть. Росте, в основному, в соснових лісах на піщаних грунтах, з вересня до листопадових заморозків;
  • Травневий гриб . Зростає зазвичай в травні — червні, колір капелюшка має спочатку кремовий, потім білуватий, а у старих грибів-охряний. М’якоть щільна, біла з борошняним запахом, пластинки кремові, капелюшок діаметром 4-6 см. росте на луках і галявинах, пасовищах, дрібнолісся;
  • Рядовка жовто-червона (червоніюча) . Має капелюшок розміром від 5 до 15 см оранжево-червоного кольору, покриту дрібними червоно-коричневими лусочками. Умовно-їстівний вид з жовтою гіркуватою м’якоттю. Росте зазвичай в сосні на неживій деревині, в липні – жовтні, і має запах гнилого дерева або кислуватий;
  • Рядовка жовто-бура . У неї капелюшок червоно-коричнева або жовто-коричнева з більш світлими краями, розміром від 3 до 15 см.цей їстівний гриб росте тільки близько беріз в липні-жовтні. Має білу або жовтувату м’якоть з борошняним запахом і гірким смаком;
  • Рядовка фіолетова . Капелюшок може досягати 20 см, але зазвичай має розмір від 6 до 15 см, яскравого фіолетового кольору, який з часом темніє, пластинки також фіолетових тонів. М’якоть м’ясиста світло-фіолетового кольору, який з часом переходить в вохряно-кремовий, з анісовим запахом, умовно їстівна. Росте в хвойних і змішаних лісах, на узліссях і галявинах, любить гниючу органіку.

  чи знаєте ви? у деяких грибах містяться речовини, тимчасово впливають на психіку людини. Це властивість використовували шамани при проведенні своїх ритуалів.

  Корисні властивості рядовки

  До складу рядовки входять речовини, позитивно впливають на роботу організму людини. Вона має такі корисні властивості:

  • Підвищує імунітет, виводить шлаки і токсини;
  • Знижує рівень холестерину, зміцнює судини;
  • Профілактика онкозахворювань;
  • Протизапальна, антибактеріальна та протимікробна дія;
  • Знижує кількість цукру в крові;
  • Позитивно впливає на функціонування центральної нервової системи.

  Містить мало калорій і відмінно впишеться в різні дієти, в тому числі для зниження ваги і холестерину.

  Можлива шкода

  При порушенні технології приготування багатьма видами рядовок можна отруїтися, і тоді з’являться головний біль, нудота, блювота і пронос. Переїдати правильно приготованого гриба теж не слід — він нелегко перетравлюється і може з’явитися тяжкість в шлунку і інші неприємні симптоми.

  Для того щоб уникнути неприємностей, краще збирати молоді не червиві екземпляри цих грибів, і віддавати перевагу саме їстівним, а не умовно-їстівним видам.

  Протипоказання

  Практично всі гриби важко перетравлюються організмом, і їх вживання слід обмежити в разі:

  • Панкреатиту;
  • Дисфункції жовчного міхура, холециститу;
  • Зниженої кислотності;
  • Інших хронічних захворювань шлунково-кишкового тракту.

  важливо! більшість педіатрів рекомендують вводити в дитяче меню гриби з семи років і починати з окультурених грибів — печериць і глив . Якщо є хоч якісь проблеми з роботою травної системи або інші проблеми зі здоров’ям, то починати вживання грибів краще відкласти до віку 10 років.

  Як вибрати при покупці

  В першу чергу, купувати такий гриб як рядовка Тополина потрібно у перевірених грибників, які на відмінно розбираються в грибах, і не збирають їх по узбіччях доріг. Ніжка у гриба повинна бути досить зрізана, щоб по ній можна було визначити, наскільки гриб вражений хробаками.

  Купувати потрібно свіжі, молоді і не дуже червиві екземпляри. У старого гриба в’ялий, підсохлий вид і ніжка не дуже добре прилягає до капелюшку. У молодих подтопольніков капелюшки опуклі і пластини з м’якоттю відрізняються білою м’якоттю, а в міру старіння вони стають червонувато-коричневими. Пластини у старих грибів більш розкриті, а у молодих щільніше прилягають один до одного. Понюхайте гриб-свіжий гриб цього виду має борошняний запах, а старі гриби пахнуть неприємно.

  Умови зберігання

  Свіжі гриби не можна зберігати — їх швидко з’їдають черв’яки. Такий гриб як подтопольнік потрібно по приходу додому відразу замочити в підсоленій воді — сіль сприятиме позбавленню від черв’яків і кращому очищенню грибів від землі і сміття.

  Морозити, консервувати, солити або готувати ці гриби потрібно тільки після попереднього замочування і відварювання.

  Як чистити тополину рядовку

  • Після збору переробляти гриби для подальшого використання слід відразу ж, щоб уникнути харчових отруєнь;
  • Обробляти краще суху рядовку, її не варто мити. Деякі грибники частина грибів примудряються почистити прямо під час збору;
  • Для чищення грибів бажано взяти ножик невеликих розмірів. З його допомогою простіше підчистити ніжки і капелюшки від бруду та іншого сміття. Для цієї мети знадобляться також жорстка губка і щіточка;
  • Потім гриби переміщують в підсолену воду. Ця процедура допоможе не тільки позбутися від черв’яків, але і не дати почорніти самим рядовка.

  важливо! плівку з капелюшків рядовок рекомендується зчищати — тоді вони менше гірчать і можна обійтися без замочування. Але якщо гриби сильно забруднені, все одно потрібно буде вимочити їх у воді з сіллю.

  Особливості приготування

  Рядовку тополину перед приготуванням потрібно обробити наступним чином:

  • Ретельно вимити від бруду, пилу;
  • Потім перемістити у велику ємність, залити прохолодною водою і вимочувати два-три дні. Цю процедуру потрібно провести для позбавлення від гіркоти;
  • Воду при вимочуванні потрібно періодично міняти-хоча б два рази на добу;
  • Коли капелюшки грибочків стануть пружними, і не будуть ламатися при натисканні пальцями, то можна приступати до подальшої обробки.

  Цей гриб для вживання в їжу можна смажити, тушкувати зі сметаною, солити, маринувати, консервувати. З тополиної рядовки існує багато рецептів приготування перших і других страв. Розглянемо найпопулярніші з них.

  Рецепт-мариновані рядовки тополеві

  Відмінний смак виходить у замаринованої рядовки.

  Інгредієнти

  Для маринування беруться такі інгредієнти з розрахунку на один літр маринаду:

  • Тополина рядовка;
  • Сіль звичайна — 2 столові ложки;
  • Цукровий пісок – 2 столові ложки;
  • Оцтова есенція-3 чайні ложки;
  • Лавровий лист, кріп за смаком;
  • Чорний перець горошком — 10 штук;
  • Гвоздика запашна-6 штук;
  • Вода для маринаду — 1 літр.

  Спосіб приготування

  Вимочені і добре вимиті гриби кидають в каструлю з водою, солять і кип’ятять близько 15 хвилин. Потім воду виливають і заливають нову, варять ще 45-50 хвилин. По закінченню часу переміщаємо гриби на друшляк. Одночасно готують маринад. Маринад роблять виходячи з пропорцій на 10-літрове відро грибів 1,5 літра. Для цього наливають воду, кидають сіль, цукор, приправи і варять 15 хвилин, в кінці додають оцтову есенцію.

  У той же час стерилізують попередньо вимиті содою банки і капронові кришки. Розміщують відварені гриби по банкам капелюшками вниз і заливають маринадом, поки не заповниться до краю. Після зверху надягають кришку, остуджують і поміщають в холодильник. Після закінчення місяця такі мариновані гриби готові.

  Рецепт-засолювання рядовки тополевої

  Засолювання грибів може здійснюватися як холодним, так і гарячим способом.

  Інгредієнти

  • Рядовка Тополина — 1 кг:
  • Сіль-50 г;
  • Цибулина середніх розмірів — 1 шт.;
  • Часник-4 великих зубчики;
  • Кріп засушений, пучок естрагону , корінь хрону — за смаком.

  Спосіб приготування

  Для цієї мети підбирають цілі, що не переросли гриби. Рядовку, попередньо ретельно вимиту, варять у підсоленій воді не менше півгодини. Потім переміщують на друшляк і промивають у прохолодній воді. Добре вимиті скляні банки стерилізують.

  Проварені гриби поміщають в банку, кидають сіль і всі спеції. Гриби в банки розкладаються якомога щільніше. Замість банок можна взяти діжку, а зверху покласти гніт. Пробувати можна вже через тиждень.

  При холодному способі засолювання гриби вимочують не менше трьох днів. Інгредієнти такі ж, як при гарячому способі, але солі треба брати побільше — 5% від загальної ваги рядовки. Після вимочування рядовки ретельно вимивають, відкидають на сито і чекають, поки стече вода.

  Банки стерилізують, а дно посипають сіллю. Якщо солять гриби в діжці, то її обливають окропом і дно також посипають сіллю.

  чи знаєте ви? у період зростання внутрішній тиск гриба може досягати семи атмосфер, тому він може пробитися навіть через залізо або мармур.

  На сіль рядовку в банки або діжку дані гриби укладають ніжками до верху в два шари і засипають сіллю. І так-до кінця ємності. Потім замість кришок беруть дерев’яні кола і накривають зверху.

  Під ці кола розміщують в кілька разів складену стерильну марлю. Зверху ставлять вантаж. Як тільки гриби осядуть, додають ще рядовку.

  Після закінчення 7 днів на поверхні утворюється розсіл. Якщо такий розсіл не з’явився, то гніт зверху потрібно збільшити великою вагою, ємність накрити поліетиленом, а посуд виставити на холод. Рядовка буде готова приблизно через 40 днів.

  Рецепт-смажена рядовка Тополева

  Дуже смачною виходить Тополина рядовка в смаженому вигляді.

  Інгредієнти

  • Свіжі молоденькі подтопольнікі;
  • Борошно;
  • Сіль;
  • Рослинна олія;
  • Зелень — кріп або петрушка .

  важливо! якщо гриби не наймолодші, то їх потрібно попередньо вимочити, інакше вони будуть гірчити. Для надійності їх слід проварити, а не ошпарювати.

  Спосіб приготування

  Рядовку ретельно вимити щіточкою, Очистити, ошпарити окропом і підсушити за допомогою рушника. Нарізати гриби соломкою побільше. Потім їх поміщають на добре розігріту сковорідку з соняшниковою олією, солять. Після того як рідина, яка виділиться з рядовки, випаруватися, додають трохи борошна і обсмажують далі до готовності. В кінці смаження можна додати сметану, посипати зеленню. Спеції додають за смаком.

  ВИРОЩУВАННЯ

  За подтопольніком не обов’язково ходити по лісах і посадкам, його можна виростити на ділянці або в приміщенні.

  Підготовка і закладка субстрату з міцелієм

  Для вирощування тополиной рядовки потрібно попередньо підготувати субстрат з міцелієм. міцелій краще придбати в спеціалізованому магазині. Як субстрат прекрасно себе зарекомендував торф .

  Можна взяти підготовлений грунт або просто землю. У п’ять кілограмів грунту потрібно додати сто грамів крейди і один літр води. Потім ще додають п’ятдесят грамів міцелію, а потім заважають до однорідної маси.

  важливо! оскільки подтопольнік утворює мікоризу (симбіоз) з тополями, в субстрат слід додати дерновий шар землі з-під тополі і перепрілі Тополині гілочки.

  Грунт і добриво

  ВИРОЩУВАННЯ тополиної рядовки може проводитися в вуличних умовах і в приміщенні. Набагато легше ростити гриби в вуличних умовах. Для цієї мети прекрасно підходить місяць травень. Підготовлений субстрат з міцелієм розкладають на підготовлених грядках в коробках або мішках, а зверху посипають вологою землею (шар — п’ять сантиметрів). Потім накривають плівкою, підтримують високу вологість і стежать за вентиляцією повітря по краях.

  При посадці можна використовувати в якості компосту свіжу суху солому (12 кілограмів), до якої додати послід птахів (8 кілограмів). Замість пташиного посліду можна взяти кінський або коров’ячий гній . Час підготовки компосту: 22-26 днів.

  Міцелій швидко розростається при температурі +20 градусів. Після того як він добре розростеться, плівку знімають і поміщають субстрат в тінисте місце з високою вологістю. Після збору підросла тополиною рядовки потрібно здійснити хороший полив і підсипати Землі приблизно на 3-5 сантиметрів.

  Температурний режим

  Важливим фактором ВИРОЩУВАННЯ даних грибів є особливий температурний режим. Так, перший урожай цих грибів отримують, тільки якщо температура повітря падає до 15 градусів або трохи нижче.

  Якщо тополину рядовка вирощують в приміщенні, то необхідно дотримуватися такого режиму:

  • Оптимальний температурний режим в діапазоні 12-15 градусів;
  • Висока вологість.

  Вентиляція та освітлення

  У приміщенні для росту грибів має бути гарне природне освітлення, а також потрібно забезпечити постійну вентиляцію і провітрювання.

  Зимівля

  Перед настанням заморозків грибницю засипають зверху шаром соломи, скошеною травою і листям. Навесні, при досягненні постійної температури не нижче +10 градусів, гриби розкривають.

  ДО РЕЧІ, найпростішим способом вирощування подтопольніка на ділянці буде розкидання шматочків капелюшків грибів недалеко від зростаючого тополі (якщо він є) або перенесення акуратно викопаної грибниці разом з частиною землі.

  В осінній сезон грибникам варто уважно придивитися до землі біля тополь, а раптом серед листя і дерну виявиться подтопольнік. Тоді гарантовано навколо будуть ще його родичі, а з цілого сімейства цих грибів можна приготувати багато чого смачного.

  В тополях, какие грибы растут. Где растёт и как выглядит гриб рядовка тополёвая

  В тополях, какие грибы растут. Где растёт и как выглядит гриб рядовка тополёвая

  Рядовка тополёвая, другие наименование — песочник, подтопольник, тополёвка — условно-съедобный гриб, являющийся представителем семейства Рядовковые, рода Рядовок. Зоной его наибольшего распространения считается европейская часть РФ, Сибирь. Грибы произрастают большими колониями, в основном под тополями, в лиственных лесах, где преобладают осины, в парковых зонах, вдоль посадок и лесных полян .

  Плодоношение выпадает на период со второй половины августа до конца октября. Сбор грибов специалисты рекомендуют осуществлять до момента, пока шляпка не раскрылась, поскольку в это время мякоть достаточно плотная, не подвержена атакам червей и насекомых.

  Описание тополёвки логично начать с его внешнего вида. Как показывают фото, гриб обладает довольно крупной шляпкой, диаметром 6–12 см, которая в молодом возрасте имеет полушаровидную, слегка выпуклую форму с загнутыми внутрь краями розовато-коричневого окраса. В процессе роста поверхность шляпки немного расправляется, становится более мясистой. Во влажную погоду поверхность покрывается слизью.

  Подтопольник имеет мясистую, небольшую ножку в форме цилиндра. Структура — волокнистая, гладкая, с чешуйчато-хлопьевидным налётом, белого с лёгким оттенком розоватого или розовато-бурого цвета. Мякоть довольно мягкая, мясистой текстуры, белая, характеризуется наличием нежного запаха муки.

  Важно! Вкус рядовки во многом зависит от того, под какими деревьями она произрастает. Если под осиной, то вкусовые качества нежные, приятные, без горечи. Гриб, который растёт под тополями, может горчить.

  Рядовка — пластинчатый гриб , у которого споровой порошок вызревает внутри пластинок — тоненьких, плотно прилегающих друг к другу. У молодых экземпляров они белые, у более взрослых — розово-коричневые.

  Как выглядит подтопольник гриб. Как выглядит подтопольник

  Тополиная рядовка внешне выглядит, как гриб с четко выраженной ножкой, т.е. имеющий шляпконожечное строение. Шляпка по мере роста распрямляется, становится мясистой и выпуклой, достигает 18 см в диаметре. Край шляпки волнистый, по нему проходит светлая кайма, образованная побледнением окраски в этой части шляпки. На поверхности отсутствуют чешуйки – она гладкая.

  У молодых грибов пластинки тонкие, кремового или белого цвета. У взрослых особей цвет пластинок изменяется на розово-коричневый или бурый. По строению гименофора в виде пластинок, говорят, что это пластинчатый тип спороносного слоя. Гименофор прочно прирастает к ножке. Споры развиваются на поверхности пластинок. Кстати. Окраска поверхности пластинок может определяться наличием спорового порошка.

  Ножка вырастает в длину от 2 до 10 см, а в диаметре она обычно не более, чем 4 см. Ее форма цилиндрическая, расширяется к низу. Сначала она беловатая, затем становится красно-коричневой.

  Мякоть мясистая, плотная на ощупь, белая. Под кожицей темная (буроватая). Характерный запах рядовки тополевой – мучной либо мягкий огуречный.

  Рядовки тополевые обладают следующими преимуществами:

  • компактная маленькая шляпка удобна для маринования и засолки;
  • у молодых грибов более насыщенный вкус;
  • грибы с еще не раскрывшимися шляпками реже бывают червивыми.

  Рядовка тополевая растет в степной местности, в тополиных лесополосах, кучно, прячется под листвой. Процесс сбора молодых растений имеет и недостаток. Обычно они глубоко «прикопаны» в землю или покрыты листьями, что вынуждает долго очищать их от грязи. Растут рядовки большими группами с августа по октябрь.

  Ирина Селютина (Биолог):

  Не могу не согласиться, что рядовке тополевой присуща способность проходить весь свой цикл развития не появляясь над поверхностью почвы. Очень часто эти грибы просто приподнимают шляпками дерн. Найдя один гриб можно быть уверенным на все 100%, что рядом можно искать и других членов «семейства», ведь они никогда не растут поодиночке.

  Растущие большими группами подтопольники могут появиться вокруг тополей в парках или лесополосах, или вдоль дорог, оврагов, или у прудов. Облюбовав себе место, одна группа (а точнее популяция) за несколько последующих лет займет целую поляну возле избранного дерева. Этот вид предпочитает сыпучий и сухой грунт, поэтому чаще всего встречается на песчаных почвах.

  Совет. Собирайте только молодые экземпляры, т.е. те, у которых еще не расправилась шляпкой и пластинки имеют розоватый тон.

  Территориально вид распространен в степях Волгоградской, Саратовской, Омской областей, Алтайском крае и Казахстане. Особенно вид ценится в степных регионах, а вот в лесных этот вид не столь популярен у избалованного различными «грибными вкусняшками» грибника.

  Грибы на вербе. Гриб, растущий на деревьях: съедобные виды макромицетов

  Как правило, «тихие охотники» ищут свою добычу на грунте и лесной подстилке и редко кто из них обратит внимание на гриб, растущий на деревьях. Однако среди данных макромицетов есть съедобные и очень вкусные. Гриб, растущий на деревьях, большинством «тихих охотников» априори признается негодным, если только это не опенок.

  Вешенка обыкновенная

  Данный макромицет относительно известен грибникам. Вешенка – это съедобный гриб, растущий на дереве. Название его говорит само за себя. Шляпка у вешенки округлая и срастается веерообразно. Поначалу она сине-серая или сине-серая, выпуклая с завернутыми краями, а потом уховидная или воронковидная, с тонкими краями, матовая, гладкая, стального, пепельного или желтовато-беловатого оттенка. Вешенка имеет мясистую, плотную белую мякоть. Позднее она становится сероватой, твердой и резинистой.

  Собирают этот гриб, растущий на дереве, в мае-июне, а также осенью (до заморозков). Растет он на пнях илиственного типа (дуб, рябина, ива, осина, вяз, береза). Есть две формы данного гриба: серая и светлая. Кулинарные характеристики средние.

  Грифола курчавая

  Данный макромицет ещё называют полипил дубравный, но в народе он известен под именем гриб-баран. Плодовое тело у него по форме овальное или шаровидное, кустисто-листовидное, разветвленное на множество лопастей-шляпок, может разрастаться до диаметра 80 см. Этот гриб, растущий на деревьях, может достигать массы 10 кг и более. По праву, одними из самых крупных считаются эти грибы, растущие на деревьях. Фото грифолы курчавой можно увидеть в данной статье.

  Каждая шляпка-лопасть макромицета волокнистая или радиально-морщинистая, нередко с волнистыми неровными краями, с матовой и тонкой кожицей. Она может иметь серый, серо-охряной, буро-коричневый или желтовато-бурый оттенок. У каждой шляпки имеется волокнистая, продольно ямчатая, боковая, эксцентрическая, короткая ножка, которая срастается в общее основание. Мякоть светлая, плотная, упругая, но с возрастом становится более жесткой. Она имеет редечный привкус и приятный острый запах.

  Данный макромицет собирают в период август-сентябрь в широколиственных лесах. Гриб-баран можно найти на основаниях древних дубов, иногда кленов. В южных регионах он нередко растет на каштанах и буках. Там его можно собирать до первых заморозков. У деревьев данный макромицет провоцирует развитие белой гнили. Гриб-баран не только съедобен, он ещё и очень вкусен. Из-за того, что он набирает большую массу, одним экземпляром можно несколько раз накормить всю семью.

  Серно-желтый трутовик

  Данный гриб, растущий на деревьях, условно съедобен лишь в молодом возрасте. Употреблять в пищу можно лишь те экземпляры, которые растут на лиственных деревьях. Макромицеты, которые селятся на хвойных растениях, могут вызвать отравление и галлюцинации.

  Плодовое тело у гриба толстое, консольное, округлое, веерообразное, неровное, приросшее боком к стволу. Край у него овальный и толстый, а позднее – волнистый и тонкий. Цвет оранжевый, желто- или розово-оранжевый. Мякоть сочная, беловатая, упругая, позднее она становится твердой. Запах у неё приятный. Собирают данный гриб в период май-сентябрь. Макромицет чаще всего селится на старых, мертвых или ослабленныхдубы,груши).

  Грибы на березе. Гриб Чага – применение и лечение от 37 болезней

  Часто встречающиеся наросты на стволах березы привлекают внимание, однако мало кто знает что это гриб Чага, который обладает полезными свойствами и поэтому активно используется в быту. Чтобы получить максимальную пользу от этого природного создания важно знать правила сбора этого гриба, а также как его заваривать.

  Краткое описание

  Гриб Чага образуется после его поражения паразитом – Трутовиком Скошенным. Споры паразита активно размножаются и развиваются при наличии условий в месте поражения (повышенная влажность и прочее), а затем образуется нарост темного окраса и округлой формы.

  СПРАВКА. Больше всего заражению подвержены березы, поэтому народное название – “черный березовый гриб”. Изредка он возникает на таких деревьях, как ольха, рябина, вяз, клен, однако наросты с этих деревьев не используют для заготовок.

  Химический состав гриба изучен мало, однако известно что действующими веществами являются пигменты (меланины), а также присутствует высокое содержание смол, марганца и различных кислот (винная, щавелевая, уксусная и т.д.).

  Польза

  Полезными считаются напитки, приготовленные на основе Чаги. Из-за большого количества активных веществ, которые гриб впитывает в себя из дерева, эти настои являются сильными биогенным стимулятором.

  Некоторые полезные свойства :

  • улучшает работу кишечника и ускоряет обмен веществ;
  • действует как стабилизатор артериального давления, оказывает положительное влияние на сердце;
  • повышает иммунитет;
  • положительно влияет на состояние нервной системы;
  • имеет противовоспалительный эффект;
  • защищает организм от образования раковых клеток.

  ВАЖНО. Для того, чтобы использование этого природного препарата имело только полезный эффект, необходимо проконсультироваться с лечащим врачом.

  Где и как правильно собирать

  В лекарственных целях используют только наросты с берез. Сбором Чаги можно заниматься круглый год, но наиболее благоприятным временем считается период с осени до весны, когда листва отсутствует и гриб заметен лучше.

  ВНИМАНИЕ. Наибольшей биологической активностью гриб обладает ранней весной и поздней осенью.

  Для срубания наростов используют топор или пилу, важно от них отсечь рыхлую и светлую часть, она непригодна для заготовок.

  После сбора сырье разделывают на куски и сушат в электросушилке или духовке при температуре 60 градусов.

  Заваривание Чаги

  Чаще всего из гриба делают настои. Для этого высушенное сырье необходимо промыть и замочить в кипяченой воде на ночь, а затем мягкий гриб натереть на терке. Полученную массу заливают горячей водой, в которой он вымачивался в пропорции 1:5. Время настаивания – двое суток, после напиток необходимо процедить. Хранить такой настой можно в течение четырех суток в прохладном месте.

  Принимать такой напиток рекомендуется при снижении иммунитета, желудочно-кишечных заболеваниях.

  Заключение

  Известный в узких кругах “Черный березовый гриб” – полезный природный препарат, который доступен каждому. Важно правильно соблюдать условия приготовления настоев, а также консультироваться с лечащим врачом при необходимости. При соблюдении всех условий Чага может стать полезным составляющим рациона или же хорошим лекарственным средством.

  Какие грибы растут под акацией. ТОП 6 съедобных Рядовок, которые нужно знать в “лицо”. Част.

  Принести домой полную корзину грибов можно даже в октябре, когда благородных грибов уже и след простыл. Помогут вам в этом добром начинании рядовки!

  1. Рядовка серая (рядовка штриховатая, подсосновик, мышата) Tricholoma portentosum.

  Это поздний гриб, растёт большими компаниями в сосновых и еловых лесах, и набрать его можно прилично. Бывает придёшь в лес, ну, ёклмн, грибников больше чем грибов. А рядовки серые стоят, не трогают их, я их родименьких быстренько в корзину определяю. Хороши маринованные, солёные, в супе, в жарком. Вкуснейший гриб!

  Рядовка серая. Фото автора.

  Рядовка серая. Фото автора.

  2. Рядовка фиолетовая (леписта фиолетовая, синюха) Lepista nuda.

  Поздний осенний гриб растёт огромными кольцами, рядами. С одного кольца можно набрать целую корзину. Если учесть, что растёт она поздно, когда благородных грибов уже и в помине нет, то тогда этому грибу нет цены. В южных регионах её знают и берут, у нас относятся с осторожностью. А зря. Жарёха получается вкуснейшая!

  Рядовка фиолетовая. Фото автора.

  Рядовка фиолетовая. Фото автора.

  3. Рядовка лиловоножковая (синеножка) Lepista saeva.

  Растёт во влажных лиственных лесах, у пастбищ с середины весны и до поздней осени большими компаниями. Отпугивает грибников своей синей ножкой. Гриб 4- ой категории. Опытные грибники находят схожесть вкуса этого гриба с шампиньонами. Вкусный гриб с нежной мякотью и приятным фруктовым ароматом. Солят, жарят, маринуют.

  Рядовка лиловоногая. Фото Яндекс. Картинки.

  4. Рядовка тополевая (подтопольник) Tricholoma populinum.

  Один из последних осенних грибов. Любит тополевые посадки, имеет своеобразный мучной запах. Идёт в засол, не меняет цвет при обработке. Хорош в солёном, маринованном виде, в жарком.

  Рядовка тополевая. Фото Яндекс. Картинки.

  5. Зеленушка (Tricholoma flavovirens)

  Зеленушка растёт небольшими группками, семейками в хвойных лесах, любит песчаные почвы. Практически не бывает червивой. Может потому что это поздний гриб, и насекомых уже очень мало. Грибочки эти очень вкусны в солёном виде. Вкус зеленушки просто превосходен!

  Зеленушка. Фото автора.

  Зеленушка. Фото автора.

  6. Рядовка дымчатая (говорушка дымчатая) Clitocybe nebularis.

  Растёт большими группами. Очень хорош солёным, особенно молодые (не раскрывшиеся грибочки) – мясистые, плотненькие, не разваливаются. Нежно-сладкий вкус, мало червя, растёт большими группами – одни достоинства!

  Рядовка дымчатая. Фото автора.

  Рядовка дымчатая. Фото автора.

  Гриб на пеньке. Съедобные и несъедобные грибы, растущие на деревьях и пнях +Видео опытных грибников

  Далеко не каждый грибник, посещающий лес, обращает внимание на грибы растущие на деревьях и пнях. Большинство их них это поганки, которые есть нельзя. Даже тут встречаются исключения, в виде грибов, которые можно употреблять в пищу, они имеют приятных вкус и запах.

  Грибы, которые можно употреблять в пищу

  Существуют грибы, которые можно употреблять в пищу без каких-либо последствий, они растут на деревьях или пнях. Вырастают такие грибы в любой полосе, в основном в смешанных лесах, воздух в которых более влажный.

  Чтобы уничтожить токсины и сделать лучший вкус, грибы следует замочить и произвести термическую обработку.

  Вешенка рожковидная

  Шляпка у этого гриба выглядит как воронка. Цвета могут быть разные, начиная от бледно – розового и заканчивая бледно-серым, зависит это от района произрастания.

  Диаметр шляпки начинается с 3 см и достигает максимального диаметра в 12 см. У ножки длина 6 см, и растет она точно в центре гриба, пластинки на ней очень хорошо рассматриваются.

  На вкус вешенка нежная и мягкая, а запаха как такового у нее нет. Использовать вешенки можно в любом блюде, в которое требуются грибы, но особую популярность имеют маринованные или тушеные в сметане вешенки. Встретить гриб можно на любом лиственном дереве, начиная с конца весны и до осени. Так же вешенки можно разводить самостоятельно, в тепличных условиях.

  Полезные свойства вешенки:

  • Снижают уровень холестерина
  • Приводят в норму кровеносное давление
  • Улучшают внешний вид кожи и ногтей
  • Предотвращают появление болезней, связанных с ЖКТ
  • Укрепляют иммунную систему
  • Выводят из организма шлаки и токсины

  Куриный гриб

  Главной особенностью этого гриба является то, что при варке получается запах и вкус, схожий с куриным. Вегетарианцы, которые не употребляют мясо, очень любят этот гриб. Если человек не знает, что в блюде используется этот гриб, то примет блюдо за куриное.

  В некоторых странах куриный гриб считается лакомством. Встретить такой гриб можно в любом месте, даже на стволах садовых культур. Собирать грибы можно все три месяца лета.

  • Помогает при лечении стафилококка
  • Борется с респираторными заболеваниями
  • Помогает печени лучше работать
  • Способствует похудению

  В еду употреблять можно лишь молодые грибы, взрослые грибы уже становятся ядовитыми. Грибы, растущие на ивах и тополях так же употреблять в пищу нельзя. Из-за веществ, находящихся в коре этих деревьев, грибы обретают горький вкус.

  Грифола курчавая, или танцующий гриб

  Съедобный гриб, в лесах его можно увидеть крайне редко. Растет на основаниях дубов, кленов и буков. Вырастает быстро, но не постоянно. Состоит из шляпок диаметром до десяти см, которые держатся на одном основании.

  У гриба хороший вкус и запах. Грибы маринуют или жарят. Растут с лета по осень, в зависимости от погоды. Обладает различными полезными свойствами, на основе этого гриба делаются различные лекарственные средства.

  Порошком грифола раньше лечили туберкулез. В этом грибе больше всего витаминов, но помимо них еще много полезных веществ и микроэлементов, благодаря которым его широко используют в медицине. Снижает уровень холестерина в крови и восстанавливает нервную систему.

  Опенок

  Общее название определенного вида грибов, но разных семейств, которые растут на деревьях. Кора, на которой растут грибы может быть, как живая, так и мертвая. Чаще всего грибы маринуют, жарят или варят.

  Разновидности у грибов следующие:

  • Зимний опенок. Коричневая шляпка и темным пятном посередине. Ворсинистая ножка до 7 см. Мякоть белая, нежная, запах и вкус приятные. Растет на молодых лиственных деревьях, чаще всего на иве и тополе. Встретить грибы можно группами, в самом начале весны.
  • Летний опенок. Встречается в умеренных широтах, исключительно лиственные леса. Растут с середины весны до осени. Шляпка у опенка широкая, желтая или коричневая. Гладкая ножка до 7 см. Выраженные вкус и запах.
  • Опенок осенний. Растет этот гриб на пнях лиственных деревьев. Шляпка зеленая или коричневая, в диаметре до 17 см. Ножка длинная и толстая. Осенние опята широко применяются во многих кулинарных рецептах.

  Важно. Каждая разновидность опят имеет своего несъедобного двойника.

  Отличить съедобного опенка от ядовитого можно по кольцу на ножке, да и шляпки у многих различаются.

  Несъедобные грибы, растущие на деревьях и пнях

  Помимо съедобных грибов, на деревьях и пнях так же обитают грибы-паразиты. Такие грибы нельзя есть, ими легко отравиться.

  Не все грибы ядовитые, но употреблять в еду их ни в коем случае нельзя.

  К таким грибам относят следующие:

  • 1.Ганодерма южная. Ножки у такого гриба нет, сразу на дереве растет шляпка, которая имеет плоскую форму. Гриб темных оттенков, на ощупь нежный и мягкий.
  • 2.Траметес пушистый. Древесный гриб, растущий на хвойных деревьях, темно-серого цвета. Чаще всего гриб вырастает на пнях.
  • 3.Пиптопорус дубовый. Бархатная шляпка светло-желтая, диаметром до 15 см. Встретить гриб можно на дубовой коре.

  Лесные съедобные грибы растущие на деревьях. Съедобные грибы опята, которые растут на живых деревьях (с фото)

  Опята имеют тонкие, гибкие и длинные ножки, достигающие 10, а иногда и 15 см в высоту. Её цвет колеблется от светло-медового до коричневого, в зависимости от почвы и деревьев, на которых растут грибы.

  Обратите внимание на фото съедобных опят, растущих на деревьях. Здесь показано, что каждый экземпляр имеет кольцо-юбочку из плёнки. Она обрамляет ножки опят в молодом возрасте, а во взрослом состоянии юбочка разрывается и висит «лохмотьями». Шляпки настоящих опят полушаровидной формы покрыты мелкими чешуйками. Цвет шляпок варьируется от кремово-жёлтого до красных оттенков.

  Грибы опята, произрастающие на дереве, известны всем любителям «тихой охоты», ведь способны захватывать под свой ареал большие территории. Нередко бывает, что даже на живых деревьях опята чувствуют себя прекрасно. Кроме того, их можно встретить возле некоторых видов кустарниковых растений, например лещины, на лугах, лесных полянах, в оврагах и в сырых ольховниках.

  Для начинающих грибников мы предлагаем посмотреть фото грибов опят, которые растут на деревьях:

  Однако эти плодовые тела часто встречаются на лесных вырубках, например под линиями электропередач. Там практически каждый пень усеян большими группами опят.

  На пнях каких деревьев предпочитают расти опята? Эти плодовые тела встречаются на территории всей России, включая Северное полушарие и зону субтропиков. Не растут опята только в суровых областях вечных льдов.

  Большим преимуществом пользуются трухлявые пни берёзы, ольхи, осины и дуба. Но и другие породы деревьев тоже пользуются «спросом» у опят, например, акация и даже плодовые деревья.

  Category: Українцям